ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Балера
2018.01.22 11:16
Я знаходжу отруйні думки на життєвій дорозі
І нікуди не можу подіти, з собою несу.
А хотілося подумки жити в осяйнім чертозі
І не сльози з очей витирати, а Божу росу.

У бездушному світі, здається, і серце – заноза.
Таємниця найбільша – це те, що за

Ночі Володимир Шкляренко Вітер
2018.01.22 11:09
химера слів
залізне полотно
в сніги пішли
у тьмяне потойбіччя
життя стекло
отруєним вином
і ти ковтаєш
невмирущий відчай

Мирослав Артимович
2018.01.22 10:34
Буяє душа і злітає у вись,
Енергія крил дивовижно нестримна,
З любові до пісні почався колись
Хорально-ліричний політ журавлиний.
Мажорно улиті в мереживо літ
Акорди сердець невгамовних «журавок»
Роз’ятрюють душі, лишаючи слід
На небі пісень у мис

Тамара Ганенко
2018.01.22 08:39
Без тебе без тебе не знаю
Чому так написано білим
Заметано зорями небо
Загублено стежку жадану
Іду навпрошки заметіллю
В снігах порятунку шукаю
У затишку зимно і душно
Шукаю заблудле чи зникле

Ігор Шоха
2018.01.22 05:49
Якщо зоїли раді лайці*,
аби боялися паяци,
і не складуть собі ціни,
то це слони, які і в лавці –
елементарні брехуни.

Вони і білі, і пухнаті,
коли розпушують хвости

Сонце Місяць
2018.01.22 03:09
Ткають геть секунди, що склали нудний день
Кришиш кудись години, чи як повезе
Б’єшся крізь лід на ділянці отій у містечку
Чекаєш на щось, чи когось, хто б наставив тебе

Втомлений від загаряння, дощ удома переждеш
Юності й життя ще повно, час нема п

Тата Рівна
2018.01.22 02:26
Коляд-коляд-колядниця,
Чому знов тобі не спиться?
Чому знов?
Віє виє хуртовина
Вітер б’ється, мов рибина,
Утікає час неспинний
Сторчголов.
Всі банальності та рими

Домінік Арфіст
2018.01.21 22:05
а смерть присяде скрєчку життя…
за руку візьме… поцілує в очі…
перелистає сни мої пророчі
і срця переслухає биття…
мене легкого понесе в санчатах
маленького у витертих штанчатах
у рукавицях з татусевих рук
у біле сяйво де нема розлук…

Ярослав Чорногуз
2018.01.21 21:59
Нарешті - холод справжньої зими,
Застигли хвильки снігу шовком білим.
І знову усміхаємося ми,
Здоров`я додає мороз і сили.

І вогнище неонове навкруг
Розсипалось жаринами-вогнями.
Туман затьмарив димом виднокруг

Ярослав Чорногуз
2018.01.21 21:58
Прийди до мене на пуантах,
А зверху ще - у білих бантах,
Яви красу єства хмільного...
І більше з одягу - нічого!

грудень ?525 р. (Від Трипілля) (2017)

Сергій Гупало
2018.01.21 21:03
Ось і у Києві затишшя.
Сидить безхатько на Майдані.
Щоденник пише, долю пише,
А завтра тут він – увостаннє.

Додому кличе не Вкраїна –
Лише лебідонька-дружина.
Така собі ось Чураївна,

Мирослава Шевченко
2018.01.21 20:17
Немає крил летіти в небеса,
Землі тяжіння янголів тримає…
Десь там вгорі незвідана краса,
Дорога до загубленого раю.

Немає крил летіти до зірок,
Що сховані за хмарами важкими,
Немає сил до них робити крок,

Марта Январская
2018.01.21 19:31
А в глазницу реки западает осколок месяца.
Он идет по воде – и вода оттого тревожится.
Я легка и мягка, из меня словно тесто месится.
И вонзаются в плоть то ли розы, а то ли ножницы.

Говорю ему так: «Можешь гнуть меня, можешь печь меня».
Распивает

Марґо Ґейко
2018.01.21 18:26
Потребуєш мене мов прозору богиню.
Сальвадор не Далі, коли поруч не Гала.
Хто не хоче в майстерню душі берегиню,
Щоб лише надихала, ніц не вимагала?!

Я потрібна тобі в повноті віддзеркалень.
Ти приходиш дивитися, як я сприймаю.
Що ти є без моїх за

Олександр Сушко
2018.01.21 17:46
Нащадки пажерливої орди
На суржику волають стоголосо.
Російську упихають у роти,
Московський піп кадило пхає в носа.

Чавили божу мову, наче лій,
В джерелах чистих мулу по коліна.
Мій рід згасає, втомлений, німий,

Галина Гулієва
2018.01.21 17:13
Носити в собі малого тотемного звіра чи
велику біду – сполохане і руде…
Коли ж: утече, нутро твоє начисто виївши,
аж хвіст вдалині згорить, мов зимовий день.

