ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.07.15 13:15
горище
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут

Борис Костиря
2026.07.15 12:58
* * *
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н

В Горова Леся
2026.07.15 12:58
Жито
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.

А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,

хома дідим
2026.07.15 12:40
* 142 *
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули

Іван Потьомкін
2026.07.15 12:06
Першоапостольні
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра

Тетяна Левицька
2026.07.15 11:12
Пісочний годинник
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Осердя українське
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Собі
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 4)
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Веселка
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
* * *
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,

Борис Костиря
2026.07.14 13:19
* * *
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.

Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю

Тетяна Левицька
2026.07.14 13:08
Образок
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.

Ірина Вовк
2026.07.14 11:10
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 3)
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ. Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем. *** – Ти підн

хома дідим
2026.07.14 10:52
* 141 *
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі

Віктор Кучерук
2026.07.14 07:25
* * *
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Вировець / Вірші

 ВЕСНЯНЕ
Contra spem...
(услід за Лесею)

(По Україні пройшла низка актів вандалізму, одним з яких стало зариття у землю пам’ятника героям УПА у Харкові)

І вогник не гасне — а все-таки знов — лихоліття.
Коли вже ті весни? Багнюку набридло — убрід...
І залишки снігу — чернеток розкидане сміття,
і листя торішнє — румовище сонячних літ...

І наші святині орда зариває у землю,
і наша еліта — чи вмерла, чи нишкне, німа.
А чи ж таки здійме ту праведну повінь буремну,
коли вона скресне — оця споконвічна зима?

І хто його знає, чи зійдуть насаджені квіти —
та знову їх сієш, аж руки судомно звело,
любов’ю та подихом їх намагаючись гріти...
І згадуєш раптом: було вже...
І це вже було...




Найвища оцінка Юрій Кондратюк 6 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ретро Лю 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-03-01 23:04:18
Переглядів сторінки твору 5847
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.254 / 5.63  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.119 / 5.5  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-01 23:17:44 ]
Файно = HIFI, - дійсно услід за Лесею...
Одне з чим не погоджуюсь - це те, що
"І наші святині орда зариває у землю,"...
Як орда переходить, вона нічого не зариває - вона скоріше вириває разом з землею.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-01 23:28:05 ]
То ваша львівська, напевно, вириває :)
В нас у Харкові пам’ятник воїнам УПА в землю зарили. Хіба не орда? Їх повне місто тих "турків"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-01 23:38:47 ]
Йой, то якісь ховрашки ті Ваші "турки".
Сержко - шо за не порєдок, бачу що тра до Вас на польованє приїхати на "турків" - будемо виловлювати їх на бандерівські регалії i ставити маринуватися напів-вкопаними, пофарбувавши на червоно по самісінькі.... :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-02 08:13:28 ]
Юрку, і мене на польованє ...
Дякую, Ларисо!
Дуже гарний вірш.
У вас щось сталось? У Вас щось відбувається?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-03-02 10:33:11 ]
Дуже гарний вірш. Ніби можна подумати ще над "сміття"? У нас у всіх, Юрію, завжди щось відбувається, правда? Але жінки, зокрема наша Лариса, відчувають таки тонше, чи дозволяють собі такі відчуття? А те, що закопують у нашу святу землю, не так страшно. Земля сили додасть, потрібно тільки вчасно викопати. Ларисо, а сфотографувати те все можливо?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-02 12:19:02 ]
Знаєш, Ларисо, чомусь читаючи, асоціативно згадав вірш Кірсанова "Жил-был я"...
До чого?
А біс його зна...
Вірш у тебе гарний, от і...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-02 13:04:06 ]
Ларосочко! Якщо і є нелюди, котрі заривають святині у землю, то допоки Ви є - у них мало шансів! :))
Правідну - праведну?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-02 15:20:17 ]
Ярославе, дякую. Недогледіла. Вже змінила.
Щодо шансів їхніх — іноді мені здається, вони-таки розмножуються, хоч і голубі... :)

Юрасю, я вже думала про вдале полювання. Якщо раз вже вийшло, може ще спробувати? :))
Щодо того, що в мене? Та нічого такого... Можливо, накопичилося просто. Проти клуба мого українсько-культурного влада щось намислила...

Володю, а що Вам сміття заважає? Я дивилася це слово у словнику. Вірш дуже свіжий — нічний іще. То можливо, щось і поміняю ще. Кажіть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-03-02 15:37:15 ]
У мене, Ларисо, просто таке є легке відчуття, що "сміття" трошки стильово випадає...
"Проти клуба мого українсько-культурного влада щось намислила" - Як таке може бути?

Ларисо, а фотографія човника у вас збереглася? Вишліть :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-02 19:53:58 ]
Та ні, мені якось воно не заважає: там і багнюка, і румовище. А чернетки — що, як не сміття? От подивлюся ще, як пан Мефодій зреагує :) Він таки вибрав з моїх саме той вірш, з якого я починала писати українською, і який не афішую :) Таки ж має рацію: вірш поганий. Дяка моя йому.

Для Юрків — ось тут новини про наші харківські події довкола пам’ятника. Цікаво, що раніше там було і фото самого бандита. http://news.mediaport.info/city/2007/39571.shtml

Напевно, додам рядок перед віршем про цю подію.

А щодо мого клубу... Зараз не можу писати на цю тему. Напишу згодом у листі. У нас може бути що завгодно, на жаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-03-02 20:09:00 ]
"І залишки снігу — чернеток розкидане сміття" - чернеток (якихось) лахміття?
Ларисо, ви про якого Мефодія? Невже Василя Терещука? З його старою темою на Укрцентрі?..

Переглянув. У нього там цікава дискусія із одним із претендентів на Шевченківську розгорнулася.
Насправді слабі вірші є і в кожного сильного автора. Ось Йосиф Бродський пише, що такі вірші створюють авторський масштаб поетів.
Цікаво було і нашу Тетяну Мельник - "Salamandry" почитати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-02 20:11:56 ]
Це Ви мене "втішаєте"? Ви гадаєте, мене те може засмутити? :)) Навпаки, він мені допоміг тим переконатися, що я правильно відібрала вірші до майбутньої книжки.

Я Вам човника надіслала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-03-02 20:31:41 ]
Розмістив "Човника" http://www.maysterni.com/publication.php?id=10005
А як назвати картинку?