ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2020.07.02 11:06
Ця жіночка на більше заслуговує.
усмішка сонячна і очі чудотворні.
По віденські з вершками чорну каву п'є
і ходить на пуантах по краю безодні.

Пряде із кужеля лавандорунні сни,
і дістає з криниці сивини тумани.
Летить голубкою у вогнище війни,

Сергій Губерначук
2020.07.02 09:01
Хай кожен день, мов скромна ікебана,
мов невигадливий орнамент на підлозі,
хай ні на мить мене в твій дім не звано,
коли б не йшов ти – я стою на розі.

Можливо, я свій сором загубила,
коли найперше ці зустріла очі.
Нехай щодня так скромно я любила

Микола Соболь
2020.07.02 08:33
Молитвами тихими,
коси аж до пліч,
йшла шляхами млистими
пречудова ніч.
Всюди пахло росами,
травами у млі,
запахами млосними
матінки землі…

Іван Потьомкін
2020.07.01 22:15
Поначалу он заинтересовал меня рассказом о своем приятеле Йоне. Всю жизнь тот прожил под именем Леня. История житейская, когда в угоду славянскому уху Сруль, Мошке, Пинхас, Натан... вынуждены были становиться Александром, Михаилом, Анатолием... Но в отл

Олександр Сушко
2020.07.01 22:06
Течуть роки, немов Дніпро-ріка,
За осінню - зима, весна, питання...
Це літо, наче мавка молода -
Таке ж гаряче і,, мабуть, останнє.

Вдихнув і задихнувся від краси,
Забув про сон, душевний спокій, вірші.
Лечу крізь легіт в піднебесну синь

Ігор Деркач
2020.07.01 21:06
Їм юшку і плюю на щі,
копаю ямище глибоке...
ачей, на мене у кущі
чатує лихо косооке.
Чи то Яга, чи то Кощій –
не мають спокою народи,
то пограбує лиходій,
а то – опричники-уроди.

Ігор Шоха
2020.07.01 20:47
Звикаємо до сарани
в саду-городі та етері,
у бувшому есересері.

А от на палубі війни
перемагають гризуни –
щурі-сусіди на галері.

Ніна Виноградська
2020.07.01 20:34
Останні їхні погляди на світ,
На день серпневий, сонечко і друзів…
Минуло стільки непривітних літ,
Які тримають всіх нас у напрузі.

І моляться услід їх матері,
Батьки схиляють голови донизу.
Сини не прийдуть вранці, на зорі,

Євген Федчук
2020.07.01 20:30
Ми вже другий десяток розміняли,
А дехто ще продовжує кричать,
Що можем ми за гарний кусень сала
І Україну – матінку продать.
Що нації такої не існує,
А наша мова – діалект і все.
І нами то Америка керує,
А то Росія звільнення несе.

Віктор Кучерук
2020.07.01 17:11
Усе минає… І відпустка теж
Розтанула, як блискітки у піні, –
З’явилася і зникла, мов кортеж,
Виблискуючих спинами дельфінів.
Ну, ось і все – зоріють небеса,
Освітлюючи сяйвом темні води, –
Розлуки смуток душу пронизав
І гіркотою обволік зісподу.

Олександр Панін
2020.07.01 16:47
Скрегіт у воріт парадних,
Наче навмання,
Вдерся в них Ковбой,
нахабно
він жене Коня!

"Гей, Ковбой! В лиху годину!
Ти що, "з конопель"?

Ніна Виноградська
2020.07.01 16:30
Той день сміявся голосом твоїм,
Яснів твоєю усмішкою, друже.
Коли з небес озвався звучний грім,
На дощик ми дивилися байдуже.

Світило сонце із твоїх очей,
А мокре листя стиха шелестіло –
На відстані душі твоє плече

Ніна Виноградська
2020.07.01 16:22
Болить ріка і заболіло небо,
Дощами з хмар течуть мої жалі.
То, може, по життю мені так треба
Злетіти вгору, впасти до землі.

Загоївши свої синці і рани,
Від сліз у зморшках залишити сіль,
Тужити за минулим і коханим,

Олександр Сушко
2020.07.01 12:19
Взяв у длані істини батіг
Та вперіщив дурня (буде вава):
Жінку ображати - смертний гріх!
Ну, а чоловіка - Божа справа.

Хай жона, пиляє і товче,
А захоче - лізе у кишені.
Як мужик з титанів (не з нікчем!) -

Маргарита Ротко
2020.07.01 10:46
ще трохи – і пройде мільйонна похмура вівця
котроїсь там ночі що б’ється мов тиші піала –
на слізки чи дрізки
………………………………не ловиться сон на живця
годинник – це сом що з руки напуває тантала

сухим шарудінням секунд
……………………………тихо двері риплять

Ніна Виноградська
2020.07.01 09:21
Висить у небі зірка пелехата,
А все навкруг закуталось в туман.
Дивлюсь на місце, де стояла хата,
І рветься серце з невигойних ран.

