ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Шон Маклех
2022.07.06 01:05
Всесвіт-яблуко
А знаєш, Всесвіт нагадує яблуко,
Що висіло на гілці дерева-порожнечі,
І полетіло-зірвалось:
Летить досі з минулого в майбутнє,
А я слухаю тупіт копит
Коли пишу кострубаті верлібри
Та фіалкові елегії про кімерійців-блукальців,
Що як зорі – ні дому,

Микола Дудар
2022.07.05 11:55
***
Тримаюсь, не чіпай… А ти забудь. До себе:
Та боронь Боже, край… та скільки того неба
А хто-небудь зітре? Cлова вам не розсада
Не голосом арен… ой не сміши досада
Встарілий стиль, хіба, шматочками осилим
Іржа, забув? труба… усе своє під килим…
Таке ж

Іван Потьомкін
2022.07.05 11:10
Ярослав Смеляков (1912-1972)
Якщо захворію,
лікарям докучати не стану,
звертаюсь до друзів
(не вважайте, що, може, звихнувсь):
постеліть мені степ, завісьте вікна туманом,
в узголів’ї поставте
зорю осяйну.
Я ходив напролом.

Микола Соболь
2022.07.05 09:03
Не необґрунтований вірш
Допоки мізки промивала клізма
дядьки сурйозні, певно, із обкома
на трьох ділили благо комунізма
і піонерку, що завжди готова.
Вона була підкована ідейно,
у комсомол чекаючи посвяти
уся наука цінностей сімейних –
вождям комуни треба догоджати.

Ярослав Чорногуз
2022.07.05 08:40
Миті щастя
Миті щастя в яві знов є --
Висі золотавий шлях.
Все наповнено любов’ю
У моїм, твоїм життях.

Ніби з рання до смеркання,
Мов троянда чарівна,
Усміхається кохання,

Віктор Кучерук
2022.07.05 05:20
* * *
Затоплює сонячне сяйво
Опівдні навколишній світ, –
Над жовтими нивами жайвір
Здійнявся в співучий політ.
Засліплений світлом, вглядаюсь
В обпечену ніжно блакить, –
Лиш синь невимовно безкрая
На обширах неба лежить.

Тетяна Левицька
2022.07.04 23:13
Зорелітний
У місті тиша, як в селі,
Та не літають журавлі
І солов'я не чути.
Вишневі зорі вдалині,
Чомусь нагадують мені,
Сюїти незабутні.

Вертає думка повсякчас,

Володимир Бойко
2022.07.04 16:20
Люті думки у три рядки
Зайнялася трава,
Спалахнули дров
І згоріла москва.

Здичавілий шойгу
Дременув у тайгу
І замерз у снігу.

Ніна Виноградська
2022.07.04 14:15
Не вдягне хомута
Поранені, нескорені, побиті
І зрадою, й підступністю русні.
Що танками по зеленавім житі
Й смертями в цій неназваній війні.

Отій, де плаче нині кожна мати,
Яка чекає вісточки синів.
Міста розбиті і згорілі хати,

Олександр Бобошко Заколотний
2022.07.04 13:49
Війна – це...
Війна – це не лише коли «Ура!»,
але й коли і рани, й руйнування,
і, втративши душевну рівновагу,
плетешся ночувати до метра.
А там навколо мармур і граніт.
І трохи менше чути,
як гримить.

Ярослав Чорногуз
2022.07.04 08:06
Хвилі волосся (український романс)*
Нічка огорне, нічка зоріє,
Видива сіє ясні.
Знову прийшла ти, лагідна мріє,
У дивовижному сні.

Приспів:
Хвилі волосся, хвилі волосся,
Ніжні, як море вночі.

Микола Соболь
2022.07.04 06:27
Горобина ніч
Тихими кроками, стишено
небо сіріє в імлі.
Буря прикрилася тишею.
Чи те здається мені?
Скоро розродиться хвищею,
люттю, борвієм в зелі.
Силами правиться вищими.
Ніч настає на землі.

Віктор Кучерук
2022.07.04 06:10
* * *
Хоча борвій нарешті вщух
І зник у смерках, як примара, –
Холодні крапельки дощу
Сочились довго ще крізь хмари.
Неначе плакали світи
За нелюдів страшні провини,
Бо клятий присмак гіркоти
Вчувався в кожній крапелині…

Ігор Шоха
2022.07.03 23:20
Рецесія вічного руху
                    І
В ауру часу... у чашу надій,
а не у пащу війни... у прибій
падає сонце за обрій...
за течією... у гирлі ріки
мого життя, де тасує роки
вік водолія суворий.

Євген Федчук
2022.07.03 21:08
Битва на Куруковому озері у 1625 році
В півтемряві заїжджої корчми
Два козака-товариша зустрілись.
На лавці попід стінкою усілись,
Поки іще не занятій людьми.
Замовили по кухлику за стрічу
Та за здоров’я випили обох.
Чим-чим, а цим вже не зобидив Бог.
Та так, напевно, козакам і личить.

