ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.08.02 12:49
…За 2 години до… …Потяги колесами б’ють у скронях, повертаючи нас із тобою додому. Літо 1941 року. Ми йдемо разом. Коли я переходила радянсько-німецький кордон пішки, продираючись крізь чагарники й збиваючи ноги у кров, ти йшов на крок позаду, оберіга

В Горова Леся
2026.08.02 11:47
Мідне замружене сонце скотилось до краю,
Хмари бровастої тяжістю стиснулось ніби,
Кожного вечора небо мені розквітає,
На горизонт одягаючи сяючі німби.

Заходу фарби чарують, згасаючи миттю -
В чому ж і ще швидкоплинність така і мінливість.
Сковзує

Микола Дудар
2026.08.02 11:36
Серпень, хлопче, що з тобою? Знов зненацька задощив. Не здивуєш нас водою! Ти диви, ще й оточив... Заперіщив... розізлився? Міра жарту певно є... Ну а після в небо змився - Православного вдає... Серпень, хлопче, може, досить? Якщо чуєш, то озвись

Микола Дудар
2026.08.02 11:32
Звучали в голосі на почет Сім нот на пагорбі, на біс... І щось було від них пророче, Бо саме так рождають вість... Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча Навік зріднилися... Війна. І тут прийшла потвора суча - Не всіх повернуть звідтіля... О Боже рідний...

хома дідим
2026.08.02 10:55
оскільки ти не зрозуміла
а я не з тих
що уточняють
ми навіть не зливались тілом
у різних у краях і досі
перебуваючи незмінно
і їх уточнювати нащо
ти переплутала сюжети

Віктор Кучерук
2026.08.02 06:37
І шумлива, і красива,
На догоду нам усім, -
Дозріває щедра нива,
Під світилом золотим.
Наче капище священне,
Вберегла красу стару,
Від якої йде натхнення
Віддаватися добру.

Володимир Бойко
2026.08.02 00:02
До притулку на Драгобраті
Припливли сомалійські пірати
І замовили ром,
Самогон з коньяком
І квитки в Сомалі з Драгобрату.

У генделику в центрі Варшави
Кучкувалися ліві і праві

Тетяна Левицька
2026.08.01 23:06
Не клич мене, любий, туди,
де я не бувала ніколи.
Можливо, ті райські сади
на друзки давно розкололи.

А може, їх зовсім нема —
цю вигадку тішить свідомість.
Де вічності чорна пітьма

Світлана Пирогова
2026.08.01 22:52
Перед очима зорепад серпневий,
Цей чарівний емоцій феєрверк.
Мов рибки, ловить нічки вправний невід,
Чуттєвий огортає душу флер.

У зорепаді цім царина ласки,
У зорепаді цім любові пік.
Це Персеїди дивовижна казка,

Ольга Садкова
2026.08.01 22:16
Мої слова звичайні й зрозумілі,
і не понівечені й не чужі,
а ті, що ними мати говорила
від щирої вкраїнської душі.

Вони творились вітром тихим в полі,
а ще в дібровах — птаством гомінким.
В них чутно голос мрійної тополі

Ігор Терен
2026.08.01 18:46
Amerika & Europe Україну
не віддає у руки сарани...
очікують політики-ждуни
багату територію-руїну,
копалини, яким нема ціни.

***
Політика – це той дурдом,

Артур Курдіновський
2026.08.01 16:05
Ніхто не озирається назад -
Лише наповнюють картаті сумки.
Померли душі. Почуття - невлад.
Сьогодні мають голос тільки шлунки.

Незгодо! Заховайся та мовчи!
Тобі давно нічого вже не можна!
Куди не глянь - лише споживачі,

Борис Костиря
2026.08.01 13:36
Я сльозою упаду на стяг,
Струджений, пониклий і пробитий.
Силу я здобуду у полях,
Де гримить непримиренна битва.
Коровай народжує земля
У важкій роботі і молитві.

Я ніколи вже не відступлю

хома дідим
2026.08.01 11:43
понад безмежні провалля
через квітучі сади
попри космічну байдужість
вітри галактичні
нестерпні
на світлі у темряві
для чого інколи біг
що міг я

Віктор Кучерук
2026.08.01 06:55
Жити не можу без мрії
Тої, що сил додає, -
Мрію, що зникне росія
Та, що безчесною є.
Мрію і вірю уперто
В те, що у голову впхав:
Мусить імперія вмерти
Задля безпеки та прав

Ірина Вовк
2026.08.01 03:53
…За 3 години до… …Сніг петербурзького дитинства тане, стікаючи брудною, холодною водою у Подєбрадах. Чужина. 1922 рік. Еміграція – це коли твоє минуле безжально відрізали ножицями історії, а теперішнє пахне вогкістю дешевої студентської їдальні та бід
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Кузан (1963) / Вірші

 Товро німих клонованих історій
***
Тавро німих клонованих історій
Повисло, наче сонце, у петлі,
Три ідоли на виблідлому тлі
Обличчями уперлися у Тору,
Що виросла з язичницьких джерел
І проросла таємно у Корані.
Ми християни, певно, надто ранні
Під примусом в кошару забрели.

