ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.05.12 21:14
Невже це й справді

Я тонкосльозим став од старості?

Тільки-но сирена розлуниться

Своїм протяжним воєм,

Євген Федчук
2024.05.12 16:33
Ще, як був Азов турецьким, кріпость там стояла.
Чимале турецьке військо у ній гарувало.
А було ж місто багате – добра було того,
Бо ж купці з усього світу з’їздились до нього.
Було чим тут поживитись та чого пізнати.
А ще ж рабів християнських було т

Світлана Пирогова
2024.05.12 16:32
Пам*яті моєї мами Валентини Михайлівни
(20.12.1939 - 16.12.2002)

Твоїх очей те каре мерехтіння
І досі заглядає мені в душу.
Хоча приходиш, мамо, в сновидіннях
Вночі, в беззвучній тиші непорушній.

Олександр Сушко
2024.05.12 13:29
Кров на руках у сивих дітлахів,
Кармінові думки і сновидіння...
Горить моє нещасн,е покоління,
В багряній тьмі спокутує гріхи.

На фронті батальйон команди "ЗЕ"
Іде в атаку. Та невже не бачиш?
За голоси усім нам дали "здачі" -

Юрій Гундарєв
2024.05.12 09:46
Від самого початку війни Олексій Юков очолює групу «Плацдарм», яка забирає з лінії фронту тіла загиблих. Ця сумна цифра становить вже понад півтори тисячі тіл. Нерідко доводиться збирати рештки рук і ніг, кістки…
За цей час Олексій оглянув сотні тіл. Інк

Олександр Сушко
2024.05.12 07:42
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде по плану,
От колега - ух! Вот єто да-а-а!

Він піїт від бога! Знаменитий!
Знає все і навіть трохи бі...
Його музи люблять оковиту,

Віктор Кучерук
2024.05.12 06:30
У читальні тихій залі
І в місцях гучних зібрань,
Певно, звідую немало
Ще оцих німих страждань.
Бо від вечора до рання,
Ось уже тривалий час, –
Я пишу лиш про кохання,
Що єднати має нас.

Артур Курдіновський
2024.05.11 22:46
Мовчуни підступні!
Ви крізь сморід трупний
Нюхаєте квіти.
Як же легко жити!
Вам позаздрять трутні,
Мовчуни підступні!

Тихі русофіли!

Віктор Михайлович Насипаний
2024.05.11 20:58
Прив’яже шибка небо швидко, як осу.
Насниться травам злива, крапель битва.
Вплете верба ромашку хмарки у косу.
Свічки каштанів стихнуть, як молитва.

В бузку сузір’ї пишнім космос щастя спить,
У срібних нотах рос кришталь бурштинний.
У дзеркалі у

Іван Потьомкін
2024.05.11 13:21
Голод і спрага світ за очі лиса погнали
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся

Микола Соболь
2024.05.11 06:12
Травень шукає притулку,
спокій украли дощі.
Чи від грози є пігулки?
Дай половинку мерщій.
Хочу веселку над містом.
Чуєш, як пахне озон?
З неба краплини намистом
теж гуркотять в унісон.

Віктор Кучерук
2024.05.11 05:31
Погаснуть заграви багряні
Та вибухи стихнуть будь-де, -
Ще трохи - і тиша настане,
І спокій на душі спаде.
Лиш треба не втратити віру
І мати упевненість в тім,
Що можна знешкодити звіра
За злочини скоєні ним.

Володимир Каразуб
2024.05.10 14:43
Звивайте сни у свитки пелюсткові
Як ніч весни в безсонні має вади,
І вадить більше, як слова любові
Бажаючи поцупити в троянди
Її чесноту. Світ у тім захланний,
І кожному із двох дарує вміння:
Комусь барвисту щедрість Тіціана,
А іншим смуток пензля

Борис Костиря
2024.05.10 12:55
Жебрак несе на горбу крик,
він пронизує тишу мечем страху.
Крик поглинув місто,
розриваючи барабанні перетинки.
Крик поселився в головах людей
і розбив реальність на шматки.
Жебрак несе з собою гнів століть,
який може спалити місто.

Юрій Гундарєв
2024.05.10 10:02
«Все просто. У мене немає нічого святого…»
Олександр Сушко


Якщо немає у тебе
того, що дається Небом,
немає нічого святого,
що дарується Богом,

Віктор Кучерук
2024.05.10 05:42
Вже відстрілялися жаринки
І не курить зловіще дим, –
З’явився час для відпочинку
Від невтоленної біди.
У вогкім затишку окопу
Принишкли втомлені бійці,
Бо дрон ворожий може оком
Оптичним виявити ціль.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші / гумор

 Київський слоновник

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Олександр Сушко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Чорногуз 3.5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-03-06 16:47:40
Переглядів сторінки твору 1456
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 3.954 / 4.5  (4.907 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 3.061 / 3.5  (5.194 / 5.73)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті 2024.05.12 16:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-06 20:12:49 ]
Панове! Тут така проблема: мені сказали, що незрозуміло про що тут йдеться. Я так не чиню ніколи, але сьогодні зроблю виключення, оскільки проблема вийшла далеко за межі написання цього твору.
Але спрочатку коротенькі пояснення: тут ідеться про київського слона, який здох улітку в зоопарку. Публіці сказали, що від старості. Насправді - від голоду.
По друге: хто такий лабух? Теж поясню: це музикант, який підхалтурює на весіллях, похоронах тощо. В даному випадку - та публіка, яка грає на цвинтарях.

