ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2018.06.21 06:01
У поліклініці – «совок».
Гниє чи догнива система?
Бо черги це болюча тема.
Із неї (черги) – ні на крок!
Жінки зчепилися в дуелі
Словесні поки що шрапнелі…
Ось – рукопашного урок.
У хід пішла війна сумками

Олена Багрянцева
2018.06.20 21:57
Ти рахуєш до ста. Я ж ховаюсь у тиші липневій.
Одягаюся в ніч і чекаю, що скоро знайдеш.
Я покірно стою у космічній густій атмосфері.
Без обмежень і меж.

Усміхаюсь тобі. Ти рахуєш до тисячі спритно.
Повний місяць ясний видає мене. Ну і нехай.
Я зн

Іван Потьомкін
2018.06.20 20:57
– Возвращаюсь я как-то электричкой в свой Энергодар – городок строителей и эксплуатационников Запорожской атомной станции. Вагон почти пустой. Редкие пассажиры уже готовятся к выходу, как вдруг подходит ко мне сельского вида пожилая женщина и спрашивает,

Олександр Сушко
2018.06.20 16:53
Вікно закрито. Човга тінь за склом,
Неситий погляд ковзає по шипці.
Вже не болить одірване крило,
Поніс в зубах трофей писака-гицель.

У нього голоднеча й ціль нова,
Плете зі слів міцні облавні сіті.
Кровиця жертв п'янить, немов первак,

Ігор Шоха
2018.06.19 22:32
Десь помандрував і ти, Іване.
Зав’язався калиновий цвіт.
Сходить сонце, як гаряча рана.
Сонях доганяє білий світ.

Синє небо відкриває браму.
Там і Щек, і Либідь, і Хорив...
Дядько Кий узяв тебе на раму

Микола Дудар
2018.06.19 18:32
Розваги виніс ти за дужки
Годиник вимкнув, телефон
Позвав із роздумів Забужко
Який не є, а камертон
І горизонти й паралелі
Позеленіли геть в журбі
Ще й споглядає хтось зі стелі
Невчасно, байдуже тобі...

Наталка Пілігрим
2018.06.19 16:34
Весна насипає у горло пилу,
усе навколишнє вбирає у сірість,
дороги і люди – ти вирви, вирви…
Твоя й березнева самотність стрілись.

Лице сполотніле, прообраз дому,
їм промінь жахкий домалює зморшок,
у тебе із містом одні геноми –

Олександр Сушко
2018.06.19 06:10
Тарганисько сховалося у шпарку,
Поласувало нагло кавуном.
Узимку люди мерзнуть, літом – жарко,
Вдоволених не бачу вже давно.

Не вистачає грошей, хисту, тями,
Ще й вороги в Донбасі і Криму.
Рука сусіда піднімає камінь,

Маркіяна Рай
2018.06.19 00:18
Коли в тобі скінчився день,
Аж ніч заплакала раптово,
Коли в тобі немає слова
І не співається пісень,

І лінь дивитися на світ,
І тінь сповзає геть у п'яти,
Коли у грудях стужа м'яти,

Ігор Шоха
2018.06.18 23:08
А у оборі нашої корови
ще є телята нашої біди -
мураєви, і гепи, і царьови -
ті самі клони, що і муравйови,
на вим’ї євразійської орди.

***
А на цьому світі легше жити,

Адель Станіславська
2018.06.18 15:33
У всі часи інакшості - інакші.
У всі часи приречені вони.
І навіть сильні духом - завжди слабші
І зметені в нерівностях війни.

Були і каменовані, й розп'яті
І топлені, і палені в вогні...
Нормальніші нормальних - більш

Олексій Кацай
2018.06.18 15:13
Йде сніг.
Вечір темряву бгає
у ламп віртуальні сніжки.
Комп’ютерні ігри стирає,
залишивши ярлики.

Забралами висять вони
на моніторах шибок.

Володимир Бойко
2018.06.18 12:14
Дощать дощі, зміняючись дощами,
А після них приходять ще дощі.
В повітрі пахне гниллю і грибами,
Чатують жертв поміж кущів кліщі.

Така погода увійшла у моду,
Згнивають полуниці на грядках,
З-за бур'янів не видко вже городу,

Ірина Вовк
2018.06.18 10:55
…і ти, мій друже, будь мені зі мною, -
Шепоче серце лірою-струною,
Коли паде із лип духмяний цвіт,
І неба окривавлений болід
Засліплює вогнем печальні очі
Посеред тьми безсонних свідків ночі, -
Пребудь мені… о будь мені зі мною!..

Наталка Пілігрим
2018.06.18 09:42
поміж двох будинків між якими тиша
ліпить свою нішу і плете нитки
опадають ночі на галуззя вишень
колискові інші і дірок зірки

сумовито світять у зіниці вулиць
щоби не почули кроки ліхтарів
і ніхто не певен так бо є і було

Олександр Сушко
2018.06.18 07:28
Молись!

Корівка гедзів ляпає хвостом,
А мій п'ятак застряг у райській брамі.
Товкти отця безпечніше гуртом,
Молитися - отарою у храмі.

