ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.08.26 19:21
Нетривіальні думки - 11
У побєдобіснуватої московитської молоді у другій світовій війні насправді воювали не діди, а прадіди та прапрадіди, яких вони ніколи не бачили. Купер написав «Останній з могікан». Фадєєв написав «Останній з удеге». А хто напише «Останній з москалів» та

Артур Курдіновський
2026.08.26 18:27
День Міста у Харкові (рондель)
Гуляє бидло, поки йде війна.
Запльоване майбутнє та минуле.
А що за свято - намертво забули
У шабаші манкуртського лайна.

Є дві реальності. Глуха стіна.
Гуде розбещений та п'яний вулик.
Гуляє бидло, поки йде війна.

Ірина Вовк
2026.08.26 17:43
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 1)
ЗАГИБЕЛЬ ВАВІЛОНА: «МЕНЕ, ТЕКЕЛ, ВЕ-ПАРСИН»

«Відміряний, зважений, поділений, або відданий персам», - арамейське письмо, приказка епохи загибелі Вавілону.

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:

Сергій Губерначук
2026.08.26 15:20
Спостереження Руслана Нюхні́́…
Залізло сонце за бараки,
у річці хлопці ловлять раки,
корови подають гудки:
«Стрічайте молоко, дітки!»

Колишній прапор на сільраді,
хоч люди стомлені, – а раді:
«Сьогодні (через скілько діб!)

Ольга Садкова
2026.08.26 13:45
Пес і кіт
За котом погнався пес,
але котик раптом щез.
Вмить на дерево злетів,
на самий вершечок сів.
Позирає з висоти:
«Ну, Рябку, залізь сюди».
Та як пес не намагався
і на метр не підійнявся.

Борис Костиря
2026.08.26 13:06
* * *
Сумні надгробки у сумнім снігу
Маєстатично думають про вічне.
Не пізнається мудрість на бігу
У грудні чи у невловимім січні.
Ми пишемо зворушливі листи
На снігу, як у давніх манускриптах.
Вони торують неземні мости,
Які проляжуть у серця нестримно

Вячеслав Руденко
2026.08.26 10:54
В цукрі прихистку
Власноруч — можливо й без подяки —
Стіни з меду ще стоять до часу,
Ніби цукор прихистку поляка,
Що ховає нас в ставку з меляси…

Там, де крутить хвиля ранком серпня,
Чути обдарованих допіру,
На човні, що рушив у безсмертя

Артур Сіренко
2026.08.26 10:53
Час, що настав
І надійшов час Великого Дня, коли Сонце дарує Землі, і зелу квітучому, і людям, і тварям земним світло тривале і темряву коротку. І кинули ми і друзів своїх, і місто побратимів своїх, і селище посестер наших, і будинки з міцними стінами, і колодязі глибок

Ігор Терен
2026.08.26 08:49
Профілактика невиліковності
Не буде ані другого потопу,
ані пришестя... все це міражі,
та до Європи
дійде, як окопи
війна пориє на її межі.

***
Феміда судить, а закон карає

С М
2026.08.26 07:42
У путь (The Rolling Stones)
ідеш у путь
іди у путь
у путь іти час
іди у путь
коли кивне бог, урешті
іди у путь

здійнявши галас

Віктор Кучерук
2026.08.26 06:58
* * *
Так вже зоряно сьогодні,
Що поділася жура, -
Повіває прохолодний
Вітер з берега Дніпра.
Віє свіжістю дитинства
Від старих, як світ цей, верб, -
Мов мені за доброчинність
Пам'ять дякує тепер.

Віктор Насипаний
2026.08.25 23:48
Дощить
Пише дощ рясний верлібр жури на листі.
І калюж дзеркала сиві, бо розбиті.
Загубилось небо знов у крапель дзвонах.
Біжимо кудись із літом в перегонах.
Тягнемо гріхи свої, немов мурахи.
Чорно – білий ранок грає нами в шахи.
Хижаки – думки полюють на

Ірина Вовк
2026.08.25 23:04
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу"
І. МЕСОПОТАМІЯ

Хто колись тримав у руках і листав сторінки чудової книжки "НА РІКАХ ВАВІЛОНУ",
той впізнає ритми і дух давнього шумеро-аккадського епосу...
"Прахом уста земель не вкрив би..."
(З давніх текстів Стародавнього Шумеру)

***

хома дідим
2026.08.25 20:58
* 184 *
не тривожить і не бентежить
мовби необережний зачин
що здавалось твоїм і авжеж-бо
паралельно було нічиїм
при обставинах темних і грізних
на задвірках великих подій
у нон-стопі глобальної кризи
крижанім вітровії нуднім

Мирон Шагало
2026.08.25 20:24
Ти
ти — таємниця скритна
ти — неба даль блакитна
ти — снігопад у квітні
ти — теплі ночі літні
ти — сонячний промінчик
ти — в бархаті камінчик
ти — усмішки дитячі
ти — сум-сльоза невдачі

Світлана Пирогова
2026.08.25 16:01
До осені от-от...(рондель)
До осені от-от...Чекають Перешори,
Смакуючи красу останніх літніх днів.
Давно там Чикаленко - меценат ходив,
І літо теж щезало світлом метеора.

