Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.
Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.
Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях
Повторювали дітки рід, число.
Просте з простих, здається, ніби це.
В тяжкій задумі в малюка лице.
Спитав малий у вчительки про те:
- Якого роду слово в нас яйце?
От як, скажіть, вгадати рід мені?
Чи півень а чи к
маною оповила душу.
Ні голосом,
ані крильми
я спокою твого не зрушу.
Зійшла у крижані сніги —
коли і як —
Я бачу твої солодкі сни — без жалю і покути.
Бачу чорні руки зі святою книгою, яка важить більше за душу сліпого читача.
Ви не бачите чорта, навіть коли він гортає ваші сторінки.
Райдугокрилі птахи доокола сонця
Дзвоники сонця проллються в розвої
Наяди з дельфінами поринають у досвіт
Що воно сталося із немовлям
У грудневий холодний ранок?
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе —
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.
Світле минуле... Попереду - крок у безодню.
Так і не став я сучасності тихим лакеєм!
Тільки хода моя вже беззмістовно-самотня.
Я озираюсь... Душа так зігрітися хоче!
Серце шматує незіграна зболена правда.
Тихо л
Кутиками пальцiв пробралися.
Поруч на очах менi з'явися,
Покажи менi своє лице.
Мiсяць сам по собi не блукає:
Завiтали спогади лише.
Серед хмар, їх тайно береже,
бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.
Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати
і квітці світить, і горнилу зла,
і тому, хто стоїть на вражім боці,
і тому, хто на правім... Дубала
зависнув світ, немов нема в нім правди -
перебула, перецвіла, пере...
а сонцю б лиш проміннями співати -
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с
не на те витрачайте час
стіни вічності то лише кпини
вочевидь їх долають рослини
твердь земна не Небес атлас
бог хіба не мовчить віками
щоб стеблина зимою суха
як живою водою стане
Летить на місто черговий фугас.
А нам, незламним, спеціальні пункти
Допомагають вижити в цей час.
Тут можна відігріти ноги й руки
І навіть зарядити телефон.
А ми рахуємо прильотів звуки,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Володимир Висоцький. Честь шахової корони. Підготовка (переклад з російської)
Впав додолу шаховий престиж!»
В управлінні спортом зрозуміли:
«Ну, прекрасно - ти і захистиш!
Та врахуй, що Фішер – він яскравий,
Спить, буває, з дошкою, а вдень
Грає дуже чисто, як "в ударі"…»
Я ж не згоден, що йому не пара,
В мене у запасі хід конем.
О, моя мускулатура,
Потиск сильної руки.
Гарно вирізьблені тури,
Дерев’яні пішаки.
Футболіст мені порадив: «Не хвилюйся, —
До гравців таких ніхто не звик.
Ти за центр не бійся, не турбуйся,
А пасуй по краю – і гаплик!..»
Я на стадіон – на стометрівку,
І у баню - так вагу зігнав,
Що в хокей зіграв чи не на рівних…
Не чекає він цього, наївний —
А то враз без мата би програв!
О, мої міцні долоні,
Сильні мускули спини.
О, мої арабські коні
Та із Африки слони.
«Не спіши і, головне, не горбся, —
Так боксер порадив, тренер мій, —
В ближній бій не лізь, працюй у корпус.
Пам’ятай, коронний твій – прямий».
Тут корона шахова на карті,
Від поразки він не утече.
Ми зіграли з Талем десять партій
В преферанс, в очко і на більярді.
Таль сказав: «Такий не підведе».
О, рельєф мускулатури!
Дельтовидні – глянь, міцні.
Що мені легкі фігури,
Коні ці і ці слони.
І в буфеті тихо, під секретом,
Кухар заспокоїв: «Та забий,
Ти з таким чудовим апетитом
Проковтнеш усіх його коней!
Із собою набери шампурів,
Харчування – головне, старий.
