ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2019.11.22 08:34
* * *
Г. С...
Як рибак на поклажу
у безводнім краю, –
я на тебе ображусь
і на час розлюблю.
Бо чекати несила
на дзвінки чи листи
на очікувань хвилях

Микола Соболь
2019.11.22 05:37
Тиха ніч
Тиха ніч запалила вогні,
Прилюлюкала води Дніпрові.
І так затишно стало мені
Край ріки у розкішній діброві.

Зрідка вітром гойдне очерет,
Заспівають листочки про літо…
Легковію, небесний поет,

Марґо Ґейко
2019.11.21 18:42
***
Земля садів – рокована земля.
Я йду по ній тісними манівцями,
Приречено зітхають свіжі ями,
Чи може це примарилось здаля.

Давно не турбували павука
У вензелі чавунної калитки,
Мені чортополох прилип до литки,

Галина Сливка
2019.11.21 17:05
***
Півподихом, півдумкою, півсловом,
Півкроком споловинивши сніги,
Північ свою за полудень готова
Віддати... Та немає півснаги...
Півдолею півморя-океану
Не надчерпнеш... То де ж тоді межа?
Зціли мене, пташину безталанну.
Поділена - сама собі чужа...

Олена Побийголод
2019.11.21 16:46
12. Пісня Папуги
Володимир Висоцький. «Аліса»

Послухайте всі, як злий жереб морив
Папугу - грозу та пірата морів!

В лісах, де папая - найперший попас,
я ріс не на вбогій перловці;
мене, ще папужка, спіймав папуас

Сергій Губерначук
2019.11.21 16:31
Поезії мої, але твої
Я перевдягся в чорного сича.
Сів уночі на дерево печалю.
Але ж така невпевнена печаль.
Я ще сміюсь – і в радості скучаю.

Від одинокості до смерті тільки крок.
Я це читав – але це ти писала.
Не я сміюсь – сміється мій порок

Іван Потьомкін
2019.11.21 10:18
Муса
А я готовий вчить арабську
Заради Муси одного.
Хто такий Муса?
Шкода, що ви його не знаєте.
Ну, та нічого. Розкажу бодай побіжно.
Може, пізнаєте його в Єрусалимі.
Ні, не на вулиці серед гуляк,
А тільки на роботі,

Тетяна Левицька
2019.11.21 09:47
Невідворотне
Мені ти будеш телефонувати,
як розчинюся в небесах навічно
і слати повідомлення із чату
в німе невідворотне потойбіччя.
В скорботний день народження, як завше,
могилу прикрашати білоцвітом,
на самоті пригадувати наше
короткочасне пелюсткове літо.

Олександр Сушко
2019.11.21 09:30
Хата
Вікна-очі оскліли. Морозець краплини роси
Закайданив, щоб тишу капіж у саду не тривожив.
Уростаю у землю святу триста літ, триста зим,
Гостював тут Господь, і правителі, й ангели Божі.
.
За парканом до зір виростають хороми нові,
Я ж низенька, тор

Ігор Деркач
2019.11.21 09:05
Сонетний сюр-приз
У нас є мрія! Ідемо кудись,
долаємо корупцію на разі,
на Місяці вирощуємо рис
і ласуємо яблука на Марсі.

І не лякає недосяжна вись,
блукаємо у просторі і часі,
чекаємо орду на перелазі

Віктор Кучерук
2019.11.21 07:57
* * *
За віконцем листопад
голосно шурхоче
і димів отруйний чад
ріже груди й очі.
Ще болюча німота
гострої скорботи
розповзлася по вустах
і осіла в роті.

Микола Соболь
2019.11.21 06:08
Коли преЗедент нєлох
Хотіли волі? Отакої!
Чи то не ваш коняка здох?
Для преЗедента люди – гої
Для навпаки вождьок – нєлох!

Полиште зброю і окопи,
Бо так не спродати землі!
Хотіли, дурні, до Европи?

Ярослав Філософ
2019.11.20 23:17
Патріо
Як отрута
те Патріо - коли
йде воно від
тих Нікчемних
мертвих Душ


І прив'язані

Марґо Ґейко
2019.11.20 19:36
***
Коли настане судний день
Тепла, позбавленого сану,
І не лунатиме ніде:
«Осанна осені, Осанна!»

Коли вітри загомонять
І ніч мороз помножить вдвічі,
Суворий січень – вічний вітчим

Олександр Сушко
2019.11.20 18:24
Воля
Чи стачить сил порвати ланцюги,
Як вмерти - гріх, а жити - неможливо?
А страх мій дух утоптує у мохи,
Шепоче: " За порогом раю - прірва!..."

