ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Мацуцький
2026.03.01 13:26
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.

Борис Костиря
2026.03.01 11:40
Я вклонюся вечірній траві.
І на небі з'являються зорі,
Миготливі і ледве живі,
Ніби замисли Бога прозорі.

Бог дає тріпотливим стежкам
Дар натхнення, наснаги і волі.
Так спочинок похилим вікам

Микола Дудар
2026.03.01 10:51
Немитої болотної глибинки…
Абстрактно викорчоване з могил,
Розмножує воно свої личинки
З усіх запропонованих мірил…
Отримують по смерті (сміх) автівку
Дай боже, своєрідний інтелект…
І тут не обійтися без горілки —
У цьому й світостворення, й секре

Віктор Кучерук
2026.03.01 06:01
Немає іскорки кохання
В пітьмі недоспаних ночей, -
Надворі вітер безнастанно
З листків полотна знову тче.
Бубнить, всміхається і плаче,
І далі стелить килимок, -
Бракує пестощів гарячих
Тієї, що не йде з думок.

С М
2026.02.28 21:23
прожогом уперед моєї
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв

Ігор Шоха
2026.02.28 20:36
Коротшає дорога до безодні.
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс

Володимир Невесенко
2026.02.28 18:12
Згорта в сувої вітер хмари,
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!

Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих

Борис Костиря
2026.02.28 11:24
Я вмию очі у росі,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.

Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,

Ірина Вовк
2026.02.28 10:50
І. Мама
Грецький профіль на тлі небесної сині.
У дзбані – прохолода гірських джерел.
В її усмішці – сонце, що ніколи не заходить.

ІІ. Ай-Петрі
Кам’яна корона над моєю колискою.
Вдень – варта свободи,

Юрій Гундарів
2026.02.28 09:35
Перший доброволець, якому прижиттєво присвоєно звання "Герой України".
Навчався в Івано-Франківському ліцеї на художника. Його позивний "Да Вінчі" пов'язаний саме з талантом — він гарно малював.
Для нього найголовнішими у житті були — перемога і ко

Віктор Кучерук
2026.02.28 06:13
Творчості години світанкові
Раз у раз, немов найперший спів, -
Поріднився з музою і в слові
Збагатився, виріс, помужнів.
Стало розлучитися несила
З тим, що вабить чарами щомить, -
З тим, що серцю дороге і миле,
І нічим ніколи не тяжить.

Тетяна Левицька
2026.02.27 21:53
Навіщо, скажіть, молоді соколята,
тікаєте з дому на ситу чужину?
Нам разом боротись, або помирати
за рідну, стражденну, святу Батьківщину!

Куди ж ви лякливі? Не можна від себе
втекти не лишивши у хаті сльозини.
Кривава зоря заливає пів неба,

Ігор Шоха
2026.02.27 21:17
                    І
Ми і не юрба, і ніби, люди,
що забули, де існує знов
росіянське чудо і любов,
воля на тарілці і приблуди...
а тепер б’ємо себе у груди, –
не хотіли ми, він сам прийшов!

Іван Потьомкін
2026.02.27 19:44
«Слухай, дівчинко!» Вона не слуха…
«Цей день білий, це містечко…»
Немає містечка, нема живого духу,
По руїнах біга гола, руда Рівка,
Дитина тринадцяти років.

Проїжджали грубі німці в танку
(Тікай, тікай, Рівко!),

Юрій Лазірко
2026.02.27 15:39
так мало статися
хай кажуть люди
серденько птахою
збилося в грудях

збилося вибилось
та не на волю
ніби все вицвіло

Микола Дудар
2026.02.27 10:43
То спиш... не спиш... Душа болить…
Собі чужий… ще крок до втрати,
А поруч, глядь, чатує гидь…
Хтось пропонує заспівати:
Фелічіта… Fe-li-ci-ta
Ритмічно, настрою у тему…
Я знаю, пісня то крута,
Але чи вирішить проблему?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Вірші

 ***
Ти бачиш? Я стою у тебе за порогом,
Шепочу за вікном дрібним сліпим дощем,
Принишкла у кутку під брамою за рогом
І тінню пелюсток спадаю на плече.

Ти бачиш уві сні розмиту синю постать,
І блиск моїх очей у погляді чужім
Лишає по собі гіркий тривалий посмак,
Як кава й шоколад, як лайка навздогін.

Я зупиняюсь тут – завмерла у чеканні,
На відстані думок, у колі протиріч,
Застигла у тобі, мов у янтарнім камені.
...Лиш очі підійми і поглядом поклич.

18.05.07.




Найвища оцінка Святослав Синявський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Олесь Холодний 5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-05-18 12:06:41
Переглядів сторінки твору 6428
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.943 / 5.5  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.941 / 5.5  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-05-18 12:35:18 ]
Юлію, а Вам коменти писати можна?
Зауважу, що я не торкаюся почуттів, тому лише деякі ремарки щодо вірша, як архітектурної будови, не зачіпаючи основи. :)
Спочатку не зовсім правильно йде звертання. "Чуєш" вимагає звуків, а вони не всюди у вірші.
Назву краще змінити, оскільки у другій строфі йде "бачиш".
Дуже розпливчате місцезнаходження героїні у першій строфі. Я розумію, що Ви хотіли передати одночасну її присутність всюди, але виходить якось заплутано, тому і послідовно уявити місцезнаходження тяжко, перехід дуже різкий.
"І я тобі гірчу" - можливо, краще "Це я тобі гірчу"? Надто багато "і".
"Закута у тобі, як у бурштинний камінь." - як на мене, то знову побудова не зовсім правильна. Я не зовсім зрозуміла приведені паралелі. Якщо Ви мали на увазі комашку у бурштині, то краще змінити "закута" на щось більш природніше. А якщо Ви мали на увазі коштовний камінь, закутий у оправу (героя), тоді варто забрати одне "у" - "Закута у тобі, немов бурштинний камінь" - тут все зрозуміло, оскільки "закута" - діло рук людини, а не природи. :)


З повагою.






