ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.07.14 07:25
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26

Мар'ян Кіхно
2026.07.14 03:23
Я сподіваюсь, у вас ніколи більше не виникне подібна можливість. Але знати про неї надалі доцільно та смішно. На ту мить Україна збиралася в державний кулак, і ми двоє, шниривши на Хрещатику-26, вирішили від балди найнятися ще й перекладачами в Міністер

Володимир Бойко
2026.07.13 19:08
І історію і сучасність підганяють одне під одного. Декому у Варшаві знову закортіло у Варшавський договір. А заодно й під московське сідло. Гонор може перекладатися як «честь», «гідність». Але може також як «пиха» чи «чванство». Вибір за паньством.

Юрій Лазірко
2026.07.13 17:09
те "я" - останнє в зграї літер
на небо квоти обміліле дно
нанизуй музику на вітер
цей сніжно-білий сонм тремтливих нот

те "я" - у слові поминальнім
і глобус для фанатів крутизни
коли відходиш то принаймні

С М
2026.07.13 15:04
Дивлячись у вікна
Як дощить оцей
Дивлячись у вікна на, на
Так ніби навколо
Лиш тільки дощ, про все
Мов що знапастило мене, знаєш
Якби на мені от, ядро & цеп
Так! Ей! Знаєш, є думки

Вячеслав Руденко
2026.07.13 14:41
Таємний кут у скалках скла
Ховає в сон чужі страхи.
Тут все разом - зола й смола
І день і ніч, вовки й птахи.

Добро і зло - чужі світи!
Таємний кут між маяття.
Спочинь і ти на самоті,

Тетяна Левицька
2026.07.13 14:28
Скинувши зажуру із чола,
Дочекавшись слушної нагоди,
Врешті-решт зустрілись, узяла
Трохи коньячку і бутербродів.

Як давно не бачились. З-під вій
Очі ніжні, мов черемха біла.
Бачиш, як завчасно, любий мій,

Іван Потьомкін
2026.07.13 14:04
Як у коханні щось не йдеться,
Почуй його в гебрайській мові,
Відчуєш силу, бо ж на кохам
Вкраїнське слово озоветься.
А як в наснагу сила виросте,
То й до кохання шлях вкоротиться,
І ти зневіри так уникнеш,
Що не одного з глузду зводила.

Борис Костиря
2026.07.13 13:35
Мороз тривожний покриває розум,
Зігравши в лісі тужну "Лакримозу".
Він відчуває, ніби звір, загрозу
З минулого сумного паровоза.

Думки укрились льодом, наче плесо,
На втіху і розраду злого плебсу.
На нім впаде невинна поетеса

хома дідим
2026.07.13 11:10
сів і віршик написав
чом би і не віршик
утомившись від вистав
їй же бо незгірших
потуравши тим і тим
лагідним і щирим
сяйнооким і сліпим
у бедламі віри

Ірина Вовк
2026.07.13 10:45
СПАЛАХ ТРЕТІЙ. СВІТЛО І ТІНІ СЕКЕШФЕГЕРВАРА Розспівний шепіт Бояна завис у густому від видінь минулого повітрі на півслові… Його долоні, що гріли ступні Анастасії, злегка здригнулися. Він підвів голову, подивився на вузьке вікно-бійницю вгорі тьмяної ке

Паб Лімерик
2026.07.13 09:31
Таксопарку міського шофер
Пішоходом працює тепер.
Залишкове пальне
Він продасть і гульне,
Як і всякий місцевий шофер.

А товариш його на «Рено»
Перевозить усяке майно

Віктор Кучерук
2026.07.13 06:49
Прибите хвилями до берега,
Лежить загублене весло
І все вслухається у шерехи,
Яким утратило число.
Але не чутно веслувальника
Гребків вздовж берега давно, -
Отож у руки віршувальника
Потрапить зрештою воно...

Артур Курдіновський
2026.07.12 21:59
Заплющив очі. Темрява сліпа
Минуле та майбутнє застелила.
Посеред ночі витончене "па"
Виконує нічне ясне світило.

Слова юрби, солоні, мов ропа,
Окупували правду, цвіллю вкрили.
Наївне серце сольно виступа

Вячеслав Руденко
2026.07.12 19:49
Очі срібні дзеркал,
Вкриті ковдрою ноги,
Світ здивованих…спів,
Відчайдушне тепер,

Чи до сну берегам
В журавлях одноногих,
У тонкому відлунні

Євген Федчук
2026.07.12 15:11
Могутнє царство Лідія лежить,
Малоазійські обійма простори
Від Чорного по Середземне море.
На сході Галіс стрімко з гір біжить.
Нема царя могутніше, ніж Крез,
Нема царя багатшого за нього.
Йому, напевно помагають боги.
А у царя найбільший інтерес
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / "Дарунок Сізіфа"

 Той самий сон...
...Ще надто далеко до хати.
І жах - наче брила в душі.
"Я бігтиму..."
Не озиратись!
Мороз - поза шкіру...
Мерщій!

