ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.04.28 16:44
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…

Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –

Євген Федчук
2024.04.28 16:25
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д

Ігор Деркач
2024.04.28 16:23
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.

***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,

Світлана Пирогова
2024.04.28 14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.

І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Ярослав Штука
2020.12.05

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тарас Ніхто
2020.01.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анна Віталія Палій (1965) / Критика | Аналітика

 Пророцтво Нострадамуса про Україну та її мову

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2016-05-30 15:02:48
Переглядів сторінки твору 7538
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.878 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.863 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Наша міфологія, аналітика
Автор востаннє на сайті 2020.11.26 08:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-05-30 18:18:38 ]
Цікавий екскурс у колиску цивілізації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2016-05-31 07:18:35 ]
Дякую, що прочитали!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2016-05-31 01:32:16 ]
Наведені аргументи додають оптимізму!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2016-05-31 07:21:21 ]
Все - до ліпшого, навіть, якщо так не виглядає. Якщо люди свідомі. Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-05-31 08:13:15 ]
Дуже цікаво і пізнавально. Тепер ще більше пишаюсь рідною мовою)
До речі, нещодавно мені прийшла така думка - всі наші нинішні біди від того, що ми не називаємо речі своїми іменами. Дуже багато брехні, лукавства у всіх аспектах... на всіх рівнях...
Дякую за статтю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2016-06-03 08:02:45 ]
Так. Називаймо речі своїми іменами. І то з найвищого рівня, який охоплює повноту поглядів.) Брехня, убрана в шати - лукава брехня. Бо люди більше бачать очима, ніж розумом. Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Кучеренко (Л.П./Л.П.) [ 2016-06-28 16:26:35 ]
Дуже цікава тема, пані Анно. Але, не можливо вивчати мову у відриві від вивчення традицій і віри наших предків, творців цієї мови. Знаю, що багатьом це не сподобається, але як можна вивчати і любити свою мову і не знати своєї віри. Адже Ви самі пишете, що все це різнобарв'я формувалось за 40 - 2 тисячоліття до Христа. А таку МОВУ можна було створити тільки у праведній вірі. То що ж то була за віра? Що ми про неї знаємо. І як сталось, що відреклися і віримо у чужорідні речі. Відомо, що аж так забули свою віру на наших землях недавно, біля 2-3 віків. У вимірі життя народу - відреклися, ще й треті півні не проспівали. Добре, хоч обряди де-які зберегли на Різдво, Великдень і Купала. Певне то були найзначущі свята у РОДІ. Але й ці обряди зараз перетворюють на якесь мило. Як от мак і коноплі з яких українці жили і ще до середини 20 століття й не думали створювати з них дурман. Тож бо, давня віра... Чи вернеться вона народу?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-07-04 12:24:48 ]
"Не на обряди треба звертати увагу, а на глибоку внутрішню суть" - згодна з Вами. Не на обряди, не на символи, не на фетиші, а таки на суть. Ніхто не каже зневажати зовнішні прояви, але потрібно стежити, щоб основа не була похована під тими символами. Приємно читати Вашу аналітику. І цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2016-07-04 17:30:39 ]
Ваш коментар болить запитанням, Галино. Справді, наша мова і сила та висота праведності вірувань наших предків прийшли до нас, за історичними мірками, приблизно в один і той самий час. Потужний розвиток культури нашої цивілізації почався саме з територій, які завжди належали Україні, і які й нині їй належать (у дуже урізаному вигляді) в часі пізнього палеоліту, пізнього кам яного віку. А потужна духовність проявила себе у країні аріїв. Брахмани - праведники і святі цього періоду, у нашому народі існували і після прийняття християнства (стаття Михайла Хавлюка "Рахманський великдень). Ці праведники уже на той час мали рівень християнських старців, святих (може, не всі, але харизматичні дари волхвів, сивіл і козаків передалися саме від них). Їх провідна лінія була дуже сильною, і це, через релігію, впливало і на народ. Одначе прадавні українці жили у своєму часі, стикалися з іншими