ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.

Віктор Кучерук
2026.01.15 07:44
Уже добре утоптаний сніг
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...

Ярослав Чорногуз
2026.01.14 19:17
Мільйонами світять у небі зірки,
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.

У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -

Володимир Мацуцький
2026.01.14 18:23
Моє варення їсть оса,
Допоки їм я суп.
Варення буду їсти сам,
Я прожену осу.

Осу я миттю зачавлю,
Вона поганий гість
Чого осу я не люблю?

Микола Дудар
2026.01.14 12:07
І буде все гаразд.
Надіюсь, вірю… також
Відклеїться маразм —
Принаймні з аміаку…

Гаразди, зазвичай,
Без усмішки не ходять
Маразм з маразмом, хай…

Борис Костиря
2026.01.14 10:52
Не можу я зібратися докупи.
Увага розлітається, мов дим,
Розшарпаний, розбитий і закутий
В розряди вибухів, як пілігрим.
Я думкою літаю поверхово,
Не здатний осягнути глибину.
Вона бреде, немов бідак, по колу,
Не в змозі усвідомити вину.

Світлана Пирогова
2026.01.14 10:45
Здається чистим резюме зими,
Бо жодної не видно плями.
Але в хурделиці - кохання мис,
І лід блищить на свіжих зламах.

- Безвізово пройти б крізь заметіль,
Вину б зітерти й світло-тіні.
Та спростувати аксіому кіл

Іван Потьомкін
2026.01.14 09:17
Коло товаришів неохоче ширив:
Навіщо смутку додавати тим,
Кому не скоро ще до вирію
В далеку путь? Не був святим,
Але й не надто грішним.
Полюбляв тишу замість слів невтішних.
Просив : «Не кладіть у труну-тюрму,
Спаліть і попіл розвійте понад степо

Віктор Кучерук
2026.01.14 06:59
Сонце зирить з-поза хмари,
Повіває морозцем, -
Прогуляюсь трохи зараз,
Помилуюсь гожим днем.
Через гай піду до річки, -
Може, зайця сполохну,
Чи козулям невеличким
Улаштую метушню.

Марія Дем'янюк
2026.01.13 22:57
Упірнула нічка в річку,
І сріблястий ранок
Ніжно так прошепотів:
"Поспішай на ганок.

Нумо, чобітки вдягни,
Светрик, рукавички,
Вже на тебе зачекались
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Д(Л)-2

 Переглядів сторінки автора: 100 000
Сторінку переглянули сто тисяч
Разів. Ого! Подяка - читачу!
О, зазирнути б кожному у вічі
І запитати: "How do you do?"

Цікавлюся не жартома, а справді,
Чи вам до шмиги, що у мене є -
Бо я і сам, колись до слова спраглий,
Тепер пишу - і як воно моє?..

Прокоментуйте - звісно, як є змога,
І поділіться враженням про вірш,
І не судіть тоді занадто строго -
Мовляв, не бачили ще вірша гірш!..

Бо я пишу, як біль тривожить душу,
Коли у грудях пазури скребуть,
Коли й не хочу - та писати мушу...
А, може, й кину це коли-небудь...


22.09.2014

Вірш написаний з нагоди появи шестизначної цифри кількості переглядів моєї сторінки на сайті "Поетичні Майстерні" (http://maysterni.com/user.php?id=3679):
100 000 - 15.09.2014 р.
150 000 - 14.10.2015 р.
175 000 - 12.04.2016 р.
200 000 - 05.11.2016 р.
250 111 - 01.01.2018 р.
305 500 - 01.01.2019 p.
350 337 - 28.11.2019 р.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-09-22 16:45:39
Переглядів сторінки твору 2517
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-09-22 17:09:04 ]
100000 – ціла армія. Вітаю.
О! Цей 100000 в кожному з нас є.
Хоч це не я, але відповідаю:
цікаво, спраглий, хай нам помагає
велике Слово, що Господь дає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-09-23 08:27:01 ]
Ну, армія не армія, а пару корпусів буде. :) Шкода лише, що кількість переглядів - це все-таки не кількість читачів. :)
Дяка, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-09-22 17:11:02 ]
Прийміть вітання і від мене - це чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-09-23 08:32:37 ]
Дякую, панно Інно! (щоразу, побачивши-почувши ім'я "Інна", згадую слова Павла Тичини "О панно Інно, панно Інно!").
Але не в переглядах щастя, повірте! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-22 17:25:45 ]
це така нагода, що ніхто слова поганого не скаже про те, що бракує чогось одного у Вашій творчості, а чогось іншого - з надлишком.
спробував я долучитись до Вашої високої поезії. та там такі обсяги, що вкотре пригадалась цілина, що простяглась від мене в усі географічні боки аж до усіх магнітних меридіанів і кліматичних широт.
багато пародій, відозв і практично нічого про те, чим жив автор або ЛГ у ті часи, коли його ганяли як не будівельний загін, то у рекрути. про це, звичайно, можна дізнатись у якому-небудь резюме з приводу пошуку грошовитої роботи. але поезія недоотримала, можливо, якийсь цікавий серіал про університети, поточні аудиторії МГУ тощо.
вітаю з мільйоном (100 0000 - я стільки побачив у назві, як завжди, майстерного вірша) і зичу наступних. хай щастить.
бачив переклади. так і вони про чиєсь їхнє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-09-23 08:52:57 ]
Ех, ще б дізнатись, чого саме бракує, а чого - з надлишком! :)
Знаєте, Опанасе, я й сам, бачу, вже не в змозі освоїти ті обсяги (зайду на давніші вірші - і редагую, редагую, редагую...), можливо, через те й досі не випустив жодної, хоч малесенької і тоненької, як брошура, збірки. А то би вже рахував кількість тиражів, а не переглядів на окремо взятому сайті. :) Дійшов би до стотисячного тиражу - і ось, маєш, "золотий письменник" України. :)))
Дякую, Опанасе, за розлогий весело-іронічний (який треба читати між рядків, і, сподіваюсь, щось я там усе-таки прочитав) коментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-09-23 04:01:18 ]
ну і ну! "Плюну" і я - мовляв, файно)!
аватарку слід оновити: долар зріс...

Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-09-23 08:57:05 ]
Та я сам здивований, Михайле, вірите? :)
Ой, але ж і класна в мене аватарка, правда? :)
Дяка, Михайле, навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-09-23 09:55:36 ]
Вітаю! (Хоча вчора було на один "0" більше :))) 100 000 за майже 5 років (25 000 на рік) - цілком пристойно! За законами діалектики - кількість завжди переростає в якість)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-09-23 14:14:30 ]
Дякую! Еге ж, мені вже Опанас зауважив на мою вчорашню одруківку: 100 0000. От лише як би її можна було прочитати: сто десятитисяч? І ту кількість ще треба розділити на кількість публікацій (десь 350), тоді на кількість коментарів (десь 3500) і відняти кількість переглядів самого автора (колись на одному сайті модератор казав, що половина переглядів творів у кожного автора - це перегляди самого автора). :)