ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Білінська
2026.01.26 00:26
Чергова порція зими
маною оповила душу.
Ні голосом,
ані крильми
я спокою твого не зрушу.

Зійшла у крижані сніги —
коли і як —

Таїсія Кюлас
2026.01.25 23:32
О, ці святі у рясах, що сотні ставлять на коліна!

Я бачу твої солодкі сни — без жалю і покути.

Бачу чорні руки зі святою книгою, яка важить більше за душу сліпого читача.

Ви не бачите чорта, навіть коли він гортає ваші сторінки.

Іван Потьомкін
2026.01.25 19:31
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в

Микола Дудар
2026.01.25 18:12
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе —
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Артур Курдіновський
2026.01.25 16:25
Я озираюсь на паркову рідну алею...
Світле минуле... Попереду - крок у безодню.
Так і не став я сучасності тихим лакеєм!
Тільки хода моя вже беззмістовно-самотня.

Я озираюсь... Душа так зігрітися хоче!
Серце шматує незіграна зболена правда.
Тихо л

М Менянин
2026.01.24 23:17
Агнець мовчить в кошарі
бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.

Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати

Іван Потьомкін
2026.01.24 19:42
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с

Артур Курдіновський
2026.01.24 16:39
В повітрі знову рій металобрухту.
Летить на місто черговий фугас.
А нам, незламним, спеціальні пункти
Допомагають вижити в цей час.

Тут можна відігріти ноги й руки
І навіть зарядити телефон.
А ми рахуємо прильотів звуки,

Олена Побийголод
2026.01.24 09:35
Та годі вже цькувати Президента!
Бо президентом бути – це не сміх:
в свій офіс, ледь прокинувшись, він плента –
і мерзне там, один за нас усіх!

Він здрить удаль – й важку гадає думу,
йому – от чесно! – соромно за нас:
чому не надонатили всю суму

Ярослав Чорногуз
2026.01.23 22:44
Друзі, що скажу я вам:
Люди, звірі, зорі,
Воскурімо фіміам
Самохвалу Борі.

Вклякнім, хоч не кожен звик
Буть м'якішим вати.
Ми не годні черевик

Микола Дудар
2026.01.23 20:35
Цікаво, швендяє де лютий
І що у нього на умі?
Можливо березнем припнутий?
Можливо знов на Колимі?..
Січневі дні ось-ось злетять вже.
Морози знижаться… Чомусь
Зв’язки і світло із мережі
Лишили в пам’яті: «готуйсь»…

Олена Побийголод
2026.01.23 18:46
Із Леоніда Сергєєва

Якось раз, лежу в лікарні
(впав на мене стос каністр).
Й раптом чую вісті гарні:
приїздить прем’єр-міністр!

Тут набігла тьма народу,

Юрій Лазірко
2026.01.23 17:05
плачуть листям осінні гаї
відпускають у вирій зозуль
не жалій моє серце ти їх
небо чисте і вільне від куль

за ночами проносяться дні
та за ними тужити не варто
і шукати притулку у сні

Тетяна Левицька
2026.01.23 16:55
Мобільний вимкнули зв'язок,
нема у домі світла, газу,
і сум проймає до кісток
щоразу, пташечко, щоразу.

Така жура, що хоч ридай
на грудях ночі безутішно.
Невже минуле через край

Борис Костиря
2026.01.23 11:23
Я відчуваю грань, коли настане морок.
Я відчуваю грань, коли іде розвал,
Як вічності вино проб'є недужий корок,
Здолавши метушню і миготливість зал.

Я відійду за грань людського розуміння,
По той бік цінностей, уявлень і понять.
Мене накриє

Ірина Вірна
2026.01.23 10:52
Розкажи,
що думаєш про мене.
Розкажи,
що сниться уночі.
Розкажи
про мрії потаєнні.
Передай
надії радісні й сумні.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Д(Л)-2

 Переглядів сторінки автора: 100 000
Сторінку переглянули сто тисяч
Разів. Ого! Подяка - читачу!
О, зазирнути б кожному у вічі
І запитати: "How do you do?"

Цікавлюся не жартома, а справді,
Чи вам до шмиги, що у мене є -
Бо я і сам, колись до слова спраглий,
Тепер пишу - і як воно моє?..

