ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2022.06.29 07:30
Твоє зруйноване дитинство
не зацікавить сюзеренів.
Війна життю научить стисло.
Лунають обстріли щоденні.
І з кожним часом ближче, ближче…
Уже під вікнами розриви.
Здається скоро смерть покличе.
Бинти, як білих коней гриви.

Віктор Кучерук
2022.06.29 05:30
В’ється стежка польова
Від села до ставу, –
Дружно родяться слова
Тьмяні та яскраві.
Сохнуть крапельки роси
На похилих стеблах, –
Жайворонків голоси
Деренчать у небі.

Микола Дудар
2022.06.29 00:18
Знесилені. Чого вже там… ціна.
Знервовані. Зловісна партитура…
Без іграшок урощища… Війна -
Традиція. Шануймося, скульптура…

Чому ти, Боже… Ти не запобіг.
Чим зайняті твої славетні слуги?
Чому дозволив виповзти з барліг

Нінель Новікова
2022.06.28 18:19
Душу чорною печаллю
Огорнуло вмить…
Пекло з крилами примчало –
Світу це болить!

І якщо нема нікого,
Хто б це зло спинив,
Господи! Скажи для чого

Ігор Деркач
2022.06.28 15:57
Йдемо у церкву. Жити – не умерти.
Ми не скупі і маємо капшук,
з якого можна дати Богу лепту,
аби пожити і не мати мук.

Усі побожно сіли, помолились...
Капелою виспівують отці...
аж тут мені до носа опустилась

Тетяна Левицька
2022.06.28 11:37
Посивіла душа, відблудила,
І покинула зморене тіло.
Полетіла у вирій до раю,
А Бог каже: — "тебе не чекаю!
Ще не всі ти гріхи відмолила,
Не для тебе копають могилу.
Ще не все позбирала каміння,
Вирви з серця пирій із корінням,

Іван Потьомкін
2022.06.28 09:34
Одділили тебе, синку, від снів, що дрижать метеликом,
гафтували тобі, синку, смутні очі кровію рудою,
малювали краєвиди в жовті пасма згарищ,
вишивали повішальниками дерев плинне море.
Навчили тебе, синочку, землі твоєї напам’ять,
Колись стежки її

Микола Соболь
2022.06.28 07:46
Чи віра сліпа, чи люди?
Чуєш? Це голос Іуди.
Від страху тремтить осина.
Що ти, скажи, за людина?
Багацько тобі подібніх
так просто за тридцять срібних
навіть ріднесеньку матір
запросто зможуть продати.

Віктор Кучерук
2022.06.28 05:28
Коли ми десь посеред хвиль
Опинимося здуру, –
Удвох менш витратим зусиль,
Рятуючись від бурі.
Нас не злякає темний вир
Чи блискавок зигзаги, –
Рука в руці – це балансир
І сил двох рівновага.

Микола Соболь
2022.06.28 02:57
Ніч готує ракети,
сажею маже небо.
Боже Всевишній, де Ти?
Царство прийшло Ереба.
Зірка одна – кремлівська.
Мо’ Віфлеємська згасла?
Кров пролилась синівська,
вільні пустують ясла.

Ірина Вовк
2022.06.27 17:02
Сьогодні чорно так душі моїй.
Сьогодні так думкам моїм свавільно.
Мовчиться про… про що мовчать не вільно,
А ти мене з півслова зрозумій.

Мовчить той ліс, що слухав наші сни.
Мовчить верба, що нам стелила ложе.
Нам не дійти торішньої весни,

Володимир Бойко
2022.06.27 09:41
Хай стихнуть гармати,
Хай музи говорять,
Бо ми так багато
Набралися горя.

Побита війною
Вже кожна родина
І крові рікою

Микола Соболь
2022.06.27 07:15
Гординю сховай за сльози,
вітер збери у жменю,
вибери вірші чи проза…
Жити – це так буденно.
Дощ наливає калюжі,
грім від люті гуркоче:
– А люди?
– Вони байдужі, –

Віктор Кучерук
2022.06.27 06:17
Мабуть, крізь просторінь та час
Я йшов занадто швидко
І розгубив увесь запас,
Бо власності не видко.
Мабуть, не так, як треба жив
І рухавсь хибним шляхом,
Якщо куштую хліб чужий
Під незнайомим дахом.

Ярослав Чорногуз
2022.06.27 00:10
Дотліває серед віття
Сонячне багаття.
Одяглося буйноліття
У вечірнє плаття.

