ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2020.06.01 18:10
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Тетяна Левицька
2020.06.01 17:06
Барвисте літо -
світ малахітом,
яскраве сонце,
як мандарин.
З ковша сузір'я
в день перелито
сусальні зорі -
в'язкий бурштин.

Володимир Бойко
2020.06.01 16:52
Вразумейте, граждане тупые –
В речке не ворОтится вода.
Украина – это не Россия,
И не будет ею никогда.

Ігор Деркач
2020.06.01 11:52
З Мавкою ніколи не прощаюсь,
бо ширяю з нею у віках.
У дугу зінуло, а не каюсь,
як її утішу, – ах-ах-ах!

Бо вона м'яка як та резина –
поки натягаєш, каже, – вйо!
А коли потягне чим по спині,

Сергій Губерначук
2020.06.01 10:59
Ґеніальний спосіб був і є –
книгою…
напиши її рукою
лівою –
не виходить!
піт цигкий на пучках
стане кригою –
надто холод розуму

Олександр Сушко
2020.06.01 10:53
Вийшла заміж я, мойри. А чи з тим...
- Ні. Змирися,- не нарікай.
Не пізнаєш оази ніжності,
Зрада чорна - твоя ріка.

Від любові не буде користі,
І з твоєї до нас мольби.
Той, що поруч, - козак безсовісний,

Віктор Кучерук
2020.06.01 09:13
Дощ уперіщив і швидко калюжі
Стали глибокими – ого-го-го, –
Хочеться, хочеться, хочеться дуже,
Тільки не знаю, не знаю чого.
Мокрі дерева шурхочуть, як мітли, –
Тихо, задумливо і спроквола, –
Хочеться, хочеться, хочеться світла,
Тільки немає, н

Ігор Деркач
2020.06.01 08:02
Зелене й короноване мине,
хоча не діє поки-що вакцина.
Єдине обнадіює мене,
що вилікує рани Україна.

Відлунює небесний камертон
усі її духовні обертони
і гасне у етері моветон

Олександр Сушко
2020.06.01 06:43
Яка жінка не хоче аби її любили? Яка жінка, я вас питаю, шановне чоловіцтво, не потребує уваги та душевного спокою? Так нащо ви їх берете собі за дружин, а потім нещадно морально ґвалтуєте чи лупцюєте як лукавих кіз? « Випери шкарпетки!», «Звари їсти!»,

Микола Соболь
2020.06.01 04:49
Буря розхитує крони дерев,
Шелест здійнявся в зеленому листі
З неба краплинами срібне намисто
І громовиці звершається рев.

Чуєш там хтось мене зве за вікном?:
«Вийди до дуба я дам тобі сили,
Сльози мої щойно землю зросили

Ярослав Чорногуз
2020.05.31 23:25
Смарагдове сяйво, як полум`я ніжне,
Голубить воно, не пече.
Тону у вогні я оцім дивовижнім –
Смарагдових бранець очей.

ПРИСПІВ:
Смарагдові очі, смарагдові очі
Мене огорнули теплом.

Ін О
2020.05.31 21:52
ці сутінки, наче примарна стіна.
мій демоне ночі, ця темінь - антанта.
з плечей і верхів'їв спускають атланти
на плеса бруківки старі письменА.
усесвіте! бачиш, ці зорі крихкі
шляхи обирають в небесній неволі...
цей серпень печалі й тонких алегорі

Євген Федчук
2020.05.31 19:50
Колись земля ця називалась Диким полем
І звіра, й птаха тут водилося доволі,
І море риби у річках. Лише єдине –
У цьому краї не було тоді людини.
Бо бусурмани так степи ці сплюндрували,
Що всі, хто жив, в краї далекі повтікали
І назавжди лишили земл

Володимир Бойко
2020.05.31 19:12
Сенс життя полягає у пошуку оптимальної температури. Мало бути впевненим у собі, у тобі повинні бути впевнені й інші. Людина слова і людина діла – то різні, не пов'язані між собою особи. Люди не надто мудрі вважають інших занадто мудрими. Тво

Микола Соболь
2020.05.31 17:45
А сенс твоєї вищої освіти
Коли ти лізеш ближньому в кишеню,
Останніх мідяків поцупиш жменю
І будеш надбанню цьому радіти…

Чи пройдеш повз людину, що присіла
Раптово біля дерева у парку.
А що тобі? Ні холодно, ні жарко…

Тетяна Левицька
2020.05.31 17:28
Ніч кине зажуру за ґрати,
розправивши хмари вітряк.
Навчиш мене в небі літати
і марочний пити коньяк.

На біле руно алергія,
тополі солодкі меди.
Чи зболене серце зігріє,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександр Ку
2020.05.20

Андрій Пелепець
2020.03.29

Степан Вишиватін
2020.03.27

Людмила Бурлаченко
2020.03.19

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Надія Мезрина
2020.03.01

Оля Кміт
2020.02.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Долик (1965) / Вірші

 Вічне
Сяють галактики яблунь
у космосі
осені...

14.10.2014





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-10-14 16:26:10
Переглядів сторінки твору 2185
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.452 / 6  (5.082 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 6.295 / 6  (5.027 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.938
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2020.01.09 01:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-10-14 18:23:26 ]
Коротко і влучно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-10-15 00:16:40 ]
Дякую, Інно! Так вони в мене вистрелили, ці галактики, три ді їх виношую. Хотілося щось більше написати, а потім здалась - хай будуть отаким коротким пострілом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-10-14 20:56:29 ]
А мої яблуневі галактики в саду вже опустіли:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-10-15 09:58:45 ]
Зате наповнились міжгалактичні станції-комори!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-10-15 06:52:48 ]
А оце... приголомшливо, як приголомшливий Всесвіт...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-10-15 09:58:18 ]
дЯКУЮ, лЮБЦЮ! нЕ ЗАБУДУ ВАШОГО СОКАЛЬСЬКОГО МУЗЕЮ вСЕСВІТУ - ОЦЕ НАПСРАВДІ ПРИГОЛОМШЛИВО. А я мені от прийшло - записала. Так продиктували)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-10-15 10:37:56 ]
і сотворила Любов світ... такий прекрасний і мальовничий)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-10-15 10:52:01 ]
Дякую, Михайле!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-15 11:10:00 ]
Коротко і влучно! Недарма символ "дерева життя", "дерева - моделі всесвіту" такий древній і живучий у всіх культурах...
Подібні асоціації виникають щороку, коли прикрашаю новорічну ялинку: стовбур - вісь, кульки-прикраси - світила, планети, і я - деміург, творець цієї галактики...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-10-21 00:34:53 ]
О, то неповторні відчуття!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-10-15 15:56:10 ]
Галактичні яблуні вічні...
Космічно, але тепло


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-10-21 00:35:12 ]
То добре)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2014-10-15 21:23:35 ]
сакральність дерева...

о Любо


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-10-21 00:35:45 ]
О, Домі! Дякую щиро, що завітав!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 18:33:14 ]
...і мріють про молоді весни.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-10-21 00:36:21 ]
А про що ж іще можна мріяти! Дякую, Вітю!