Там дихав степ, вклонялися фортуни зорі,
Журливо серпень, ніби вечір тихо млів.
До осені от-от...Чекают
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Павлюк Ігор

 Ігоріада (поетична пародія) (Д)

Ігор Павлюк нікого не вбив.
Він помагав мурашкам.
Білці на соснах сушив гриби.
Варив із вовками кашу.
Ігор Павлюк повій розумів
...
Крали у нього штани і хліб

Ігор Павлюк

Ігор Павлюк нікого не вбив.
Хіба випадково мурашку.
А ще, коли закривав гриби,
Змолов слимака на кашку.

Ігор Павлюк розумів повій
І навіть мову пташину.
Стати, як Ігор Павлюк, зумій
І випий за це плящину.

У нього на пляжі украли труси
(А, ні, це, здається, у мене),
А коли гаманцем він своїм трусив,
Красуні збігались – ой, нене!


17.03.2015

Натхнення: Ігор Павлюк " * * * (Ігор Павлюк нікого не вбив)" (https://www.facebook.com/groups/193139364202544/permalink/354965578019921/)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Ігор Павлюк * * * Ігор Павлюк нікого не вбив


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-03-26 16:56:15
Переглядів сторінки твору 5815
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.114 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 5.025 / 5.5  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-03-26 20:38:53 ]
Валерію, це найкраща порадія на Павлюка з тих, котрі я читав на "Літературній гуральні", серед конкурсних. А там же є і Гентоша творіння. Вітаю Вас! Дуже образно, дотепно і влучно! Ставлю Вам найвищий бал!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-03-27 08:56:34 ]
О, щиро Вам вдячний, Ярославе! Надзвичайно приємно почути такі слова визнання від справжнього Майстра!

P.S. До речі, пару днів назад бачив виступ капели бандуристів на телеканалі "Культура", і навіть впізнав там Вас - Ви сиділи справа у третьому ряду, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-03-27 20:34:32 ]
Саме так, Валерію, Ви не помилились.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-03-29 13:15:40 ]
Вас було важко не впізнати.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-03-28 13:04:20 ]
А чому у Вашому тексті Павлюк вбив мурашку, якшо в оригіналі чітко сказано протилежне? І ще той слимак... За що Ви так не злюбили Павлюка і зробили з нього монстра? Про труси - взагалі нижче плінтуса, як на мене. Ні. Мені не сподобалась ця з дозволу сказати пародія. Попередні - більш вдалі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-03-29 13:15:10 ]
Хто з нас може поручитися, що, наприклад, ніколи випадково не наступив на мурашку чи слимачка або не вдихнув якусь маленьку комашку? Це ж не робить нас усіх монстрами.
А відомий анекдот про "ходять тут всякі, а потім плавки пропадають" пам'ятаєте?
Дякую за відгук, Любове!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-03-29 13:33:44 ]
Приємно, що дві попередні - сподобались.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-10-09 15:45:30 ]
Переглядаючи вірші, звернув увагу на Ваше "За що Ви так не злюбили Павлюка". Та ні, що Ви, Любове, мені дуже подобається поезія Ігоря Павлюка, якась вона така насичена, і гумором у тому числі - а на гарні поезії, тим більше з ненав'язливим гумором, деколи хочеться написати і пародію, обігравши і цей гумор у тому числі. А всі ці три мої пародії були опубліковані спочатку на фейсбуці, де проходив конкурс пародистів, і сам пан Ігор надав свої три вірші "на розтерзання" пародистам. Ось така передісторія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-03-29 14:05:44 ]
Не можу не озватись на підтримку попереднього коментаря. Слабенька ця пародія. Та й не пародія, нмд, вона, а якась інша категорія.
Наші підрахунки арифметично не збіглись остаточно. Коли я писав Вам про чотири пародії, пародією я вважав і першоджерело. Автор, нмд, розважався, коли їх писав. І виходила пародія на пародію. Ваша на його.
Кількість таким чином подвоювалась.
Не моє діло розгадувати порухи авторської душі. Хоче автор розважатися - то це його особиста справа. А справа читача - відрізняти чтиво від поезії, якщо це йому дано, або не відрізняти, якщо до того ж йому це нецікаво.
Ваші тексти цікаво бачити. В них немає менторства, немає і пустої писанини на кшталт 'люблю-кохаю-вмираю'. Дечого часом немає з того, що іноді й повинно бути. Та Ви контактний автор. Терплячий. Ви дослуховуєтесь до читацької думки. А вона щодо Вашої пародії наступна. Слабенька вона.
Технічно. Гумор - це інша складова. Про нього я не кажу, бо мені свій не завжди подобається, або подобається в той час, як іншим не подобається, то чи маю я моральне право озиватись на чийсь? Смішно - то й сміюсь, а ні - то ні.
З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-03-29 16:48:28 ]
Дивно. Навпаки, вважаю, що з трьох вона чи не краща у технічному відношенні, де у першому катрені просто обігруюються слова оригіналу при ледь змістищених акцентах )), навіть повторюються рими, а в наступних при збереженні ритму оригіналу з'являються такі зовсім непогані, вважаю, як "повій-зумій", "пташину-плящину", "труси-трусив".
Не погоджусь, що наведені оригінали вже є пародіями, адже вони свідомо були автором надані для конкурсу пародій. Не секрет, що у його попередніх публікаціях теж можна зустріти моменти для пародіювання, про що свідчать, наприклад, мої дві пародії, які з'явились набагато раніше цих трьох, про які йде мова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-10-09 15:30:51 ]
змістищених = зміщених


