ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в

Тетяна Левицька
2025.06.30 08:21
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.

На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —

Віктор Кучерук
2025.06.30 05:48
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.

Володимир Бойко
2025.06.29 23:49
Банальна думка – як воно
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.

Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,

Юрій Левченко
2025.06.29 23:25
Мій мозок розчленився на клітини,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,

Борис Костиря
2025.06.29 22:01
Безконечно росте трава,
Невідчутна і ледь жива.

І траві цій ніщо не указ,
Вона дивиться в нас і про нас.

Ця трава - ніби вічне зерно,
Що проб'є асфальт все одно.

С М
2025.06.29 17:16
Санта Фе, кажуть, десь у ста милях, по шосе
Я маю час на кілька чарок й автопрокат
У Альбукерке

Знову мчав я край доріг, самоти я шукав, як міг
Незалежності від сцен і глядачів
У Альбукерке

Євген Федчук
2025.06.29 14:18
Утішає мати доню: - Ну, що знову сталось?
Мабуть, що від того зятя клятого дісталось?
А та плаче: - Справді, клятий! Він мене покинув!
Не поглянув, що у мене на руках дитина!
- Треба ж було добре, доню ще тоді дивитись,
То не довелось би нині тобі і

Іван Потьомкін
2025.06.29 12:07
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Чорногуз Ярослав

 Від Вашингтона до Огайо (поетична пародія)

Хтось мріє ще про штат Огайо,
Я ж мов навіки прикипів
До цього затишного гаю –
...
Рятуй – сказати не боюсь –
Од ницих покидьків байдужих
...
І од колег, що тільки б`ються
За премії і ордени.
...
Користолюбства борони.

Ярослав Чорногуз «Слово до гаю»


А ми дивились, та мовчали,
Та мовчки чухали чуби.
Німії, подлії раби,

Коли
Ми діждемося Вашінгтона
З новим і праведним законом?

Тарас Шевченко «Юродививй»

Хтось мріє ще про штат Огайо,
Про Вашингтона і закон –
Я ж лину думкою до гаю,
Як до Огайо - літаком.

І, доки покидьки байдужі,
Німії, подлії раби,
В користолюбія калюжі -
Я притулюся до верби

І обійму – та не берізку,
Не клена, навіть не сосну, -
А дуб високий… Звідти - пішки
У степ широкий – там зі сну

Забуду геть про свинопасів
(Яким лиш премії давай)
До орденів і грошей ласих -
Перенесусь у тихий гай,

Де просторінь, пташки співають,
Хрущі над вишнями гудуть...
Раюю так я у Огайо,
Що й оселюсь навіки тут!..


31.10.2016

* Натхнення:

Ярослав Чорногуз "Слово до гаю" (http://maysterni.com/publication.php?id=120884)

Тарас Шевченко "Юродививй" (http://poetyka.uazone.net/kobzar/jurodyvyj.html)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Ярослав Чорногуз Слово до гаю