Проблема в іншому: мені закинули, що я не орієнтуюся на читача і на те, чи зрозуміє він написане мною. Але тут така дилема: я перестав зважати на те, чи зрозуміє мене читач, чи ні. Я коли пишу - думаю виключно про полотно картини та про її деталі. Але точно не про читача. Просто така постановка питання мене не цікавить. А пояснювати усім речі, які для мене є очевидними - ніякого часу не вистачить.
І провини, що мене не зрозумів читач - точно ніякої не відчуваю. Не зрозумів? Ну й Бог з ним. Не моя проблема.
Вдумайтеся: якщо художник буде бігати до кожного відвідувача і перепитувати: "Ви зрозуміли, що я тут намалював?" - як це буде виглядати?
Хай читач сам дотумкає що до чого, або спитає у когось. Наприклад, хтось грає у шахи. Але не бачить кожної пастки, яку готує супротивник. А він її готує. І майстерно. А з Майстром однозначно шансів виграти немає. Бо людина НЕ БАЧИТЬ глибини задуму апріорі.. І не вина гросмейстера в тому, що опонент не зрозумів комбінації. Це - його проблеми.
А Ви як гадаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-06 20:33:49 ]

Це вам Лесь Українець закиди робив, я читала.
Вірша цього і я не вельми зрозуміла, каюся.....
треба знати історію про столичного слона.


Перестати зважати можна лише тоді, коли внутрішній цензор безпомильний.
Якщо ви впевнені, що "гросмейстер". На мою думку, ще рости потрібно......

Архітектоніка має бути прозорішою.

Хропе муха...

Звомплені щури ----- це образ із мого вірша......не посперечаєтеся?
перетягнений.
Мудруваті зморшки на задку...це таки щось...
Мудруватий - важкий, складний для розуміння.
Тлумачний словник
Отже, не те слово.
хрон - хрін
надібно не знаю слова
надобно.... калька з російської, певно.


Вступ до поетичної майстерності

В будь-якому випадку, авторові-початківцю варто завжди пам’ятати дві тези:

1) кожне сприйняття тексту – суб’єктивне апріорі; 2) суб’єктивне – не означає «неправильне». Прогрес, рух уперед, або навпаки регрес, деградація залежать від дуже багатьох чинників – виховання, досвід, поріг чутливості, самокритика, самоіронія, здатність до навчання тощо. Однак ми схильні вважати найголовнішим чинником уміння почути думку, відмінну від власної. На цьому, певно, й базується робота усіх на світі літературних майстерень, семінарів та практикумів з поезії – дізнатися, що про тебе думають інші з метою самовдосконалення, вибору шляхів і орієнтирів тощо.

С. Осока


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-06 20:54:02 ]
Стосовно хрону - мав розмову з С.К. Сказала - хай буде хрон, так цікавіше, соковитіше. "Звомплені щури" - це вже усталений вираз, зажив своїм життям, незалежно від волі автора. У В.Стуса було "звомплене небо", у Вас - "звомплені щури". "Надібний" слово є, означає корисний, потрібний тощо. "Надібно" - похідне - корисно, потрібно. З мудруватими зморшками - подумаю. Це ж сатира. Хоча й опоетизована.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-06 21:16:18 ]
Як це зажив... Та ви смикаєте мої маловживані слова..... ...тепер вже образ... саме я написала "звомплені щури"...а далі що?
Ваші вірші (після прочитання моєї книги) пістрявіють маловживаними словами.
Може, це цікаво. Та що мені думати?
я звомплена)))))))))))
Але образи перетягувати, це ж не маслину із салату в інший...
Хоч би не з таким апетитом)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-06 21:22:21 ]
На те вона й сатира, аби харчуватися отакими от образами як "звомплені щури". Але гаразд. Якщо цю словесну грядку приватизовано - не буде ні звомплених щурів, ні звомпленого неба. Будуть звомплені...миші. Годиться?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-06 21:24:26 ]
Чудово. Миші це вже не мої звомплені гризуни....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-06 21:35:47 ]
Ну, тоді хай так і буде. А слона жаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-09-27 19:13:13 ]
Якась тупа абракадабра. Капець!