ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Галина Гулієва
2018.04.25 18:00
Потяга меч розколе ябко пусте перону,
заки стовчем до крові чола і постоли.
Зійде - мов Бог із фрески - тихий, густобородий.
Килим черлений з ружі хто б йому постелив?

Все у хрестах та маках наші тіла парадні.
Стоншим себе до ниті - в полі, під мар

Олена Багрянцева
2018.04.25 17:11
А їм би ніколи не думати про війну.
Тримати в руках не снаряди, а квіти з поля.
Дивитися, як прокидається світ навколо.
Відчути усім єством гомінку весну.

А їм би не чути атак, не лічити втрат.
Збирати каміння час вже настане скоро.
Пора докладати

Адель Станіславська
2018.04.25 12:19
Гармонія душ і тіл -
Мозаїка світлотіні.
Півпоступ, півкрик... То в мні
Шаліє вулкан чуттів...

Півподиху до півсну,
Півмарева, півпокути...
О як же тепер забути

Ночі Вітер
2018.04.25 11:22
І все майне зухвалим промінцем:
обличчя, щем і вишень пелюстки,
що на вустах сполоханих твоїх
розквітли для цілунків і омани.

Та, кажуть, є продовження життя, -
не в згубі, зморшках, захололих меблях.
В якомусь неозорому де знов

Олександр Сушко
2018.04.25 04:09
Рятуйте!

Про що повинні думати мужі?
Хмарки у небі, вірші в позолоті?
А, може, про дітей? Чи біляші,
Які у пузо пхаєм на роботі?

А ще про тещу добру і жону,

Володимир Бойко
2018.04.25 02:01
Уже давно я отступил
С твоей дорожки прихотливой.
Хотел забыть, но не забыл
Коварный взгляд очей игривых.

Давно стихов я не писал,
Себя не мучил рифмой строгой,
Но сон спокойнее не стал,

Вікторія Лимарівна
2018.04.25 00:41
Нас приглашает мелодия к вальсу.
Взгляд твой горит озорной.
Чтоб отказать, не даешь ты мне шанса.
Вихрь увлекает шальной.

Глянец паркета струится сияньем.
Крепки объятья твои.
Снова душа замирает с волненьем.

Сонце Місяць
2018.04.24 21:31
закохані розстаються із
закоханими в них
стрічаються інші закохані
нових витівок задля
сезон бере по~ справжньому
& похідний шампань
хай для когось це пиво суціль
старі гойдалки при дворі

Світлана Майя Залізняк
2018.04.24 21:18
а дні текучі - хвильне молоко,
їх не догледиш. Бігли - пінна цівка...
Збирай печаль долонею, совком,
шукай те місто, де гукали: "Дівко!".

Залатуй шлейфи, термоси купуй.
Пливуть до ніг розгепані корита.
Шелесне осінь: "Пані... сабантуй...".

Андрій Грановський
2018.04.24 20:11
Подражаніє

А чому я не пташка з розлогим крилом,
Що літала торік під вікном?
Я б у небі тоді нескінченно літав
Та завжди б цей момент цінував.

Полетів я б на південь, у теплі краї,

Іван Потьомкін
2018.04.24 19:41
Протягом усього життя не вдалось йому стояти під ганебним стовпом громадської думки.
В домі повішеного не говорять про вірьовку. А в домі ката?
Боги лишають по собі гідність і вірних.
Рак червоніє по смерті. Яка ж гідна прикладу делікатність у жертви.

Ольга Паучек
2018.04.24 17:28
Цвіте кульбабка у траві,
Комашку гріє...
Нарешті свято настає
Тепла й надії,

Пора цвітіння, доброти,
Кохання, щастя,
Любові, спільної мети,

Сергій Гупало
2018.04.24 16:40
Автобус опівдні казиться,
Жаркий, як пательня дурника.
А мила у мене – ласиця,
Поранена знову суржиком.

Не лірика це, не баєчка:
Все вічне і все осонцене,
Усюди – Дажбога зайчики

Лесь Українець
2018.04.24 13:54
Доле безпритульницька,
Щербатая доле...
Куди не притулишся -
Ніде ти не вдома.

На одному місці краще,
На іншому гірше;
Жити таким чином важче,

Олександр Сушко
2018.04.24 13:36
Не у висях чи в пеклі кати наші й судді,
І в раю не очікуймо благ.
Треба вчитися радість приносити людям,
Дарувати краплини тепла.

А доокола згаслі, самотні, недужі,
У свитинах поношених міль.
Щире слово дощами хай падає в душі,

Ночі Вітер
2018.04.24 08:21
Под глазами бессонные ночи,
На губах ледяная тоска,
И в смятенье неясных пророчеств
Замирает невольно рука.