Сергій Губерначук
2022.07.03 14:43
Шапіто
Шапіто веселий!
Я дивлюсь і сміюсь!
Ловко!
Ха!
Хула-хуп упаде.
Компроміс.
Цирк закривсь.
Змовкло!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Галина Тименюк
2022.06.28

Хелен Норвуд
2022.06.17

Філософ Олександрович Хмара
2022.06.16

Олександра Самойленко
2022.05.24

Іронія Я
2022.05.20

Віолетта Лі
2022.05.18

Іван Григорків
2022.05.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Вірші / Шматочки смальти

 Пурпуровий
Рефлексія сили твоєї на спині лишила садна,
Відбитки твоїх долоней на щоки лягли тавром.
У грудях – червона цегла, над нею любов не владна.
Дозріле колосся втоми збираєш тупим серпом...




Найвища оцінка Ретро Лю 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Євген Ковальчук-Ожго 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-05-14 15:15:20
Переглядів сторінки твору 6173
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.751 / 5.42  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.821 / 5.5  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-14 16:27:58 ]
Дуже мені Ваша рефлексія до вподоби.
Хоча за першим разом та цегла якось не читалась, але
потім, перечитавши ще раз, асоціації знайшли належне місце.
Але цегла - це все ж глина, то мо` з часом і розм`якне. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-14 16:34:52 ]
Цегла, то обпалена глина, вона може лише розкришитися і стертися у порох...
Бачу, Вам до вподоби жорстокість? Не могли ж Ви її тут не помітити!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-14 16:54:29 ]
Не люблю неякісної червоної цегли... від дощів вона вкривається сіллю :(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-05-14 18:11:51 ]
Боюсь, що сіллю сьогодні вкриватиметься будь-яка цегла, що промокає. Але і це проминає, головне подекуди змивати цю сіль і захистити цеглу від глибокого промокання.

Щодо вірша, то він такий інтимний, - особливо вдалося "Дозріле колосся втоми збираєш тупим серпом..." Легка уттєва втома - прекрасно, головне, аби серп вчасно спинився, не зібрав більше, аніж йому дозволено.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-14 19:09:12 ]
Дякую за коментар, Редакціє! Дуже приємно, що Ви до нас повернулися з небуття :))))
З Вашого дозволу, я не продовжуватиму дискусію про цеглу :)))) Бо це вже буде схоже на марнословство з мого боку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-05-14 19:22:57 ]
Повертатися завжди приємно! А ось поринати в небуття - навпаки. :(
Гарна фотка, і антураж також. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-14 19:31:00 ]
Істинна правда! :)
На фоні - весняний Дніпро, затока. Продовження фотосерії можна побачити
тут
у розділі фотомедитацій

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-05-14 19:36:19 ]
Ви до того ж іще і гарний фотограф. :)
До речі, точніша адреса вашої виставки
http://sevama.narod.ru/f/n05-02.htm
Утім, сподіваюсь, до папараці жодного відношення не маєте? Це так, про всякий випадок :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-14 20:00:49 ]
Я тільки вчуся :) На малювання часу не вистачає, а фотографія трохи заспокоює мої художні поривання :)
Ні, заробляти на фотошпіонажі я ще не пробувала :) Хоч уже маю кілька компроматів на сучасних поважних письменників.
Але про всяк випадок... чому це Вас так хвилює?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-05-14 20:08:13 ]
Ось вона страшна правда життя! Частіше за все багато компромату і не потрібно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-14 20:12:39 ]
Єдине, що можу на це відповісти: пити треба меньше! :)))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Малишенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-14 22:21:35 ]
Потужна строфа. Виникло відчуття, що вона відірвана від якогось більш розлогого вірша. Чи може просто не було бажання дописувати (адже "пурпуровий", підозрюю, написався надто легко?). Єдино, що дозволю собі порадити авторці у даному виданні: змінити "долоней" на "долонь". Це має "загострити риси" вірша. Решта тексту - ОК. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-05-14 23:15:20 ]
Непогано, Юльцю! Задумка з новим циклом, враховуючи цей шматочок, звучить заманливо :)
Що посієш - те й


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-05-14 23:15:59 ]
... пожнеш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-15 09:50:11 ]
Так, Володимире, Ви вірно підозрюєте, бо продовження звучало надто жорстоким. Іноді треба поставити крапку раніше, ніж вона того просить :)

Славцю, чекайте на врожайчик ;) я і про зелені вогирочки не забуду :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Смаль (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-15 13:35:10 ]
Ну і я почитаю, раз стільки людей включилось в дискусію... Дуже гарно, а ви неодружені?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-15 14:24:44 ]
Ні, Юльцю, я "не одружена", бо наша країна проти одностатевих шлюбів :))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-05-16 16:20:43 ]
просто продовжую думку про те, що чоловік має виростити сина:))
якщо він виростить лише доньку, то як?...)
Сама люблю позайматися буквоїдством, хоча тут
якраз цього не роблю - думаю, не варто. Поезія якраз і відрізняється від прози (читай "від життя") тим, що тут все можна і все може бути.
А формальна логіка добра хіба що в суді;))




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2007-07-25 00:54:09 ]
як на мене - вельми ...еротично:)