ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2020.08.15 08:45
Прохолодне сонце ледве-ледве гріє,
Де-не-де жовтіє листя й обліта.
Де ти заховалась – моя світла мріє?
Чи втекла у вирій літа теплота?!

У саду схололім затужила туя,
У зелених косах – пасмо золоте.
В самоті замерзлій тихо засумую,

Віктор Кучерук
2020.08.15 08:03
Благословила сина мати
На долю світлу і легку, –
Щоби щасливим і багатим
Він був на довгому віку.
Але не сталось, як бажалось,
А відбулося навпаки, –
Тому і крає серце жалість
За нагромаджені роки…

Сонце Місяць
2020.08.15 00:36
матусин синок
перестріне
таткову доню

їм буде нормально
нічого що все без гроша
океани небесні
від самого інколи ранку

Іван Потьомкін
2020.08.14 23:04
В Израиле многое связывается с чудом. Вот так и я, без году неделя израильтянин, совершенно непонятным образом будто бы заглянул в саму историю Государства Израиль. Как живые, выходили ко мне Хаим Вейцман, Бен-Гурион, Голда Меир, Моше Даян, Ицхак Рабин...

Тата Рівна
2020.08.14 21:33
Пані А. помирала одна у незатишнім схроні
Там фіранки засмикнуті ще від минулого літа
Там немає нікого кімната порожня й закрита
Ніби бутель з-під вишень. І вуста мала пані — червоні

Пані А. — Не Аманда, не Аннушка, не Амелі —
Просто пані, яку вже

Ігор Деркач
2020.08.14 21:11
А на Русі помішані усі
на Україні, троні і на Путі.
А чудаки, мерсі,
у білої Русі
гадають, що вони не майдануті.

***
А у миру триває пандемія

Євген Федчук
2020.08.14 20:02
Тривожно у Плоскині на душі.
То зайде у шатро, то вийде з нього,
Посидить біля вогнища курного
І знову до шатра свого спішить.
Вже завтра битва, а йому ніяк
Не розігнати сумніви й тривоги.
І слово клятви, дане перед Богом,
Пече у воєводиних грудях.

Олександр Сушко
2020.08.14 18:32
Є в Едемі цар. Ума - палата,
У державних справах ні бум-бум.
Спільники його цілують ззаду,
Я ж гризу за вухо і губу.

Сиплю сатиричної цикути,
Аби влади увімкнувсь оркестр.
Пропоную і тобі гризнути,

Віта Парфенович
2020.08.14 16:05
Я стою біля вікна і вдивляюся у лінію горизонту, з висоти багатоповерхівки видно набагато більше, аніж знизу. Околиця міста, далі дачні ділянки. Повітря прозоре, сьогодні можна роздивитися набагато далі, аніж іншого дня. Перебираю пальцями рук, заводячи

Сергій Губерначук
2020.08.14 10:34
Біле каміння
у синьому небі –
Софія стара,
золота собою.
В сонячнім тлінні
майнули молебні –
ликів священних
мара над тобою.

Віктор Кучерук
2020.08.14 08:52
Палає вогнище на лузі
І звівся дим на повен зріст,
Бо позбирались давні друзі
Із ближчих сіл і дальніх міст.
Ясніють мрійно темні хащі,
Іскринки сяють повсякчас, –
І теплі згадки про найкращі
Часи витають поміж нас.

Микола Соболь
2020.08.14 08:34
Малесенька шавка лякливо
іззаду так хоче кусь-кусь,
дивлюся на неї глумливо
і сміх пробирає чомусь.
І шкода стає недолугу,
бо може ж творити добро,
але соціальну напругу
породжує шавки нутро.

Дума Козак
2020.08.14 00:03
Завітало в гості мальовниче літо
і заколосились сонячно хліба.
Налилась пшениця, достигає жито,
віти свої миє у ріці верба.