Розлила по небу чари,
Витягла з пуделка* -
Рожевенько-біла хмара --

Микола Дудар
2022.06.26 23:19
Його ще витягти з окопу…
Йому ще в спину цілить дим…
І ритм якийсь… одні синкопи…
І невідомо де і з ким
Йому ще вніч сягнути в небо…
І не забути - хто він є?
Якщо зустріти буде треба
Лице у смерті як своє…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Галина Тименюк
2022.06.28

Хелен Норвуд
2022.06.17

Філософ Олександрович Хмара
2022.06.16

Олександра Самойленко
2022.05.24

Іронія Я
2022.05.20

Віолетта Лі
2022.05.18

Іван Григорків
2022.05.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Павлюк Ігор

 Ігоріада (поетична пародія) (Д)

Ігор Павлюк нікого не вбив.
Він помагав мурашкам.
Білці на соснах сушив гриби.
Варив із вовками кашу.
Ігор Павлюк повій розумів
...
Крали у нього штани і хліб

Ігор Павлюк

Ігор Павлюк нікого не вбив.
Хіба випадково мурашку.
А ще, коли закривав гриби,
Змолов слимака на кашку.

Ігор Павлюк розумів повій
І навіть мову пташину.
Стати, як Ігор Павлюк, зумій
І випий за це плящину.

У нього на пляжі украли труси
(А, ні, це, здається, у мене),
А коли гаманцем він своїм трусив,
Красуні збігались – ой, нене!


17.03.2015

Натхнення: Ігор Павлюк " * * * (Ігор Павлюк нікого не вбив)" (https://www.facebook.com/groups/193139364202544/permalink/354965578019921/)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Ігор Павлюк * * * Ігор Павлюк нікого не вбив


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-03-26 16:56:15
Переглядів сторінки твору 4190
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.114 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 5.025 / 5.5  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2022.02.25 13:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-03-26 20:38:53 ]
Валерію, це найкраща порадія на Павлюка з тих, котрі я читав на "Літературній гуральні", серед конкурсних. А там же є і Гентоша творіння. Вітаю Вас! Дуже образно, дотепно і влучно! Ставлю Вам найвищий бал!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-03-27 08:56:34 ]
О, щиро Вам вдячний, Ярославе! Надзвичайно приємно почути такі слова визнання від справжнього Майстра!

P.S. До речі, пару днів назад бачив виступ капели бандуристів на телеканалі "Культура", і навіть впізнав там Вас - Ви сиділи справа у третьому ряду, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-03-27 20:34:32 ]
Саме так, Валерію, Ви не помилились.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-03-29 13:15:40 ]
Вас було важко не впізнати.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-03-28 13:04:20 ]
А чому у Вашому тексті Павлюк вбив мурашку, якшо в оригіналі чітко сказано протилежне? І ще той слимак... За що Ви так не злюбили Павлюка і зробили з нього монстра? Про труси - взагалі нижче плінтуса, як на мене. Ні. Мені не сподобалась ця з дозволу сказати пародія. Попередні - більш вдалі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-03-29 13:15:10 ]
Хто з нас може поручитися, що, наприклад, ніколи випадково не наступив на мурашку чи слимачка або не вдихнув якусь маленьку комашку? Це ж не робить нас усіх монстрами.
А відомий анекдот про "ходять тут всякі, а потім плавки пропадають" пам'ятаєте?
Дякую за відгук, Любове!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-03-29 13:33:44 ]
Приємно, що дві попередні - сподобались.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-10-09 15:45:30 ]
Переглядаючи вірші, звернув увагу на Ваше "За що Ви так не злюбили Павлюка". Та ні, що Ви, Любове, мені дуже подобається поезія Ігоря Павлюка, якась вона така насичена, і гумором у тому числі - а на гарні поезії, тим більше з ненав'язливим гумором, деколи хочеться написати і пародію, обігравши і цей гумор у тому числі. А всі ці три мої пародії були опубліковані спочатку на фейсбуці, де проходив конкурс пародистів, і сам пан Ігор надав свої три вірші "на розтерзання" пародистам. Ось така передісторія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-03-29 14:05:44 ]
Не можу не озватись на підтримку попереднього коментаря. Слабенька ця пародія. Та й не пародія, нмд, вона, а якась інша категорія.
Наші підрахунки арифметично не збіглись остаточно. Коли я писав Вам про чотири пародії, пародією я вважав і першоджерело. Автор, нмд, розважався, коли їх писав. І виходила пародія на пародію. Ваша на його.
Кількість таким чином подвоювалась.
Не моє діло розгадувати порухи авторської душі. Хоче автор розважатися - то це його особиста справа. А справа читача - відрізняти чтиво від поезії, якщо це йому дано, або не відрізняти, якщо до того ж йому це нецікаво.
Ваші тексти цікаво бачити. В них немає менторства, немає і пустої писанини на кшталт 'люблю-кохаю-вмираю'. Дечого часом немає з того, що іноді й повинно бути. Та Ви контактний автор. Терплячий. Ви дослуховуєтесь до читацької думки. А вона щодо Вашої пародії наступна. Слабенька вона.
Технічно. Гумор - це інша складова. Про нього я не кажу, бо мені свій не завжди подобається, або подобається в той час, як іншим не подобається, то чи маю я моральне право озиватись на чийсь? Смішно - то й сміюсь, а ні - то ні.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-03-29 16:48:28 ]
Дивно. Навпаки, вважаю, що з трьох вона чи не краща у технічному відношенні, де у першому катрені просто обігруюються слова оригіналу при ледь змістищених акцентах )), навіть повторюються рими, а в наступних при збереженні ритму оригіналу з'являються такі зовсім непогані, вважаю, як "повій-зумій", "пташину-плящину", "труси-трусив".
Не погоджусь, що наведені оригінали вже є пародіями, адже вони свідомо були автором надані для конкурсу пародій. Не секрет, що у його попередніх публікаціях теж можна зустріти моменти для пародіювання, про що свідчать, наприклад, мої дві пародії, які з'явились набагато раніше цих трьох, про які йде мова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-10-09 15:30:51 ]
змістищених = зміщених


