ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Любов Бенедишин
2015.09.01 10:31
Неба миро.
Саду птахоспіви.
Дня жаринка
у кадилі часу.
Післясмак причастя.
І - о диво! -
післясон
Горіхового Спаса.

Марія Дем'янюк
2015.09.01 10:16
Спекота...
Дощ пройшов...
Не дощ -
краплини поту...
А далі -
знову сонця позолота...
Коли вже завітає вітерець,
І спека врешті зійде нанівець?

Іван Потьомкін
2015.09.01 10:14
Було це за тих часів, коли ще всі один одного розуміли. Якось, не знайшовши поживи в лісі, голодний Лис, не відаючи, куди вже йде, опинився на березі річки і од подиву застиг на місці: риби вистрибували з води так, що от-от готові опинитись біля нього.

Серго Сокольник
2015.09.01 02:02
Темучін відійшов до ріки...
Доля зрадила... Військо тікає...
Ти, Джамухо- слабкий. Ти- слабкий.
Нині смерть ти свою відпускаєш.

Він повернеться з помстою, злий.
Знов розбиті з"єднаються в зграю.
Побратима ти кров не пролив-

Наталя Шаповалова
2015.08.31 17:39
Янголи курили і сміялись,
дивлячись в бузкові нетрі світу,
білі крила втомлено зім'ялись,
нервний прояв ніде було діти,
мокре зілля лоскотало руки,
загортаючи в обійми грубий попіл,
вирізняючи із тиші мертві звуки,
вони мороку давали сміхом опір.

Олександр Олехо
2015.08.31 14:31
Панянка осінь чимчикує,
легке замріяне дівча.
Принади літа ще не всує
у ритмі танцю ча-ча-ча.
Прозорі зорі вересневі
і біла димка у ріки.
Звичайно, руни не липневі,
але й корити не з руки.

Світлана Майя Залізняк
2015.08.31 13:24
У львівському видавництві "Сполом" вийшла друком "Птахокардія", 600 сторінок, тверда повнокольорова палітурка, папір і друк офсетні.
Авторська редакція 2015 року.
Передмова Галини Білик, післяслово та коректура - Світлана Козаченко.
На обкладинці -

НаЗаР КуЧеР
2015.08.31 12:11
Вечір ласкаво вбивав день
Десь били дзвони йшло відлуння
Стукіт копит танці тіней
Хтось грав Пяцоллу немов безумний

Стоїш навпроти дратуєш погляд
І кучерями маниш з пліч
Глибокі очі з-під окулярів

НаЗаР КуЧеР
2015.08.31 11:54
Три чверті дня вже влились в вічність
Забрали ніжність й теплоту
Сльозило небо родило спішність
І водночас тягло до сну

Слизька бруківка столітнім горем
Кудись несла бездумний люд
Туман спускавсь мов біле море

Марія Дем'янюк
2015.08.31 09:10
У темряві живе гнітюча темінь,
А сяйво поселилося у світлі.
У темряві все в"яле, в світлі - квітле...
Та де межа, щоб світло не сліпило,
Чи серце в теміні навік не скам"яніло?..
Проникне сяйво в темінь - буде синість,
Небесна, чиста, Божа невловим

Серго Сокольник
2015.08.31 00:35
Дзеркала... Дзеркала... Дзеркала...
Вічний спомин, що канув в минуле...
Що ми бачимо в вас, дзеркала?
Мовчите? Чи, можливо- поснули?

Пробудіться! Проходжу крізь вас-
В міждзеркаллі нам зустріч вготована.
Я- з життя. Ти- зі смерті. Ми час,

Домінік Арфіст
2015.08.30 22:44
вмуроване каміння «ти моя!»
витесується долею в скрижалі...
отрутою на змієвому жалі
засохла кров солодкого дання
розчинені в твоєму молоці
руді шматки божественної глини…
усі шляхи зійшлися воєдино
у лінії на Євиній руці…

Олена Балера
2015.08.30 19:11
Прикрасивши лавровим листям одяг,
На співчуття дала надію ти.
Для мене це таємний знак відтоді –
Засвідчення твоєї доброти.
Спромігся я зміцніти й осягти
Твою тендітну душу незлобиву.
Солодкий щем у серце умісти,
Сповита листям лавра юна діво!

Олександр Олехо
2015.08.30 18:32
А правда, що осінь фригідна
і бабине літо – обман?
Фліртує… На більше не згідна.
Пологи псуватимуть стан.

А хто залицяльники? Вітер –
проноза, Спіноза, штукар.
Шукає листочки для літер

Світлана Майя Залізняк
2015.08.30 15:20
В черевичках зозулиних фея присіла на тин.
Розглядає малюнки, намистечка, вишиті мальви.
Підбігає до черги окроплений дощиком син.
Не приніс їй нічого, общипує китицю сальвій...

