ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2020.01.22 06:31
До сходу сонця ще година.
Сіріє ночі чорне тло.
А за моїм вікном калина
Тихенько стукає у скло.
Немов зове мене до себе:
«Козаче, чуєш ти, чи ні?
Уже світліше стало небо
І сумно у саду мені…»

Домінік Арфіст
2020.01.21 23:13
і рука моя Вам – востаннє –
берете? – о даремний дар!
не беруть дання на прощання
віддають – ударом удар!
кожен жест – як постріл у спину
кожне слово – свист батога
(потім вимислимо причину –
розбереться кожен в боргах!)

Ярослав Чорногуз
2020.01.21 21:33
Віддай мені свій біль, кохана,
Віддай мені його увесь.
Хай заживе у грудях рана,
Як вишня воля піднебесь.

Візьми любов мою, як ліки,
Вбирай, немов пилок – бджола.
Щоб розтулилися повіки,

Вікторія Лимарівна
2020.01.21 19:58
Здригається в розпачі Небо!
Загиблих приймає земля.
Оплакує… чутно здаля.
Шукає для рідних розради,
та марні всілякі поради.

Зійшлися хмарини на Небі.
Палітрою темною барв,

Мессір Лукас
2020.01.21 19:30
Холодна вода на шматок рафінаду..
О муко чекання, о спраго зі спраг!
Твоя соромливість сильніша за знаду..
Як бути не втямлю, розтоптаний в прах.

Тебе я запрошую бути як вдома,
Шиншилову шубу знімаю ривком,
І бачу.. /від захвату губи судомить/

Надія Тарасюк
2020.01.21 19:28
Заварюють хмари
хурделицю,
дерева синоптиків
гуглять;
доріжково простір
стелиться,
де вітер полює
в кухлях.

Галина Сливка
2020.01.21 19:26
Ідеш собі... Одна з-поміж усіх...
Вже й вітер розгойдав життєві межі.
Межу вселенську білить біло сніг,
Бо без межі оте, що нам належить.

Воно в тобі не раз ще проросте
Любов'ю з болю, світлом із нестями.
Несеш в собі життя, складне й просте,

Олександр Сушко
2020.01.21 18:35
Не можна сперечатися із жінкою, а з берегинею і подавно. Цю незаперечну істину я зрозумів не одразу. Як побралися, то спочатку доходило і до сварок – я хочу піти на річку, а дружина просить пошити штори на вікна. Кажу, - прийду з риболовлі та пошию. А во

Матвій Смірнов
2020.01.21 14:37
Він дивиться на вулицю з вікна
На самоті із пляшкою вина
В просторій і неприбраній вітальні
І вже не знає сам, коли востаннє
Виходив з дому. За вікном - війна,
Пожежа тощо, і лише стіна
Його рятує від вогню і сталі -
Крихка, непереконлива, скляна.

Сергій Губерначук
2020.01.21 13:57
Три лікті полотна
грубого сірого
принесла стара й убога,
подає і відає і:
…до Бога зверталася
дев’яносто з гаком літ,
де й взявся – Бог, привернув до мене
долю,

Ігор Деркач
2020.01.21 12:45
Жура і сум не додають снаги.
Ідилія ілюзією буде –
немає завтра. Та дають боги
ясні надії, що і ми ще люди.

Не ігноруймо засоби мети,
які не оживуть самі собою.
Ще буду я, і є у мене ти,

Олександр Сушко
2020.01.21 11:59
У всього своя межа,
Ціна за красу і вади.
І вирвати зуба жаль,
І совість за так віддати.

За усмішку - гострий ніж,
За слово огуди - дяка.
Ночами не плачу більш -

Ірина Білінська
2020.01.21 11:49
Одягнула б твої обійми,
загорнулася міцно-міцно,
щоб ніхто не знайшов,
не вийняв...
І пішла би гуляти містом...

Ідучи, я б лічила зорі,
забуваючи все на світі...

Іван Потьомкін
2020.01.21 07:52
Дощеві стачило терплячки
(принаймні так мені здалося),
щоб на роботу я прийшов сухим,
включив як завше музику класичну
і «Капуччіно» з приємністю попив.
Тільки тоді продовжив дощ свою пісню,
нудну для птаства і людей,
та життєдайну для землі

Олександр Сушко
2020.01.21 06:06
Зайшов на сайт, а там людей орава
Мене уздріла і одразу: - Ки-и-и-иш!
Зеленобобіки волають: - Буде вава!
Порохоботи: - Ти на гузні нашім прищ.

Відбитись зась! Стару розбито ліру,
Сатира відсьогодні - вже не щит.
- Не поважаєш нашого кумира!

Тетяна Левицька
2020.01.21 05:56
Все буде добре, любий, чуєш?
І навіть краще, ніж колись.
Мені тебе завжди бракує.
Погляну в неосяжну вись,
там сизі голуби літають,
крилами ніжуть небозвід.
Я так далеко, від одчаю
й так близько до твоїх воріт.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

киянка Світлана
2020.01.14

Олександр Миколайович Панін
2020.01.12

Тіна Якуб'як
2020.01.08

Янка Кара
2020.01.05

Сергій Зубець
2020.01.01

Ірина Ваврик
2019.12.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Вечеря із совами в беззоряну ніч
Образ твору Ані зір, ані місяця.
Мутно хмарами світиться
Зимна ніч понад ставом.
Кривуляє лужиною,
Кличе в запуст ожиновий,
Зирить оком лукавим.