народами, виносили свою культуру і привносили іншу. Важлива не форма, в яку одягалася та наша давня релігія, а суть, яку вона несла. А несла вона дуже високу суть, саме тому Русь легко прийняла християнство, глибинне християнство. Те, що нам розказують про те, що народ плакав за бовваном Перуна чи Велеса, який плив Дніпром, то це правда, але це - зовнішні форми. Будь-хто, глибоко віруючий, так би зробив. Важливо ставлення до добра і зла. На той час людям були потрібні такі форми для викладення постулатів віри, нині - інші, важлива суть. Повернення до старої віри - необгрунтована ретроспекція. В народі кажуть - згадала баба, як дівкою була, і заміж захотіла. Важливо те, які плоди принесе віра. А духовні плоди народу нікуди не діваються, вони передаються поколіннями. Цей високий потенціал нині у нас є. Не на обряди треба звертати увагу, а на глибоку внутрішню суть. До речі, наш тризуб - символ, який визначає ставлення до духовних вірувань. Те, що у нього вкладено - і сьогодні актуально не тільки для українців, а і для людства загалом.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Кучеренко (Л.П./Л.П.) [ 2016-07-11 19:48:11 ]
Не можу з Вами сперечатись, пані Анно, Ви, певно, професійний історик, я ж - ні, любитель. Але ж я говорю про те, що саме через збережені обряди наші попередники, а тепер і ми, передаємо наступним поколінням знання про глибокі вірування і традиції наших прапредків, не зважаючи на нову віру. Вам добре відомо, що церква змушена була перенести велику кількість церковних свят на ті дати, які були язичницькими святами наших прадідів, щоб долучити людей до церкви, бо вони її не сприймали довгі століття і тим самим змусити відректися від свого святого. І то не вважалось за гріх. І ще й сьогодні, до прикладу, не йдуть на Івана Крестителя, а святкують Івана Купала, хоча й не знають вже, що то за свято, чому його святкують саме так, яку суть несло це свято. І таких свят багато, якщо не всі. Я не про важливість обрядів, а важливість їх збереження і вивчення їх сутності, про те, чого ми не знаємо і чого не хочемо знати, при цьому заглиблюємось в історію на віки, а правду ділимо навпіл, як нам захочеться, чи як нам зручно: мову будемо досліджувати за 40 тисяч років, а віру - тільки від Хреста....
Я ж не кажу, що її треба приймати зараз, ту стару віру. А про те, що її треба дослідити і вивчити. Це ж історичний артефакт і до нього не можна ставитись, як до непортребу. Чи може це знання завадить Христовій вірі?? Адже вивчені старі грецькі вірування і єгипетські та й інші, віддають шану східним віруванням. Це стало всесвітнім надбанням!!!
А наші прадавні вірування - табу??? От про що я писала.
Чи ми боїмося подивитись правді в очі? Чи за це нас хтось осудить??? Чи ми зрадимо нового Бога???
Або вивчати історію усебічно, або наших предків не існувало до прийняття Християнства. Треба визначатись.
Можливо, я різка, але істина народжується у сумнівах і завдяки дослідженням. Не зупиняйтесь у півтонах і Вам подякують наступні покоління.
З повагою,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-07-04 13:24:08 ]
хм. історики традиційно вважають, що слово борисфен не має давньогрецького походження, а є спотвореним від Березань - тобто, острова, де була заснована власне перша колонія, яка так і звалась - Борисфен


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2016-07-04 19:20:07 ]
Якщо назва Березан історично підтверджена, то чому не могло би бути і те, й інше? Тим більше, що на цьому приморському острові точно віяли і теплі, і холодні вітри.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2016-07-04 17:27:03 ]
Ларисо, дякую за відгук! І я згодна з Вами. Обряди мають значення, але це - форма вираження суті. А у символі і є закладена суть.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2016-08-04 14:16:15 ]
Ваше прагнення, Галино, вивчити наші стародавні вірування подібне до мого. Звичайно, що треба досліджувати. У вивченні релігії найважливіше значення має ставлення до добра і зла. Здається, наша старовинна релігія була особливо високодуховною. А втім, треба досліджувати ). Але досліджуйте і християнство, для порівняння. Сприйняття поверхневе, без глибинного езотеричного змісту, є ворогом високих вірувань. А якщо релігія не є високодуховною, то поверхневе сприйняття їй на руку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2017-03-27 03:32:56 ]
Чудовий аналіз з галузі етимології української мови. Захоплюючий матеріал, потрібний сьогодні як ніколи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2017-04-30 18:41:39 ]
Дякую.