ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.25 13:14
Так шкода, що казка так швидко скінчиться
Зі снігу, і льоду, і вітру погроз.
Завиє у лісі самотня вовчиця
Крізь тугу і лютий недремний мороз.
І замість принцеси у шатах святкових
Нам явиться звична, буденна печаль.
Так замість польоту до хмар пурпур

хома дідим
2026.07.25 10:16
риби на морському дні
очевидні або ні
їх вивчає гуманоїд
у підводному човні
електронні шпигуни
на війні як на війні
тільки нам все не до того
при сезонній метушні

Тетяна Левицька
2026.07.25 08:47
Лоскочи мою душу словами,
подаруй компліменти мені,
може, щось спалахне поміж нами
у забутім людьми курені.

Може, блискавка вдарить знадвору,
розколовши небес далину,
заіскриться смарагдове море,

Віктор Кучерук
2026.07.25 07:21
Нема підстав, як і причин,
Клясти погоду, -
Бажане сонце з-за хмарин
Завжди виходить.
Невдовзі вітер віднесе
Важкі хмарини
І стане чистим небо все,
Як і донині.

Артур Курдіновський
2026.07.24 23:28
На перехресті спогадів та мрій
Тримав за руку благодатне літо.
Веселку щастя бачив я з-під вій,
А червень, мов салюти, сипав квіти.

Стояв поет замислено-сліпий,
Хотілося заради інших жити.
О, небо! Сном про ті часи покрий,

М Менянин
2026.07.24 18:11
Для достойного життя дав Бог землю народу. Та лідери вирішили, що не таку, не там, не стільки… І повели багато люду, майже весь народ, всюди за більшою, кращою, також Божою, але інших… І хто вони тепер перед Богом? 24.07.2026р. UA

Вячеслав Руденко
2026.07.24 17:43
Є потреба бути-вщухнуть
І тріпочучи зомліть ,
Духи злого нарікання
Дичиною захопить.

Розчепірь-но пальці щему,
Прикуси язик скорбот,
Видирайся на ґорґоші*

Ольга Садкова
2026.07.24 17:03
Надія — вона така:
на поклик руша, де важко.
І тиха, й негомінка,
неначе пір’їнка пташки,
у душу впаде й живе —
така собі незнищенна.
Заповідає нове,
що станеться недаремно.

Роксолана Вірлан
2026.07.24 15:50
Каліфорнійські береги
запричастились океаном.
Іду собі - бозна - куди -
ніким не прошена й не звана.

Солона хвиля до колін,
мов змійка лащиться та мліє.
Тут причаївся чайчин слі...

Паб Лімерик
2026.07.24 15:26
підприємці із міста пирятина
гостювали в трудяг із заплатина
йшли в заплатинський ліс
куштувати кумис
що привезли його із пирятина
 
гірськолижник один у небрасці
в суд явився в кисневій у масці

Борис Костиря
2026.07.24 13:18
Стовпи зі світла - первісні знамення,
Що Суд Страшний невідворотно йде.
Він кожного покличе на імення.
Від нього не сховаєшся ніде.

Стовпи зі світла кличуть у глибини,
До справжніх нас, без оболонок зла.
Замерзлі в лід слова, мости й рибини

Василь Дениско
2026.07.24 12:54
Осінній вечір позаминулого року. У селі вже геть стемніло та ще й електроенергію вимкнули. Взявши потужний ліхтарик та двоє відер, вирішив принести від колонки води в хату, щоб не бігати ранком під дощем, який обіцяли. Напевно я щільно не зачинив вхідних

Іван Потьомкін
2026.07.24 12:48
Чи на землі цій грішній були б ми,
Якби ще юною праматір наша Єва
З цікавості не скуштувала плоду того,
Який Всевишній і зривати не велів,
Та ще й Адама пригостила?
І лиш тоді розкрилися в подружжя очі,
Вперше побачили вони себе нагими.
А як зляка

Тетяна Левицька
2026.07.24 10:23
Всі твої кумири, як на гріх,
Постарілі викликають сміх
Завше.
Пластика і ботокс на чоло,
Мов корові золоте сідло,
Наче.

Ти у сорок два ще молода:

хома дідим
2026.07.24 08:48
у нього ризики і квоти
роботи завжди є турбот
він зовсім і не проти
лише би тільки
відповідно до зусиль
не птах що у твоїй руці
не менеджер
все на автопілоті

Віктор Кучерук
2026.07.24 07:38
Сяйвом яскравим сяє
Місяць вночі над гаєм,
Звідки прозорі тіні
Пнуться гуртами нині
Та до світання блудять
Лугом росистим всюди -
Де сінокосів свіжих
Запах легені ніжить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Потяг в небо
Образ твору Витає істини зола
над сьогоденням.
Без Бога якось прожила…
І Він без мене,
певно.
Дотліла ватра, хмарна лють
стриже покоси.
З минулого листи не шлють
в самотню осінь.
Й досі
із пустки діставать думки -
приватна справа.
Розсипалась на черепки?
Чи Божа кара -
старість?
Краплини сонця по щоці
стікають медом.
Мабуть, у кожного в душі
Шматочок неба.
Треби
скінчились… Яблуневий Спас
омив кропилом.
На потяг в небо на цей раз
не запізнилась.
Встигла.

2014 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-11-13 14:57:46
Переглядів сторінки твору 3270
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.599 / 6.23)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.681 / 6.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.690
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.07.25 09:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-13 20:35:59 ]
елегійно, печально. і про вік - як для мене. меланхолійно по-осінньому. наче курчат перерахували. окремі місця (рядки) неповторні. тобто, почуті вперше. а це свіжість у поезії. старість - це інше. мені про неї ввршувати... і віршую. ось побачите... якщо побачите.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2014-11-13 22:16:13 ]
Дякую, Опанасе за приємні слова!
Про старість ще рано думати, але останнім часом замислююсь над сьогоденням.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-13 22:02:47 ]
Гарно... Щоправдв подовження рядків мені видалось натягнутим. Без них наче виразніше.
Витає істини зола
над сьогоденням.
Без Бога якось прожила…
І Він без мене.
Дотліла ватра, хмарна лють
стриже покоси.
З минулого листи не шлють
в самотню осінь. і т.д.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2014-11-13 22:20:06 ]
Дякую, Любочко, за відгук та щирість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-11-14 18:04:18 ]
"Без Бога якось прожила…" Життя триває, Тетяно! Ви(ваш літгер) надто категоричні... Можливо, я помиляюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2014-11-14 20:45:04 ]
Дуже дякую, Сергію, за відгук!
"Без Бога, якось прожила", так дійсно, якось, бо про Бога згадувала лише в важкі хвилини свого життя.
Але добре, що зрілість мудріша за юність.
Без Бога не до порога, а з Богом за синє море!
Добре, що є час на роздуми.
З повагою, хай Вас береже Господь!