Пастух стоїть, вірніше – пастухи,
Пускають вовка іноді в кошару
І бонуси отримують на шару,
І добувають з тіла потрохи.

Вже поділили світ на до і після
Пришестя, перехрестя, воскресінь…
На боротьбу лягає чорна тінь
І знов сумна народжується пісня.

Ворота відчиняють, та не в рай,
А знов у ту задрипану Європу,
Де не лише цілують голу жопу
А ще й… Таке… Таке воно. Чекай
Свою гнилу подачку, Україно,
Бо ти не любиш ні отця, ні сина,
А тільки зайд, катів і ворогів,
Що їм співаєш ніжно – воріженьки.

І відвертаєш погляд свій від неньки
І від героїв, що лягли в сувій
Апокрифів, що їх не визнають
І не читають, бо бояться правди.
А ти покірна. Віддаєшся завжди
З любові. Без любові. Без життя.
Без вірності. Така у тебе карма.
І я живу з тобою жартома.

…20.09.16





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-09-20 14:16:11
Переглядів сторінки твору 4148
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.700 / 6  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 5.639 / 6  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2016-09-20 15:13:41 ]
Цікавий вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2016-09-20 15:36:39 ]
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-09-20 15:23:09 ]
"Така у тебе карма..."
Суголосний вірш. Ціную саме таку поезію - справжню, мудру, іронічну, споглядальну, сповідальну.
Серед звичного засилля сірих однотипних текстів цей вірш - перлина. Як і всі Ваші.
Щиро.
Дякую).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2016-09-20 15:37:17 ]
Дякую, Світлано.
Приємно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2016-09-20 20:39:32 ]
Ja dryguj pik y Jevropi( w Polszczi i trochu dali)...Tak,tam не лише цілують голу жопу...
Ne vse tak prosto i prumituvno, jak (ніжно – воріженьки.(A xto skazav szczo nizno???).
Nevdiaczno, priamolinijno, nedobre... Mabytj, czerez te, szczo jiteraturnuj geroj perekonanuj - І я живу з тобою жартома...
Pogani zartu, Vasuliu!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2016-09-27 13:07:54 ]
Бо якщо жити серйозно...
Не виживеш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Кучеренко (Л.П./Л.П.) [ 2016-09-20 22:24:48 ]
У кожного народу свій історичний шлях. Ми давно могли вимерти, проте -ми ще є!!!, ми відроджуємось!!!. Хто визнає себе частиною народу - той вірить у його шлях і в те, що ним треба йти "призначеною" дорогою. Хто відділяє себе від народу, той збивається на манівці, зневірюється. Ми вижили завдяки тим, хто вірив попри що.
У Європу мало хто хоче. Але, на сьогодні це той союзник, який нам потрібен задля опору іншому сусіду. Можна, звісно відмовитись від союзництва з Європою. Тоді треба визнати, що нам на схід, до не білених "зрубів" і не ораної землі, до всюдисущого мата і недостояної браги на тщесердце щоранку.
Вибір є завжди....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2016-09-27 13:10:34 ]
Я ж не про вибір.
Я - про біль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-09-21 00:39:24 ]
Отож, приходить прозріння, хрестата Європа нас не врятує, вона сама не може себе захистити від нелегалів і терактів. Це ж треба бути такими дебілами, щоб знущатися карикатурами з Мухамеда - пророка багатьох народів - отримали від мусульман по заслузі, тим паче, скільки їх живе вже у Франції. А хіба схід - це тільки Росія? Є Японія і Китай, які виросли на вірі своїх предків, а не чужинській, нав"язаній ззовні, і могутні і процвітають і завойовують світ мирно - товарами, спортсменами, інтелектом, та у бойових мистецтвах не пасуть задніх. Дала Лама сказав: люди все більше не хочуть бути рабами божими, а хочуть бути господарями свого життя. Боги не господарі наші, вони - наші старші брати, і тримають руки на ралах наших, як сказано у Велесовій книзі! У нас був раніше язичницький хрест із колом - без розп"ятого трупа, який закрив нам сонце свободи!
Браво, Василю! Це - картина очищення, прозріння України, за яким - прекрасне майбутнє!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2016-09-27 13:09:23 ]
Дякую за розуміння, друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2016-09-21 09:10:25 ]
Після останнього рядка чомусь згадалось: "Москаль любить жартуючи, жартуючи кине". Позиція ЛГ багато в чому видається суперечливою. Якщо Європа "задрипана", то що, знову у обійми "старшого брата"? Отам нас вже точно "чекають".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2016-09-27 13:06:31 ]
А чому ми маємо бігати кудись?
Треба бути собою. Тоді нас і поважати будуть у світі. А то дивляться, як на жебраків. А Європа - ще і як на дешеву робочу силу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2016-09-27 15:06:59 ]
Загалом згоден. І в ідеалі так би мало бути. Але маємо реальність і мусимо з нею рахуватися. Ні на кого не спираючись, важко стати на ноги. Бездержавна нація одразу не стане державною, тим більше, така розшарпана, як наша. Як на мене, нам найбільше бракує самоповаги, і позиція "жартома" - тому підтвердження. А на Донбасі - вже дожартувалися. І багатьом там уже не до жартів.