ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Галина Сливка
2019.11.22 09:49
***
Співає долам стужею сурма,
Розлук туга волочиться стежею.
Маркітно їй. І спокою нема.
Яку яву побачить за межею?

І чеше вітер гребенями віть
Пресиву біль* невичахлого зводу.
Замерзлі пучки в трійцю в'яжуть мить

Віктор Кучерук
2019.11.22 08:34
* * *
Г. С...
Як рибак на поклажу
у безводнім краю, –
я на тебе ображусь
і на час розлюблю.
Бо чекати несила
на дзвінки чи листи
на очікувань хвилях

Микола Соболь
2019.11.22 05:37
Тиха ніч
Тиха ніч запалила вогні,
Прилюлюкала води Дніпрові.
І так затишно стало мені
Край ріки у розкішній діброві.

Зрідка вітром гойдне очерет,
Заспівають листочки про літо…
Легковію, небесний поет,

Марґо Ґейко
2019.11.21 18:42
***
Земля садів – рокована земля.
Я йду по ній тісними манівцями,
Приречено зітхають свіжі ями,
Чи може це примарилось здаля.

Давно не турбували павука
У вензелі чавунної калитки,
Мені чортополох прилип до литки,

Галина Сливка
2019.11.21 17:05
***
Півподихом, півдумкою, півсловом,
Півкроком споловинивши сніги,
Північ свою за полудень готова
Віддати... Та немає півснаги...
Півдолею півморя-океану
Не надчерпнеш... То де ж тоді межа?
Зціли мене, пташину безталанну.
Поділена - сама собі чужа...

Олена Побийголод
2019.11.21 16:46
12. Пісня Папуги
Володимир Висоцький. «Аліса»

Послухайте всі, як злий жереб морив
Папугу - грозу та пірата морів!

В лісах, де папая - найперший попас,
я ріс не на вбогій перловці;
мене, ще папужка, спіймав папуас

Сергій Губерначук
2019.11.21 16:31
Поезії мої, але твої
Я перевдягся в чорного сича.
Сів уночі на дерево печалю.
Але ж така невпевнена печаль.
Я ще сміюсь – і в радості скучаю.

Від одинокості до смерті тільки крок.
Я це читав – але це ти писала.
Не я сміюсь – сміється мій порок

Іван Потьомкін
2019.11.21 10:18
Муса
А я готовий вчить арабську
Заради Муси одного.
Хто такий Муса?
Шкода, що ви його не знаєте.
Ну, та нічого. Розкажу бодай побіжно.
Може, пізнаєте його в Єрусалимі.
Ні, не на вулиці серед гуляк,
А тільки на роботі,

Тетяна Левицька
2019.11.21 09:47
Невідворотне
Мені ти будеш телефонувати,
як розчинюся в небесах навічно
і слати повідомлення із чату
в німе невідворотне потойбіччя.
В скорботний день народження, як завше,
могилу прикрашати білоцвітом,
на самоті пригадувати наше
короткочасне пелюсткове літо.

Олександр Сушко
2019.11.21 09:30
Хата
Вікна-очі оскліли. Морозець краплини роси
Закайданив, щоб тишу капіж у саду не тривожив.
Уростаю у землю святу триста літ, триста зим,
Гостював тут Господь, і правителі, й ангели Божі.
.
За парканом до зір виростають хороми нові,
Я ж низенька, тор

Ігор Деркач
2019.11.21 09:05
Сонетний сюр-приз
У нас є мрія! Ідемо кудись,
долаємо корупцію на разі,
на Місяці вирощуємо рис
і ласуємо яблука на Марсі.

І не лякає недосяжна вись,
блукаємо у просторі і часі,
чекаємо орду на перелазі

Віктор Кучерук
2019.11.21 07:57
* * *
За віконцем листопад
голосно шурхоче
і димів отруйний чад
ріже груди й очі.
Ще болюча німота
гострої скорботи
розповзлася по вустах
і осіла в роті.