Голубі волошки заплело у косу.
дарувало щедро лагідне тепло,
та лягли у лузі морогу покоси

Євген Федчук
2020.08.13 19:51
Хан Куря хитрий, справжній, син степів,
Він голови дарма не підставляє,
Коли потрібно – не жаліє слів,
А коли треба – вовком налітає.
Тут тільки так і можна виживати,
Бо у степу своїх – чужих нема.
Хто не навчивсь хитрити і вбивати,
На долю сподіва

Сонце Місяць
2020.08.13 13:00
Поет спав би, але не спиться йому. Тьмяно зелений злотий надвечір. Серпокрили в серпанку позлітковому хаотично гасають за власним вереском. Те саме й на землі, дітлахи розпущені й маніпулятори, хаотично гасають etc. Ще не зовсім призахідне сонце плавить д

Іван Потьомкін
2020.08.13 11:04
Благословляю вас, єрусалимські хмари,
Хоч влітку в Єрусалимі ви не такі, як у Литві,
Оспіваній Міцкевичем в шедеврі «Пан Тадеуш».
Наважуюсь, хоч хист і літа уже не ті.
Благословляю вас, єрусалимські хмари.
Пропливаючи понад Єрусалимом,
Ви парасолько
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лариса Маковей
2020.08.01

М Менянин
2020.07.28

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17

Август Ина
2020.06.13

Лада Квіткова
2020.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Ліпчинський / Вірші / Божко Ірина

 Панни (поетична пародія)

Ми старшокласники - з гордістю носимо ліфчики,
білі серця свої туго під ними неволячи.

Ірина Божко

Коли дівчата одягають ліфчики
І потрапляють груди у неволю,
То запитали спершу би у лікаря,
Чи прагнуть груди темної недолі.

Як макіяж на личка накладають,
Підводять очі, нігтики подовжують -
Вам не побачити, але включіть уяву,
Бо це нікому ще не заборонено.

Як йдуть у сауну дівчата із коханими -
Це так приємно, весело - не нудно.
Везе панам, буває, з тими паннами -
І вдячні волі їхні голі груди.


08.10.2014

* Натхнення: Ірина Божко "Алгебра" (http://litclub.org.ua/texts/show/37998/)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Ірина Божко Алгебра



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-10-08 13:50:14
Переглядів сторінки твору 1986
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.871
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2020.07.03 10:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-08 14:16:46 ]
А чому пародист не звернув увагу на закінчення іменника "старшокласниКИ" ( логічніше було б "старшокласниЦІ") ?Бо так виходить, що хлопці теж ходять у ліфчиках :)))
покОхали?
Може то моє суб'єктивне сприйняття - але моя емоційна реакція на "волоссячко" - "Фе!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2014-10-08 14:54:52 ]
Ну, можливо тому, що пародист - не редактор і не нянька авторам або тому, що це лежало на поверхні. )
А чому покОхали? Коли я читаю, то наголос правильно падає. Чи, може, вірш знову аритмічний трохи вийшов? Якщо так, то це я у Татчина нахапався. )))
І чому "фе!", це ж не у супі волосссячко? :)
Дякую, Галино, за небайдужість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2014-10-08 16:06:02 ]
Трішки змінив рядок, який викликав запитання. Як вважаєте, Галино, тепер читається краще?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-08 15:28:18 ]
і мені те волоссячко якось не дуже. і дівчата з кордебалетів, і циркові актриси не радують фанатів виглядом цієї рослинності. підстрижені трикутники, стрілочки певного напрямку - це волосяне тату, але не те, як Ви його іменували.
можливо, пародії бракує лаконічності.
оригінал лаконічний. а це, напевне, знак.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2014-10-08 16:00:03 ]
ну, це вже питання смаку - кому що подобається:
одним подобається натуральна рослинність, іншим - аби вона була підстрижена, ще іншим - аби її зовсім не було )))
я зрозумів - це заголовок винен, усіх увів в оману: читачі подумали, що автор про одне, а автор, виявляється, зовсім про інше )))
і чому Ви вважаєте, що оригінал більш лаконічний, ніж пародія? адже і там, і тут по 3 чотиривірші )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-08 16:27:04 ]
питання не в смаку - кому які зачіски до вподоби, а в тому, доречна та природна рослинність у вірші чи ні. от, наприклад, багатьох чоловіків дратує ранішня щетина. її ж щоранку або щовечора (хто коли звик) треба голити. мені сподобається її оспівування? ні.
мене вона дратує з 19-річного віку.
та ця тема другорядна.
Ви "білі серця" залишили поза увагою. а це досить цікавий образ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2014-10-08 16:42:36 ]
та це зрозуміло, але ж хочеться трішки і провокацій)
так, справді дивно, що мільярди чоловіків щоранку чи щовечора стараються позбутись вторинних статевих ознак)
ось я від учора вирішив не позбуватись - цікаво, чи надовго мене вистачить?)
так, я побачив, що автор у цих двох рядках припустилася двох серйозних прорахунків, але й цей другий, оскільки він теж лежить на поверхні, вирішив оминути своєю увагою)
дякую, Опанасе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-10-08 17:14:05 ]
Погоджуюсь з Галиною. Якби я була пародистом, то в першу чергу пройшлася б по старшокласнику в ліфчику ))))

