ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2024.05.08 00:19
Справи неправі – 4
Йому здавалося, що він сходить, як зоря над світом. Насправді він сходив з розуму. Пітьма для москаля – не просто звичне середовище, але й стан душі. Росія без України – недодержава з недоісторією. Що для українця відродження – то для москаля пог

Іван Потьомкін
2024.05.07 18:44
Милосердя і зло (за Лессінгом)
«Чи ти знаєш, чому я без остраху бавлюся з тобою?»- спитав якось хлопчик змійку. «Ані разу не спадало на думку». «А тому, що, як запевнив тато, із зубів твоїх висотали яд. Це, мабуть, після того, як чоловік із милосердя підібрав і поклав за пазуху напі

Юрій Гундарєв
2024.05.07 12:18
«Фартовий Арлекін» Микола Біленький
Микола Біленький. 53 роки. Львів‘янин. Професійний клоун.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.

Олександр Сушко
2024.05.07 09:38
Пописати
Зорані очі



Оригінал тексту автора

Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,

Микола Соболь
2024.05.07 07:20
Осіннє
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.

Віктор Кучерук
2024.05.07 06:51
* * *
Розмежований війною,
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?

Артур Курдіновський
2024.05.07 01:36
Не життя
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.

Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Зародження новітнього бога
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Троянди білі ( слова для пісні)
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
* * *
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Два слова (присвята Олександру Мацієвському)
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Антинабоковське
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Востаннє на прощання
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Лелека
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-02-22 10:34:38
Переглядів сторінки твору 4922
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.443 / 6.07)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.526 / 6.16)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.05 08:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 10:52:09 ]
От уже і лелеки прилетять...Відзимували зиму, а далі на все воля Божа. Гарний вірш, тільки лелеки нехай все ж шукають стежки до людських осель. Потребуємо поповнення.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 12:06:56 ]
Дякую, Ксеніє! Я ж не проти, хай селяться на дахах молоді лелеки, а старі вимушені шукати стежку у вічність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 11:30:24 ]
Так, лелеки достойні поетичного слова. Бо символи людських почуттів. Вірш на "ок!"... Але може замість ...льоноцвітно-безмежну шаль.
Пахне зливою, вітром, сіном
синьоока його душа. - такий варіант:
...неозоро-прозору шаль.
Пахне зливою, вітром, сіном
синьоока лелеча даль.
Бо то Льоноцвітне важко читати і рима трохи краща.
Утім, автору, як завжди, видніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 12:13:48 ]
Дякую, Олександре, за допомогу! У мене спочатку була ,"даль", та мені здалося, що душа більш глибше." Неозоро - прозора" - прохи масляно. Тож, вибачте :).
З повагою до Вас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-02-22 11:53:36 ]
Гапно! І льоноцвітно-безмежна шаль мені подобається.
Тільки чому вУзьку? - вузькУ, треба щось з наголосом робити, бо псує ідилічну картинку)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 12:22:04 ]
Любочко, як Вам замість "вузьку", "стислу", або "куцу".?
Дякую, що написали і помітили неправильний наголос!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-02-22 12:49:03 ]
якщо чесно,Тетяно, "куцу" мені найменше подобається, не до такої високої теми це словечко, нмд

та й сумніваюсь, що дорога в рай може бути куцою

Вона, радше, довга)
Тож варто ще трохи подумати - яку саме стежку і чому шукає Ваш лелека


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 12:51:28 ]
Дякую, буду ще думати.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2017-02-22 12:40:45 ]
Це - один із найкращих Ваших творів. Тішуся: у Вас, Тетяно, прогрес! Ось тільки закінчення для мене - не дуже. Якось лелека зникає, а є - пір'їна. Логічно.
Але у даному закінченні - ця пір'їна ніби сама по собі, а тому вона для мене якось зайва. Вибачте, якщо не зрозумів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 12:46:53 ]
Я хотіла сказати, що пір"їна невагома, і така ж чиста душа - легка...
Дякую, Сергію, за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 12:58:52 ]
Таню, сподобалось!))) Тому деякі варіати. А там дивись.
Пахне зливою, вітром плинним? Те сіно якось...))) І другу строфу можна видалити і тим самим позбавитись мапи і багна...))) Таню, дивись сама...))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 13:51:16 ]
"Пахне зливою, вітром плинним" - мені подобається!
Вітрику, лелеки в"ють гнізда з гілочок. Раніше ці гнізда були на дахах хатин. А дахи були із соломи, тому така асоціація. Але ж виправлю, так, як ти пропонуєш.
Дякую, дуже вдячна! Щодо "багна" і мапи не згодна. "Багно падінь" - реалістично. Мапа з пташиного зору у мене теж не викликає сумнівів.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 14:04:37 ]
Вітрику, поки залишу так, як є. ВітроМ ПЛинним збіг приголосних, ще подумаю.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 14:18:16 ]
Да оставь всё как есть)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-02-22 13:19:12 ]
Чудово, незважаючи на ледве помітні порушення ритміки у одному-двох рядках. На місці куцу проситься колір. Наприклад:
...лелека біла
білу стежку шукає в рай.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 13:57:28 ]
Дякую, Ігоре, за схвальний відгук та допомогу! А ритм перевіряла, так задумано.
!-!--!-!-
!-!--!-!
Ще подумаю, як краще. Не хотілось би повторюватись з білим, або синім.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 18:49:41 ]
Тетяно, вірш насправді гарний, сюжетний!
Кожен читає і, оскільки не автор, знаходить для себе деякі невизначеності. Мені, наприклад, вода і кості - не поетизуються, хоча, зрозуміло, що вони тілесні (як і пір'їна). Але якщо я чогось не второпав - не зважайте, бо сам поважаю першенство автора:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 21:03:00 ]
Дякую, Мирославе, за відвертість!
Людина з кісток та води і птах так само. Намагалася провести паралелі. Можливо, деякі слова ріжуть слух, але я цей вірші не намагалася зробити гарним, приємним на смак та дотик. Це мої потойбічні думки,Їх можна сприймати чи ні у кожного своя точка зору. Коли я буду переробляти усе підряд, то від мене нічого не залишиться. Я думаю, що Ви мене розумієте.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-02-23 04:56:29 ]
Ось мій Лелека, Таню) З "ранніх" моїх)))
Лелека

Лелека в небі! І вірте, люди-
Усе здійсниться. Усе ще буде.
У пір"я вбився уже лелека.
Його не спинить ворожий клекіт.

Не налякає кубло зміїне.
Дивись спокійно! Злітай спокійно!
Польоту радість одвічно знає,
Він, вічно юний, у вись злітає.

Не гоже вічно в гнізді зростати-
Прямуй у небо! Учись літати!
Обрало щастя тебе одного.
Злітай у небо. Єднайся з Богом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-23 09:48:17 ]
Чудово, Серго!
Оптимістично! Дякую за гарний вірш!