Нема нічого від мого обійстя,
Все розібрали, просто розтягли...
Від батьківської хати тільки місце.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17

Август Ина
2020.06.13

Лада Квіткова
2020.06.07

Микола Байдюк
2020.06.06

Олександр Ку
2020.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Ліпчинський / Вірші / Д(Л)-2

 Переглядів сторінки автора: 100 000
Сторінку переглянули сто тисяч
Разів. Ого! Подяка - читачу!
О, зазирнути б кожному у вічі
І запитати: "How do you do?"

Цікавлюся не жартома, а справді,
Чи вам до шмиги, що у мене є -
Бо я і сам, колись до слова спраглий,
Тепер пишу - і як воно моє?..

Прокоментуйте - звісно, як є змога,
І поділіться враженням про вірш,
І не судіть тоді занадто строго -
Мовляв, не бачили ще вірша гірш!..

Бо я пишу, як біль тривожить душу,
Коли у грудях пазури скребуть,
Коли й не хочу - та писати мушу...
А, може, й кину це коли-небудь...


22.09.2014

Вірш написаний з нагоди появи шестизначної цифри кількості переглядів моєї сторінки на сайті "Поетичні Майстерні" (http://maysterni.com/user.php?id=3679):
100 000 - 15.09.2014 р.
150 000 - 14.10.2015 р.
175 000 - 12.04.2016 р.
200 000 - 05.11.2016 р.
250 111 - 01.01.2018 р.
305 500 - 01.01.2019 p.
350 337 - 28.11.2019 р.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-09-22 16:45:39
Переглядів сторінки твору 1332
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2020.06.18 10:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-09-22 17:09:04 ]
100000 – ціла армія. Вітаю.
О! Цей 100000 в кожному з нас є.
Хоч це не я, але відповідаю:
цікаво, спраглий, хай нам помагає
велике Слово, що Господь дає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2014-09-23 08:27:01 ]
Ну, армія не армія, а пару корпусів буде. :) Шкода лише, що кількість переглядів - це все-таки не кількість читачів. :)
Дяка, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-09-22 17:11:02 ]
Прийміть вітання і від мене - це чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2014-09-23 08:32:37 ]
Дякую, панно Інно! (щоразу, побачивши-почувши ім'я "Інна", згадую слова Павла Тичини "О панно Інно, панно Інно!").
Але не в переглядах щастя, повірте! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-22 17:25:45 ]
це така нагода, що ніхто слова поганого не скаже про те, що бракує чогось одного у Вашій творчості, а чогось іншого - з надлишком.
спробував я долучитись до Вашої високої поезії. та там такі обсяги, що вкотре пригадалась цілина, що простяглась від мене в усі географічні боки аж до усіх магнітних меридіанів і кліматичних широт.
багато пародій, відозв і практично нічого про те, чим жив автор або ЛГ у ті часи, коли його ганяли як не будівельний загін, то у рекрути. про це, звичайно, можна дізнатись у якому-небудь резюме з приводу пошуку грошовитої роботи. але поезія недоотримала, можливо, якийсь цікавий серіал про університети, поточні аудиторії МГУ тощо.
вітаю з мільйоном (100 0000 - я стільки побачив у назві, як завжди, майстерного вірша) і зичу наступних. хай щастить.
бачив переклади. так і вони про чиєсь їхнє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2014-09-23 08:52:57 ]
Ех, ще б дізнатись, чого саме бракує, а чого - з надлишком! :)
Знаєте, Опанасе, я й сам, бачу, вже не в змозі освоїти ті обсяги (зайду на давніші вірші - і редагую, редагую, редагую...), можливо, через те й досі не випустив жодної, хоч малесенької і тоненької, як брошура, збірки. А то би вже рахував кількість тиражів, а не переглядів на окремо взятому сайті. :) Дійшов би до стотисячного тиражу - і ось, маєш, "золотий письменник" України. :)))
Дякую, Опанасе, за розлогий весело-іронічний (який треба читати між рядків, і, сподіваюсь, щось я там усе-таки прочитав) коментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-09-23 04:01:18 ]
ну і ну! "Плюну" і я - мовляв, файно)!
аватарку слід оновити: долар зріс...

Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2014-09-23 08:57:05 ]
Та я сам здивований, Михайле, вірите? :)
Ой, але ж і класна в мене аватарка, правда? :)
Дяка, Михайле, навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-09-23 09:55:36 ]
Вітаю! (Хоча вчора було на один "0" більше :))) 100 000 за майже 5 років (25 000 на рік) - цілком пристойно! За законами діалектики - кількість завжди переростає в якість)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2014-09-23 14:14:30 ]
Дякую! Еге ж, мені вже Опанас зауважив на мою вчорашню одруківку: 100 0000. От лише як би її можна було прочитати: сто десятитисяч? І ту кількість ще треба розділити на кількість публікацій (десь 350), тоді на кількість коментарів (десь 3500) і відняти кількість переглядів самого автора (колись на одному сайті модератор казав, що половина переглядів творів у кожного автора - це перегляди самого автора). :)