ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Кисельов
2015.04.21 00:59
Немає Донбасу - є зона АТО,
розтрощена вщент озвірілими зайдами,
що криком горланять - мовляв, тут ніхто
"на мові" не вміє, історію вкрали ми

у "старшого брата"... Але не бреши.
Тебе не назву вже ніколи я братом.
Нам вогнище ненависті не креши

Роман Коляда
2015.04.21 00:33
Цвинтар - це наче хмарочос,
Якого поклали на землю
І постійно добудовують
Все нові й нові квартири.

Віко труни чи надгробок - це наче вікно,
А до вікон зазирати негарно.
Та все одно скоро всі підуть

Світлана Майя Залізняк
2015.04.21 00:00
Для бажаючих почути мої поезії

канал на ютубі


https://www.youtube.com/channel/UCWiXY8C9LW9QP4NCMI-duiQ

Сергій Гупало
2015.04.20 22:03
Я к тебе позвоню над рекою.
Так ведь ближе, мне кажется, к сердцу.
Я – с мобилой, мобилен, спокоен,
Ты – как прежде – безжалостна, с перцем.

И я слышу: открылись сосуды,
Как весенние буйные реки.
К нам прижался весь мир неподсуден,

Сергій Гупало
2015.04.20 21:58
Меня накрывало льдиной,
Меня покрывало льдом,
Когда пред тобой, невинной,
Я будто вильнул хвостом.

Но это не тот был случай,
Причастный к «шерше ля фам».
Тебя я совсем не мучил,

Валерій Хмельницький
2015.04.20 17:08
Удар, удар, іще удар, і знов удар - і от
Борис Будкеєв (Краснодар) проводить аперкот.
Ось він затис мене в кутку, а ось я ледь утік,
Ось - аперкот, і я лежу, недобре так мені.

І думав Будкеєв, й у щелепу бив:
"Оце щонайкращий в житті позитив

Владислав Лоза
2015.04.20 14:18
Эти строфы саднят поневоле:
будь фортуна – непойманный тать,
сто ли бед, измождённостей сто ли
предстоит по дороге узнать,
будь я изгнан и даже запятнан,
будь мои паруса – решето,

всё равно я приеду обратно

Світлана Майя Залізняк
2015.04.20 13:52
Є чорні перли, білена печаль.
Збирати копійки на лайнер, віллу?
Окремішність. До кого не причаль,
У кожного каденція дотліла.

Звір береже ошкірених божків,
Люд мітить храми, спродує парцели.
А кроки у незвідане лункі.

Владислав Лоза
2015.04.20 11:37
Напівзагубленість, напівтуман
старих причалів та химерність форм
предметів, піднятих з морських низин,
потерте димом і морозом скло,
рукописи, що скупчилися за
ним стосами, як стовбури дерев,
ховаючи причину і знання
за власної дешевої

Владислав Лоза
2015.04.20 07:57
Він був штатним фотографом і мав кенон із потрісканим шкіряним ремінцем;

тоді таких було на всю область штуки три;

командировки розкидали його по всьому союзу; він клав на плівку всяких ташкентських керівників, що стиснули один одному руки на

Осип Мандельштам
2015.04.19 22:30
Когда б я уголь взял для высшей похвалы —
Для радости рисунка непреложной,—
Я б воздух расчертил на хитрые углы
И осторожно и тревожно.
Чтоб настоящее в чертах отозвалось,
В искусстве с дерзостью гранича,
Я б рассказал о том, кто сдвинул мира ось,

Сергій Гупало
2015.04.19 16:56
Пане Валерію Хмельницький, тобто - Валентине Ліпчинський!
Стосовно Ваших пародій я не погрожую, я інформую, попереджую. Погрози - це не моє.
Два роки тому я писав: " з Вами спілкуватися - що з сопливим з однієї тарілки їсти". Минуло чимало часу - н

Владислав Лоза
2015.04.19 14:32
Як не дає тікати нам
наявність віз;
як імпульсом новим рядкам –
твій творчий криз;
як проявом нестачі сил
є бурелом –

так факт обірваності крил

Іван Потьомкін
2015.04.19 05:44
Тільки добро й милосердя
мене супроводити будуть
по всі дні мого життя,
а я пробуватиму в Домі Господньому
довгі часи!"
Книга псалмів. 22:6

"Чи маю настільки цивільної відваги,

Серго Сокольник
2015.04.18 23:14
Весна іде. Хоч холод вогкістю чіпляє
За комірці підмерзлих клерків у містах,
Вона неспішно диво-сили набуває
В сосново-терпких теплим диханням лісах.

Вона іде. Уже на пагорбах крізь глицю
Фіалок паростки пробили шлях у світ.
І розцвіли. І ск

Владислав Лоза
2015.04.18 23:08
Вітер нічого не змінює;
зовсім не змінює, начебто,
доки у погребі міни є,
доки за все не заплачено.

