ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2022.06.29 05:30
Літо
В’ється стежка польова
Від села до ставу, –
Дружно родяться слова
Тьмяні та яскраві.
Сохнуть крапельки роси
На похилих стеблах, –
Жайворонків голоси
Деренчать у небі.

Микола Дудар
2022.06.29 00:18
Боже...
Знесилені. Чого вже там… ціна.
Знервовані. Зловісна партитура…
Без іграшок урощища… Війна -
Традиція. Шануймося, скульптура…

Чому ти, Боже… Ти не запобіг.
Чим зайняті твої славетні слуги?
Чому дозволив виповзти з барліг

Нінель Новікова
2022.06.28 18:19
До жахливого теракту у Кременчуці
Душу чорною печаллю
Огорнуло вмить…
Пекло з крилами примчало –
Світу це болить!

І якщо нема нікого,
Хто б це зло спинив,
Господи! Скажи для чого

Ігор Деркач
2022.06.28 15:57
Пожертвування лепти
Йдемо у церкву. Жити – не умерти.
Ми не скупі і маємо капшук,
з якого можна дати Богу лепту,
аби пожити і не мати мук.

Усі побожно сіли, помолились...
Капелою виспівують отці...
аж тут мені до носа опустилась

Тетяна Левицька
2022.06.28 11:37
Посивіла душа
Посивіла душа, відблудила,
І покинула зморене тіло.
Полетіла у вирій до раю,
А Бог каже: — "тебе не чекаю!
Ще не всі ти гріхи відмолила,
Не для тебе копають могилу.
Ще не все позбирала каміння,
Вирви з серця пирій із корінням,

Іван Потьомкін
2022.06.28 09:34
Кшиштоф Каміль Бачинський (1921-1944)
Одділили тебе, синку, від снів, що дрижать метеликом,
гафтували тобі, синку, смутні очі кровію рудою,
малювали краєвиди в жовті пасма згарищ,
вишивали повішальниками дерев плинне море.
Навчили тебе, синочку, землі твоєї напам’ять,
Колись стежки її

Микола Соболь
2022.06.28 07:46
Послідовникам секти УПЦ
Чи віра сліпа, чи люди?
Чуєш? Це голос Іуди.
Від страху тремтить осина.
Що ти, скажи, за людина?
Багацько тобі подібніх
так просто за тридцять срібних
навіть ріднесеньку матір
запросто зможуть продати.

Віктор Кучерук
2022.06.28 05:28
Удвох
Коли ми десь посеред хвиль
Опинимося здуру, –
Удвох менш витратим зусиль,
Рятуючись від бурі.
Нас не злякає темний вир
Чи блискавок зигзаги, –
Рука в руці – це балансир
І сил двох рівновага.

Микола Соболь
2022.06.28 02:57
Чекаю на звістку
Ніч готує ракети,
сажею маже небо.
Боже Всевишній, де Ти?
Царство прийшло Ереба.
Зірка одна – кремлівська.
Мо’ Віфлеємська згасла?
Кров пролилась синівська,
вільні пустують ясла.

Ірина Вовк
2022.06.27 17:02
Сьогодні чорно так душі моїй...
Сьогодні чорно так душі моїй.
Сьогодні так думкам моїм свавільно.
Мовчиться про… про що мовчать не вільно,
А ти мене з півслова зрозумій.

Мовчить той ліс, що слухав наші сни.
Мовчить верба, що нам стелила ложе.
Нам не дійти торішньої весни,

Володимир Бойко
2022.06.27 09:41
Благання
Хай стихнуть гармати,
Хай музи говорять,
Бо ми так багато
Набралися горя.

Побита війною
Вже кожна родина
І крові рікою

Микола Соболь
2022.06.27 07:15
Жити – це просто
Гординю сховай за сльози,
вітер збери у жменю,
вибери вірші чи проза…
Жити – це так буденно.
Дощ наливає калюжі,
грім від люті гуркоче:
– А люди?
– Вони байдужі, –

Віктор Кучерук
2022.06.27 06:17
Мабуть
Мабуть, крізь просторінь та час
Я йшов занадто швидко
І розгубив увесь запас,
Бо власності не видко.
Мабуть, не так, як треба жив
І рухавсь хибним шляхом,
Якщо куштую хліб чужий
Під незнайомим дахом.

