ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.11.06 01:04
З молитви тихо виростає небо,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.

Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,

Борис Костиря
2025.11.05 21:38
Вірш, написаний уві сні,
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.

Юрій Лазірко
2025.11.05 17:58
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
невагому мить
яким солодким

С М
2025.11.05 15:16
не повіриш
ріка промовила
ледь відчутно
чи ти утримаєш мене

вільно пада потік
не спиняє хід
вдихай цю воду скільки є

Микола Дудар
2025.11.05 09:26
Знов пливу за течією…
Від безвихіддя пливу
Поза часом… нічією
Збоку, зверху весь в диму…
Відмовляюсь. Терапія...
Верби кланяються вслід.
Попереду, мама мія,
Обізнався, то сусід…

Артур Курдіновський
2025.11.05 02:51
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.

А я ходив і витирав
Підлогу та відкриту душу.
Вже відобразив поліграф,

Борис Костиря
2025.11.04 22:11
Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,

Федір Паламар
2025.11.04 21:58
Кволі у полі тополі,
В Полі доволі квасолі.

Сергій СергійКо
2025.11.04 12:43
Мій рідний край – це неосяжний простір,
Де у безхмарні, чи
скрутні часи,
Я – невід’ємна частка, дивний розчин
Кохання, волі, гідності, краси.

Мій рідний край – це ясноокі діти,
Турботою оточені родин,

Пиріжкарня Асорті
2025.11.04 11:55
Що бачить читач, який натрапив на публікацію одного з діючих авторів "Поетичних майстерень"? Побачене буде віршем, висота якого складає дві строфи з промовистою назвою "Гекзаметр гніву". Ось воно: "Гнів, оспівай, богине, народу, який не здається,

Микола Дудар
2025.11.04 10:09
А минулої доби повернули сотні тіл.
І сьогодні біль не вщух, полонив…
Московитий педофіл
Наслідив.

Ну нехай, цей сучий син… Боже праведний, вгамуй!
Підскажи — з яких провин розхитавсь наш білий світ…
Не молюсь. Кричу — почуй!

Артур Курдіновський
2025.11.04 07:38
Мене щоб не помітили, забули,
Ховаю душу в чорному плащі.
О, листопаде! Ти - моє минуле,
Таке ж похмуре, як твої дощі.

Не треба сліз, бо в моді - безтурботність,
Усі міняють душу на протез.
О, листопаде! Ти - моя самотність

Володимир Бойко
2025.11.03 23:33
Аморальні і безпринципні найбільше переймаються моральними принципами. Нечесні беруться пильнувати за чеснотами, нечисті – за чистотою, душогуби – за спасінням душ. Інстинкт заробляння грошей заступає усі інші інстинкти. Мізерним душам кортить ро

Борис Костиря
2025.11.03 21:29
Повертаюсь по колу в колишні кордони.
В дорогу рідну гавань я знов повернусь.
У торбині нічого, лише забобони
Осідають на плечі, як пил або гнус.

Повертаюсь по колу, нічого не взявши
Із собою з мандрівки, немовби жебрак.
Повертаюсь вигнанцем,

Юрій Лазірко
2025.11.03 19:06
Цьом-цьом, лялюнь! Як в тебе справи?
Чим Лондон дихає, Париж?
Сідай, примощуйся до кави.
Куди так, Сонечко, летиш?

Абзацно кажеж? Це цікаво!
Розводиш круто мудаків!
Ти п’єш без цукру? Не гіркаво?

С М
2025.11.03 16:31
У сльозовирі вона іде
Іще роки минають
Місця для плачу немає
Я збився десь

Розуміння є чеснотою та не для всіх
Ти навчиш мене любити
Додаси зусиль
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Кузан (1963) / Вірші

 Товро німих клонованих історій
***
Тавро німих клонованих історій
Повисло, наче сонце, у петлі,
Три ідоли на виблідлому тлі
Обличчями уперлися у Тору,
Що виросла з язичницьких джерел
І проросла таємно у Корані.
Ми християни, певно, надто ранні
Під примусом в кошару забрели.

Пастух стоїть, вірніше – пастухи,
Пускають вовка іноді в кошару
І бонуси отримують на шару,
І добувають з тіла потрохи.

Вже поділили світ на до і після
Пришестя, перехрестя, воскресінь…
На боротьбу лягає чорна тінь
І знов сумна народжується пісня.

Ворота відчиняють, та не в рай,
А знов у ту задрипану Європу,
Де не лише цілують голу жопу
А ще й… Таке… Таке воно. Чекай
Свою гнилу подачку, Україно,
Бо ти не любиш ні отця, ні сина,
А тільки зайд, катів і ворогів,
Що їм співаєш ніжно – воріженьки.

