ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.15 22:32
Новорічні іграшки
Новорічні іграшки в середині травня -
що може бути абсурдніше?
Можна кожен день починати
як Новий рік.
Новорічні іграшки лежать
як свідчення швидкоплинності
часу. Вони лежать
у бетоні, у піску,

Артур Курдіновський
2025.07.15 17:05
Поетичному тролю
Відомий поетичний троль
Стріляє знову з лайномета.
Стріляй! Така твоя юдоль,
Коли немає пістолета.

Іван Потьомкін
2025.07.15 11:51
***
На Меа-Шеарім здалось мені,
Що Рабін йде навстріч.
Якби не цей примружений
Тепер уже хрестоматійний погляд,
Нізащо б не подумав, що це він:
У шортах (знаю, що в теніс грав),
В капцях на босу ногу,
Голомозий, як цабарі усі...

Тетяна Левицька
2025.07.15 07:54
Воркують горлиці
Воркують горлиці, та що їм,
до лютих проявів війни?
Щоденно сіллю рани гоїм,
гарчать над світом двигуни.
Втрачаємо останні сили
в хімічно-ядерній війні,
копає смерть сирі могили —
хрестами круки вдалині.

Віктор Кучерук
2025.07.15 05:50
* * *
Закурликавши зраділо,
Мов уздріли диво з див, –
Чорногузи чорно-білі
Подалися до води.
Довгоногі, гостродзьобі,
Старуваті й молоді, –
Віддалися дружно хобі –
Бути довго на воді.

Борис Костиря
2025.07.14 22:13
Хто я?
Хто я?
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть

Козак Дума
2025.07.14 19:52
Пам’ятай
Не бережи на завтра завше те,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.

Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,

Артур Курдіновський
2025.07.14 19:50
Самотик
Народився експромт.

Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.

Тетяна Левицька
2025.07.14 14:22
Дача в Рожнах
Катальпа, туя, барбарис,
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.

І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу

Віктор Кучерук
2025.07.14 05:53
* * *
Не хизуйся пишним станом
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.

Оксана Рудич
2025.07.14 00:55
Двір
Вночі наш двір оживає,
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…

Ярослав Чорногуз
2025.07.13 23:19
Мов у прірву
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Борис Костиря
2025.07.13 22:09
Голоси
Я шукаю істину в травах,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,

Артур Сіренко
2025.07.13 19:02
Тріо
Ранкове червневе Сонце встигло зазирнути у всі куточки вічного міста Риму і примудрилось навіть торкнутися днища завжди каламутного (але не сьогодні) Тибру. Марк залишив позаду свою інсулу (як залишають в минулому порвані сандалії) і крокував бруківкою, т

Артур Курдіновський
2025.07.13 16:10
Тривога у Харкові
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!

По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!

Євген Федчук
2025.07.13 13:55
Як Семен Полозович Тавань боронив у 1524 році
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Вірші

 ***
Ти бачиш? Я стою у тебе за порогом,
Шепочу за вікном дрібним сліпим дощем,
Принишкла у кутку під брамою за рогом
І тінню пелюсток спадаю на плече.

Ти бачиш уві сні розмиту синю постать,
І блиск моїх очей у погляді чужім
Лишає по собі гіркий тривалий посмак,
Як кава й шоколад, як лайка навздогін.

Я зупиняюсь тут – завмерла у чеканні,
На відстані думок, у колі протиріч,
Застигла у тобі, мов у янтарнім камені.
...Лиш очі підійми і поглядом поклич.

18.05.07.




Найвища оцінка Святослав Синявський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Олесь Холодний 5 Майстер-клас / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-05-18 12:06:41
Переглядів сторінки твору 6082
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.943 / 5.5  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.941 / 5.5  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-05-18 12:35:18 ]
Юлію, а Вам коменти писати можна?
Зауважу, що я не торкаюся почуттів, тому лише деякі ремарки щодо вірша, як архітектурної будови, не зачіпаючи основи. :)
Спочатку не зовсім правильно йде звертання. "Чуєш" вимагає звуків, а вони не всюди у вірші.
Назву краще змінити, оскільки у другій строфі йде "бачиш".
Дуже розпливчате місцезнаходження героїні у першій строфі. Я розумію, що Ви хотіли передати одночасну її присутність всюди, але виходить якось заплутано, тому і послідовно уявити місцезнаходження тяжко, перехід дуже різкий.
"І я тобі гірчу" - можливо, краще "Це я тобі гірчу"? Надто багато "і".
"Закута у тобі, як у бурштинний камінь." - як на мене, то знову побудова не зовсім правильна. Я не зовсім зрозуміла приведені паралелі. Якщо Ви мали на увазі комашку у бурштині, то краще змінити "закута" на щось більш природніше. А якщо Ви мали на увазі коштовний камінь, закутий у оправу (героя), тоді варто забрати одне "у" - "Закута у тобі, немов бурштинний камінь" - тут все зрозуміло, оскільки "закута" - діло рук людини, а не природи. :)


З повагою.






