ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.02.24 19:33
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало

Артур Курдіновський
2026.02.24 18:35
Розквітла троянда красива,
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!

Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера

Тетяна Левицька
2026.02.24 14:08
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.

Микола Дудар
2026.02.24 13:53
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…

Ігор Шоха
2026.02.24 13:09
Я одинокий менестрель
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,

Юрій Гундарів
2026.02.24 12:50
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…

Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі, 

Ірина Вовк
2026.02.24 12:13
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж

Борис Костиря
2026.02.24 11:28
Відбудеться повернення по колу
До форм старих, сонетів і октав.
І мадригал воскресне, що ніколи
Свою величність, гордість не втрачав.

Те, що було банальним і затертим,
Відродиться у виявах нових.
Старі метафори, від холоду затерплі,

С М
2026.02.24 05:30
Плач, бейбі
Плач, маленький
Ось ти і вдома

Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе

Вікторія Лимар
2026.02.23 23:31
У ЛЮТОГО знайшлась відрада,
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.

Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:

Микола Дудар
2026.02.23 21:19
Чи матюкаюсь я? Так, але нині рідше, а ось в старі часи ого-го! Згадав, дай, думаю, в кілька слів про красивий матючок...
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те

Юрко Бужанин
2026.02.23 17:04
Уперто нас минає брудершафт.
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!

Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і

Артур Сіренко
2026.02.23 16:41
Над рікою, що зветься Турбота
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності

Артур Курдіновський
2026.02.23 16:20
Пішов за обрій січень кришталевий,
Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.

Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,

Ігор Шоха
2026.02.23 15:16
Ми власної історії народ
і незалежні від сусід і сказу
на тлі невиліковної прокази
скажених іродів та воєвод,
а також від протекції заброд
і від комуністичної зарази.
Нехай під ними вигорить земля
і що би не стояло на заваді –

Світлана Пирогова
2026.02.23 13:58
Зима тримає небо у полоні,
Затиснувши у крижані лещата.
Ще сплять сади, ще інею багато.
Загублено тепло в німій короні.

Та сонце вже затримує в долоні
Цнотливі промені, що бавлять очі.
І хоч морозна віхола шепоче,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Золота Жінка (1973) / Вірші

 Кохання в кавунах...
Ногами з себе стягую штани.
Надворі ніч і місяць у тумані...
О, ці таємні ночі на баштані,
Де ми з тобою - молоді та п"яні
Чергуємо любов і кавуни.

Таємний гріх, солодкі, теплі губи...
Тихіше, милий, сторож ще не спить...
Під головою светрика блакить...
Стисни сильніше... Чуєш, як рипить?
Кавун дозрів.
І я дозріла, любий...

Поміж вагітних ягід дикий тан
Двох спраглих тіл, котрі забули втому...
Чекає чоловік.
Піду додому
Удосвіта...
Посічкану солому
Везли з гармана - даленів гарман...




Найвища оцінка Тарас Кремінь 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мирослава Меленчук 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-07-12 11:17:46
Переглядів сторінки твору 31503
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.993 / 5.43  (5.018 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.040 / 5.5  (5.027 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Турнір №6 Літо
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 20:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-07-13 16:24:54 ]
Привіт, Юрчику :)
Ти забувся, що ниньки п'ятниця 13-те ;)

Емоції - ще ті...
От, мене цікавить - чому тут не вказана тема "СКАНДАЛ" ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-13 16:28:55 ]
Почесати язички самі знаєте де можна - у чаті ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-13 16:54:29 ]
Довго не хотів, але таки вствлю і свій мідячок. Не знаю, які почуття викликає поезія ЗЖ у інших чоловіків, у мене особисто, лише відразу. Якщо це пише жінка, я готовий її зневажати, якщо чоловік, я йому руки не подам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-13 17:09:42 ]
Довго не хотів, але таки вствлю і свій мідячок. Не знаю, які почуття викликає поезія ЗЖ у інших чоловіків, у мене особисто, лише відразу. Якщо це пише жінка, я готовий її зневажати, якщо чоловік, я йому руки не подам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Вітровський (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-13 17:15:36 ]
Будемо критикувати:
Читав Оксанині розтлумачення, але думаю, що автор сам здивується від такої фантазії. Хочеться читати вірш, щоб там було все зрозуміло, а не думати чому героїня сама стягує з себе штани і т.д. А тепер моє бачення цього вірша. Це явно не згадка про колишнє кохання, бо виразом "О, ці таємні ночі" сказано що це відбувається тепер. Якщо б героїня згадувала минулі ночі, то вона б сказала " О, ті таємні ночі". Окрім того "Чергуємо" теж теперішній час. Виходить, що героїня не пригадує, а просто говорить про сьогодення. Далі розповідь про кавун, який тріщить.
Якщо б автор хотів зробити екскурс у минуле, а потім знову повернути до реальності, то це треба було зробити чіткіше. Межі немає, тому й виходить суцільний каламбур між вагітними ягодами і диким танцем спраглих тіл. А солома до чого тут? Я взагалі не розумію. Хіба що сподобалися слова Вінграновського.
Не думаю, Святославе, що ви хотіли б бути тим чоловіком, який чекає вдома, поки його дружина гарцює серед кавунів. Тому тут, як вірно підмітила Мирослава, лірична героїня з вірша до вірша викладає свою ненависть до власного чоловіка. З тематикою до своїх віршів пан автор трохи вже переборщив. І взагалі, можна було б придумати щось інше, а то вже всі наступні вірші стають передбачуваними. А це – не цікаво.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Лисий (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-13 17:53:48 ]
Панове, ну що Ви вчепились до тих штанів! Героїня і її коханець - п*яні, чітко ж написано! звідси і штани - ногами, і ковуни реплять... а під ранок героїня трохи протверезіла і згадала, що її вдома чекає чоловік... Все логічно! ))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-07-13 18:14:12 ]
Колеги, прошу НЕ ЗАБУВАТИ. Цей вірш - ЦЕ ВІРШ НА ТЕМУ, "НАРОДНУ", ТРОХИ ГРАЙЛИВУ по суті своїй!
ОСЬ ТУТ ВСЕ Й ОПИСАНО http://maysterni.com/publication.php?id=13122

Тема задана редактором сайту, тому це не зовсім вільна творчість, а навіть підневільна! :)
Будьте уважніші до цих, турнірних моментів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-13 18:24:23 ]
Ага, будь яку задану тему можна повернути у напрямку свого српийняття, комусь маньєризм, комусь - гарман

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-07-13 18:28:04 ]
Ах, єзуїти-інквізитори :(
Вам би вічно "єретиків" на вогнища тягнути! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-13 18:31:45 ]
Хто сказав? У кожного свої спогади повязані з баштаном, хтось там стягував штани, хтось ракети направляв на Австрію. ))))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-07-14 13:38:15 ]
Ким насправді є Золота Жінка ? Ви можете анонімно висловити свої думки у нас :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-08 19:51:54 ]
А стосовно штанів, Оксано, - згоден. Був неправий. Шаленіти так, що не знати хто що стягує і з кого - яке шикарне відчуття!


1   2   3   4   Переглянути все