ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2019.11.18 16:31
Дерев’яна каблучка – запорука дерева.
Ми обручені, чи що?

Яким треба бути майстром,
аби вирубати з мертвого дерева
собі запоруку!
Якою треба бути необрученою,
аби піти у заручини

Олександр Сушко
2019.11.18 12:30
Вирвано, витолочено печаль
І забуттям переорано пам'ять.
Знов уві сні цілу ніч кричав...
Душу кацапи на дибі палять.

Тризуба ріжуть на серці ножем,
Прицвяхували до свОлоку длані.
Я не в окопах п'ять років уже,

Іван Потьомкін
2019.11.18 12:17
Не похиляйся над собою,
Не дай розлитися журбі.
Всевишнім подароване тобі,
Не все в нові світи полине за тобою:
Сумлінно ноосфера ще стоїть на чатах:
Аби земне на Землю повертати.
І як у вічність відліта душа,
Борги твої бере хлопчина чи дівча.

Тамара Шкіндер
2019.11.18 11:51
Докупи день збирає вечір сизий,
Спалахуючи блиском ліхтарів.
Підкинув місяць у багаття хмизу
І засіяв півкругом угорі.

Квапливо поспішає перехожий.
Зітхають порожнечею двори.
Відмежувавшись поза огорожу,

Юрій Сидорів
2019.11.18 09:35
Морозяних начерків дублі
Лягають на вікна скляні.
І форми жіночі округлі
Приходять у згадках мені.

Як тільки замріяно гляну,
Зміняється видих на вдих:
Я бачу - і тільки Уляну...

Ярослав Чорногуз
2019.11.18 07:47
Ти ледь пішла, і я вже сам не свій –
Чому прощання? Чом ідеш туди ти?
І туги найчорнішої сувій
Всього мене зумів таки сповити.

Байдужий світ навколо занімів,
І течія несе у інше русло –
В обійми до холодної зими,

Микола Соболь
2019.11.18 05:18
Він відчував красу на дотик,
Любив рельєф її волосся,
Леліяв ніжно кожен подих,
Тепло, яке від губ лилося…
І дарував коханій квіти,
У ресторані кращі блюда…
Як за таких не порадіти?
Коли кохають сильно люди.

Віктор Кучерук
2019.11.18 04:56
Сірість неба, сирість вулиць
І грудей твоїх тепло, –
Мов у втіху обернулось
Те, що розпачом було.
Бо холонув, як статуя,
Й никнув гордо, мов печать,
А тепер – тебе цілую
Так, що губ не роз’єднать.

Марґо Ґейко
2019.11.17 18:42
Каліграфія долі лягла на смиренне обличчя,
Занімілі вуста промовляють чиїсь імена,
І немов на долоні, насправді, така таємнича,
Їх замало лишилося, мало чи майже нема.

А вона як могла, як уміла жила і служила,
Відправляла човни, по воді розлітались

Сергій Губерначук
2019.11.17 16:29
Волосся моє стало жовтим,
як осінь.
Висвітлилося.
З одного боку штучно,
а з іншого – природно,
як осінь.
Загорілося.
У глибині, наприклад, серце,

Ніна Виноградська
2019.11.17 12:39
Моя любове сонячна,
На крилах
Твоїх колись злітала
До зірок.
Несли удаль тоді
Твої вітрила,
Тобі назустріч
Був найперший крок.

Вадим Василенко
2019.11.17 11:00
Вдосвіта тиша – по вінця наповнений дзбанок.
Зрониш пів слова й відлуння далеке, як постріл,
вдарить у груди і довго тремтить. Наостанок
всотуєш дим і стаєш незапрошеним гостем
сонних дерев, що у воду ввійшли по коліна.
Вогкі й тривкі, древні творива

Олександр Сушко
2019.11.17 10:38
Мій Пегас жує сирі гриби,
Теща (з голодухи) - шкло і тирсу.
Не журися, куме! Воду пий!
На сніданок дулю гамай лису.

Хтів до неба та упав на дно?
Не жалійся - сам у цьому винний.
Гетьманом у нас - паяц з кіно,

Тетяна Левицька
2019.11.17 09:13
Ще раз примусив день грачину зграю
для нас на біс зіграти водевіль.
Хоч ти не йди з мого життя благаю
у літо з листопаду заметіль.

Не залишай мені лише на згадку
гербарію словесний фоліант.
Укотре розпочнемо все спочатку -

Микола Соболь
2019.11.17 06:55
Героїв обере нарід!
Ні президент, ні депутати
Не в змозі проголосувати,
Бо хто вони? – брехливий збрід.
Коли біда прийшла до хати –
Благословляла сина мати:
«Збирайсь, дитино, у похід.
Чуєш? На сході б’ють гармати,

Олена Побийголод
2019.11.16 21:47
Володимир Висоцький. «Аліса»

Рятуйте, рятуйте! Ніяк не причалюсь!
Не випірну більше, якщо знов пірну!
Ще трошки поборсаюсь, ще попручаюсь,
та сили залишать - й піду я до дну!

