ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Вже не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:26
Літери


Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:19
Нотатки дружини письменника Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч

Тетяна Левицька
2024.05.02 08:59
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!

Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,

Леся Горова
2024.05.02 08:05
Голубі троянди

Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.

Той куточок наснився мені: із тканини м'якої

Артур Курдіновський
2024.05.02 05:59
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.

Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,

Віктор Кучерук
2024.05.02 04:40
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.

Козак Дума
2024.05.01 17:52
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.

Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Лайоль Босота
2024.04.15

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Ярослав Штука
2020.12.05

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анна Віталія Палій (1965) / Критика | Аналітика

 Пророцтво Нострадамуса про Україну та її мову

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2016-05-30 15:02:48
Переглядів сторінки твору 7558
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.878 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.863 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Наша міфологія, аналітика
Автор востаннє на сайті 2020.11.26 08:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-05-30 18:18:38 ]
Цікавий екскурс у колиску цивілізації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2016-05-31 07:18:35 ]
Дякую, що прочитали!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2016-05-31 01:32:16 ]
Наведені аргументи додають оптимізму!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2016-05-31 07:21:21 ]
Все - до ліпшого, навіть, якщо так не виглядає. Якщо люди свідомі. Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-05-31 08:13:15 ]
Дуже цікаво і пізнавально. Тепер ще більше пишаюсь рідною мовою)
До речі, нещодавно мені прийшла така думка - всі наші нинішні біди від того, що ми не називаємо речі своїми іменами. Дуже багато брехні, лукавства у всіх аспектах... на всіх рівнях...
Дякую за статтю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2016-06-03 08:02:45 ]
Так. Називаймо речі своїми іменами. І то з найвищого рівня, який охоплює повноту поглядів.) Брехня, убрана в шати - лукава брехня. Бо люди більше бачать очима, ніж розумом. Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Кучеренко (Л.П./Л.П.) [ 2016-06-28 16:26:35 ]
Дуже цікава тема, пані Анно. Але, не можливо вивчати мову у відриві від вивчення традицій і віри наших предків, творців цієї мови. Знаю, що багатьом це не сподобається, але як можна вивчати і любити свою мову і не знати своєї віри. Адже Ви самі пишете, що все це різнобарв'я формувалось за 40 - 2 тисячоліття до Христа. А таку МОВУ можна було створити тільки у праведній вірі. То що ж то була за віра? Що ми про неї знаємо. І як сталось, що відреклися і віримо у чужорідні речі. Відомо, що аж так забули свою віру на наших землях недавно, біля 2-3 віків. У вимірі життя народу - відреклися, ще й треті півні не проспівали. Добре, хоч обряди де-які зберегли на Різдво, Великдень і Купала. Певне то були найзначущі свята у РОДІ. Але й ці обряди зараз перетворюють на якесь мило. Як от мак і коноплі з яких українці жили і ще до середини 20 століття й не думали створювати з них дурман. Тож бо, давня віра... Чи вернеться вона народу?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-07-04 12:24:48 ]
"Не на обряди треба звертати увагу, а на глибоку внутрішню суть" - згодна з Вами. Не на обряди, не на символи, не на фетиші, а таки на суть. Ніхто не каже зневажати зовнішні прояви, але потрібно стежити, щоб основа не була похована під тими символами. Приємно читати Вашу аналітику. І цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2016-07-04 17:30:39 ]
