ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2020.08.03 11:47
Бавлячись людським мозком,
усіма його відгалуженими збоченнями,
сірою речовиною з ланцетним лоском,
розрідженими нейронами й розродженими злочинами,
маючи політосвітський диплом
й анархо-синдикалістські переконання,
трапляється асфіксія професійним

Тетяна Левицька
2020.08.03 10:14
Красива, бо ти мене пестиш,
даруєш чудесні слова,
червоні троянди і персні,
перлини любові й дива.

Щаслива, бо ти доглядаєш,
мов ягідку, квітку мене
і стелиш бузковим розмаєм

Ярослав Чорногуз
2020.08.03 07:51
З рослин усіх центральної алеї
Найперша це – козацький ялівець.
Цілющою властивістю своєю
Хвороб чимало зводить нанівець.

З свяченими ножами тут ходили
Преславні вої – Гонта й Залізняк,
Братались – гайдамака і козак,

Олександр Сушко
2020.08.03 06:44
Війна в думках, в раю, у Божім храмі...
На фронті, як і вчора,- бій гримить.
Не буде ладу. Ані з москалями,
Ні з нашими, які шепочуть "мир".

Окрадено, сплюндровано країну,
І брат - не брат, а зголоднілий вовк.
Отут, у полі, я мабуть, загину,

Володимир Бойко
2020.08.02 23:49
Ми зустрілись в полі, де лелека
У блакить небесну ген зліта.
А довкола лиш липнева спека,
А навкруг пшениця золота.

Де ми йшли, там трави похилялись,
І зелений килим шлях встеляв,
Й жайворонка пісня розливалась –

Адель Станіславська
2020.08.02 22:27
Минеться день...
Спаде на землю ніч,
торкнеться віч,
неспокою торкнеться,
завіхолить,
дотулиться до серця,
впаде безсонням... Та...
не в тому річ.

Євген Федчук
2020.08.02 20:59
«Нишкни усе у степах приазовських!
Геть із дороги – сармати їдуть!
Хто не скорився їх силі ще й досі,
Того мечі закривавлені ждуть.
Бійтеся всі їх нещадного гніву,
Як він на голови ваші впаде,
Годі тоді сподіватись на диво,
Вам не сховатись від ньо

Олена Балера
2020.08.02 17:37
Кохана войовнице, ну давай
Миритись, хай завершиться війна.
Пекучий біль так довго вирував
В душі моїй і досі ще зрина.
Відкрились рани в мене й дивина,
Що дихати я ще не перестав:
Твій погляд гнівний сотні стріл впина
У серце, що нестримно калата.

Дума Козак
2020.08.02 12:34
Криниці розповзлись південним степом,
ще й на десятки метрів вглибину!
У кожної на дні шматочок неба
свою якусь ховає таїну.

Про тих, колись що викопав те диво
чи із каміння стіни мурував
і не чекав дощу, не те що зливи,

Ігор Деркач
2020.08.02 09:21
І наймити,і лайдаки,
і слуги порають на кухні...
На те у баби й мужики
і їхні голови чавунні,
аби за помахом руки
усе вирішували дурні.

***

Олександр Сушко
2020.08.02 06:53
Задощило. Ох і задощило-о!
Тургонить по шиферу капіж.
Й так добу із гаком! Це не діло!
Мокротеча - як у серце ніж.

Мряка запрягла у висях бричку,
Що й не видно місяця і зір.
А мені давно пора на річку,

Віктор Кучерук
2020.08.02 06:17
Уночі потрібно спати,
А не скніти без пуття
Про самотністю розтятий
Потьмянілий жар життя.
Уночі потрібно спати,
Бо, тлумачу постулат, -
Навіть вибухом гранати
Не розбуджують солдат.

Олександр Панін
2020.08.02 01:02
Завиває буря,
швидко гасить зорі,
Молоденькі зорі
ранньою весною,
Віє буйний вітер,
Хитається тополька...
Обережно Рибка
зачиняє шибку,

Володимир Бойко
2020.08.01 22:45
Які ми вже старі
І як лишилось мало,
Замислюєшся враз –
І сумно, аж до сліз.
Хмарками угорі
Життя відшумувало.
Живемо тільки раз –
Такий от афоризм.