Та не їж оці важкі фігури,
Бо для шлунку ті фігури – бздури.
А слони згодяться на шашлик».
(Як попереду дорога дальня,
То харчів побільше у рюкзак
І на двох готуй пиріг пасхальний:
Шифер цей – хоча і геніальний, —
Та поїсти, певно, теж мастак!»)
Буде тихо все і глухо,
А на всякий там цейтнот
Пригодиться сила духу
І красивий аперкот.
Не скажу, що все вдавалось гладко,
Анонімки ще були, дзвінки.
Знайте, в мене з нервами - порядок,
Тільки засвербіли кулаки.
Ледь не налякали вчора зранку:
«Фішер лівою ногою залюбки
Шахову машину Капабланки
Рознесе, як іграшковим танком…»
То дурня! у мене - їжаки!
Нас так просто не здолати -
Честь корони над усе.
Пішаком я ляжу спати,
А прокинуся – ферзем.
30.03.2015
* Владимир Высоцкий "Честь шахматной короны. Подготовка" (http://geo.web.ru/bards/Visotsky/part68.htm)
https://www.youtube.com/watch?v=TbJX8A1DZGk&list=RDTbJX8A1DZGk
Текст оригіналу для ознайомлення:
Я кричал: "Вы что там, обалдели,
Уронили шахматный престиж!"
"Да? - сказали в нашем спортотделе, -
Вот прекрасно, ты и защитишь.
Но учти, что Фишер очень ярок,
Даже спит с доскою, - сила в нем.
Он играет чисто, без помарок..."
Ничего, я тоже не подарок,
У меня в запасе ход конем.
Ох вы, мускулы стальные,
Пальцы цепкие мои.
Эх, резные, расписные,
Деревянные ладьи.
Друг мой, футболист, учил: "Не бойся,
Он к таикм партнерам не привык.
За тылы и центр не беспокойся.
А играй по краю напрямик..."
Я налег на бег на стометровке,
В бане вес согнал, отлично сплю,
Были по хоккею тренеровки...
Словом, после этой подготовки
Я его без мата задавлю.
Ох вы, крепкие ладони,
Мышцы сильные спины.
Ох вы кони мои, кони,
Эх вы, милые слоны.
"Не спиши и, главное, не горбись, -
Так боксер беседовал со мной, -
В ближний бой не лезь, работай в корпус.
Помни, что коронный твой - прямой".
Честь короны шахматной на карте,
Он от пораженья не уйдет.
Мы сыграли с Талем десять партий
В преферанс, в очко и на бильярде.
Таль сказал: "Такой не подведет".
Ох, рельеф мускулатуры!
Дельтовидные сильны.
Что мне легкие фигуры,
Эти кони и слоны.
И в буфете, для других закрытом,
Повар успокоил: "Не робей,
Да с таким прекрасным аппетитом
Ты проглотишь всех его коней.
Так что вот, бери с собой шампуры,
Главное - питание, старик.
Но не ешь тяжелые фигуры:
Для желудка те фигуры - дуры.
Вот слоны годятся на шашлык".
Будет тихо все и глухо,
А на всякий там цейтнот
Существует сила духа
И красивый аперкот.
Не скажу, что было без задорин,
Были анонимки и звонки.
Но я этим только раззадорен,
Только зачесались кулаки.
Напугали как-то спозоранку:
"Фишер может левою ногой
С шахматной машиной капабланки,
Сам он вроде заводного танка..."
Ничего! я тоже заводной!
Ох, мы - крепкие орешки.
Эх, корону привезем.
Спать ложимся - вроде пешки,
Просыпаемся ферзем.
1972
Варіант:
Ты присядь перед дорогой дальней -
И бери с питанием рюкзак.
На двоих готовь пирог пасхальный:
Этот Шифер - хоть и гениальный,-
А небось покушать не дурак!"
http://www.kulichki.com/vv/pesni/ya-krichal-vy-chto.html
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