Ярослав Чорногуз
2022.06.27 00:10
Буйноліття
Дотліває серед віття
Сонячне багаття.
Одяглося буйноліття
У вечірнє плаття.

Розлила по небу чари,
Витягла з пуделка* -
Рожевенько-біла хмара --

Микола Дудар
2022.06.26 23:19
***
Його ще витягти з окопу…
Йому ще в спину цілить дим…
І ритм якийсь… одні синкопи…
І невідомо де і з ким
Йому ще вніч сягнути в небо…
І не забути - хто він є?
Якщо зустріти буде треба
Лице у смерті як своє…

Євген Федчук
2022.06.26 19:43
Легенда про Бесарабку і Собачку
Пройшовся якось Бесарабським ринком,
Від цін пошкріб потилицю лишень.
Хоча пустив, як кажуть люди, слинку,
Не стільки заробляючи грошей.
Пішов тоді Хрещатиком пройтися,
На лавочці підсів до дідуся,
Який в потерту книжечку дивився.
Не раз вже, мабут
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Галина Тименюк
2022.06.28

Хелен Норвуд
2022.06.17

Філософ Олександрович Хмара
2022.06.16

Олександра Самойленко
2022.05.24

Іронія Я
2022.05.20

Віолетта Лі
2022.05.18

Іван Григорків
2022.05.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Вірші

 ***
Ти бачиш? Я стою у тебе за порогом,
Шепочу за вікном дрібним сліпим дощем,
Принишкла у кутку під брамою за рогом
І тінню пелюсток спадаю на плече.

Ти бачиш уві сні розмиту синю постать,
І блиск моїх очей у погляді чужім
Лишає по собі гіркий тривалий посмак,
Як кава й шоколад, як лайка навздогін.

Я зупиняюсь тут – завмерла у чеканні,
На відстані думок, у колі протиріч,
Застигла у тобі, мов у янтарнім камені.
...Лиш очі підійми і поглядом поклич.

18.05.07.




Найвища оцінка Святослав Синявський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Олесь Холодний 5 Майстер-клас / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-05-18 12:06:41
Переглядів сторінки твору 4815
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.943 / 5.5  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.941 / 5.5  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-05-18 12:35:18 ]
Юлію, а Вам коменти писати можна?
Зауважу, що я не торкаюся почуттів, тому лише деякі ремарки щодо вірша, як архітектурної будови, не зачіпаючи основи. :)
Спочатку не зовсім правильно йде звертання. "Чуєш" вимагає звуків, а вони не всюди у вірші.
Назву краще змінити, оскільки у другій строфі йде "бачиш".
Дуже розпливчате місцезнаходження героїні у першій строфі. Я розумію, що Ви хотіли передати одночасну її присутність всюди, але виходить якось заплутано, тому і послідовно уявити місцезнаходження тяжко, перехід дуже різкий.
"І я тобі гірчу" - можливо, краще "Це я тобі гірчу"? Надто багато "і".
"Закута у тобі, як у бурштинний камінь." - як на мене, то знову побудова не зовсім правильна. Я не зовсім зрозуміла приведені паралелі. Якщо Ви мали на увазі комашку у бурштині, то краще змінити "закута" на щось більш природніше. А якщо Ви мали на увазі коштовний камінь, закутий у оправу (героя), тоді варто забрати одне "у" - "Закута у тобі, немов бурштинний камінь" - тут все зрозуміло, оскільки "закута" - діло рук людини, а не природи. :)


З повагою.






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-05-18 12:36:36 ]
А та Юлічка пише і пише і ніяк дописатися не може :)
Загалом файно, Юліє, і коментарі:

терпкий тривалий посмак - чи є смак кави терпким, саме тієї кави яку пили Ви. А Ви любите
каву іншу - п'янку, без гірчинки - Панамську Бук'єте.