Вже дишуть у спину...
Істоти,
що вкотре не наздоженуть:
крилаті та чорні -
достоту,
пекельна і темна їх суть.

Добігти!
Чи встигну замкнутись?

...Прокинулась.
Ранок.
Сніжить.
І вкрадливий голос у вусі:
"Біжи, моя люба, біжи..."

01.2018



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-01-10 19:22:04
Переглядів сторінки твору 3841
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-10 21:24:36 ]
ось помітив, що нерідко як задався день на сайті
у якійсь певній тональності, у наявному випадку,
жаскій & похмурній, так і йде, ніби

а сон як сон, вдало передано
і ’вкотре не наздоженуть’, і далі ’чи встигну’

щодо емоційної відповідності, нмд, - зразково


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-01-11 14:29:30 ]
дякую, СоМі... Завше дбаю про віддповідність... Тішуся, якщо вдалось. Хоч буває нелегко)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-01-10 21:57:30 ]
Десь на ФБ є мій торішній допис по сон, де гналися за мною...
Проза.
Спонукання.

Гарний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-01-11 14:30:38 ]
Хотіла би почитати... Можна зсилку?
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2018-01-10 22:41:09 ]
переконливо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-01-11 14:31:13 ]
це головне) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-01-11 04:57:01 ]
Можливо... Можливо... Можливо...
Цей біг крізь життя... До життя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-01-11 14:32:03 ]
о Серго, дякую, що відчули цей нюанс...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-11 13:28:43 ]
Іноді сни виснажують більше за реальність.
Але прудкі ноги - порятунок і в снах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-01-11 14:33:33 ]
але в снах чомусь завжди так важко бігти...
Дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-11 14:42:15 ]
то все через ковдру, з власного досвіду знаю, бо доволі часто доводиться бути в "бігах".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-01-11 15:48:28 ]
Ось знайдений допис про сон
Фейсбук

Світлана-Майя Залізняк
12 серпня 2017 р.
Саме потік персеїд..... І сон під ранок...
Розгадка проста.
Хтось мене хотів повезти далеко, готував авто...речі....
Я вагалася.
Ці незнайомі люди перешіптувалися, запевнювали, що треба нагально з ними їхати.
Підійшов смаглявий молодик - і сказав: "Там тебе хочуть убити....оці, хто везтиме........ тікай"...
Я запитала: допоможеш у втечі?
А він показав пальцем незрозумілий знак..... І зник.
Були сходи... вода...
Втікала сама.
Через дахи, високі тини, повз сосни, недобудовані конструкції...
Вбігла у ліс. Дорога у хвоїнах...
На дорозі лежали два ножі. Гострі. Підняла їх, згодяться........
За мною бігли... Я кинулася в озеро і ...ножами розрізала воду зелено-буру, застояну... напівболото.
Десь був берег. Сонячно... А я пливу, вода до очей.....
Оце відчуття розрізання зеленавої води, а подекуди жабуриння, мов розтопленого оливкового масла, блискучими ножами - обіруч... не зникло.
Я тікала в поезію від прози... з її вбивчим нерозумінням добрих намірів, з її мотлохом, копошінням жабомишодраківки...міазматичними випарами заздрощів... зазнайства...нещирості.
Дорогу осилить лише той, хто йде.
💥

Плекаймо красу.
............
Мені часто сниться збирання у дорогу, я запізнитися боюся, довго збираю речі.
Недавно снилося, що таки приїхала, а одягу мало взяла і дивувалася, чому...))))))) це ж курорт...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-01-11 16:36:59 ]
Цікавий сон...
У моєму - якісь потойбічні істоти. Ганялись за мною десь тричі... Ще в дитинстві. Тричі чи й більше цей сон повторювався один в один. Не впіймали. Кожного разу встигала замкнути двері. Але те відчуття страху, коли ноги не слухаються а руки тремтять, досі пам'ятаю. Сни це щось таке непоясниме.)
Хтось мене ловив, але не впіймав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-01-11 15:56:57 ]
Цей стан генетичного дежавю напевне всім відомий і не так просто передати його поетичним словом. Фініш, ніби з морозцем по шкірі, але уявляється, що у Вашої ЛГ після просинання може з'явитися риторичне запитання: "А чи не надто швидко я бігла?":)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-01-11 16:39:17 ]
та це просто відгомін сну) Хоча... фінал може бути різний. Треба бути на чеку.
Дякую.