На столі між гайок - недоліплений палевий кінь,
Олівець Н-4, блокнот,

Світлана Майя Залізняк
2015.08.30 15:09
Тебе народили - живи.
Ніхто не питав, чи захочеш.
Під натиском слів і трави
Годуєш мишей, тамагочі.

Виходиш у перший тираж
Крізь лавром уквітчаний вилом.
Не люблять за модус і раж
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Маріанна Медзінська
2015.08.29

Клименко Петро Петро
2015.08.28

антон жданкін
2015.08.26

Назар Східний
2015.08.24

Олеся Бойко
2015.08.23

Володимир Терещенко
2015.08.17

Наталка Пілігрим
2015.08.14






• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Усі Словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Борис Олійник (1937) / Вірші

 ПІСНЯ ПРО МАТІР
Посіяла людям
        літа свої літечка житом,
Прибрала планету,
        послала стежкам споришу,
Навчила дітей,
        як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко -
        і тихо пішла за межу.
- Куди ж це ви, мамо?! -
        сполохано кинулись діти.
- Куди ви, бабусю? -
        онуки біжать до воріт.
- Та я недалечко...
        де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти...
        А ви вже без мене ростіть.
- Та як же без вас ми?..
        Та що ви намислили, мамо?
- А хто нас, бабусю,
        у сон поведе по казках?
- А я вам лишаю
        всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах,
        і золото на колосках.
- Не треба нам райдуг,
        не треба нам срібла і злота,
Аби тільки ви
        нас чекали завжди край воріт!
Та ми ж переробим
        усю вашу вічну роботу, -
Лишайтесь, матусю.
        Навіки лишайтесь. Не йдіть.
Вона посміхнулась,
        красива і сива, як доля,
Змахнула рукою - злетіли увись рушники.
«Лишайтесь щасливі», -
        і стала замисленим полем,
На цілу планету,
        на всі покоління й віки.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Любов Бенедишин 7 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 6.5 Любитель поезії / Майстер-клас


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-07-08 11:16:37
Переглядів сторінки твору 67370
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.073 / 6.75  (5.061 / 5.78)
* Рейтинг "Майстерень" 5.848 / 6.5  (5.036 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-09-08 16:29:12 ]
Кожного разу, коли чую цю пісню у виконанні Таїсії Повалій (акапельно), по моєму обличчю течуть сльози. А коли почула її вперше, не знала хто автор. Але дуже-дуже захотілось дізнатися. Так я знайшла стежину в творчий світ (радше - Всесвіт) Бориса Олійника. Як на мене "Пісня про матір" - твір геніальний "на цілу планету, на всі покоління й віки".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-08 16:38:32 ]
Так, це геніальний вірш і геніальна пісня. А я цей вірш розказувала на вибір на екзамені по укр.літ-рі в 11му класі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-08 16:58:48 ]
Тепер ти мої думки читаєш!:) Учиться напам"ять аж бігом кожним учнем! А як емоційно написаний! Я його читала на шкільному вечері. Ось.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-08 17:00:09 ]
Учеться.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-08 17:03:44 ]
учЕться? та нє... учиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-08 17:11:00 ]
Обережно , то міна.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-09-08 16:48:22 ]
ой, не я буду, якщо не похвалюся, що дуже люблю творчість Бориса Олійника і що ми з ним земляки)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-12-15 13:46:03 ]
Оце тут добре слухати цю Пісню:
http://www.youtube.com/watch?v=HyglVUGhNQo


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-11-01 11:17:41 ]
А я все чекаю, коли Борис Ілліч
виправить "Вона посміхнулась" на "Вона усміхнулась".
"посміхнулась/усміхнулась" - пароніми!
А може, допоможуть редактори?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Январская (Л.П./М.К.) [ 2012-11-01 12:58:07 ]
Посеяла людям годочки
-года свои житом,
Убрала планету,
укрыла тропинки травой,
Детей научила,
на свете как с правдою жить им,
Вздохнула легонько –
и в небо пошла на покой.

- Куда же вы, мама?! –
взволновано кинулись дети.
- Куда вы, бабуля? –
внучата бегут до ворот.
- Да я недалёко…
где солнышко в дрёме не светит.
Мне время в дорогу…
а вам – подрастать без забот.

- Да как же без вас мы?..
да что вы надумали, мама?
- А кто же, бабуля,
нам будет помощницей в снах?
- А я оставляю
вам радуги все с журавлями,
И росы на травах,
и золото на колосках.

- Не надо нам радуг,
не надо богатства и злата,
Лишь только бы ждали
всегда вы нас возле ворот.
Мы справимся сами
со всей вашей вечной работой, -
Останьтесь же, мама,
останьтесь на век! - ни на год.

Она улыбнулась,
седою красавицей-долей,
Взмахнула рукою –
взлетели края рушника.
«Счастливыми будьте!» -
и стала задумчивым полем
Размером с планету,
и памятью нам на века.


23.02.2012