Прокоментуйте - звісно, як є змога,
І поділіться враженням про вірш,
І не судіть тоді занадто строго -
Мовляв, не бачили ще вірша гірш!..

Бо я пишу, як біль тривожить душу,
Коли у грудях пазури скребуть,
Коли й не хочу - та писати мушу...
А, може, й кину це коли-небудь...


22.09.2014

Вірш написаний з нагоди появи шестизначної цифри кількості переглядів моєї сторінки на сайті "Поетичні Майстерні" (http://maysterni.com/user.php?id=3679):
100 000 - 15.09.2014 р.
150 000 - 14.10.2015 р.
175 000 - 12.04.2016 р.
200 000 - 05.11.2016 р.
250 111 - 01.01.2018 р.
305 500 - 01.01.2019 p.
350 337 - 28.11.2019 р.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-09-22 16:45:39
Переглядів сторінки твору 2522
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-09-22 17:09:04 ]
100000 – ціла армія. Вітаю.
О! Цей 100000 в кожному з нас є.
Хоч це не я, але відповідаю:
цікаво, спраглий, хай нам помагає
велике Слово, що Господь дає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-09-23 08:27:01 ]
Ну, армія не армія, а пару корпусів буде. :) Шкода лише, що кількість переглядів - це все-таки не кількість читачів. :)
Дяка, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-09-22 17:11:02 ]
Прийміть вітання і від мене - це чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-09-23 08:32:37 ]
Дякую, панно Інно! (щоразу, побачивши-почувши ім'я "Інна", згадую слова Павла Тичини "О панно Інно, панно Інно!").
Але не в переглядах щастя, повірте! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-22 17:25:45 ]
це така нагода, що ніхто слова поганого не скаже про те, що бракує чогось одного у Вашій творчості, а чогось іншого - з надлишком.
спробував я долучитись до Вашої високої поезії. та там такі обсяги, що вкотре пригадалась цілина, що простяглась від мене в усі географічні боки аж до усіх магнітних меридіанів і кліматичних широт.
багато пародій, відозв і практично нічого про те, чим жив автор або ЛГ у ті часи, коли його ганяли як не будівельний загін, то у рекрути. про це, звичайно, можна дізнатись у якому-небудь резюме з приводу пошуку грошовитої роботи. але поезія недоотримала, можливо, якийсь цікавий серіал про університети, поточні аудиторії МГУ тощо.
вітаю з мільйоном (100 0000 - я стільки побачив у назві, як завжди, майстерного вірша) і зичу наступних. хай щастить.
бачив переклади. так і вони про чиєсь їхнє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-09-23 08:52:57 ]
Ех, ще б дізнатись, чого саме бракує, а чого - з надлишком! :)
Знаєте, Опанасе, я й сам, бачу, вже не в змозі освоїти ті обсяги (зайду на давніші вірші - і редагую, редагую, редагую...), можливо, через те й досі не випустив жодної, хоч малесенької і тоненької, як брошура, збірки. А то би вже рахував кількість тиражів, а не переглядів на окремо взятому сайті. :) Дійшов би до стотисячного тиражу - і ось, маєш, "золотий письменник" України. :)))
Дякую, Опанасе, за розлогий весело-іронічний (який треба читати між рядків, і, сподіваюсь, щось я там усе-таки прочитав) коментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-09-23 04:01:18 ]
ну і ну! "Плюну" і я - мовляв, файно)!
аватарку слід оновити: долар зріс...

Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-09-23 08:57:05 ]
Та я сам здивований, Михайле, вірите? :)
Ой, але ж і класна в мене аватарка, правда? :)
Дяка, Михайле, навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-09-23 09:55:36 ]
Вітаю! (Хоча вчора було на один "0" більше :))) 100 000 за майже 5 років (25 000 на рік) - цілком пристойно! За законами діалектики - кількість завжди переростає в якість)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-09-23 14:14:30 ]
Дякую! Еге ж, мені вже Опанас зауважив на мою вчорашню одруківку: 100 0000. От лише як би її можна було прочитати: сто десятитисяч? І ту кількість ще треба розділити на кількість публікацій (десь 350), тоді на кількість коментарів (десь 3500) і відняти кількість переглядів самого автора (колись на одному сайті модератор казав, що половина переглядів творів у кожного автора - це перегляди самого автора). :)