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-05-18 12:36:36 ]
А та Юлічка пише і пише і ніяк дописатися не може :)
Загалом файно, Юліє, і коментарі:

терпкий тривалий посмак - чи є смак кави терпким, саме тієї кави яку пили Ви. А Ви любите
каву іншу - п'янку, без гірчинки - Панамську Бук'єте.

"І я тобі гірчу" - не сподобалось.
На відстані думок - надумано і не надто зрозуміло.
Шепочу за вікном дрібним сліпим дощем - вже було :)
Принишкла у кутку під брамою за рогом - гарно, про Львів :)
"у тобі, як у бурштинний камінь" - мовна конструкція дивує. семантично шось не те :)

Загалом, спочатку досить сподобалося. Але якщо вчитатися, а ще - прочитати вголос декілька разів - враження, що це вже було. Багато таких віршів, схожих багатьома елементами. Тому таки 5.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-05-18 12:38:15 ]
Мирослава мене випередила, щоправда, зі схожими кометарями. Що мені особливо приємно :). Спасибі, Мирославо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-05-18 12:39:13 ]
Тю! А я думаю - чого це після шаленства нічної травневої зливи зашепотів дрібний (хоч і не сліпий) дощ! А то, виявляється, Ви то все з-під брами насилаєте і сиплете мокрими пелюстками за комір!
Закута, як у бурштиновому камені? Хоча я не впевнений. У рядочку:
Шепочу за вікном дрібним сліпим дощем, трішки приголосних багатенько, проте це також дрібниці.
У другому куплеті Ви запитуєте, чи стверджуєте? Хотілося б тут почути власне ствердження, без знаку запитання.
Чому "тінню" пелюсток? Можна і самими мокрими пелюстками в дощ - так це було б природніше якось. - можна трохи підшаманити?
Гарне порівняння: Як лайка навздогін!
Загалом вірш вдався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-05-18 12:42:43 ]
Та прошу, пане Олесю! :) Сподіваюсь, це не про нас кажуть, що (самі знаєте у кого) думки сходяться. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 12:59:01 ]
Ой, мама мія! Скільки одразу зауваг! Спасибі всім!

Пане Олесь, писати ніхто, здається, не забороняв, тим більше для тренування, коли на банальностях можна попрацювати зі словом, спробувати сказати старе, але трошки інакше. Мені то було цікаво. Нехай не блищу оригінальністю, не цього разу, значить.
До речі, каву я не п"ю, мене від неї нудить ;)

Славцю, шаманити можна! Може, і нам дощику нашаманите, бо якось спекотно, що геть не працюється, всякі банальності в голову лізуть :)))
Гарної Вам погоди!

Ще раз дякую! Сподіваюсь, після певної роботи над віршем, він перетвориться у дещо симпатичніше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Барет (М.К./Л.П.) [ 2007-05-18 13:16:40 ]
не знаю навіть, як сказати ніжно, красиво, сентиментально

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 13:20:34 ]
Микольцю, здається, у Вашому коментарі загубився розділовий знак :) "Казнить нельзя помиловать" ;)

Якщо Вам не нудно, можете ще покритикувати, буду вдячна :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 13:42:12 ]
Пані Юленько, скажу Вам відверто як читач, дякувати Богу, критикових навичок не маю, твір - вартісний. Мені він видається гармонійним як з огляду на форму так і на зміст. Його приємно читати, він викликає почуття, передчуття. Він генерує візуалізацію.
Що ще треба щоб гідно зустріти Старість? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-05-18 13:48:46 ]
Святославе, Ви неодноразово згадуєте про Старість. Даруйте, за некоректність запитання, але наважуся: скільки Вам років? Чому Вас так турбує вік?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 13:55:38 ]
Святославе, приємно чути схвальні відгуки, але, як на мене, з оцінкою Ви погарячкували. :) Я не женуся за балами, важливіше - точність і влучність вислову. Мені особисто подобається певна кострубатість вірша, деяка неузгодженість. Інакше я б не винесла його на люди у такому сирому вигляді. :)
Повністю згодна з Мирославою: про старість мені трошки ранувато думати, а тим більше - про те, щоб тішитись такими віршами.
Не перехвалюйте!!! Бо я не розумію - навіщо ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 18:07:48 ]
Про старість це такий у мене жарт улюблено-невдалий. Це цитата з фільму "Белое солнце пустыни" до вас, дівчата, і до мене це не стосується :-)
Юля, я висловлююся цілком щиро, тут питання не соїть перехвалити, чи недохвалити. І підтексту в моєму минулому пості немає жодного, якщо не подобається,я можу мовчати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-05-18 18:30:35 ]
"Старість" то певно про мене, Юліє :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 18:40:18 ]
О, і Ви туди ж!
Та чого всіх на ту старість тягне??? Вона солідності не додає, аби лишень не маразму. :)