ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.24 09:35
Нагнало холоду
Та годі вже цькувати Президента!
Бо президентом бути – це не сміх:
в свій офіс, ледь прокинувшись, він плента –
і мерзне там, один за нас усіх!

Він здрить удаль – й важку гадає думу,
йому – от чесно! – соромно за нас:
чому не надонатили всю суму

Ярослав Чорногуз
2026.01.23 22:44
Осанна генію
Друзі, що скажу я вам:
Люди, звірі, зорі,
Воскурімо фіміам
Самохвалу Борі.

Вклякнім, хоч не кожен звик
Буть м'якішим вати.
Ми не годні черевик

Микола Дудар
2026.01.23 20:35
***
Цікаво, швендяє де лютий
І що у нього на умі?
Можливо березнем припнутий?
Можливо знов на Колимі?..
Січневі дні ось-ось злетять вже.
Морози знижаться… Чомусь
Зв’язки і світло із мережі
Лишили в пам’яті: «готуйсь»…

Олена Побийголод
2026.01.23 18:46
2014. Приїзд прем’єр-міністра у лікарню (в скороченні)
Із Леоніда Сергєєва

Якось раз, лежу в лікарні
(впав на мене стос каністр).
Й раптом чую вісті гарні:
приїздить прем’єр-міністр!

Тут набігла тьма народу,

Юрій Лазірко
2026.01.23 17:05
Осніжений Вальс -- український вальс
плачуть листям осінні гаї
відпускають у вирій зозуль
не жалій моє серце ти їх
небо чисте і вільне від куль

за ночами проносяться дні
та за ними тужити не варто
і шукати притулку у сні

Тетяна Левицька
2026.01.23 16:55
На грудях ночі
Мобільний вимкнули зв'язок,
нема у домі світла, газу,
і сум проймає до кісток
щоразу, пташечко, щоразу.

Така жура, що хоч ридай
на грудях ночі безутішно.
Невже минуле через край

Борис Костиря
2026.01.23 11:23
Грані
Я відчуваю грань, коли настане морок.
Я відчуваю грань, коли іде розвал,
Як вічності вино проб'є недужий корок,
Здолавши метушню і миготливість зал.

Я відійду за грань людського розуміння,
По той бік цінностей, уявлень і понять.
Мене накриє

Ірина Вірна
2026.01.23 10:52
Коралі
Розкажи,
що думаєш про мене.
Розкажи,
що сниться уночі.
Розкажи
про мрії потаєнні.
Передай
надії радісні й сумні.

С М
2026.01.23 06:16
Дім без дверей (Van der Graaf Generator)
Є бездверний дім і
Я живу там
І зимно уночі
Анічим не легший днів тягар
Не існує даху
Вповзає дощ у дім
Ллє в мої думки
Поки я виважую час

Артур Курдіновський
2026.01.23 03:55
Поминальна молитва
Падаю? Вклоняюся снігам...
Ця зима за мене все напише.
Кожен з власним горем - сам на сам,
Найболючішим та найстрашнішим.

Ось і я не виняток. Іду
В білий січень і його тенета.
Зустрічаю тільки самоту,

Вероніка В
2026.01.23 00:27
Сорочка
не задивляйтеся за вікно
там вишита я
там ти і ти і ти
там одні хрестики
і хрести
а що тут а що тут
заховалося за картон
варіант а

Євген Федчук
2026.01.22 21:27
* * *
Говорять, що узнати московітів
Доволі легко по усьому світі.
Вони ведуть нахабно, вічно п’яні
На вулиці чи десь у ресторані.
Без мату не спроможні говорити.
Такі ж самі нахабні їхні діти,
Яких вони із криками повчають.
Хоч ті перед очима приклад ма

Іван Потьомкін
2026.01.22 17:05
***
Є сміх, коли за животи беруться
І сплескують руками об коліна.
Навіть ті, хто не знає, в чім причина,
Спиняються і сміються без запитань.
Та є сміх, коли спіткнувся хтось
І впав. Од болі невзмозі вимовити щось.
«П’яниця! На свиню ти схожий!»-
Р

Артур Курдіновський
2026.01.22 16:29
Джерело натхнення
Коли понюхаю чужу білизну -
Натхнення так і пре з душі одразу!
Повір, мій читачу, я не навмисно!
Бо тільки так підкорюю Пегаса.

Я спалюю свої безсонні ночі,
Приймаю сильні ліки перорально.
І стежу пильно, хто кого там хоче,

Ігор Шоха
2026.01.22 14:05
Блукання в часі
Не забуваю малу дітвору,
вшиту снопами хатину
скраю узлісся в глухому яру
над ручаями за тином,
а поза нею – висока гора,
а під горою – дорога,
де поєдналися туга, жура,
радощі, щастя і горе.

Світлана Пирогова
2026.01.22 12:14
Відчайдухи
Зима у біло-чорних кольорах,
Слова барвистістю не сяють.
Сумує в тишині настінна бра,
Дрижить серденько, ніби сарна,
А люди-відчайдухи на нулі,
Щодня під обстрілом воюють.
Радіють щиро: побратим вцілів,
Хоч січень холодом лютує.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Вировець / Вірші

 ВЕСНЯНЕ
Contra spem...
(услід за Лесею)

(По Україні пройшла низка актів вандалізму, одним з яких стало зариття у землю пам’ятника героям УПА у Харкові)

І вогник не гасне — а все-таки знов — лихоліття.
Коли вже ті весни? Багнюку набридло — убрід...
І залишки снігу — чернеток розкидане сміття,
і листя торішнє — румовище сонячних літ...