Ваш коментар болить запитанням, Галино. Справді, наша мова і сила та висота праведності вірувань наших предків прийшли до нас, за історичними мірками, приблизно в один і той самий час. Потужний розвиток культури нашої цивілізації почався саме з територій, які завжди належали Україні, і які й нині їй належать (у дуже урізаному вигляді) в часі пізнього палеоліту, пізнього кам яного віку. А потужна духовність проявила себе у країні аріїв. Брахмани - праведники і святі цього періоду, у нашому народі існували і після прийняття християнства (стаття Михайла Хавлюка "Рахманський великдень). Ці праведники уже на той час мали рівень християнських старців, святих (може, не всі, але харизматичні дари волхвів, сивіл і козаків передалися саме від них). Їх провідна лінія була дуже сильною, і це, через релігію, впливало і на народ. Одначе прадавні українці жили у своєму часі, стикалися з іншими народами, виносили свою культуру і привносили іншу. Важлива не форма, в яку одягалася та наша давня релігія, а суть, яку вона несла. А несла вона дуже високу суть, саме тому Русь легко прийняла християнство, глибинне християнство. Те, що нам розказують про те, що народ плакав за бовваном Перуна чи Велеса, який плив Дніпром, то це правда, але це - зовнішні форми. Будь-хто, глибоко віруючий, так би зробив. Важливо ставлення до добра і зла. На той час людям були потрібні такі форми для викладення постулатів віри, нині - інші, важлива суть. Повернення до старої віри - необгрунтована ретроспекція. В народі кажуть - згадала баба, як дівкою була, і заміж захотіла. Важливо те, які плоди принесе віра. А духовні плоди народу нікуди не діваються, вони передаються поколіннями. Цей високий потенціал нині у нас є. Не на обряди треба звертати увагу, а на глибоку внутрішню суть. До речі, наш тризуб - символ, який визначає ставлення до духовних вірувань. Те, що у нього вкладено - і сьогодні актуально не тільки для українців, а і для людства загалом.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Кучеренко (Л.П./Л.П.) [ 2016-07-11 19:48:11 ]
Не можу з Вами сперечатись, пані Анно, Ви, певно, професійний історик, я ж - ні, любитель. Але ж я говорю про те, що саме через збережені обряди наші попередники, а тепер і ми, передаємо наступним поколінням знання про глибокі вірування і традиції наших прапредків, не зважаючи на нову віру. Вам добре відомо, що церква змушена була перенести велику кількість церковних свят на ті дати, які були язичницькими святами наших прадідів, щоб долучити людей до церкви, бо вони її не сприймали довгі століття і тим самим змусити відректися від свого святого. І то не вважалось за гріх. І ще й сьогодні, до прикладу, не йдуть на Івана Крестителя, а святкують Івана Купала, хоча й не знають вже, що то за свято, чому його святкують саме так, яку суть несло це свято. І таких свят багато, якщо не всі. Я не про важливість обрядів, а важливість їх збереження і вивчення їх сутності, про те, чого ми не знаємо і чого не хочемо знати, при цьому заглиблюємось в історію на віки, а правду ділимо навпіл, як нам захочеться, чи як нам зручно: мову будемо досліджувати за 40 тисяч років, а віру - тільки від Хреста....
Я ж не кажу, що її треба приймати зараз, ту стару віру. А про те, що її треба дослідити і вивчити. Це ж історичний артефакт і до нього не можна ставитись, як до непортребу. Чи може це знання завадить Христовій вірі?? Адже вивчені старі грецькі вірування і єгипетські та й інші, віддають шану східним віруванням. Це стало всесвітнім надбанням!!!
А наші прадавні вірування - табу??? От про що я писала.
Чи ми боїмося подивитись правді в очі? Чи за це нас хтось осудить??? Чи ми зрадимо нового Бога???
Або вивчати історію усебічно, або наших предків не існувало до прийняття Християнства. Треба визначатись.
Можливо, я різка, але істина народжується у сумнівах і завдяки дослідженням. Не зупиняйтесь у півтонах і Вам подякують наступні покоління.
З повагою,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-07-04 13:24:08 ]
хм. історики традиційно вважають, що слово борисфен не має давньогрецького походження, а є спотвореним від Березань - тобто, острова, де була заснована власне перша колонія, яка так і звалась - Борисфен


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2016-07-04 19:20:07 ]
Якщо назва Березан історично підтверджена, то чому не могло би бути і те, й інше? Тим більше, що на цьому приморському острові точно віяли і теплі, і холодні вітри.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2016-07-04 17:27:03 ]
Ларисо, дякую за відгук! І я згодна з Вами. Обряди мають значення, але це - форма вираження суті. А у символі і є закладена суть.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2016-08-04 14:16:15 ]
Ваше прагнення, Галино, вивчити наші стародавні вірування подібне до мого. Звичайно, що треба досліджувати. У вивченні релігії найважливіше значення має ставлення до добра і зла. Здається, наша старовинна релігія була особливо високодуховною. А втім, треба досліджувати ). Але досліджуйте і християнство, для порівняння. Сприйняття поверхневе, без глибинного езотеричного змісту, є ворогом високих вірувань. А якщо релігія не є високодуховною, то поверхневе сприйняття їй на руку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2017-03-27 03:32:56 ]
Чудовий аналіз з галузі етимології української мови. Захоплюючий матеріал, потрібний сьогодні як ніколи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2017-04-30 18:41:39 ]
Дякую.