Бьет в окно истомившийся ветер.
Скрипнет лестницы дьявольский круг.
Кто–то нижет твой разум на вертел
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олена Музичук
2018.04.23

Катруся Садовнікова
2018.04.22

Марія Огнєва
2018.04.09

Богдана Гайдучек
2018.04.04

Матей Несторович
2018.03.25

Володимир Дубровський
2018.03.23

Христина Сікора
2018.03.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші

 Той самий сон...
...Ще надто далеко до хати.
І жах - наче брила в душі.
"Я бігтиму..."
Не озиратись!
Мороз - поза шкіру...
Мерщій!

Вже дишуть у спину...
Істоти,
що вкотре не наздоженуть:
крилаті та чорні -
достоту,
пекельна і темна їх суть.

Добігти!
Чи встигну замкнутись?

...Прокинулась.
Ранок.
Сніжить.
І вкрадливий голос у вусі:
"Біжи, моя люба, біжи..."

01.2018




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-01-10 19:22:04
Переглядів сторінки твору 488
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.136 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.214 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2018.01.14 20:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-10 21:24:36 ]
ось помітив, що нерідко як задався день на сайті
у якійсь певній тональності, у наявному випадку,
жаскій & похмурній, так і йде, ніби

а сон як сон, вдало передано
і ’вкотре не наздоженуть’, і далі ’чи встигну’

щодо емоційної відповідності, нмд, - зразково


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-01-11 14:29:30 ]
дякую, СоМі... Завше дбаю про віддповідність... Тішуся, якщо вдалось. Хоч буває нелегко)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-01-10 21:57:30 ]
Десь на ФБ є мій торішній допис по сон, де гналися за мною...
Проза.
Спонукання.

Гарний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-01-11 14:30:38 ]
Хотіла би почитати... Можна зсилку?
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2018-01-10 22:41:09 ]
переконливо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-01-11 14:31:13 ]
це головне) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-01-11 04:57:01 ]
Можливо... Можливо... Можливо...
Цей біг крізь життя... До життя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-01-11 14:32:03 ]
о Серго, дякую, що відчули цей нюанс...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-11 13:28:43 ]
Іноді сни виснажують більше за реальність.
Але прудкі ноги - порятунок і в снах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-01-11 14:33:33 ]
але в снах чомусь завжди так важко бігти...
Дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-11 14:42:15 ]
то все через ковдру, з власного досвіду знаю, бо доволі часто доводиться бути в "бігах".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-01-11 15:48:28 ]
Ось знайдений допис про сон
Фейсбук

Світлана-Майя Залізняк
12 серпня 2017 р.
Саме потік персеїд..... І сон під ранок...
Розгадка проста.
Хтось мене хотів повезти далеко, готував авто...речі....
Я вагалася.
Ці незнайомі люди перешіптувалися, запевнювали, що треба нагально з ними їхати.
Підійшов смаглявий молодик - і сказав: "Там тебе хочуть убити....оці, хто везтиме........ тікай"...
Я запитала: допоможеш у втечі?
А він показав пальцем незрозумілий знак..... І зник.
Були сходи... вода...
Втікала сама.
Через дахи, високі тини, повз сосни, недобудовані конструкції...
Вбігла у ліс. Дорога у хвоїнах...
На дорозі лежали два ножі. Гострі. Підняла їх, згодяться........
За мною бігли... Я кинулася в озеро і ...ножами розрізала воду зелено-буру, застояну... напівболото.
Десь був берег. Сонячно... А я пливу, вода до очей.....
Оце відчуття розрізання зеленавої води, а подекуди жабуриння, мов розтопленого оливкового масла, блискучими ножами - обіруч... не зникло.
Я тікала в поезію від прози... з її вбивчим нерозумінням добрих намірів, з її мотлохом, копошінням жабомишодраківки...міазматичними випарами заздрощів... зазнайства...нещирості.
Дорогу осилить лише той, хто йде.
💥

Плекаймо красу.
............
Мені часто сниться збирання у дорогу, я запізнитися боюся, довго збираю речі.
Недавно снилося, що таки приїхала, а одягу мало взяла і дивувалася, чому...))))))) це ж курорт...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-01-11 16:36:59 ]
Цікавий сон...
У моєму - якісь потойбічні істоти. Ганялись за мною десь тричі... Ще в дитинстві. Тричі чи й більше цей сон повторювався один в один. Не впіймали. Кожного разу встигала замкнути двері. Але те відчуття страху, коли ноги не слухаються а руки тремтять, досі пам'ятаю. Сни це щось таке непоясниме.)
Хтось мене ловив, але не впіймав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-01-11 15:56:57 ]
Цей стан генетичного дежавю напевне всім відомий і не так просто передати його поетичним словом. Фініш, ніби з морозцем по шкірі, але уявляється, що у Вашої ЛГ після просинання може з'явитися риторичне запитання: "А чи не надто швидко я бігла?":)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-01-11 16:39:17 ]
та це просто відгомін сну) Хоча... фінал може бути різний. Треба бути на чеку.
Дякую.