ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Торон
2016.12.09 00:06
пам’яті членів артистичного товариства та їхніх гостей, які загинули в пожежі 2 грудня)

Куди ж ти дивився, Господи,
як сорок згоряли в вогні?
Перебираю в просторі
слова біблійні твої.
Як же це: «Ні волосина
не впаде без моєї волі»?

Микола Дудар
2016.12.08 17:31
нам не впоратись
нас болить
гей, ви скоро там?!..
як воли…
може з жиру вже?..
чути дзвін..
а за вирвою
знову Він…

Микола Дудар
2016.12.08 14:27
… вернулась осінь нещодавня
двобій морозу із теплом
і ожили Дніпрові плавні
і через раз у горлі ком…
там лебідь… лебідь поміж льодом
закоротились полюси
сфотографують відчай згодом
і зникнуть в безвість голоси

Олександр Олехо
2016.12.08 10:34
Осінні тіні – передзим’я …
Із краю зоряних снігів
іде корова – біле вим’я,
і почет срібних батогів.
Жене корову напрям руху
із року в рік по колу днів,
а з нею – хугу-завірюху
і тишу сяйних холодів.

Юрій Кисельов
2016.12.08 01:24
В телескопі наш баран
віднайшов Альдебаран*.
Запитали ми барана
про дива Альдебарана.
Відповів тоді баран:
"Бачив я Альдебаран,
тільки ви мене, барана,
не чіпайте вранці-рано".

Тетяна Левицька
2016.12.07 13:15
Мамі не хочеться жити у місті -
Рідна земля і на старість опора.
Тоне в бузку невеличке обійстя,
Хата, садок і криничка прозора.
Руки спрацьовані, а у домівці -
Затишку, світлу відчинені двері.
Спів солов’їний рве душу сопілці,
Мамі вклоняютьс

Шон Маклех
2016.12.07 12:20
Осінь слідами крука-нездари
На мокрій землі сподівань
Шкандибала за хвіртку холодних днів,
Блукала-блудила жінкою божевільною
У сукні подертій для вітру-коханця
(Бо така вона – осінь
Без імені, без бажань-гирьок:
А на терезах все, навіть спогади),

Іван Низовий
2016.12.07 11:51
В бездарній п’єсі
Преганебну роль
Актор великий
Грає через силу –
Істоту безголову і безкрилу
Він представля.
Імення їй – Король.
Це ж не його, звиняйте,

Іван Низовий
2016.12.07 11:34
Білопілля, Верхосулля –
Ось моя адреса
Планетарна:
Зліваплеса
Там кує зозуля;
Справаплеса груша-дуля
Глечики медові,
Повні хмелю та любові,

Олександр Олехо
2016.12.07 10:15
Амоку днів напишуть оди
через розстріляні роки,
на їх руїнах антиподи
зійдуться ладити зірки.

І не зупинять їх братання
ні кров пролита, ані смерть.
У арсеналі – лже-зітхання

Віктор Кучерук
2016.12.07 07:59
З-під снігу бачиться потроху
Пожовкле листя полину,
І мішанина сіра моху,
І слід, який не обмину.
І хризантеми напівсонні,
І сум розлук, що там снує, –
І самота моя бездонна
Лице показує своє...

Володимир Бойко
2016.12.06 23:42
Мене довкола морок огортає
Самотності, зневіри й гіркоти.
І лиш одна далека зірка сяє,
І зірка та зоветься просто – ти.

Далека ти, хоч ніби зовсім поряд,
І світиш тьмяно, наче крізь туман.
Мені дарує твій зрадливий погляд

Світлана Майя Залізняк
2016.12.06 22:13
Потреба емалей, моралей, краси.
Очисти, хуртечо, від яду оси,
Присип калабані, макітри, димар.
Двигтить ескалатор за вервицю хмар.

Солоху лукаву облапує туз.
А я на заваді... бо в хату не ту...
Соломки випрохує в лиски бичок:

Нінель Новікова
2016.12.06 21:03
ЛІНА КОСТЕНКО ТОБІ…

***
І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
Я ще ніколи не пила.
Такої чистої печалі,

Ігор Шоха
2016.12.06 20:39
Чи то погода нами пише,
чи ми про неї кожен день,
коли душа на ладан дише?
Але не меншає пісень.

