ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 Погрався?
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-05-25 00:45:28
Переглядів сторінки твору 5987
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-05-25 09:09:51 ]
Треба тему розвинути. Чого кинули на півдорозі? Гарну ідею підкинули.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-25 09:15:35 ]
Та то вчора чоловiк розповiв про своэ дитинство)
У розвиток теми можна хiба що додати описання резинового шланга вiд пральноi машини, котрим потiм бабуся вибивала з одного мiсця бешкетливiсть))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-25 11:10:00 ]
...бешкетливі експеременти над екскрементами... слід проводити, головне, подалі від рідного дому... і римуй - не римуй екзотики не минути...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-25 14:13:01 ]
Ярославе, кажете "подалi вiд рiдного дому"?
Тобто - сусiд менi хай кидаэ дрiжджi в вигрiбну яму, а я йому?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-25 14:20:26 ]
... тобто... далекий сусід... а може то така любов до... вигрібної ями...
то такі мої слова - не сприймайте серйозно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-25 11:10:12 ]
Випікання хліба - се щось астральне, втаємничене...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люба Світанок (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-25 13:18:23 ]
Підтримую Василя... Такий гарний початок.
Перших три рядки прочитала, відкриваючи душу для святості і світлості...
Натомість - огида. Сморід...

Колись моя вчителька казала: Начала за здравіє, окончіла за упокой.

Це співставлення, контраст - розумію. Але воно як саме по собі. От контраст і контраст. А для чого це писалось - незрозуміло. Наче справді кинуто твір на півдорозі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-25 14:08:59 ]
А для чого розжовувати далi?
Чи моралiзаторствувати.
А Ваше враження про несприйняття рiзкого переходу вiд "святостi i свiтлостi" до "огиди" лиш доказуэ, що твiр енергетично виконаний вдало.
Хотiла, щоб люди, котрi такого ще не робили, вiдчули вiрш так, як Ви, i не використовували дрiжджi для заповнення простору тим, чим не треба.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люба Світанок (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-25 19:17:29 ]
Живі пахучі дріжджі я кладу у тісто, щоб спекти родині хліб (як доросла людина). А ти – дитина дитиною - їх кинув у нечистоти (ще й свіжі!). І тепер все навколо смердить і фекалії попруть з вигрібної ями.

От перестаила слова, трішечки перефразувавши. І думаю - де тут поезія? Все прямо, фізіологічно-природньо-реактивний процес... Це писалось для того, щоб люди остерігались кидати дріжджі до вигрібної ями? Для цього треба було римувати?

Розумію, що весь цей текст мав би сприйматися образно. Але він чомусь так не сприймається.
Десь щось не дрпрацьовано, Ларисо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-25 21:27:40 ]
хм... можливо недопрацьовано, а можливо уява Ваша спрацьовує по-іншому, аніж моя, то що будемо виправляти?)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2017-05-25 13:55:00 ]
шта ета?
направду подивований, як змістом, так і формою - і незбагненним для мене є питання доцільності цього тексту


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-25 14:21:15 ]
ДОЦІ́ЛЬНИЙ, а, е. Відповідний поставленій меті, практично корисний, розумний
Поставленiй мною метi текст вiдповiдаэ.
Користь, сподiваюсь, комусь принесе.
РОЗУ́МНИЙ, а, е.2. Який керується розумом, виконується з розумом ....----- та й розумний текст наче.
Доцiльнiсть пiдтверджена)
Ну а вiдносно здивування, то добре, що воно э? Чи нi?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2017-05-25 17:56:42 ]
озадачила. одначе. ну і яка власне мета? тобто, ну не прочитується мені месидж. твоє звернення до розумний - не конче розумію, але таке самовпевнене - розумний наче - таки усміхає


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-25 19:16:06 ]
А це Лариса, мабуть, мала на увазі:
"Не чіпай лиха, доки воно спить..."

Хоча, як на мене, йдеться про те, що в кожної людини є як гарні риси, так й не дуже...
І тепер когось пре!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-25 21:38:35 ]
ех, як хочеться завернути про далекоглядність та передбачення і сказати, що метою було здивувати тебе і усміхнути))
до речі, цікаво стало, чому цей дійсно посередній твір викликав таку бурну реакцію у читачів?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-25 19:17:52 ]
Дріжджі, Ларисо, не винні – сміття треба прибирати й вчасно... І краще, коли це людина робить самостійно!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-25 21:34:33 ]
Звісно, що дріжджі не винні, Юр,
і навіть вміст вигрібної ями ні при чому.
Ну цікаво стало хлопчиську, що буде, як отаке зробити, а воно бач як поперло. Мама навіть не сварила малого, бо він вже й сам не радий був нерозумній витівці.
Але наслідки видні були всім і пахло всім ще довго.
Це із серії "і сміх і гріх". Житейське таке)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-25 21:36:56 ]
Діти взагалі рідко винні...
Такщо мамця най подумає трішки, що, звідки й чому...
Може порозумнішає... навіть ))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-25 21:41:30 ]
таке враження, що ти хлопчиськом не був і на голові не ходив
нічого страшного не сталось, власне, в житті всякого буває і це добре)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-25 21:57:49 ]
Ну, зізнаватись чи ні, привселюдно?
Я хорошим хлопчиком був... І зробити якусь капость мені було б дивно. Навіщо?
Це я із віком стаю "зубатішим"!
;)