І наші святині орда зариває у землю,
і наша еліта — чи вмерла, чи нишкне, німа.
А чи ж таки здійме ту праведну повінь буремну,
коли вона скресне — оця споконвічна зима?

І хто його знає, чи зійдуть насаджені квіти —
та знову їх сієш, аж руки судомно звело,
любов’ю та подихом їх намагаючись гріти...
І згадуєш раптом: було вже...
І це вже було...




Найвища оцінка Юрій Кондратюк 6 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ретро Лю 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-03-01 23:04:18
Переглядів сторінки твору 5528
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.254 / 5.63  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.119 / 5.5  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-01 23:17:44 ]
Файно = HIFI, - дійсно услід за Лесею...
Одне з чим не погоджуюсь - це те, що
"І наші святині орда зариває у землю,"...
Як орда переходить, вона нічого не зариває - вона скоріше вириває разом з землею.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-01 23:28:05 ]
То ваша львівська, напевно, вириває :)
В нас у Харкові пам’ятник воїнам УПА в землю зарили. Хіба не орда? Їх повне місто тих "турків"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-01 23:38:47 ]
Йой, то якісь ховрашки ті Ваші "турки".
Сержко - шо за не порєдок, бачу що тра до Вас на польованє приїхати на "турків" - будемо виловлювати їх на бандерівські регалії i ставити маринуватися напів-вкопаними, пофарбувавши на червоно по самісінькі.... :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-02 08:13:28 ]
Юрку, і мене на польованє ...
Дякую, Ларисо!
Дуже гарний вірш.
У вас щось сталось? У Вас щось відбувається?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-03-02 10:33:11 ]
Дуже гарний вірш. Ніби можна подумати ще над "сміття"? У нас у всіх, Юрію, завжди щось відбувається, правда? Але жінки, зокрема наша Лариса, відчувають таки тонше, чи дозволяють собі такі відчуття? А те, що закопують у нашу святу землю, не так страшно. Земля сили додасть, потрібно тільки вчасно викопати. Ларисо, а сфотографувати те все можливо?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-02 12:19:02 ]
Знаєш, Ларисо, чомусь читаючи, асоціативно згадав вірш Кірсанова "Жил-был я"...
До чого?
А біс його зна...
Вірш у тебе гарний, от і...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-02 13:04:06 ]
Ларосочко! Якщо і є нелюди, котрі заривають святині у землю, то допоки Ви є - у них мало шансів! :))
Правідну - праведну?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-02 15:20:17 ]
Ярославе, дякую. Недогледіла. Вже змінила.
Щодо шансів їхніх — іноді мені здається, вони-таки розмножуються, хоч і голубі... :)

Юрасю, я вже думала про вдале полювання. Якщо раз вже вийшло, може ще спробувати? :))
Щодо того, що в мене? Та нічого такого... Можливо, накопичилося просто. Проти клуба мого українсько-культурного влада щось намислила...

Володю, а що Вам сміття заважає? Я дивилася це слово у словнику. Вірш дуже свіжий — нічний іще. То можливо, щось і поміняю ще. Кажіть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-03-02 15:37:15 ]
У мене, Ларисо, просто таке є легке відчуття, що "сміття" трошки стильово випадає...
"Проти клуба мого українсько-культурного влада щось намислила" - Як таке може бути?

Ларисо, а фотографія човника у вас збереглася? Вишліть :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-02 19:53:58 ]
Та ні, мені якось воно не заважає: там і багнюка, і румовище. А чернетки — що, як не сміття? От подивлюся ще, як пан Мефодій зреагує :) Він таки вибрав з моїх саме той вірш, з якого я починала писати українською, і який не афішую :) Таки ж має рацію: вірш поганий. Дяка моя йому.

Для Юрків — ось тут новини про наші харківські події довкола пам’ятника. Цікаво, що раніше там було і фото самого бандита. http://news.mediaport.info/city/2007/39571.shtml

Напевно, додам рядок перед віршем про цю подію.

А щодо мого клубу... Зараз не можу писати на цю тему. Напишу згодом у листі. У нас може бути що завгодно, на жаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-03-02 20:09:00 ]
"І залишки снігу — чернеток розкидане сміття" - чернеток (якихось) лахміття?
Ларисо, ви про якого Мефодія? Невже Василя Терещука? З його старою темою на Укрцентрі?..

Переглянув. У нього там цікава дискусія із одним із претендентів на Шевченківську розгорнулася.
Насправді слабі вірші є і в кожного сильного автора. Ось Йосиф Бродський пише, що такі вірші створюють авторський масштаб поетів.
Цікаво було і нашу Тетяну Мельник - "Salamandry" почитати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-02 20:11:56 ]
Це Ви мене "втішаєте"? Ви гадаєте, мене те може засмутити? :)) Навпаки, він мені допоміг тим переконатися, що я правильно відібрала вірші до майбутньої книжки.

Я Вам човника надіслала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-03-02 20:31:41 ]
Розмістив "Човника" http://www.maysterni.com/publication.php?id=10005
А як назвати картинку?