ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.11.20 05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже борги йому вертати,
Прийшла пора за все дав

хома дідим
2026.11.19 22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші

В Горова Леся
2026.11.19 22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Д(Л)-2

 Переглядів сторінки автора: 100 000
Сторінку переглянули сто тисяч
Разів. Ого! Подяка - читачу!
О, зазирнути б кожному у вічі
І запитати: "How do you do?"

Цікавлюся не жартома, а справді,
Чи вам до шмиги, що у мене є -
Бо я і сам, колись до слова спраглий,
Тепер пишу - і як воно моє?..

Прокоментуйте - звісно, як є змога,
І поділіться враженням про вірш,
І не судіть тоді занадто строго -
Мовляв, не бачили ще вірша гірш!..

Бо я пишу, як біль тривожить душу,
Коли у грудях пазури скребуть,
Коли й не хочу - та писати мушу...
А, може, й кину це коли-небудь...


22.09.2014

Вірш написаний з нагоди появи шестизначної цифри кількості переглядів моєї сторінки на сайті "Поетичні Майстерні" (http://maysterni.com/user.php?id=3679):
100 000 - 15.09.2014 р.
150 000 - 14.10.2015 р.
175 000 - 12.04.2016 р.
200 000 - 05.11.2016 р.
250 111 - 01.01.2018 р.
305 500 - 01.01.2019 p.
350 337 - 28.11.2019 р.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-09-22 16:45:39
Переглядів сторінки твору 2895
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-09-22 17:09:04 ]
100000 – ціла армія. Вітаю.
О! Цей 100000 в кожному з нас є.
Хоч це не я, але відповідаю:
цікаво, спраглий, хай нам помагає
велике Слово, що Господь дає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-09-23 08:27:01 ]
Ну, армія не армія, а пару корпусів буде. :) Шкода лише, що кількість переглядів - це все-таки не кількість читачів. :)
Дяка, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-09-22 17:11:02 ]
Прийміть вітання і від мене - це чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-09-23 08:32:37 ]
Дякую, панно Інно! (щоразу, побачивши-почувши ім'я "Інна", згадую слова Павла Тичини "О панно Інно, панно Інно!").
Але не в переглядах щастя, повірте! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-22 17:25:45 ]
це така нагода, що ніхто слова поганого не скаже про те, що бракує чогось одного у Вашій творчості, а чогось іншого - з надлишком.
спробував я долучитись до Вашої високої поезії. та там такі обсяги, що вкотре пригадалась цілина, що простяглась від мене в усі географічні боки аж до усіх магнітних меридіанів і кліматичних широт.
багато пародій, відозв і практично нічого про те, чим жив автор або ЛГ у ті часи, коли його ганяли як не будівельний загін, то у рекрути. про це, звичайно, можна дізнатись у якому-небудь резюме з приводу пошуку грошовитої роботи. але поезія недоотримала, можливо, якийсь цікавий серіал про університети, поточні аудиторії МГУ тощо.
вітаю з мільйоном (100 0000 - я стільки побачив у назві, як завжди, майстерного вірша) і зичу наступних. хай щастить.
бачив переклади. так і вони про чиєсь їхнє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-09-23 08:52:57 ]
Ех, ще б дізнатись, чого саме бракує, а чого - з надлишком! :)
Знаєте, Опанасе, я й сам, бачу, вже не в змозі освоїти ті обсяги (зайду на давніші вірші - і редагую, редагую, редагую...), можливо, через те й досі не випустив жодної, хоч малесенької і тоненької, як брошура, збірки. А то би вже рахував кількість тиражів, а не переглядів на окремо взятому сайті. :) Дійшов би до стотисячного тиражу - і ось, маєш, "золотий письменник" України. :)))
Дякую, Опанасе, за розлогий весело-іронічний (який треба читати між рядків, і, сподіваюсь, щось я там усе-таки прочитав) коментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-09-23 04:01:18 ]
ну і ну! "Плюну" і я - мовляв, файно)!
аватарку слід оновити: долар зріс...

Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-09-23 08:57:05 ]
Та я сам здивований, Михайле, вірите? :)
Ой, але ж і класна в мене аватарка, правда? :)
Дяка, Михайле, навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-09-23 09:55:36 ]
Вітаю! (Хоча вчора було на один "0" більше :))) 100 000 за майже 5 років (25 000 на рік) - цілком пристойно! За законами діалектики - кількість завжди переростає в якість)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-09-23 14:14:30 ]
Дякую! Еге ж, мені вже Опанас зауважив на мою вчорашню одруківку: 100 0000. От лише як би її можна було прочитати: сто десятитисяч? І ту кількість ще треба розділити на кількість публікацій (десь 350), тоді на кількість коментарів (десь 3500) і відняти кількість переглядів самого автора (колись на одному сайті модератор казав, що половина переглядів творів у кожного автора - це перегляди самого автора). :)