Перетерпів і осуд, і шопту,
Лишив у сильцях серця половину.
Тепер на волі битим склом іду,

Матвій Смірнов
2019.11.20 18:09
Аустерліц
Він пам’ятає: ніби весна,
Начебто тане лід,
Небо, мов намальоване - над,
Чорні калюжі - під,

Він пам’ятає, як горизонт
Збився у вертикаль.
Далі не ясно - чи яв, чи сон,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Козак Ігор Козак Ігор
2019.11.20

Тетяна Шульга
2019.11.20

Галина Сливка
2019.11.19

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06

Петро Іщук
2019.11.03

Олег Дорош
2019.11.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентин Ліпчинський / Вірші / Павлюк Ігор

 Ігоріада (поетична пародія) (Д)

Ігор Павлюк нікого не вбив.
Він помагав мурашкам.
Білці на соснах сушив гриби.
Варив із вовками кашу.
Ігор Павлюк повій розумів
...
Крали у нього штани і хліб

Ігор Павлюк

Ігор Павлюк нікого не вбив.
Хіба випадково мурашку.
А ще, коли закривав гриби,
Змолов слимака на кашку.

Ігор Павлюк розумів повій
І навіть мову пташину.
Стати, як Ігор Павлюк, зумій
І випий за це плящину.

У нього на пляжі украли труси
(А, ні, це, здається, у мене),
А коли гаманцем він своїм трусив,
Красуні збігались – ой, нене!


17.03.2015

Натхнення: Ігор Павлюк " * * * (Ігор Павлюк нікого не вбив)" (https://www.facebook.com/groups/193139364202544/permalink/354965578019921/)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Ігор Павлюк * * * Ігор Павлюк нікого не вбив



• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання
• Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-03-26 16:56:15
Переглядів сторінки твору 2495
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.114 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 5.025 / 5.5  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2019.08.02 09:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-03-26 20:38:53 ]
Валерію, це найкраща порадія на Павлюка з тих, котрі я читав на "Літературній гуральні", серед конкурсних. А там же є і Гентоша творіння. Вітаю Вас! Дуже образно, дотепно і влучно! Ставлю Вам найвищий бал!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-03-27 08:56:34 ]
О, щиро Вам вдячний, Ярославе! Надзвичайно приємно почути такі слова визнання від справжнього Майстра!

P.S. До речі, пару днів назад бачив виступ капели бандуристів на телеканалі "Культура", і навіть впізнав там Вас - Ви сиділи справа у третьому ряду, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-03-27 20:34:32 ]
Саме так, Валерію, Ви не помилились.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-03-29 13:15:40 ]
Вас було важко не впізнати.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-03-28 13:04:20 ]
А чому у Вашому тексті Павлюк вбив мурашку, якшо в оригіналі чітко сказано протилежне? І ще той слимак... За що Ви так не злюбили Павлюка і зробили з нього монстра? Про труси - взагалі нижче плінтуса, як на мене. Ні. Мені не сподобалась ця з дозволу сказати пародія. Попередні - більш вдалі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-03-29 13:15:10 ]
Хто з нас може поручитися, що, наприклад, ніколи випадково не наступив на мурашку чи слимачка або не вдихнув якусь маленьку комашку? Це ж не робить нас усіх монстрами.
А відомий анекдот про "ходять тут всякі, а потім плавки пропадають" пам'ятаєте?
Дякую за відгук, Любове!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-03-29 13:33:44 ]
Приємно, що дві попередні - сподобались.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-10-09 15:45:30 ]
Переглядаючи вірші, звернув увагу на Ваше "За що Ви так не злюбили Павлюка". Та ні, що Ви, Любове, мені дуже подобається поезія Ігоря Павлюка, якась вона така насичена, і гумором у тому числі - а на гарні поезії, тим більше з ненав'язливим гумором, деколи хочеться написати і пародію, обігравши і цей гумор у тому числі. А всі ці три мої пародії були опубліковані спочатку на фейсбуці, де проходив конкурс пародистів, і сам пан Ігор надав свої три вірші "на розтерзання" пародистам. Ось така передісторія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-03-29 14:05:44 ]
Не можу не озватись на підтримку попереднього коментаря. Слабенька ця пародія. Та й не пародія, нмд, вона, а якась інша категорія.
Наші підрахунки арифметично не збіглись остаточно. Коли я писав Вам про чотири пародії, пародією я вважав і першоджерело. Автор, нмд, розважався, коли їх писав. І виходила пародія на пародію. Ваша на його.
Кількість таким чином подвоювалась.
Не моє діло розгадувати порухи авторської душі. Хоче автор розважатися - то це його особиста справа. А справа читача - відрізняти чтиво від поезії, якщо це йому дано, або не відрізняти, якщо до того ж йому це нецікаво.
Ваші тексти цікаво бачити. В них немає менторства, немає і пустої писанини на кшталт 'люблю-кохаю-вмираю'. Дечого часом немає з того, що іноді й повинно бути. Та Ви контактний автор. Терплячий. Ви дослуховуєтесь до читацької думки. А вона щодо Вашої пародії наступна. Слабенька вона.
Технічно. Гумор - це інша складова. Про нього я не кажу, бо мені свій не завжди подобається, або подобається в той час, як іншим не подобається, то чи маю я моральне право озиватись на чийсь? Смішно - то й сміюсь, а ні - то ні.
З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-03-29 16:48:28 ]
Дивно. Навпаки, вважаю, що з трьох вона чи не краща у технічному відношенні, де у першому катрені просто обігруюються слова оригіналу при ледь змістищених акцентах )), навіть повторюються рими, а в наступних при збереженні ритму оригіналу з'являються такі зовсім непогані, вважаю, як "повій-зумій", "пташину-плящину", "труси-трусив".
Не погоджусь, що наведені оригінали вже є пародіями, адже вони свідомо були автором надані для конкурсу пародій. Не секрет, що у його попередніх публікаціях теж можна зустріти моменти для пародіювання, про що свідчать, наприклад, мої дві пародії, які з'явились набагато раніше цих трьох, про які йде мова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-10-09 15:30:51 ]
змістищених = зміщених


