ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 Навчили (16 +)
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-03-25 22:44:12
Переглядів сторінки твору 6396
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Flame. Полум'я танцю
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-03-25 23:02:52 ]
Вас там ота, нам обом відома "камарілья" за оце стіхо-хо не прокляне страшним прокляттям, а?)))
Ну, як прокляне (хоча б по аналогії)))", приходьте до мене...
Я яйцем Вам викатаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-25 23:16:17 ]
Дякую за турботливість, Серго, але Ви не бабка-знахарка, щоб цілительством займатись)
Перепрошую, а що значить "хоча б по аналогії"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-03-25 23:21:58 ]
Ну, мені ж оті нам (і загально) відомі (ще невідомі) "телепузці" яких тільки істошних проклінашок не надсилали))) Та хрін би з тим, що мені))) Ото ж я і боюсь за Ваше безгрішне реноме)))))))))))))))))))))
(і скажіть тепер, що я не добра, чуйна людина))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-03-26 23:28:37 ]
ПРОЩАЮ І РОЗРІШАЮ)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-25 23:27:37 ]
То кажете, що моя сукенка ще біла?)
Добре, я буду намагатись бути акуратнішою. Вибачте за спалах.
Дякую за доброту і чуйність, Серго. Бо я їх чомусь таки чую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-03-25 23:31:44 ]
І правильно робите.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2017-03-26 09:15:06 ]
Мне муза вовсе не подружка,
А кислородная подушка.
Благодаря лишь ей дышу,
Пишу, страничками шуршу.
Я, засыпая, просыпаясь,
Стихи пишу. Их много, каюсь.
Я б перестала их рожать,
Но как дыханье задержать?.. (с)

и все же.. что это было?.. по форме? это.. стихотворение?.. по месту публикации вроде как претендует.. а по факту - что оно, Лариса?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-26 10:21:21 ]
Марто, я пишу зараз рідко, виставляю також, як бачите.
Зараз вчуся чітко і ясно формулювати свої думки. На мій погляд, ця річ вдалася. Сказала все, що хотіла, не гвалтуючи нікому вуха лишніми словами (бережу людський час).
Відносно того, чому виставлено окремо - так виставляють шановані мною майстри, то в чому проблема?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2017-03-26 14:46:45 ]
шукайте цензора в соби.. вот это я и хотела услышать - вас устраивает, то что вы написали. проблема, очевидно, во мне - я никак не могу понять, что это? верлибр? - нет. белый стих? - нет. хоку/танка? - нет. про рифму промолчу. очень рада четкости и ясности мысли, но - какое это имеет отношение к стихам? не по содержанию, отнюдь - по форме. я вроде выразилась понятно. какого черта писать провокативные вещи с претензией на поэзию, которой в них нет? во что сайт превратили? в По выкатыванию яйцом Майстерню? от ПМ и так уже мало хорошего осталось. как ни графомания, так сварки. а Поэзии все меньше. абидна)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-26 16:12:19 ]
Марто, мені також багато чого не до вподоби, але на те вони й Майстерні, наскільки я розумію, щоб люди вдосконалювалися. Не тільки поетично, а й духовно. Кожен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-03-26 10:38:06 ]
Краще промовчу...

* * *

Ти, мов яблуко з галузки,
Впала в трави молоді.
Я звільнив тебе від блузки,
Клавши руку на груді.
Я звільнив тебе від льолі
І від інших одежин,
Розглядаючи поволі
Кучерявий, гострий клин.
Я на нього настромився,
Я відчув небесний біль,
Я злетів, я народився,
Наче з кокона мотиль.
Я крильми моливсь преклонно,
Богу дякував за те,
Що світило твоє лоно,
Наче ябко золоте.

Дмитро Павличко

Отут більше
http://dotyk.in.ua/pavlychko.htm

Сподіваюсь, що Ви все зрозуміли. Без слів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-03-26 10:48:55 ]
Просто... лайно і мінет...
Ні... не доберу слів...

Хочу Вашої поезії, Ларисо.
А це - підтримую Марту. Що це?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-26 10:56:29 ]
Це реакція організму на передоз прийнятої жовчі і отрути, Любо!

Я все прекрасно розумію, і я по-справжньому вдячна за все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-03-26 13:30:21 ]
В тому то й справа, Ларисо, - ОРГАНІЗМУ.
А поезія, нмд, має бути не про організм, чи, прниаймні, не лише про організм.
Організм має прочитуватися між рядків.
А це рядки про організм(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-26 16:14:03 ]
Згодна, Любове. Буду виправлятись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2017-03-26 12:36:04 ]
тут біль... і холод цинізму, від якого немає захисту...

бруд змивається часом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-26 16:24:01 ]
Домініку, якби я переживала за сукенку, то одягнула б сіреньку, щоб бруд не був видний.
Одначе я хочу БУТИ чистою, а не виглядіти такою.
І я надаю перевагу "натурпродуктам", аніж бруду, хай навіть він буде в обгортці високої поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-03-30 13:29:37 ]
а що Ви маєте на увазі під "натурпродуктом", Ларисо? невже те, чим тамує голод ліргерша?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-03-30 13:27:38 ]
А чо сукенка апетит псує? )
Не знаю, як там непотамований голод ліричної героїні, але я, здається, знайшов засіб, завдяки якому нарешті потамую свій голод - щоразу, як розгуляється апетит, зайду сюди і почитаю - головне, аби до булімії не дійшло )))

це я Вам як представник камарильї і легітимний троль кажу )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-30 13:49:39 ]
приэмно познайомитись)
сподiваюсь, що "сюди" - це на мою сторiнку))
псуэ тому, що примушуэ контролювати себе, а iнодi хочеться просто щиро напитися