"І я тобі гірчу" - не сподобалось.
На відстані думок - надумано і не надто зрозуміло.
Шепочу за вікном дрібним сліпим дощем - вже було :)
Принишкла у кутку під брамою за рогом - гарно, про Львів :)
"у тобі, як у бурштинний камінь" - мовна конструкція дивує. семантично шось не те :)

Загалом, спочатку досить сподобалося. Але якщо вчитатися, а ще - прочитати вголос декілька разів - враження, що це вже було. Багато таких віршів, схожих багатьома елементами. Тому таки 5.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-05-18 12:38:15 ]
Мирослава мене випередила, щоправда, зі схожими кометарями. Що мені особливо приємно :). Спасибі, Мирославо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-05-18 12:39:13 ]
Тю! А я думаю - чого це після шаленства нічної травневої зливи зашепотів дрібний (хоч і не сліпий) дощ! А то, виявляється, Ви то все з-під брами насилаєте і сиплете мокрими пелюстками за комір!
Закута, як у бурштиновому камені? Хоча я не впевнений. У рядочку:
Шепочу за вікном дрібним сліпим дощем, трішки приголосних багатенько, проте це також дрібниці.
У другому куплеті Ви запитуєте, чи стверджуєте? Хотілося б тут почути власне ствердження, без знаку запитання.
Чому "тінню" пелюсток? Можна і самими мокрими пелюстками в дощ - так це було б природніше якось. - можна трохи підшаманити?
Гарне порівняння: Як лайка навздогін!
Загалом вірш вдався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-05-18 12:42:43 ]
Та прошу, пане Олесю! :) Сподіваюсь, це не про нас кажуть, що (самі знаєте у кого) думки сходяться. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 12:59:01 ]
Ой, мама мія! Скільки одразу зауваг! Спасибі всім!

Пане Олесь, писати ніхто, здається, не забороняв, тим більше для тренування, коли на банальностях можна попрацювати зі словом, спробувати сказати старе, але трошки інакше. Мені то було цікаво. Нехай не блищу оригінальністю, не цього разу, значить.
До речі, каву я не п"ю, мене від неї нудить ;)

Славцю, шаманити можна! Може, і нам дощику нашаманите, бо якось спекотно, що геть не працюється, всякі банальності в голову лізуть :)))
Гарної Вам погоди!

Ще раз дякую! Сподіваюсь, після певної роботи над віршем, він перетвориться у дещо симпатичніше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Барет (М.К./Л.П.) [ 2007-05-18 13:16:40 ]
не знаю навіть, як сказати ніжно, красиво, сентиментально

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 13:20:34 ]
Микольцю, здається, у Вашому коментарі загубився розділовий знак :) "Казнить нельзя помиловать" ;)

Якщо Вам не нудно, можете ще покритикувати, буду вдячна :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 13:42:12 ]
Пані Юленько, скажу Вам відверто як читач, дякувати Богу, критикових навичок не маю, твір - вартісний. Мені він видається гармонійним як з огляду на форму так і на зміст. Його приємно читати, він викликає почуття, передчуття. Він генерує візуалізацію.
Що ще треба щоб гідно зустріти Старість? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-05-18 13:48:46 ]
Святославе, Ви неодноразово згадуєте про Старість. Даруйте, за некоректність запитання, але наважуся: скільки Вам років? Чому Вас так турбує вік?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 13:55:38 ]
Святославе, приємно чути схвальні відгуки, але, як на мене, з оцінкою Ви погарячкували. :) Я не женуся за балами, важливіше - точність і влучність вислову. Мені особисто подобається певна кострубатість вірша, деяка неузгодженість. Інакше я б не винесла його на люди у такому сирому вигляді. :)
Повністю згодна з Мирославою: про старість мені трошки ранувато думати, а тим більше - про те, щоб тішитись такими віршами.
Не перехвалюйте!!! Бо я не розумію - навіщо ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 18:07:48 ]
Про старість це такий у мене жарт улюблено-невдалий. Це цитата з фільму "Белое солнце пустыни" до вас, дівчата, і до мене це не стосується :-)
Юля, я висловлююся цілком щиро, тут питання не соїть перехвалити, чи недохвалити. І підтексту в моєму минулому пості немає жодного, якщо не подобається,я можу мовчати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-05-18 18:30:35 ]
"Старість" то певно про мене, Юліє :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 18:40:18 ]
О, і Ви туди ж!
Та чого всіх на ту старість тягне??? Вона солідності не додає, аби лишень не маразму. :)