Микола Соболь
2019.11.21 06:08
Коли преЗедент нєлох
Хотіли волі? Отакої!
Чи то не ваш коняка здох?
Для преЗедента люди – гої
Для навпаки вождьок – нєлох!

Полиште зброю і окопи,
Бо так не спродати землі!
Хотіли, дурні, до Европи?

Ярослав Філософ
2019.11.20 23:17
Патріо
Як отрута
те Патріо - коли
йде воно від
тих Нікчемних
мертвих Душ


І прив'язані

Марґо Ґейко
2019.11.20 19:36
***
Коли настане судний день
Тепла, позбавленого сану,
І не лунатиме ніде:
«Осанна осені, Осанна!»

Коли вітри загомонять
І ніч мороз помножить вдвічі,
Суворий січень – вічний вітчим

Олександр Сушко
2019.11.20 18:24
Воля
Чи стачить сил порвати ланцюги,
Як вмерти - гріх, а жити - неможливо?
А страх мій дух утоптує у мохи,
Шепоче: " За порогом раю - прірва!..."

Перетерпів і осуд, і шопту,
Лишив у сильцях серця половину.
Тепер на волі битим склом іду,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Козак Ігор Козак Ігор
2019.11.20

Тетяна Шульга
2019.11.20

Галина Сливка
2019.11.19

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06

Петро Іщук
2019.11.03

Олег Дорош
2019.11.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентин Ліпчинський / Вірші / Божко Ірина

 Панни (поетична пародія)

Ми старшокласники - з гордістю носимо ліфчики,
білі серця свої туго під ними неволячи.

Ірина Божко

Коли дівчата одягають ліфчики
І потрапляють груди у неволю,
То запитали спершу би у лікаря,
Чи прагнуть груди темної недолі.

Як макіяж на личка накладають,
Підводять очі, нігтики подовжують -
Вам не побачити, але включіть уяву,
Бо це нікому ще не заборонено.

Як йдуть у сауну дівчата із коханими -
Це так приємно, весело - не нудно.
Везе панам, буває, з тими паннами -
І вдячні волі їхні голі груди.


08.10.2014

* Натхнення: Ірина Божко "Алгебра" (http://litclub.org.ua/texts/show/37998/)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Ірина Божко Алгебра



• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання
• Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-10-08 13:50:14
Переглядів сторінки твору 1800
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.871
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2019.08.02 09:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-08 14:16:46 ]
А чому пародист не звернув увагу на закінчення іменника "старшокласниКИ" ( логічніше було б "старшокласниЦІ") ?Бо так виходить, що хлопці теж ходять у ліфчиках :)))
покОхали?
Може то моє суб'єктивне сприйняття - але моя емоційна реакція на "волоссячко" - "Фе!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2014-10-08 14:54:52 ]
Ну, можливо тому, що пародист - не редактор і не нянька авторам або тому, що це лежало на поверхні. )
А чому покОхали? Коли я читаю, то наголос правильно падає. Чи, може, вірш знову аритмічний трохи вийшов? Якщо так, то це я у Татчина нахапався. )))
І чому "фе!", це ж не у супі волосссячко? :)
Дякую, Галино, за небайдужість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2014-10-08 16:06:02 ]
Трішки змінив рядок, який викликав запитання. Як вважаєте, Галино, тепер читається краще?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-08 15:28:18 ]
і мені те волоссячко якось не дуже. і дівчата з кордебалетів, і циркові актриси не радують фанатів виглядом цієї рослинності. підстрижені трикутники, стрілочки певного напрямку - це волосяне тату, але не те, як Ви його іменували.
можливо, пародії бракує лаконічності.
оригінал лаконічний. а це, напевне, знак.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2014-10-08 16:00:03 ]
ну, це вже питання смаку - кому що подобається:
одним подобається натуральна рослинність, іншим - аби вона була підстрижена, ще іншим - аби її зовсім не було )))
я зрозумів - це заголовок винен, усіх увів в оману: читачі подумали, що автор про одне, а автор, виявляється, зовсім про інше )))
і чому Ви вважаєте, що оригінал більш лаконічний, ніж пародія? адже і там, і тут по 3 чотиривірші )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-08 16:27:04 ]
питання не в смаку - кому які зачіски до вподоби, а в тому, доречна та природна рослинність у вірші чи ні. от, наприклад, багатьох чоловіків дратує ранішня щетина. її ж щоранку або щовечора (хто коли звик) треба голити. мені сподобається її оспівування? ні.
мене вона дратує з 19-річного віку.
та ця тема другорядна.
Ви "білі серця" залишили поза увагою. а це досить цікавий образ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2014-10-08 16:42:36 ]
та це зрозуміло, але ж хочеться трішки і провокацій)
так, справді дивно, що мільярди чоловіків щоранку чи щовечора стараються позбутись вторинних статевих ознак)
ось я від учора вирішив не позбуватись - цікаво, чи надовго мене вистачить?)
так, я побачив, що автор у цих двох рядках припустилася двох серйозних прорахунків, але й цей другий, оскільки він теж лежить на поверхні, вирішив оминути своєю увагою)
дякую, Опанасе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-10-08 17:14:05 ]
Погоджуюсь з Галиною. Якби я була пародистом, то в першу чергу пройшлася б по старшокласнику в ліфчику ))))