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-03-29 17:23:49 ]
Логіка цього речення мені не зовсім зрозуміла (цитую):
"Не погоджусь, що наведені оригінали вже є пародіями, адже вони свідомо були автором надані для конкурсу пародій."
Виходить, що автор першоджерела надсилав на конкурс пародій щось інше? Оди? Балади тощо?
Втім, зважаючи на Ваші пародії на ці тексти, виходить так, що, на Вашу думку, вони не пародії. Мені чомусь вони видались пародіями.
Бо не може цей серйозний автор всерйоз писати отаке-о, що Ви нам експонуєте. Нам - це читачам, які гадки не мали про якісь конкурси, читачам, яких за самими скромними підрахунками є не менш ніж 99,999(9)%.
Але тоді я розумію, чому Ви їх пародіюєте:
Ви їх не сприймаєте як пародії.
Тоді все логічно.
Щоправда, шлях читацького пізнання виявився надто довгим, тим більше, що такий читач як я, їх сприйняв як пародії. Практично за звичкою. Бо вони такі не перші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-03-29 21:23:55 ]
Для конкурсу. А не на конкурс. Варто пройти за гіпер-посиланням у рядку "Контекст", і все стане зрозуміло.
Може. Я ж кажу, що до того вже було 2 моїх пародії. Вони у мене в розділі "Іор Павлюк".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-03-29 17:34:31 ]
Щодо рим.
Про "труси" і "трусив" не хотілось би казати, бо можу нагадати відоме прислів'я про труси та останню краплю, яка виникає після того, як дещо, що ховають у труси, довго трусили. Цій римі, щонайменше, 45 років.
"Пташина" - "плящина"- так, напевне, таки поетична рима. Особливо її перша частина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-03-29 21:30:09 ]
45 років? Ого! А хто перший її вжив, історія літератури не зберегла?)
Щодо поетичності - не знаю. Пам'ятаю, хтось колись мені сказав, що у мене не поезія, а римована проза. З тих пір я на жодну поетичність і не претендую.)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-03-29 23:12:24 ]
Я чув на заводі, куди пішов працювати (перевештатись) місяць-другий перед службою в совєцькій армії. До речі, про нафту і газ як про стратегічний аргумент у політиці я чув ще на початку семидесятих.
"Ходят тут всякіє, а потом піаніни пропадают" я почув у фільмі "Подкидыш" від незабутньої Ріни Зєльоної. Тієї ж самої доби моєї дворічної солдатської кар'єри. Про чиїсь плавки вигадали тодішні анекдотчики або пародисти.
Дякую за конструктивну дискусію.
А про контексти я не знав. Для новачка це не дивно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-03-30 08:25:10 ]
За часів СРСР казали, що анекдоти вигадували у спеціальному відділі ЦРУ.) Хоча в даному випадку незрозуміло, чи то Ріна Зєльоная переінакшила анекдот, чи то в анекдоті переінакшили фразу Ріни Зєльоної. Пам'ятаю ще один анекдотичний вислів про плавки. До кожного радянського свята колись у газетах друкувались заклики ЦК КПРС. Їх потім озвучували на мітингах чи несли на транспарантах. Згідно анекдоту, лозунг сталеварів звучав так: "Наша сила - в плавках!". А, наприклад, лозунг транспортників: "Кожному пасажиру - по м'якому місцю!")))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-03-30 08:57:00 ]
Фільм, напевне, таки старший за анегдот. Він вийшов на екрани кіноклубів у 1939 р.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-03-31 09:09:42 ]
Погоджусь. Адже ЦРУ було створено лиш у 1947.))