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-03-29 17:23:49 ]
Логіка цього речення мені не зовсім зрозуміла (цитую):
"Не погоджусь, що наведені оригінали вже є пародіями, адже вони свідомо були автором надані для конкурсу пародій."
Виходить, що автор першоджерела надсилав на конкурс пародій щось інше? Оди? Балади тощо?
Втім, зважаючи на Ваші пародії на ці тексти, виходить так, що, на Вашу думку, вони не пародії. Мені чомусь вони видались пародіями.
Бо не може цей серйозний автор всерйоз писати отаке-о, що Ви нам експонуєте. Нам - це читачам, які гадки не мали про якісь конкурси, читачам, яких за самими скромними підрахунками є не менш ніж 99,999(9)%.
Але тоді я розумію, чому Ви їх пародіюєте:
Ви їх не сприймаєте як пародії.
Тоді все логічно.
Щоправда, шлях читацького пізнання виявився надто довгим, тим більше, що такий читач як я, їх сприйняв як пародії. Практично за звичкою. Бо вони такі не перші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-03-29 21:23:55 ]
Для конкурсу. А не на конкурс. Варто пройти за гіпер-посиланням у рядку "Контекст", і все стане зрозуміло.
Може. Я ж кажу, що до того вже було 2 моїх пародії. Вони у мене в розділі "Іор Павлюк".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-03-29 17:34:31 ]
Щодо рим.
Про "труси" і "трусив" не хотілось би казати, бо можу нагадати відоме прислів'я про труси та останню краплю, яка виникає після того, як дещо, що ховають у труси, довго трусили. Цій римі, щонайменше, 45 років.
"Пташина" - "плящина"- так, напевне, таки поетична рима. Особливо її перша частина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-03-29 21:30:09 ]
45 років? Ого! А хто перший її вжив, історія літератури не зберегла?)
Щодо поетичності - не знаю. Пам'ятаю, хтось колись мені сказав, що у мене не поезія, а римована проза. З тих пір я на жодну поетичність і не претендую.)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-03-29 23:12:24 ]
Я чув на заводі, куди пішов працювати (перевештатись) місяць-другий перед службою в совєцькій армії. До речі, про нафту і газ як про стратегічний аргумент у політиці я чув ще на початку семидесятих.
"Ходят тут всякіє, а потом піаніни пропадают" я почув у фільмі "Подкидыш" від незабутньої Ріни Зєльоної. Тієї ж самої доби моєї дворічної солдатської кар'єри. Про чиїсь плавки вигадали тодішні анекдотчики або пародисти.
Дякую за конструктивну дискусію.
А про контексти я не знав. Для новачка це не дивно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-03-30 08:25:10 ]
За часів СРСР казали, що анекдоти вигадували у спеціальному відділі ЦРУ.) Хоча в даному випадку незрозуміло, чи то Ріна Зєльоная переінакшила анекдот, чи то в анекдоті переінакшили фразу Ріни Зєльоної. Пам'ятаю ще один анекдотичний вислів про плавки. До кожного радянського свята колись у газетах друкувались заклики ЦК КПРС. Їх потім озвучували на мітингах чи несли на транспарантах. Згідно анекдоту, лозунг сталеварів звучав так: "Наша сила - в плавках!". А, наприклад, лозунг транспортників: "Кожному пасажиру - по м'якому місцю!")))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-03-30 08:57:00 ]
Фільм, напевне, таки старший за анегдот. Він вийшов на екрани кіноклубів у 1939 р.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2015-03-31 09:09:42 ]
Погоджусь. Адже ЦРУ було створено лиш у 1947.))