ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.15 22:21
Осіннє листя падає за комір
і наповнює страхом.
Сніг лягає білим саваном
для всіх дум і сподівань.
Грати в доміно можна
хіба що з пусткою.
Грати в карти - з абсурдом.
Цокатися з дзеркалом,

Артур Сіренко
2025.09.15 11:24
Вікно було відчинено не просто в густу теплоту ранку ранньої осені, вікно (доволі прозоре) було відчинено в безодню Всесвіту. І мені здавалось, що варто мені стрибнути з вікна, я не впаду на клумбу з жовтими колючими трояндами, а полечу незачесаною голово

Ігор Шоха
2025.09.15 10:40
А від «охочих» дуже мало толку,
хоча і повечеряли вони...
чотири роки
буцаються вовки
і одинадцять – виють барани.

***
А після європейського фуршету

Юрій Гундарєв
2025.09.15 09:33
Коли спецпредставник президента США Кіт Келлог перебуває в Києві, агресор не завдає масованих ударів. Отже, кияни можуть трохи виспатися…

Коли у Києві спецпредставник,
діти у дворі гомонять до ночі,
ніякої управи на них -
додому ніхто не хоче!

Ко

Віктор Кучерук
2025.09.15 05:57
Вона приходить на світанні,
Коли іще дрімає двір, –
Коли ледь видимі останні
Вогні холодні зблідлих зір.
Вона замислено світліє
На фоні сірого вікна
І подає щораз надію,
Що стане ніжити півдня.

Володимир Бойко
2025.09.15 00:57
Використаний корисний ідіот перестає бути корисним, але не перестає бути ідіотом. Без корисних ідіотів жодна корисна справа не обходиться. Всякий корисний ідіот комусь та шкідливий. Люди борються із шкідниками, але самі шкодять набагато більше.

Борис Костиря
2025.09.14 21:39
Я хочу поринути в розпад.
Лише в розпаді
я стану неабияк цілісносним.
Я хочу вести аморальний
спосіб життя. І тоді
мені відкриється нова мораль.
Ставши ізгоєм, буду
новим пророком.

С М
2025.09.14 16:19
дівчино що
на самоті
граєш у пасьянс
наглядачкою душі
замкнена у в’язниці
свого набуття
чи повіриш ти
болісно мені

Євген Федчук
2025.09.14 15:59
Іду якось тихцем по вулиці села.
Спекотний полудень, пташки навкруг співають.
Гулящий вітер десь, напевно, спочиває.
Я ледь встигаю піт втирати із чола.
День вихідний, отож і вулиця пуста.
Хто десь на річці, хто в кімнатній прохолоді.
Та я б і сам,

Віктор Кучерук
2025.09.14 15:00
Поки зором пещу виднокраї
Та гасаю по шляхах земних, -
Про полеглих завжди пам'ятаю
І щомить молюся за живих.
Бо, що справжнє, - те не затаїти
І несила втримати в собі, -
Тішуся, коли сміються діти
І журюсь, коли хтось у журбі.

Леся Горова
2025.09.13 22:18
Синьоока осінь, охролиста.
Як мені ти мила! Гойда-да:
Сливи лазуритове намисто
Вітру обірвати не шкода.

Він давно вже яблука обшморгав
Із вершків, що підпирають синь,
Груші обірвав, лише угорка,

Борис Костиря
2025.09.13 22:12
Я не хочу, щоб далі зима
Нас заковувала у кайдани.
Я оновлення жду, як права
Неповторні і Господом дані.

Я не хочу, щоб варта льодів
На холодних жорстоких багнетах
Нас тримала в тюрмі холодів,

Марія Дем'янюк
2025.09.13 13:17
Сонячний промінчик
Скочив на камінчик,
Радісно всміхається,
Всюди озирається.

Оглядає видноколо:
"Oй! Яка краса довкола!
Он троянди та жоржини,

Віктор Кучерук
2025.09.13 05:21
Оповиває тьмою смуток
Усіх надій моїх вогні, –
У стан байдужості закута,
Хоча б сказала “так”, чи “ні”.
В моїй душі одні страждання,
В моїм єстві – лише любов, –
Яке потрібно лікування,
Щоб не скипала палко кров?

Борис Костиря
2025.09.12 22:19
Усюди - лиш пітьма,
Суцільний знак питання.
І дихає зима,
Як гугенот останній.
Безмежна Колима
І птаха трепетання.

Померкло світло враз.

Іван Потьомкін
2025.09.12 21:42
Шукав на зиму дикобраз притулок і натрапив
На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
«Дозвольте бодай у закутку перезимувать».
«А чому б і ні! Влаштовуйтесь, будь ласка».
Згорнувсь калачиком щасливий орендар.
Захропів небавом і проспав мало не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Спостерігаючи життя

 Проліски 2016
Образ твору Торішнє листя сподівань стає землею,
Шматочкам ґлею зручно у серцях,
І прах до праху… і останній цвях…
І голоси… і голосіння за ідею…

На волосінь від божевілля сни пророчі,
Немає панацеї у словах,
І жах скорботу водить по шляхах,
Ступає душами зневіра, гаснуть очі.

Зими холодні поторочі тягнуть пащі,
Поживи хочуть, наче яничар
З царату зайвохромосомних чвар.
Та цур потворі потойбіччя! Геть, пропащі!

Уже весніється. Страшаться сірі хмари
Тепла надії й усмішки добра.
Кора земна! Прийшла уже пора
звільнятися від зла північної почвари.

І враз… росте крізь помертвіле свіже листя,
І ніжну силу крапельки життя
Дитя землі здіймає наче стяг…
Це білі проліски розквітли в серці міста.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-03-07 02:24:56
Переглядів сторінки твору 4852
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2016-03-07 09:04:43 ]
Дуже гарноЙ Дуже...

Щось "квітле", променисте і... усміхнене?:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2016-03-09 20:37:59 ]
Дякую, Юро. Скоріше не усміхнене, а із сподіванням на...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2016-03-09 22:04:14 ]
Сподівання збуваються... Мусять )

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-03-09 11:24:16 ]
пора...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2016-03-09 20:35:20 ]
Упс! Дякую, Любо. Наче й знаю, а от якось проскочило російське слово. Спробувала змінити на правильне значення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2016-03-09 23:03:33 ]
Спочатку - правдиво, потім - обнадійливо! Подобаються вірші з хорошими закінченнями.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2016-03-09 23:26:52 ]
Якби ж то наші сподівання справдились… чи, радше, ми змогли їх справдити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Поплавський (Л.П./Л.П.) [ 2017-09-13 11:30:42 ]
ух ти. це ж шкарно, тонко, гостро і ледь помітно... такий собі тонкий голос природи... тонкий а лене не вмирущий, живий і стійкий.... здорово..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 12:31:54 ]
Гарно)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Поплавський (Л.П./Л.П.) [ 2019-03-28 15:47:48 ]
який шикарний, тонкий, класний вірш.... та ще й майже невловиме спрямування... Браво..