І хто розбереться, де скоїлась хиба:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06

Петро Іщук
2019.11.03

Олег Дорош
2019.11.03

Владимир Лесник
2019.10.31

Ірина Осінь
2019.09.28

Наталія Шандра
2019.09.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Ліпчинський / Вірші / Д(Л)-2

 Переглядів сторінки автора: 100 000
Сторінку переглянули сто тисяч
Разів. Ого! Подяка - читачу!
О, зазирнути б кожному у вічі
І запитати: "How do you do?"

Цікавлюся не жартома, а справді,
Чи вам до шмиги, що у мене є -
Бо я і сам, колись до слова спраглий,
Тепер пишу - і як воно моє?..

Прокоментуйте - звісно, як є змога,
І поділіться враженням про вірш,
І не судіть тоді занадто строго -
Мовляв, не бачили ще вірша гірш!..

Бо я пишу, як біль тривожить душу,
Коли у грудях пазури скребуть,
Коли й не хочу - та писати мушу...
А, може, й кину це коли-небудь...


22.09.2014

Вірш написаний з нагоди появи шестизначної цифри кількості переглядів моєї сторінки на сайті "Поетичні Майстерні" (http://maysterni.com/user.php?id=3679):
100 000 - 15.09.2014 р.
150 000 - 14.10.2015 р.
175 000 - 12.04.2016 р.
200 000 - 05.11.2016 р.
250 111 - 01.01.2018 р.
305 500 - 01.01.2019 p.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-09-22 16:45:39
Переглядів сторінки твору 1222
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2019.08.02 09:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-09-22 17:09:04 ]
100000 – ціла армія. Вітаю.
О! Цей 100000 в кожному з нас є.
Хоч це не я, але відповідаю:
цікаво, спраглий, хай нам помагає
велике Слово, що Господь дає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2014-09-23 08:27:01 ]
Ну, армія не армія, а пару корпусів буде. :) Шкода лише, що кількість переглядів - це все-таки не кількість читачів. :)
Дяка, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-09-22 17:11:02 ]
Прийміть вітання і від мене - це чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2014-09-23 08:32:37 ]
Дякую, панно Інно! (щоразу, побачивши-почувши ім'я "Інна", згадую слова Павла Тичини "О панно Інно, панно Інно!").
Але не в переглядах щастя, повірте! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-22 17:25:45 ]
це така нагода, що ніхто слова поганого не скаже про те, що бракує чогось одного у Вашій творчості, а чогось іншого - з надлишком.
спробував я долучитись до Вашої високої поезії. та там такі обсяги, що вкотре пригадалась цілина, що простяглась від мене в усі географічні боки аж до усіх магнітних меридіанів і кліматичних широт.
багато пародій, відозв і практично нічого про те, чим жив автор або ЛГ у ті часи, коли його ганяли як не будівельний загін, то у рекрути. про це, звичайно, можна дізнатись у якому-небудь резюме з приводу пошуку грошовитої роботи. але поезія недоотримала, можливо, якийсь цікавий серіал про університети, поточні аудиторії МГУ тощо.
вітаю з мільйоном (100 0000 - я стільки побачив у назві, як завжди, майстерного вірша) і зичу наступних. хай щастить.
бачив переклади. так і вони про чиєсь їхнє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2014-09-23 08:52:57 ]
Ех, ще б дізнатись, чого саме бракує, а чого - з надлишком! :)
Знаєте, Опанасе, я й сам, бачу, вже не в змозі освоїти ті обсяги (зайду на давніші вірші - і редагую, редагую, редагую...), можливо, через те й досі не випустив жодної, хоч малесенької і тоненької, як брошура, збірки. А то би вже рахував кількість тиражів, а не переглядів на окремо взятому сайті. :) Дійшов би до стотисячного тиражу - і ось, маєш, "золотий письменник" України. :)))
Дякую, Опанасе, за розлогий весело-іронічний (який треба читати між рядків, і, сподіваюсь, щось я там усе-таки прочитав) коментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-09-23 04:01:18 ]
ну і ну! "Плюну" і я - мовляв, файно)!
аватарку слід оновити: долар зріс...

Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2014-09-23 08:57:05 ]
Та я сам здивований, Михайле, вірите? :)
Ой, але ж і класна в мене аватарка, правда? :)
Дяка, Михайле, навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-09-23 09:55:36 ]
Вітаю! (Хоча вчора було на один "0" більше :))) 100 000 за майже 5 років (25 000 на рік) - цілком пристойно! За законами діалектики - кількість завжди переростає в якість)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2014-09-23 14:14:30 ]
Дякую! Еге ж, мені вже Опанас зауважив на мою вчорашню одруківку: 100 0000. От лише як би її можна було прочитати: сто десятитисяч? І ту кількість ще треба розділити на кількість публікацій (десь 350), тоді на кількість коментарів (десь 3500) і відняти кількість переглядів самого автора (колись на одному сайті модератор казав, що половина переглядів творів у кожного автора - це перегляди самого автора). :)