І відвертаєш погляд свій від неньки
І від героїв, що лягли в сувій
Апокрифів, що їх не визнають
І не читають, бо бояться правди.
А ти покірна. Віддаєшся завжди
З любові. Без любові. Без життя.
Без вірності. Така у тебе карма.
І я живу з тобою жартома.

…20.09.16





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-09-20 14:16:11
Переглядів сторінки твору 3834
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.700 / 6  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 5.639 / 6  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2016-09-20 15:13:41 ]
Цікавий вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2016-09-20 15:36:39 ]
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-09-20 15:23:09 ]
"Така у тебе карма..."
Суголосний вірш. Ціную саме таку поезію - справжню, мудру, іронічну, споглядальну, сповідальну.
Серед звичного засилля сірих однотипних текстів цей вірш - перлина. Як і всі Ваші.
Щиро.
Дякую).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2016-09-20 15:37:17 ]
Дякую, Світлано.
Приємно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2016-09-20 20:39:32 ]
Ja dryguj pik y Jevropi( w Polszczi i trochu dali)...Tak,tam не лише цілують голу жопу...
Ne vse tak prosto i prumituvno, jak (ніжно – воріженьки.(A xto skazav szczo nizno???).
Nevdiaczno, priamolinijno, nedobre... Mabytj, czerez te, szczo jiteraturnuj geroj perekonanuj - І я живу з тобою жартома...
Pogani zartu, Vasuliu!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2016-09-27 13:07:54 ]
Бо якщо жити серйозно...
Не виживеш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Кучеренко (Л.П./Л.П.) [ 2016-09-20 22:24:48 ]
У кожного народу свій історичний шлях. Ми давно могли вимерти, проте -ми ще є!!!, ми відроджуємось!!!. Хто визнає себе частиною народу - той вірить у його шлях і в те, що ним треба йти "призначеною" дорогою. Хто відділяє себе від народу, той збивається на манівці, зневірюється. Ми вижили завдяки тим, хто вірив попри що.
У Європу мало хто хоче. Але, на сьогодні це той союзник, який нам потрібен задля опору іншому сусіду. Можна, звісно відмовитись від союзництва з Європою. Тоді треба визнати, що нам на схід, до не білених "зрубів" і не ораної землі, до всюдисущого мата і недостояної браги на тщесердце щоранку.
Вибір є завжди....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2016-09-27 13:10:34 ]
Я ж не про вибір.
Я - про біль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-09-21 00:39:24 ]
Отож, приходить прозріння, хрестата Європа нас не врятує, вона сама не може себе захистити від нелегалів і терактів. Це ж треба бути такими дебілами, щоб знущатися карикатурами з Мухамеда - пророка багатьох народів - отримали від мусульман по заслузі, тим паче, скільки їх живе вже у Франції. А хіба схід - це тільки Росія? Є Японія і Китай, які виросли на вірі своїх предків, а не чужинській, нав"язаній ззовні, і могутні і процвітають і завойовують світ мирно - товарами, спортсменами, інтелектом, та у бойових мистецтвах не пасуть задніх. Дала Лама сказав: люди все більше не хочуть бути рабами божими, а хочуть бути господарями свого життя. Боги не господарі наші, вони - наші старші брати, і тримають руки на ралах наших, як сказано у Велесовій книзі! У нас був раніше язичницький хрест із колом - без розп"ятого трупа, який закрив нам сонце свободи!
Браво, Василю! Це - картина очищення, прозріння України, за яким - прекрасне майбутнє!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2016-09-27 13:09:23 ]
Дякую за розуміння, друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2016-09-21 09:10:25 ]
Після останнього рядка чомусь згадалось: "Москаль любить жартуючи, жартуючи кине". Позиція ЛГ багато в чому видається суперечливою. Якщо Європа "задрипана", то що, знову у обійми "старшого брата"? Отам нас вже точно "чекають".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2016-09-27 13:06:31 ]
А чому ми маємо бігати кудись?
Треба бути собою. Тоді нас і поважати будуть у світі. А то дивляться, як на жебраків. А Європа - ще і як на дешеву робочу силу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2016-09-27 15:06:59 ]
Загалом згоден. І в ідеалі так би мало бути. Але маємо реальність і мусимо з нею рахуватися. Ні на кого не спираючись, важко стати на ноги. Бездержавна нація одразу не стане державною, тим більше, така розшарпана, як наша. Як на мене, нам найбільше бракує самоповаги, і позиція "жартома" - тому підтвердження. А на Донбасі - вже дожартувалися. І багатьом там уже не до жартів.