Підвечіркує з совами
І коня перековує,
Мостить сіно у сани.
Я б із нею поїхала –
Так за пагорбом віхола
Поперек шляху стане.

Запитає: чи вірю я,
Що повернеться з вирію
Наполохана осінь;
Чи іще пам’ятається
Про зневажене таїнство,
Чи болить мені й досі?

Не питай… З криги виламай
Все, написане вилами,
Переплав його в крицю…
Та візниця похопливо
Хворостиною цвьохнула –
Лиш пороша вихриться.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-12-10 12:21:54
Переглядів сторінки твору 2663
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.769 / 6  (4.888 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 5.694 / 6  (4.875 / 5.64)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.821
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.09.05 00:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-12-10 12:53:00 ]
Читалося - як пилося після довгої спраги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 18:38:24 ]
Та пийте на здоров'ячко, я ще наллю ))
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2016-12-10 15:20:43 ]
Хоч і містично, але переконливо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 18:38:54 ]
Це просто казочка. А казки завжди переконливі ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2016-12-10 15:30:39 ]
Чудово! Прекрасні образи, гарна рима та ритм. Зачаровує!
Дуже сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 18:55:30 ]
Дякую ))
Ще б критики хоч дрібку - скучно мені без неї, я ж так скоро, чого доброго, розлінуюся та буду спочивати на компліментах, як той кіт ледачий на теплій лежанці... миші тим часом вірші гризтимуть-псуватимуть, а я і вусом не поведу ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 19:24:05 ]
Ні, це не про Вас.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-12-10 18:25:14 ]
містика замістя


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 19:00:02 ]
Таке виходить, коли практично у середмісті починає віршувати жінка, що виросла в селі - тіло тут, а душа все ще там, у тих снігах та над тим ставком ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-12-10 23:51:54 ]
Будуть ночі беззоряні
І бажання поборені...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 19:01:01 ]
У вічності знайдеться місце для всього ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 11:29:04 ]
Я тебе люблю!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 19:03:26 ]
Отако стою та й не знаю, що й сказати ))
Хто б утішив, як не рідна кумася ;) І я тебе, кумонько, люблю, але попереджую: я тонкосльоза, щас почну плакати та від ізбитка чуйств цілуватися полізу, то ти вже звиняй ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2016-12-12 08:21:13 ]
Вітаю з віршем високої метафористики, справжнім творчим досягненням і певною мірою взірцем як для поетів, так і для віршоробів такого рівня як мій.
Але:
- "Зимна ніч понад ставом" - дст (збіг приголосних);
- "з совами" - зс (сибілянт);
- "Я б із нею" - ябізнею (немилозвучно, нмд);
- "Поперек шляху стане" - кшл (збіг приголосних);
- "З криги виламай" - зкр (збіг приголосних);
- "в крицю" - вкр (збіг приголосних);
- "Лиш" (стягнена форма прислівника "лише").
Звичайно, це все - дрібниці на тлі такого чудового віршового панно. Звичайно, їх можна уникнуть або виправить ("я б за нею", "на дорозі повстане" тощо).
Природно, мої ремарки є лише ними самими.
Ви цікавились критикою, а тут нема чого критикувать. Хіба що зважить на оці оці дрібнички.
Радію нашій зустрічі біля прекрасного вірша.
Щиро Ваш довічний читач Семен.
Р. S. Майже не віршую, а працюю над минулим творчим доробком. Оце вчора редагував вірш про закритий райком. Він ще може відкритись.
Вибачте, якщо мої дружні ремарки скидаються на критичні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2016-12-12 10:49:27 ]
(Потираючи руки):
- Оце діло, а то все хвалять та хвалять... Ща ми з вашими ремарками розберемося ;)
1) Збіги приголосних не вважаються смертним гріхом доти, доки вимовляються легко. Всі вказані вами збіги - саме такі: язик ані вузлом не зав'язується, ані навіть у трубочку не згортається ))
Виняток - хіба що "з совами", але тут нічого не вдієш, бо таки з ними, тому інакше тут ніяк не скажеш. У прозових текстах при подібних збігах замість "з" пишуть "із" - якщо воно стоїть після приголосного, але тут "з" стоїть після "є", тобто "йе" - можна вважати, що після голосного.
2) Стягнені (усічені, врізані, надпиляні і навіть надкушені) форми слів гріхом теж не вважаються, оскільки збагачують і урізноманітнюють мову.
3) Що стосується "я б із нею", то тут "і" не пом'якшує попередній звук, а вимовляється твердо, всі слова чітко чутні і в щось незрозуміле не зливаються.
Коротше, в мене складається враження, що ви за мною просто скучили і хотіли побалакати ))
А райкоми навряд чи повідкривають, нащо тратитися дарма - і так усе, що треба, робиться, крутиться і дає прибутки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2016-12-12 11:14:37 ]
Побалакать.
Саме так.
Я теж прибічник урізноманітнення рідної мови.
Не дуже легко все вимовляється, але вже нехай.
Може, й справді літературна орофоепія буде таким анахронізмом, як і райкоми. Не сьогодні, то пізніше :)
До нових зустрічей, якщо вони корисні нашій спільній справі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2016-12-12 11:15:52 ]
Пардон, "орфоепія".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-01-12 21:34:43 ]
Грен! З Новорічними!)))