Просто мінливими зграями
листя мігрує у березень.
Це ні на що не впливає і
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

микола сергій
2015.04.19

Сонцедар Печерник
2015.04.15

Маша Марія
2015.04.12

Олексій Мазурак
2015.04.07

Соломія Сласна
2015.04.04

Тетяна Гладиш
2015.03.30

Квітка Папороті
2015.03.30






• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Усі Словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Борис Олійник (1937) / Вірші

 ПІСНЯ ПРО МАТІР
Посіяла людям
        літа свої літечка житом,
Прибрала планету,
        послала стежкам споришу,
Навчила дітей,
        як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко -
        і тихо пішла за межу.
- Куди ж це ви, мамо?! -
        сполохано кинулись діти.
- Куди ви, бабусю? -
        онуки біжать до воріт.
- Та я недалечко...
        де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти...
        А ви вже без мене ростіть.
- Та як же без вас ми?..
        Та що ви намислили, мамо?
- А хто нас, бабусю,
        у сон поведе по казках?
- А я вам лишаю
        всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах,
        і золото на колосках.
- Не треба нам райдуг,
        не треба нам срібла і злота,
Аби тільки ви
        нас чекали завжди край воріт!
Та ми ж переробим
        усю вашу вічну роботу, -
Лишайтесь, матусю.
        Навіки лишайтесь. Не йдіть.
Вона посміхнулась,
        красива і сива, як доля,
Змахнула рукою - злетіли увись рушники.
«Лишайтесь щасливі», -
        і стала замисленим полем,
На цілу планету,
        на всі покоління й віки.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Любов Бенедишин 7 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 6.5 Любитель поезії / Майстер-клас


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-07-08 11:16:37
Переглядів сторінки твору 63760
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.073 / 6.75  (5.061 / 5.78)
* Рейтинг "Майстерень" 5.848 / 6.5  (5.036 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-09-08 16:29:12 ]
Кожного разу, коли чую цю пісню у виконанні Таїсії Повалій (акапельно), по моєму обличчю течуть сльози. А коли почула її вперше, не знала хто автор. Але дуже-дуже захотілось дізнатися. Так я знайшла стежину в творчий світ (радше - Всесвіт) Бориса Олійника. Як на мене "Пісня про матір" - твір геніальний "на цілу планету, на всі покоління й віки".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-08 16:38:32 ]
Так, це геніальний вірш і геніальна пісня. А я цей вірш розказувала на вибір на екзамені по укр.літ-рі в 11му класі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-08 16:58:48 ]
Тепер ти мої думки читаєш!:) Учиться напам"ять аж бігом кожним учнем! А як емоційно написаний! Я його читала на шкільному вечері. Ось.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-08 17:00:09 ]
Учеться.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-08 17:03:44 ]
учЕться? та нє... учиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-08 17:11:00 ]
Обережно , то міна.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-09-08 16:48:22 ]
ой, не я буду, якщо не похвалюся, що дуже люблю творчість Бориса Олійника і що ми з ним земляки)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-12-15 13:46:03 ]
Оце тут добре слухати цю Пісню:
http://www.youtube.com/watch?v=HyglVUGhNQo


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-11-01 11:17:41 ]
А я все чекаю, коли Борис Ілліч
виправить "Вона посміхнулась" на "Вона усміхнулась".
"посміхнулась/усміхнулась" - пароніми!
А може, допоможуть редактори?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Январская (Л.П./М.К.) [ 2012-11-01 12:58:07 ]
Посеяла людям годочки
-года свои житом,
Убрала планету,
укрыла тропинки травой,
Детей научила,
на свете как с правдою жить им,
Вздохнула легонько –
и в небо пошла на покой.

- Куда же вы, мама?! –
взволновано кинулись дети.
- Куда вы, бабуля? –
внучата бегут до ворот.
- Да я недалёко…
где солнышко в дрёме не светит.
Мне время в дорогу…
а вам – подрастать без забот.

- Да как же без вас мы?..
да что вы надумали, мама?
- А кто же, бабуля,
нам будет помощницей в снах?
- А я оставляю
вам радуги все с журавлями,
И росы на травах,
и золото на колосках.

- Не надо нам радуг,
не надо богатства и злата,
Лишь только бы ждали
всегда вы нас возле ворот.
Мы справимся сами
со всей вашей вечной работой, -
Останьтесь же, мама,
останьтесь на век! - ни на год.

Она улыбнулась,
седою красавицей-долей,
Взмахнула рукою –
взлетели края рушника.
«Счастливыми будьте!» -
и стала задумчивым полем
Размером с планету,
и памятью нам на века.


23.02.2012