А так я чогось не зрозуміла: що у пародії висміюється?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2014-10-09 08:24:31 ]
У вікіпедії про значення поняття "пародія" є лише кілька рядків. Ось повна цитата:

"Пародія — комічне або сатиричне наслідування іншого художнього твору.

Пародія в перебільшеному вигляді відтворює характерні особливості оригіналу. Зазвичай вона навмисне будується на несподіваності стилістичного і тематичного планів тесту: наприклад, «низький» предмет описується «високим» стилем («бурлеск»), а «високий» — низьким стилем («травестія»)."

Вважаючи наведені у епіграфі рядки вже самі по собі комічними (старшокласники, які носять ліфчики; білі серця, туго поневолені ліфчиками), що підтверджено і коментаторами мого вірша, я, як автор, вирішив розвинути тему, оскільки просте обговорювання "старшокласників у ліфчиках" та "туго поневолених білих сердець" видалось мені занадто простим і нецікавим. Як бачите, моє сатиричне прочитання виявилось таки несподіваним для читачів. Отже, завдання пародиста можна вважати виконаним. :)
Дякую за відгук, Любове!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-09 09:04:32 ]
може, попишіть тепер про що-небудь інше. я по собі знаю, як після смішного буває несмішно. це діють якісь енергетичні закони. а після сумного попускає на смішне. це діють і якісь енергетичні гойдалки або каруселі. може, напишіть про якусь окопну правду? у Вас гарна фантазія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2014-10-09 09:28:08 ]
Я читав Вадими Зеланда, тож у курсі, що існують енергетичні маятники. Щоправда, вони в основному деструктивні. І їхнє завдання - захопити якнайбільше людей і відібрати якнайбільше енергії. Війна - теж енергетичний деструктивний маятник. Якщо він захопить все людство у свою орбіту - це й буде світова війна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-09 11:08:22 ]
але коли про неї писати, і якомога більше, то вона може раніше скінчитись. вона "перегорить", "перекипить", перенуртує.
а про потенційно можливу краще не писати. то справа політиків - передбачити та унеможливити. на жаль, долучаються і усілякі нострадамуси. накаркують зазвичай і вони.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2014-10-09 11:59:41 ]
можливо, і така гіпотеза має право на існування
бо ж гіпотеза Зеланда - теж всього лиш гіпотеза
якісь енергетичні маятники - а хто їх бачив?)

погоджусь, що справа політиків - унеможливити виникнення воєн, а справа поетів - напророкувати гарне майбутнє, а своїми поетичними вправами покращувати навіть і сьогодення