Стоять перед амвоном "голубі",
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Зоріна Головатюк
2018.06.14

Наталія Навроцька
2018.06.13

Готра Ян
2018.06.12

Оксана Мишанич
2018.06.08

сергій порицький
2018.06.07

Софія Мацькович
2018.06.03

Аліна Ластович
2018.05.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Рудокоса Схимниця (1976) / Вірші

 Апокриф

Хай не грають оркестри, хай стихнуть пісні солов'їні!
Хо́ри наших чуттів не триматимуть ніжності стрій

Не шукай! Не розпитуй! На наших лазурних дорогах
Непролазними хащами бігають хижі вовки

Марґо Ґейко


Він вкотре її забував назавжди й остаточно,
До пральки вкидаючи постіль з легким ароматом
Розтріпаних кіс і розведених ніг. Кровоточив,
Ривком видираючи з себе, і криючи матом

Нервові заломлення губ, зацілованих звіром.
Стиралась помада, звивалася шия Горгони,
Як летом вітрильника вільного входив у біле
Захмар’я гори, а долоня стискала патрони.

Козацькою чайкою різко врізався в заплаву,
Не брав полонених, бо пощо їх співи надривні.
Триножив, вганяючи нігті у спину хлипкаву,
А в горлі у неї скипали жоржини і рими,

Бо в неї всі війни свої, бо гештальт перемоги
Один на мільйон, не такий, що прописано в книгах:
Отой полководець ввижався, як мінімум, богом…
Хотіла піддатись, спадаючи снігом так тихо,

Аж хрускіт фаланг видавався гучнішим за вибух,
А стріли ключиць поціляли точніше образи.
…Мій соколе сизий, опівночі снилися риби, –
Дивилися тяжко, зрізаючи литки алмазом.

О сизий сокОле, жорстокий, коханий! Твій постріл
Пласким животом загніздився, пораненим птахом
Звиває кубельце. Намулами ліпиться острів.
Покинеш лиш мертвим – без жалю, без болю, без страху…

Ламаючи крила, стираючи ступні до струпів,
Укотре навічно ішов в чорні храми на требу,
Де виклично-гордо гінкою струною прикута
Та сука, та відьма, нагноєна скалка між ребра.
3.12.2016





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-01-12 17:11:27
Переглядів сторінки твору 1542
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.239 / 6  (4.885 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 5.171 / 6  (4.899 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.04.28 10:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2018-01-14 11:03:29 ]
Схимниця - розумниця. Техніку вдосконалить - і буде супер! Хто така Марго - не знаю...
Шкода, що мій коментар видалили. той, що у напрямку С.Залізняк...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-01-13 08:41:43 ]
Нема хвороби, друзі, нема. Є інший світ, інше світобачення, інші думки, інші смаки. Чим приваблює твір? Пластикою. А чим не дуже? Лукавством. І те, і те має право бути.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-13 21:01:27 ]
Розведені ноги – се дуже поетично та виклично... Кожний чоловік теє потвердить!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-13 21:48:41 ]
Це хльостко, це – навідмаш...
Кожен знає, про який аромат йдеться)
А ноги – то найпрекрасніша частина!..
"Коль прекрасны ноги благовествующих" – Біблія))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-13 23:34:52 ]
Іноді, аби когось привести до тями, доводиться навіть давати ляпаса...
Зваба жінки може виявлятись у таких дрібничках, що навіть законний чоловік (зі штампом у паспорті) не помітить...
Але коли жінка каже про "розведені ноги", жоден чоловік не залишиться байдужим!..
Ave "аромату розведених ніг"!
Що може бути ліпше за таке привітання?..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-01-14 01:50:52 ]
Перепрошую і вас, після видалення деяких коментарів так виглядає, що ви ведете монолог, але тема достойна і цілком зрозумілі ваші слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-14 12:11:46 ]
Дякую – за Вашу оцінку...
Тема – більш ніж достойна, адже за нею саме життя!..
Ніколи не припиню оспівувати жіночої зваби!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-01-14 01:17:54 ]
Ну от, адміністрація рішуче видалила коментування цього твору в частині особливо експресивних відгуків. Чому? Бо це таки сторінка твору, опублікованого, не в останню чергу, з покладанням на вроджений чи набутий аристократизм читачів. У цьому важливий ключик до розуміння моментів, котрі деякими коментаторами були перенесені в іншу сферу буття.
Ще раз хочу нагадати, що мова просто народу - це одне, а мова , наприклад, представників Ордену маньєристів - це дещо інше, як у специфіці потрактування, так і в розширенні образів суто в напрямку аристократизму.

Взагалі, постає проблема після всього, що раптово отримала на свої плечі авторка і що так хижо повидаляла адміністрація, - проблема виникнення надто вже простої мови критики на рівні зовсім іншому, аніж рівень і стилістика твору. Звичайно, в кожному нашому творі є недоліки, ми їх бачимо чи не бачимо, але вони є. Як у тому анекдоті про жителів степів (і читачах української поезії, напевно).
Отже, у творі є суто своя проблематика, і на цю проблематику потрібно дивитися не очима читача, а саме очима героїні - вона так це бачить, так відчуває. Це перевтілення в героїню, нмсд, - найперша потреба для критика. Тільки так, думаю, можемо бути корисними авторові, та й собі. Бо коментувати в інших цілях, навіщо? Коментар обов`язково, як на мою скромну думку, повинен бути у співтворчості, принаймні в колі таких ж бо авторів. Начебто DIXI?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-14 22:01:46 ]
дякую Редакції Майстерень за втручання в ситуацію


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (Л.П./М.К.) [ 2018-01-28 14:49:37 ]
О, Дорога Схимнице, я оспівала тему аромату, який Ви мали на увазі. І Вашу героїню теж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-30 20:17:21 ]
дякую)
я просто до цього свого вірша уже маю якийсь страх тепер...((