ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою в розквіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.

Юрій Лазірко
2025.12.03 01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М

Тетяна Левицька
2025.12.02 22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть

Олександр Буй
2025.12.02 21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...

На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих

Володимир Мацуцький
2025.12.02 20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

В Горова Леся
2025.12.02 17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.

Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,

Борис Костиря
2025.12.02 14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.

Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,

Сергій Губерначук
2025.12.02 10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,

Вікторія Лимар
2025.12.01 23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи  лоно.

Повітря холодним  вкриває рядном.
Відчутна  пронизлива  туга.
Зима  перетнула  швиденько кордон.

С М
2025.12.01 12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас

Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!

Борис Костиря
2025.12.01 11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує

Софія Кримовська
2025.12.01 09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.

Микола Дудар
2025.12.01 09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по

Тетяна Левицька
2025.12.01 08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / "Дарунок Сізіфа"

 Той самий сон...
...Ще надто далеко до хати.
І жах - наче брила в душі.
"Я бігтиму..."
Не озиратись!
Мороз - поза шкіру...
Мерщій!

Вже дишуть у спину...
Істоти,
що вкотре не наздоженуть:
крилаті та чорні -
достоту,
пекельна і темна їх суть.

Добігти!
Чи встигну замкнутись?

...Прокинулась.
Ранок.
Сніжить.
І вкрадливий голос у вусі:
"Біжи, моя люба, біжи..."

01.2018



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-01-10 19:22:04
Переглядів сторінки твору 3465
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-10 21:24:36 ]
ось помітив, що нерідко як задався день на сайті
у якійсь певній тональності, у наявному випадку,
жаскій & похмурній, так і йде, ніби

а сон як сон, вдало передано
і ’вкотре не наздоженуть’, і далі ’чи встигну’

щодо емоційної відповідності, нмд, - зразково


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-01-11 14:29:30 ]
дякую, СоМі... Завше дбаю про віддповідність... Тішуся, якщо вдалось. Хоч буває нелегко)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-01-10 21:57:30 ]
Десь на ФБ є мій торішній допис по сон, де гналися за мною...
Проза.
Спонукання.

Гарний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-01-11 14:30:38 ]
Хотіла би почитати... Можна зсилку?
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2018-01-10 22:41:09 ]
переконливо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-01-11 14:31:13 ]
це головне) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-01-11 04:57:01 ]
Можливо... Можливо... Можливо...
Цей біг крізь життя... До життя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-01-11 14:32:03 ]
о Серго, дякую, що відчули цей нюанс...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-11 13:28:43 ]
Іноді сни виснажують більше за реальність.
Але прудкі ноги - порятунок і в снах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-01-11 14:33:33 ]
але в снах чомусь завжди так важко бігти...
Дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-11 14:42:15 ]
то все через ковдру, з власного досвіду знаю, бо доволі часто доводиться бути в "бігах".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-01-11 15:48:28 ]
Ось знайдений допис про сон
Фейсбук

Світлана-Майя Залізняк
12 серпня 2017 р.
Саме потік персеїд..... І сон під ранок...
Розгадка проста.
Хтось мене хотів повезти далеко, готував авто...речі....
Я вагалася.
Ці незнайомі люди перешіптувалися, запевнювали, що треба нагально з ними їхати.
Підійшов смаглявий молодик - і сказав: "Там тебе хочуть убити....оці, хто везтиме........ тікай"...
Я запитала: допоможеш у втечі?
А він показав пальцем незрозумілий знак..... І зник.
Були сходи... вода...
Втікала сама.
Через дахи, високі тини, повз сосни, недобудовані конструкції...
Вбігла у ліс. Дорога у хвоїнах...
На дорозі лежали два ножі. Гострі. Підняла їх, згодяться........
За мною бігли... Я кинулася в озеро і ...ножами розрізала воду зелено-буру, застояну... напівболото.
Десь був берег. Сонячно... А я пливу, вода до очей.....
Оце відчуття розрізання зеленавої води, а подекуди жабуриння, мов розтопленого оливкового масла, блискучими ножами - обіруч... не зникло.
Я тікала в поезію від прози... з її вбивчим нерозумінням добрих намірів, з її мотлохом, копошінням жабомишодраківки...міазматичними випарами заздрощів... зазнайства...нещирості.
Дорогу осилить лише той, хто йде.
💥

Плекаймо красу.
............
Мені часто сниться збирання у дорогу, я запізнитися боюся, довго збираю речі.
Недавно снилося, що таки приїхала, а одягу мало взяла і дивувалася, чому...))))))) це ж курорт...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-01-11 16:36:59 ]
Цікавий сон...
У моєму - якісь потойбічні істоти. Ганялись за мною десь тричі... Ще в дитинстві. Тричі чи й більше цей сон повторювався один в один. Не впіймали. Кожного разу встигала замкнути двері. Але те відчуття страху, коли ноги не слухаються а руки тремтять, досі пам'ятаю. Сни це щось таке непоясниме.)
Хтось мене ловив, але не впіймав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-01-11 15:56:57 ]
Цей стан генетичного дежавю напевне всім відомий і не так просто передати його поетичним словом. Фініш, ніби з морозцем по шкірі, але уявляється, що у Вашої ЛГ після просинання може з'явитися риторичне запитання: "А чи не надто швидко я бігла?":)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-01-11 16:39:17 ]
та це просто відгомін сну) Хоча... фінал може бути різний. Треба бути на чеку.
Дякую.