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-10-31 10:44:55
Переглядів сторінки твору 3514
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.817
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-10-31 11:53:18 ]
:)Масштабно, але - в молоко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-10-31 13:09:53 ]
:) чому в молоко?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-10-31 19:19:04 ]
Тому що нас не зрозуміють.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-11-01 08:13:56 ]
хто?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-10-31 21:58:06 ]
Дякую, шановний Кристіане, за пародію! Цікаво - дуб для Вас -символ духовного здоров"я чи тупості? Чи те і те разом?
Мені приємно, що Ви поєднали мою скромну творчість із твором великого нашого пророка, найшли суголосся в них, не знаю, чи достойні мої скромні вірші і стояти поруч з Шевченковими? (чи, може це пародійний натяк - куди ти пнешся, пігмею Чорногузе?!)
Але пародія певною мірою виявилась пророчою. Мої батьки переїхали жити в село на Вінниччину, а я - з київської квартири на дачу, де і є оці мої улюблені гаї. Так що вже поселився. У спілкуванні з природою, я зрозумів, що це - один із шляхів очищення суспільства від духовного бруду, в чому і намагаюся переконати своїм віршем і багатьма попередніми, де ми з Вами схрещували пародійні шаблі в минулому. За цим минулим, я бачу, у Вас ностальгія. Хочеться сколихнути сонне царство поезії...
Хтось вважає, що усамітнення на природі - це шлях назад чи в нікуди, треба писати про війну, декомунізацію, декорупцизацію і т.д., але спілкування з природою - це шлях до високої духовності і справедливості, бо у дикій природі їх значно більше, незмірно більше, ніж у людському суспільстві і мине час і найзарозуміліші збагнуть, що це - шлях до порятунку, принаймні - один із шляхів.
Можливо, Ви своєю пародією хотіли висміяти прив"язаність мого ЛГ до природи і навернути до міста, де є свої принади - безумовно є і без них, особливо без швидкісного інтернету, на природі відчуваєш дефіцит цього комфорту.
Ви підсвідомо намацали вірний шлях, пародія з легкою іронією, пародія мовби роздум, зроблена незлобиво, а з повагою до пародійованих авторів, особливо до великого Шевченка (якщо його твір не служить тут контрастом для вияскравлення і підкреслення певного пародійного явища в моїх віршах - скажімо надмірним захопленням чи ідеалізацією природи), то це і шлях удосконалення і розвитку. Коли ти ненав`язливо подаєш свої думки, а не стаєш у позу пророка і прямо повчаєш читачів, скочуючись у багнюку лжепророцтва.
Ще раз дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-11-01 08:56:52 ]
Дуб, верба, калина - це символи України, недарма ж ліричний герой пародії іде саме до них, а не до берізки, клена чи сосни (напевно, всі вгадують, що я маю на увазі).
Звісно, прочитавши про штат Огайо та Вашу гнівну філіппіку на адресу користолюбних колег, одразу ж згадав Шевченкові слова про Вашингтона (а в США, окрім столиці, є ж і штат Вашингтон) та рабів - і як було стриматися? І кому, як не Вам, мене зрозуміти? ) І що описи природи перекликаються - не бачу в цьому нічого поганого, навпаки, тішить, що й досі та природа українська збереглась і вживу, і в душах українців.
А сколихнути сонне царство, гадаю, вже не вдасться - тут так потужно боролись із пародистами, що, здається, таки доборолись - то ж нехай тепер пожинають плоди своєї діяльності...
Дякую за розлогий відгук, Ярославе, і за натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2016-11-02 02:48:13 ]
Пародистів треба шанувати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-11-02 13:22:43 ]
О, Вікторіє, шанувати чи не шанувати - це справа смаку і рівня автора чи читача (це ж тільки вуйко Пушкіна змусив себе шанувати - і краще вигадати не зміг :)) ), але хоча б не знищувати як клас, як це відбувалось впродовж багатьох років (?) на цьому сайті (була навіть дуже промовиста конкурсна тема: "По падолисту смерть і пародисту"). А який гвалт підіймали деякі "ображені пародистами" автори, які вважали, що їхні шедевральні нетлінки ніхто не має права ставити під сумнів якимись недолугими пародіями на них - о, то це ні в казці сказати, ні пером описати! )) Зрештою, відголоски тих літературних битв "майстрів слова" можна знайти і на моїй сторінці, і на сторінках інших пародистів, і навіть на сторінці Адміністрації чи Редакції Майстерень, якщо не помиляюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-11-02 13:42:39 ]
от насправді сміявся, чесно. тут мусів після гнівної філіпіки Ч. його стіхо прочитати - бля, ну направду, тільки з третього разу зрозумів, що той його гай - не в Огайо, а в яких инших єбенях, але - ну, друже - хтось мріє ще про штат Огайо - так ясно, що ти, шановний ліричний герою, вже не мрієш ібо ти вже на батьківщині Томаса Едісона, в місті Квівленд українську громаду посилюєш, а воно ніфіга, тут швидше настрій "Тілько ві Львові" - але фіг вловиш настрій той, хіба в тексті копатись, як шахтареві на шахті імені Засядька.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-11-03 11:40:16 ]
і справді, можна прочитати і так - хтось ще тільки мріє, а я вже там! )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-11-07 08:07:27 ]
Відповідно переробив і пародію.)