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-03-29 17:23:49 ]
Логіка цього речення мені не зовсім зрозуміла (цитую):
"Не погоджусь, що наведені оригінали вже є пародіями, адже вони свідомо були автором надані для конкурсу пародій."
Виходить, що автор першоджерела надсилав на конкурс пародій щось інше? Оди? Балади тощо?
Втім, зважаючи на Ваші пародії на ці тексти, виходить так, що, на Вашу думку, вони не пародії. Мені чомусь вони видались пародіями.
Бо не може цей серйозний автор всерйоз писати отаке-о, що Ви нам експонуєте. Нам - це читачам, які гадки не мали про якісь конкурси, читачам, яких за самими скромними підрахунками є не менш ніж 99,999(9)%.
Але тоді я розумію, чому Ви їх пародіюєте:
Ви їх не сприймаєте як пародії.
Тоді все логічно.
Щоправда, шлях читацького пізнання виявився надто довгим, тим більше, що такий читач як я, їх сприйняв як пародії. Практично за звичкою. Бо вони такі не перші.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-03-29 21:23:55 ]
Для конкурсу. А не на конкурс. Варто пройти за гіпер-посиланням у рядку "Контекст", і все стане зрозуміло.
Може. Я ж кажу, що до того вже було 2 моїх пародії. Вони у мене в розділі "Іор Павлюк".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-03-29 17:34:31 ]
Щодо рим.
Про "труси" і "трусив" не хотілось би казати, бо можу нагадати відоме прислів'я про труси та останню краплю, яка виникає після того, як дещо, що ховають у труси, довго трусили. Цій римі, щонайменше, 45 років.
"Пташина" - "плящина"- так, напевне, таки поетична рима. Особливо її перша частина.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-03-29 21:30:09 ]
45 років? Ого! А хто перший її вжив, історія літератури не зберегла?)
Щодо поетичності - не знаю. Пам'ятаю, хтось колись мені сказав, що у мене не поезія, а римована проза. З тих пір я на жодну поетичність і не претендую.)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-03-29 23:12:24 ]
Я чув на заводі, куди пішов працювати (перевештатись) місяць-другий перед службою в совєцькій армії. До речі, про нафту і газ як про стратегічний аргумент у політиці я чув ще на початку семидесятих.
"Ходят тут всякіє, а потом піаніни пропадают" я почув у фільмі "Подкидыш" від незабутньої Ріни Зєльоної. Тієї ж самої доби моєї дворічної солдатської кар'єри. Про чиїсь плавки вигадали тодішні анекдотчики або пародисти.
Дякую за конструктивну дискусію.
А про контексти я не знав. Для новачка це не дивно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-03-30 08:25:10 ]
За часів СРСР казали, що анекдоти вигадували у спеціальному відділі ЦРУ.) Хоча в даному випадку незрозуміло, чи то Ріна Зєльоная переінакшила анекдот, чи то в анекдоті переінакшили фразу Ріни Зєльоної. Пам'ятаю ще один анекдотичний вислів про плавки. До кожного радянського свята колись у газетах друкувались заклики ЦК КПРС. Їх потім озвучували на мітингах чи несли на транспарантах. Згідно анекдоту, лозунг сталеварів звучав так: "Наша сила - в плавках!". А, наприклад, лозунг транспортників: "Кожному пасажиру - по м'якому місцю!")))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-03-30 08:57:00 ]
Фільм, напевне, таки старший за анегдот. Він вийшов на екрани кіноклубів у 1939 р.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-03-31 09:09:42 ]
Погоджусь. Адже ЦРУ було створено лиш у 1947.))