Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.
Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
невагому мить
яким солодким
ріка промовила
ледь відчутно
чи ти утримаєш мене
вільно пада потік
не спиняє хід
вдихай цю воду скільки є
Від безвихіддя пливу
Поза часом… нічією
Збоку, зверху весь в диму…
Відмовляюсь. Терапія...
Верби кланяються вслід.
Попереду, мама мія,
Обізнався, то сусід…
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.
А я ходив і витирав
Підлогу та відкриту душу.
Вже відобразив поліграф,
його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,
В Полі доволі квасолі.
Де у безхмарні, чи
скрутні часи,
Я – невід’ємна частка, дивний розчин
Кохання, волі, гідності, краси.
Мій рідний край – це ясноокі діти,
Турботою оточені родин,
І сьогодні біль не вщух, полонив…
Московитий педофіл
Наслідив.
Ну нехай, цей сучий син… Боже праведний, вгамуй!
Підскажи — з яких провин розхитавсь наш білий світ…
Не молюсь. Кричу — почуй!
Ховаю душу в чорному плащі.
О, листопаде! Ти - моє минуле,
Таке ж похмуре, як твої дощі.
Не треба сліз, бо в моді - безтурботність,
Усі міняють душу на протез.
О, листопаде! Ти - моя самотність
В дорогу рідну гавань я знов повернусь.
У торбині нічого, лише забобони
Осідають на плечі, як пил або гнус.
Повертаюсь по колу, нічого не взявши
Із собою з мандрівки, немовби жебрак.
Повертаюсь вигнанцем,
Чим Лондон дихає, Париж?
Сідай, примощуйся до кави.
Куди так, Сонечко, летиш?
Абзацно кажеж? Це цікаво!
Розводиш круто мудаків!
Ти п’єш без цукру? Не гіркаво?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Володимир Висоцький. Честь шахової корони. Підготовка (переклад з російської)
Впав додолу шаховий престиж!»
В управлінні спортом зрозуміли:
«Ну, прекрасно - ти і захистиш!
Та врахуй, що Фішер – він яскравий,
Спить, буває, з дошкою, а вдень
Грає дуже чисто, як "в ударі"…»
Я ж не згоден, що йому не пара,
В мене у запасі хід конем.
О, моя мускулатура,
Потиск сильної руки.
Гарно вирізьблені тури,
Дерев’яні пішаки.
Футболіст мені порадив: «Не хвилюйся, —
До гравців таких ніхто не звик.
Ти за центр не бійся, не турбуйся,
А пасуй по краю – і гаплик!..»
Я на стадіон – на стометрівку,
І у баню - так вагу зігнав,
Що в хокей зіграв чи не на рівних…
Не чекає він цього, наївний —
А то враз без мата би програв!
О, мої міцні долоні,
Сильні мускули спини.
О, мої арабські коні
Та із Африки слони.
«Не спіши і, головне, не горбся, —
Так боксер порадив, тренер мій, —
В ближній бій не лізь, працюй у корпус.
Пам’ятай, коронний твій – прямий».
Тут корона шахова на карті,
Від поразки він не утече.
Ми зіграли з Талем десять партій
В преферанс, в очко і на більярді.
Таль сказав: «Такий не підведе».
О, рельєф мускулатури!
Дельтовидні – глянь, міцні.
Що мені легкі фігури,
Коні ці і ці слони.
І в буфеті тихо, під секретом,
Кухар заспокоїв: «Та забий,
Ти з таким чудовим апетитом
Проковтнеш усіх його коней!
Із собою набери шампурів,
Харчування – головне, старий.
Та не їж оці важкі фігури,
Бо для шлунку ті фігури – бздури.
А слони згодяться на шашлик».
(Як попереду дорога дальня,
То харчів побільше у рюкзак
І на двох готуй пиріг пасхальний:
Шифер цей – хоча і геніальний, —
Та поїсти, певно, теж мастак!»)
Буде тихо все і глухо,
А на всякий там цейтнот
Пригодиться сила духу
І красивий аперкот.
Не скажу, що все вдавалось гладко,
Анонімки ще були, дзвінки.
Знайте, в мене з нервами - порядок,
Тільки засвербіли кулаки.
Ледь не налякали вчора зранку:
«Фішер лівою ногою залюбки
Шахову машину Капабланки
Рознесе, як іграшковим танком…»
То дурня! у мене - їжаки!
Нас так просто не здолати -
Честь корони над усе.
Пішаком я ляжу спати,
А прокинуся – ферзем.
30.03.2015
* Владимир Высоцкий "Честь шахматной короны. Подготовка" (http://geo.web.ru/bards/Visotsky/part68.htm)
https://www.youtube.com/watch?v=TbJX8A1DZGk&list=RDTbJX8A1DZGk
Текст оригіналу для ознайомлення:
Я кричал: "Вы что там, обалдели,
Уронили шахматный престиж!"
"Да? - сказали в нашем спортотделе, -
Вот прекрасно, ты и защитишь.
Но учти, что Фишер очень ярок,
Даже спит с доскою, - сила в нем.
Он играет чисто, без помарок..."
Ничего, я тоже не подарок,
У меня в запасе ход конем.
Ох вы, мускулы стальные,
Пальцы цепкие мои.
Эх, резные, расписные,
Деревянные ладьи.
Друг мой, футболист, учил: "Не бойся,
Он к таикм партнерам не привык.
За тылы и центр не беспокойся.
А играй по краю напрямик..."
Я налег на бег на стометровке,
В бане вес согнал, отлично сплю,
Были по хоккею тренеровки...
Словом, после этой подготовки
Я его без мата задавлю.
Ох вы, крепкие ладони,
Мышцы сильные спины.
Ох вы кони мои, кони,
Эх вы, милые слоны.
"Не спиши и, главное, не горбись, -
Так боксер беседовал со мной, -
В ближний бой не лезь, работай в корпус.
Помни, что коронный твой - прямой".
Честь короны шахматной на карте,
Он от пораженья не уйдет.
Мы сыграли с Талем десять партий
В преферанс, в очко и на бильярде.
Таль сказал: "Такой не подведет".
Ох, рельеф мускулатуры!
Дельтовидные сильны.
Что мне легкие фигуры,
Эти кони и слоны.
И в буфете, для других закрытом,
Повар успокоил: "Не робей,
Да с таким прекрасным аппетитом
Ты проглотишь всех его коней.
Так что вот, бери с собой шампуры,
Главное - питание, старик.
Но не ешь тяжелые фигуры:
Для желудка те фигуры - дуры.
Вот слоны годятся на шашлык".
Будет тихо все и глухо,
А на всякий там цейтнот
Существует сила духа
И красивый аперкот.
Не скажу, что было без задорин,
Были анонимки и звонки.
Но я этим только раззадорен,
Только зачесались кулаки.
Напугали как-то спозоранку:
"Фишер может левою ногой
С шахматной машиной капабланки,
Сам он вроде заводного танка..."
Ничего! я тоже заводной!
Ох, мы - крепкие орешки.
Эх, корону привезем.
Спать ложимся - вроде пешки,
Просыпаемся ферзем.
1972
Варіант:
Ты присядь перед дорогой дальней -
И бери с питанием рюкзак.
На двоих готовь пирог пасхальный:
Этот Шифер - хоть и гениальный,-
А небось покушать не дурак!"
http://www.kulichki.com/vv/pesni/ya-krichal-vy-chto.html
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