А так я чогось не зрозуміла: що у пародії висміюється?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2014-10-09 08:24:31 ]
У вікіпедії про значення поняття "пародія" є лише кілька рядків. Ось повна цитата:

"Пародія — комічне або сатиричне наслідування іншого художнього твору.

Пародія в перебільшеному вигляді відтворює характерні особливості оригіналу. Зазвичай вона навмисне будується на несподіваності стилістичного і тематичного планів тесту: наприклад, «низький» предмет описується «високим» стилем («бурлеск»), а «високий» — низьким стилем («травестія»)."

Вважаючи наведені у епіграфі рядки вже самі по собі комічними (старшокласники, які носять ліфчики; білі серця, туго поневолені ліфчиками), що підтверджено і коментаторами мого вірша, я, як автор, вирішив розвинути тему, оскільки просте обговорювання "старшокласників у ліфчиках" та "туго поневолених білих сердець" видалось мені занадто простим і нецікавим. Як бачите, моє сатиричне прочитання виявилось таки несподіваним для читачів. Отже, завдання пародиста можна вважати виконаним. :)
Дякую за відгук, Любове!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-09 09:04:32 ]
може, попишіть тепер про що-небудь інше. я по собі знаю, як після смішного буває несмішно. це діють якісь енергетичні закони. а після сумного попускає на смішне. це діють і якісь енергетичні гойдалки або каруселі. може, напишіть про якусь окопну правду? у Вас гарна фантазія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2014-10-09 09:28:08 ]
Я читав Вадими Зеланда, тож у курсі, що існують енергетичні маятники. Щоправда, вони в основному деструктивні. І їхнє завдання - захопити якнайбільше людей і відібрати якнайбільше енергії. Війна - теж енергетичний деструктивний маятник. Якщо він захопить все людство у свою орбіту - це й буде світова війна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-09 11:08:22 ]
але коли про неї писати, і якомога більше, то вона може раніше скінчитись. вона "перегорить", "перекипить", перенуртує.
а про потенційно можливу краще не писати. то справа політиків - передбачити та унеможливити. на жаль, долучаються і усілякі нострадамуси. накаркують зазвичай і вони.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2014-10-09 11:59:41 ]
можливо, і така гіпотеза має право на існування
бо ж гіпотеза Зеланда - теж всього лиш гіпотеза
якісь енергетичні маятники - а хто їх бачив?)

погоджусь, що справа політиків - унеможливити виникнення воєн, а справа поетів - напророкувати гарне майбутнє, а своїми поетичними вправами покращувати навіть і сьогодення