Зима мелодіями жовтня
манила цілий листопад
у дні і ночі допотопні,

Олексій Кацай
2016.12.06 20:07
Крайнебо парує за склом орбітального ліфту.
Ранок димиться синім серпанком довкіл.
Хвилі хмаровиння рожево погойдують крихти
з галактик, що відкраяні від буханки опуклих небес
ножами титанових крил: то пілот Гулівер пана Свіфта
годує мален
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Курасова
2016.12.04

Лілія Помернюк
2016.12.02

Ольга Гаврилюк
2016.11.29

Мирослава Шевченко
2016.11.13

Дмитро Сопін
2016.10.29

Дарій Зіньківський
2016.10.28

Козак Дума
2016.10.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Борис Олійник (1937) / Вірші

 ПІСНЯ ПРО МАТІР
Посіяла людям
        літа свої літечка житом,
Прибрала планету,
        послала стежкам споришу,
Навчила дітей,
        як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко -
        і тихо пішла за межу.
- Куди ж це ви, мамо?! -
        сполохано кинулись діти.
- Куди ви, бабусю? -
        онуки біжать до воріт.
- Та я недалечко...
        де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти...
        А ви вже без мене ростіть.
- Та як же без вас ми?..
        Та що ви намислили, мамо?
- А хто нас, бабусю,
        у сон поведе по казках?
- А я вам лишаю
        всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах,
        і золото на колосках.
- Не треба нам райдуг,
        не треба нам срібла і злота,
Аби тільки ви
        нас чекали завжди край воріт!
Та ми ж переробим
        усю вашу вічну роботу, -
Лишайтесь, матусю.
        Навіки лишайтесь. Не йдіть.
Вона посміхнулась,
        красива і сива, як доля,
Змахнула рукою - злетіли увись рушники.
«Лишайтесь щасливі», -
        і стала замисленим полем,
На цілу планету,
        на всі покоління й віки.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Любов Бенедишин 7 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 6.5 Любитель поезії / Майстер-клас


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-07-08 11:16:37
Переглядів сторінки твору 83727
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.073 / 6.75  (5.061 / 5.78)
* Рейтинг "Майстерень" 5.848 / 6.5  (5.036 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-09-08 16:29:12 ]
Кожного разу, коли чую цю пісню у виконанні Таїсії Повалій (акапельно), по моєму обличчю течуть сльози. А коли почула її вперше, не знала хто автор. Але дуже-дуже захотілось дізнатися. Так я знайшла стежину в творчий світ (радше - Всесвіт) Бориса Олійника. Як на мене "Пісня про матір" - твір геніальний "на цілу планету, на всі покоління й віки".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-08 16:38:32 ]
Так, це геніальний вірш і геніальна пісня. А я цей вірш розказувала на вибір на екзамені по укр.літ-рі в 11му класі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-08 16:58:48 ]
Тепер ти мої думки читаєш!:) Учиться напам"ять аж бігом кожним учнем! А як емоційно написаний! Я його читала на шкільному вечері. Ось.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-08 17:00:09 ]
Учеться.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-08 17:03:44 ]
учЕться? та нє... учиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-08 17:11:00 ]
Обережно , то міна.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-09-08 16:48:22 ]
ой, не я буду, якщо не похвалюся, що дуже люблю творчість Бориса Олійника і що ми з ним земляки)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-12-15 13:46:03 ]
Оце тут добре слухати цю Пісню:
http://www.youtube.com/watch?v=HyglVUGhNQo


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-11-01 11:17:41 ]
А я все чекаю, коли Борис Ілліч
виправить "Вона посміхнулась" на "Вона усміхнулась".
"посміхнулась/усміхнулась" - пароніми!
А може, допоможуть редактори?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Январская (Л.П./М.К.) [ 2012-11-01 12:58:07 ]
Посеяла людям годочки
-года свои житом,
Убрала планету,
укрыла тропинки травой,
Детей научила,
на свете как с правдою жить им,
Вздохнула легонько –
и в небо пошла на покой.

- Куда же вы, мама?! –
взволновано кинулись дети.
- Куда вы, бабуля? –
внучата бегут до ворот.
- Да я недалёко…
где солнышко в дрёме не светит.
Мне время в дорогу…
а вам – подрастать без забот.

- Да как же без вас мы?..
да что вы надумали, мама?
- А кто же, бабуля,
нам будет помощницей в снах?
- А я оставляю
вам радуги все с журавлями,
И росы на травах,
и золото на колосках.

- Не надо нам радуг,
не надо богатства и злата,
Лишь только бы ждали
всегда вы нас возле ворот.
Мы справимся сами
со всей вашей вечной работой, -
Останьтесь же, мама,
останьтесь на век! - ни на год.

Она улыбнулась,
седою красавицей-долей,
Взмахнула рукою –
взлетели края рушника.
«Счастливыми будьте!» -
и стала задумчивым полем
Размером с планету,
и памятью нам на века.


23.02.2012