А ти йому вслід до болю у більмах стоятимеш.
В гортані твоїй колиску птахи зів’ють…
Броди
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лариса Маковей
2018.01.21

Галина Гулієва
2018.01.15

Любов Лисенко
2018.01.08

Дружня рука
2018.01.03

Олександр Дволикий
2017.12.23

Ніна Калина
2017.12.17

Федір Трох
2017.12.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марта Январская (1972) / Вірші / переклади

 з Осіпа Мандельштама
Кому зима – арак і пунш блакитноокий,
Кому – коричне запашне вино,
Кому – зірок наказ, солоний та жорстокий
У димний курінець перенести дано.

І трішки курячого теплого посліду
І надаремного овечого тепла;
віддам все за життя – турботи прагну, відай -
душа і сірником зігрітися б змогла.

Поглянь: в моїй руці із глини глечик тільки,
І бідкання зірок слабкий лоскоче слух.
Та жовтизну трави і теплоту суглинку
Не полюбити як крізь жалюгідний пух?

І вовну гладити, гортаючи солому,
Голодувати як узимку деревця,
Тягнутись з ніжністю безглуздо до чужого,
Шукати в пустоті й чекати без кінця.

Хай змовники ідуть-спішать собі по снігу
Отарою овець , крихкий ламають наст,
Кому зима – полин і дим гіркий нічлігу,
Кому - крутезна сіль урОчистих образ.

Підняти би ліхтар на довжелезній палці,
Із псом бо навздогін зірок шукати вість.
І з півнем в горщику надибати гадалку.
А білий, білий сніг до болю очі їсть

Осип Мандельштам

Кому зима — арак и пунш голубоглазый,
Кому — душистое с корицею вино,
Кому — жестоких звезд соленые приказы
В избушку дымную перенести дано.

Немного теплого куриного помета
И бестолкового овечьего тепла;
Я все отдам за жизнь — мне так нужна забота, —
И спичка серная меня б согреть могла.

Взгляни: в моей руке лишь глиняная крынка,
И верещанье звезд щекочет слабый слух,
Но желтизну травы и теплоту суглинка
Нельзя не полюбить сквозь этот жалкий пух.

Тихонько гладить шерсть и ворошить солому,
Как яблоня зимой, в рогоже голодать,
Тянуться с нежностью бессмысленно к чужому,
И шарить в пустоте, и терпеливо ждать.

Пусть заговорщики торопятся по снегу
Отарою овец и хрупкий наст скрипит,
Кому зима — полынь и горький дым к ночлегу,
Кому — крутая соль торжественных обид,

О если бы поднять фонарь на длинной палке,
С собакой впереди идти под солью звезд
И с петухом в горшке прийти на двор к гадалке.
А белый, белый снег до боли очи ест.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-01-07 21:21:03
Переглядів сторінки твору 562
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.01.21 22:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Январская (Л.П./М.К.) [ 2017-01-07 21:49:50 ]
шановне товариство.. давно я нічого не писала, та ось на Різдво родився переклад.. і тількі-но був опублікований - настигла мене звістка сумна, що немає більше людини, яка назавжди об'єдналася зі мною у поєтичному слові, бо є у нас спільна книжка... Світлана Костюк, присвячую цей переклад тобі і прошу всіх помолитися за упокой душі Світлани.............


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2017-01-07 23:04:09 ]
... так доречно-недоречно... завжди поряд сум... задивився в Ваші очі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Январская (Л.П./М.К.) [ 2017-01-07 23:10:25 ]
віддам все за життя – турботи прагну, відай...
А білий, білий сніг до болю очі їсть...

на стіні ілюстрація з нашої книжки, мої картини в присланих Свєтою рамках.. вона завжди буде поруч зі мною...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-01-08 14:05:34 ]
Тягнутись с ніжністю ------ має бути з

Кому ж бо сіль ------ кому крутезна сіль
можна уникнути комуж бо недоречне там бо

Із псом бо навздогін зірок шукати вість.
знову бо...
Я вважаю, що те БО псує два рядки.
Гадалка...чи є це слово в українській мові?
Ворожбитка - радять вживати це слово.
А загалом переклад вдалий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Январская (Л.П./М.К.) [ 2017-01-09 14:16:49 ]
з Різдвом!..
дякую за поради та доречні виправлення. "з" ззззвичйано виправляю одразу)
"крутезну" візьму, дякую! але ж у цьому рядку "бо" як раз майже доречне: "кому таки крутая соль..", навідмину від "полыни..." Але ж з другим "бо" нічого поробити не можу, і тому треба позхбутися першого - дякую!
Чаклунка, чарівниця, відьма нарешті) - все це звичайно більш доречніше, але... гадалка залишиться) вибачте мені цю кривизну)...
ще раз дякую. гарних вам зимових святок


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-01-09 15:43:43 ]
Дуже добре, що продовжуєте перекладати!З Різдвом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Январская (Л.П./М.К.) [ 2017-01-09 16:40:32 ]
дякую, що ви поруч, Богдане...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-01-09 15:49:54 ]
Сьогодні молився за упокій душі Світлани в церкві. Світла їй пам'ять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Январская (Л.П./М.К.) [ 2017-01-09 16:41:12 ]
так...