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-05-18 12:36:36 ]
А та Юлічка пише і пише і ніяк дописатися не може :)
Загалом файно, Юліє, і коментарі:

терпкий тривалий посмак - чи є смак кави терпким, саме тієї кави яку пили Ви. А Ви любите
каву іншу - п'янку, без гірчинки - Панамську Бук'єте.

"І я тобі гірчу" - не сподобалось.
На відстані думок - надумано і не надто зрозуміло.
Шепочу за вікном дрібним сліпим дощем - вже було :)
Принишкла у кутку під брамою за рогом - гарно, про Львів :)
"у тобі, як у бурштинний камінь" - мовна конструкція дивує. семантично шось не те :)

Загалом, спочатку досить сподобалося. Але якщо вчитатися, а ще - прочитати вголос декілька разів - враження, що це вже було. Багато таких віршів, схожих багатьома елементами. Тому таки 5.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-05-18 12:38:15 ]
Мирослава мене випередила, щоправда, зі схожими кометарями. Що мені особливо приємно :). Спасибі, Мирославо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-05-18 12:39:13 ]
Тю! А я думаю - чого це після шаленства нічної травневої зливи зашепотів дрібний (хоч і не сліпий) дощ! А то, виявляється, Ви то все з-під брами насилаєте і сиплете мокрими пелюстками за комір!
Закута, як у бурштиновому камені? Хоча я не впевнений. У рядочку:
Шепочу за вікном дрібним сліпим дощем, трішки приголосних багатенько, проте це також дрібниці.
У другому куплеті Ви запитуєте, чи стверджуєте? Хотілося б тут почути власне ствердження, без знаку запитання.
Чому "тінню" пелюсток? Можна і самими мокрими пелюстками в дощ - так це було б природніше якось. - можна трохи підшаманити?
Гарне порівняння: Як лайка навздогін!
Загалом вірш вдався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-05-18 12:42:43 ]
Та прошу, пане Олесю! :) Сподіваюсь, це не про нас кажуть, що (самі знаєте у кого) думки сходяться. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 12:59:01 ]
Ой, мама мія! Скільки одразу зауваг! Спасибі всім!

Пане Олесь, писати ніхто, здається, не забороняв, тим більше для тренування, коли на банальностях можна попрацювати зі словом, спробувати сказати старе, але трошки інакше. Мені то було цікаво. Нехай не блищу оригінальністю, не цього разу, значить.
До речі, каву я не п"ю, мене від неї нудить ;)

Славцю, шаманити можна! Може, і нам дощику нашаманите, бо якось спекотно, що геть не працюється, всякі банальності в голову лізуть :)))
Гарної Вам погоди!

Ще раз дякую! Сподіваюсь, після певної роботи над віршем, він перетвориться у дещо симпатичніше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Барет (М.К./Л.П.) [ 2007-05-18 13:16:40 ]
не знаю навіть, як сказати ніжно, красиво, сентиментально

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 13:20:34 ]
Микольцю, здається, у Вашому коментарі загубився розділовий знак :) "Казнить нельзя помиловать" ;)

Якщо Вам не нудно, можете ще покритикувати, буду вдячна :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 13:42:12 ]
Пані Юленько, скажу Вам відверто як читач, дякувати Богу, критикових навичок не маю, твір - вартісний. Мені він видається гармонійним як з огляду на форму так і на зміст. Його приємно читати, він викликає почуття, передчуття. Він генерує візуалізацію.
Що ще треба щоб гідно зустріти Старість? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-05-18 13:48:46 ]
Святославе, Ви неодноразово згадуєте про Старість. Даруйте, за некоректність запитання, але наважуся: скільки Вам років? Чому Вас так турбує вік?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 13:55:38 ]
Святославе, приємно чути схвальні відгуки, але, як на мене, з оцінкою Ви погарячкували. :) Я не женуся за балами, важливіше - точність і влучність вислову. Мені особисто подобається певна кострубатість вірша, деяка неузгодженість. Інакше я б не винесла його на люди у такому сирому вигляді. :)
Повністю згодна з Мирославою: про старість мені трошки ранувато думати, а тим більше - про те, щоб тішитись такими віршами.
Не перехвалюйте!!! Бо я не розумію - навіщо ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 18:07:48 ]
Про старість це такий у мене жарт улюблено-невдалий. Це цитата з фільму "Белое солнце пустыни" до вас, дівчата, і до мене це не стосується :-)
Юля, я висловлююся цілком щиро, тут питання не соїть перехвалити, чи недохвалити. І підтексту в моєму минулому пості немає жодного, якщо не подобається,я можу мовчати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-05-18 18:30:35 ]
"Старість" то певно про мене, Юліє :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 18:40:18 ]
О, і Ви туди ж!
Та чого всіх на ту старість тягне??? Вона солідності не додає, аби лишень не маразму. :)