ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Опанас Драпан (1945 - 2014) / Вірші

 не оди
Образ твору хаттам шода (іноземною мовою).
'2014

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-09-11 14:44:02
Переглядів сторінки твору 3220
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.590 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.446 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.12.07 19:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-11 14:57:56 ]
Гарно, образно - це серйозно. А в яхті у відкритому океані не пробовали? - це жартома. І рими нормальні, хоча я на них особисто ніколи не звертав уваги. А мабуть треба, особливо на чужі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-11 15:57:12 ]
якось було таке, що мені нарікали на деякі з моїх рим, частіше за все висмикуючи їх з контексту.
та що я можу сказати?
- по-перше, звернути увагу на мій статус;
- по-друге, на відмінки, якщо вже ці рими іменникові. родовий з називним - це близькі відмінки, але різні. також має місце множина.
це, як Ви правильно зауважили, нормально.
над Німеччиною небо перекреслене інверсійними слідами настільки рясно, що я не міг цього не побачити. а інверсійні сліди - це тонни і тонни гасу, спаленого в аеродинамічних трубах їхніх турбін.
слава Богу, не дочекаюсь. скінчиться він не при мені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-11 18:08:29 ]
Опанасе, чого ви бідкаєтеся? У вас такий рейтинг, до якого інші роками йдуть, а ви пару тижнів і в топ-десятку мітите(жартую)? І що той рейтинг дає? Якби високий рейтинг гарантував безкоштовний круїз на яхті, я би розумів. А так - потіха самолюбству і не більш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-11 18:30:20 ]
з будь-якого рейтингу (а я кивав на поточний статус, який мене влаштовує) можна зробити більший, якщо видаляти твори, оцінені нижче, ніж мріялось. природно, що за умови існування творів з більш високими показниками. якщо повернутись до розмови про статус, то хотілось би звернути увагу на те, що його треба якось виправдовувати, принаймні, перед собою. а це - нові вартісні вірші, а не лаври та кругова порука чи клубний інтерес.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-09-11 17:29:04 ]
Думаю, редакції "Майстерень" варто б перевести Вас з ЛП у МК. Це вже давно не людительський рівень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-09-11 18:31:47 ]
вибачте, не люБительський - промахнулася :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-11 20:58:00 ]
Я збагнув.
та останнього часу мені доводиться замислюватися над іншими статусами, яких ще спробуй відцуратися.
краще за все актуальний: прокинутись - як завтрашнього ранку, так і багатьох тисяч наступних. пенсія - це пора відсутності зобов'язань. а літературні статуси вимагають копіткої роботи над новими творами. не хотілось би, щоб мені співчували. щоб були вимушено милостивими.
краще брати менше, а повертати більше. це один з моїх життєвих принципів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-09-11 22:32:44 ]
Оригінальний Образ зоряної мошви - не чув, щоб ще хто-небудь так зорі охрестив. Взагалі віртуозно написано, відточено ручкою із золотим пером на борту човна у приватному ставку. Ще й поряд із Бохумом. Таки да. Привіт Бохуму...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-11 23:05:39 ]
щойно пригадався діалог з жартівливої пісні, яку ще за часів розвинутого соціалізму виконував А.Міронов. там був ліхтар нічного освітлення. відлягло від серця. не плагіат.
моя мошва - це і літаки як денних, так і нічних рейсів. якби не їхня крейсерська "стеля" у десяток тисяч метрів, то не знаю, чи спалось би нам. вірш відіграв свою роль. вдень навіть дощило. а це знову - знайома картина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-09-12 03:06:40 ]
Образ "вати" мені прочитався спочатку через призму політичних подій, аж потім осягла, що то про хмари... гарне вишиття словом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 09:15:53 ]
багатовимірний образ.
до речі, у Таджикістані (я 25 років тому там відпочивав. може, нині не всі діти про це знають) дітей лякали Будьонним, а тепла куртка на ваті звалась не чимось іншим, а куфайкою. така от згадка про інтернаціоналізм 20-х років.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-09-12 18:17:25 ]
а в мене іноді таке враження, що там вже латка на латці, дірка на дірці...
Добре, що є ще віртуози-вишивальники )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 19:07:40 ]
якщо це про мене, то це не зовсім так. дивлячись на себе вчорашнього, я пригадав оповідку про "Волшебноє слово" В.Осєєвої. Був я з парасолькою, така ж борода, картузик-пігулка звичного для бюргерів вигляду, і малюю собі кола та стрілочки на гравієвій доріжці. діточки місцеві чемні. дивляться, не заважають. а позавчора було іншим. кому риба, а кому хлюпіт весла. він сприяє думам про Вічне...