Євген Федчук
2020.08.01 21:24
На березі нічного Борисфену
Багаття троє скіфів розвели,
Натягли хмизу, ще було не темно
І стиха мову між собой вели.
Про те, про се, про війни, про походи
Та про здобуті скальпи ворогів,
Про скорені й невідомі народи,
Та про жінок, героїв і царі

Олександр Сушко
2020.08.01 21:21
Про серйозне нині піде мова,
Тільки ніс от вистромлю з бретель:
Плаче без любові чорноброва,
А кохаю - то вона цвіте.

Днину прошлангую - крик і сльози,
Два - то оголошує війну.
Вчора - ледве не почив у Бозі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лариса Маковей
2020.08.01

М Менянин
2020.07.28

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17

Август Ина
2020.06.13

Лада Квіткова
2020.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 У щасті...
– А любиш як?
– А так, як люди кажуть: "І ноги мити і ту воду пити".
– Оце біда…
– Та не біда, а щастя. Таке, що Богу дякувати хочу.
– Ото шалена.
– Ні, не те говориш, шаленство не таке, воно облудне.
– А що тоді?
– Вогонь, вогонь спокійний. Високий, рівний, і на диво чистий,
– Побережись.
– Смієшся, я бажала б у той вогонь сама перетворитись.
– А як згориш?
– А як згоряє сонце? Воно ж тепло дарує нам щоденно.
– А як згориш?!!!
– То ще хтось запалає. Світлішим стане світ довкола нього.
– Ти любиш так?
– Я хочу так любити: "І ноги мити і ту воду пити".

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-03-30 23:50:15
Переглядів сторінки твору 4598
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.520 / 5.5  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.863
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.18 02:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-04-01 10:01:24 ]
Дозвольте і мені, пані Ларисо, висловити своє міркування.
Сентенція, яка дала Вам поштовх до написання цього вірша і до якої стільки зауваг у шановних читачів, мені, наприклад є зрозумілою як образна народна метафора. Вона така, що дуже запам'ятовується. А ще - вона може бути як натяк на певний різновид народної любовної магії :))
А якщо подати цю фразу спочатку у епіграфі, з посиланням на народну мудрість, а в тексті вірша - у лапках, то може читачі не будуть розуміти так буквально?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-01 11:23:58 ]
Пані Галино, вдячна Вам за допомогу. Виправила. Це той рідкий випадок, коли, здається, і "вовки будуть ситі і коза ціла"))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./Л.П.) [ 2016-04-01 22:11:55 ]
О, з "лапками" значно краще!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2016-04-03 08:45:36 ]
Якщо на початку цей вислів сприймається як народне прислів'я, то повторення в кінці надає йому буквального значення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-03 09:00:16 ]
геть не розумію, чого б то ці лапки мали вплинутти нарецепцію читача горопашного - ну ібо, він, читач отой, просто іддіот, якщо цього вислову не знає, а в такому випадку і оце "як люди кажуть" ситуацію не рятує.
як на мене, мало б звучати так:
- А любиш як?
– А так, ноги мити - воду ту пити.
...
- Ти любиш так?
– Ноги мити- воду ту пити, так хочу любити.
ну і в решті тексту темп пришвидшити


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-03 13:30:40 ]
Відносно лапок, темпу та всього іншого: можна було б заламати руки і сказати, що бракує мені поки вміння в гарну форму запихнути нормальну суть. Бо таки бракує, я тільки почала писати і вчусь, вчусь, вчусь. Однак конкретно цю тему, можливо я й не подала в ідеальній формі, однак суть висловила саме ту, яку хотіла. Моя ЛГ категорично наполягає на своєму праві пити ту воду. І я дам їй таке право. Крапка.
Повернусь до цієї речі, коли виросту. Обіцяю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Маслов (Л.П./М.К.) [ 2016-04-04 23:15:29 ]
Чистий і світлий вірш, як вогонь високий, рівний... Мені в ньому подобається все.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-05 13:39:40 ]
Дякую за добре слово, Володимире. Приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Ереміт (М.К./Л.П.) [ 2016-04-24 05:54:41 ]
Це перебір...
Хіба земну людину так можливо?
Ні, не можливо
Отож, кохаєш Небо
Отож, вода із неба недощлива
Нехай, нехай періщить злива


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-24 12:40:31 ]
Чоловік для жінки і є Небом. Не знаю іншої любові, як в повну силу. І душу відкриваю повністю завжди. Не вмію наполовину.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Ереміт (М.К./Л.П.) [ 2016-04-24 12:57:45 ]
Знаєш, так Марія витирала ноги Іісусу... Йсусом тре бути.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-03-08 17:16:38 ]
а як таким бачу чоловіка, тоді що, Юрію?