ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.02.11 12:29
Арчі —
мій малий читирилапий друг —
завершив свій ранковий ритуал
на газоні біля під’їзду.
Потім він подивився на мене
цими вологими очима,
у яких —
і любов, і виклик,

Тетяна Левицька
2026.02.11 11:23
Про ідеал, мій друже, не пишіть —
дурман ілюзій в полисках звабливих.
Немає цвіту в змореній душі,
це Вам здалося, що я особлива.

То Ви мене намріяли з пісень,
зліпили із фантазій феєричних.
А я скажу відверто Вам, лишень,

Борис Костиря
2026.02.11 10:18
Чи може бути
обличчя мовчання?
Обличчя у того,
у чого його не може
бути за визначенням.
Обличчя мовчання -
це лице пустки,
це хмара накуреного диму

Артур Курдіновський
2026.02.11 03:35
Невиліковний біль уже не вщухне.
Всі вірші, від початку до кінця, -
Естетика прокуреної кухні
Та сповідь непочутого мерця.

Метафора - мов порція отрути,
А цілий твір - отруєне вино.
Спостерігає чорним оком лютий,

І Ірпінський
2026.02.11 02:24
На кухні маленькій сиділа зима,
І в спальні, в вітальні... Усюди
Така безпардонна, здавалося аж,
Що в гості прийшли саме люди

Та як без ключів і без дозволу та
В будинки вкраїнські проникла?
Яка ціль візиту, причина, мета?

Олена Побийголод
2026.02.10 21:20
Із Леоніда Сергєєва

Наречена:
Зійди мерщій з фати, підкидьку божий,
не міг взуття почистити до дна!
А я, дурна, проґавила Серьожу,
там хоч свекруха звір, зате одна.

Світлана Пирогова
2026.02.10 19:23
Між нами - тільки тиша і тепло.
Така тонка, прозора невагомість.
Все, що до тебе в серці зацвіло,
переросло сьогодні у свідомість.
Я п'ю твій погляд, наче джерело,
В якому небо відбиває зорі.
І як би нас далеко не несло,
ми два вітрила в золотому

Іван Потьомкін
2026.02.10 18:53
Зло, не покаране належне за життя,
Спроможне мстити навіть з того світу.
В далекому минулім Ірод,
В нашу епоху біснуватий Гітлер
Керує помислами всіма із того світу
Пройдисвітів сьогоднішніх безпросвітних,
Готових на будь-яке зло, навіть на яде

Ігор Шоха
2026.02.10 15:13
А ми існуємо іще
по два боки одної долі...
ти у полоні, я на волі,
попри жалі, душевний щем
до мене линеш ти дощем,
а я до тебе вітром в полі.

ІІ

Микола Дудар
2026.02.10 14:09
У замкнутім колі несемось галопом.
Сил оглянутись бракує чомусь.
І кожен виток засмокчує мохом…
Вигода значить з галопу комусь.
І смокче так липко… Смокчи! — запевняє,
Інакше порвем, розтопчем у слизь…
Народжених в колі — коло кохає
Тому, що навіки

Борис Костиря
2026.02.10 10:05
Ранковий автобус один і той самий
Виходить з імли невблаганно, як час.
Як витязь казковий, виходить із драми,
Аби піднести до фантазії нас.

Ранковий автобус приходить невчасно,
Мов доля, яка заблукала в світах.
Ранковий автобус, як виблякле г

Віктор Кучерук
2026.02.10 07:12
На фото пожовкле дивлюся
І згадую легко краї
В яких потрапляла бабуся
В обійми юначі мої.
Як сонцю весна, довірялась
Теплу моїх лагідних рук
І тішилась щиро помалу,
Що часто гостює онук.

Лесь Коваль
2026.02.09 21:55
Ми колись перестрінемось поглядом
в центрі міста твого серед натовпу
мимовільно, побіжно і поквапом.
Я дивитимусь пильно й не знатиму
звідки мчиш і куди повноводною
провесінньою чистою річкою.
Милуватимусь літньою вродою
і душею, що сонцем відсвіч

С М
2026.02.09 21:41
закриття сезону
закриття сезону
літо йде
мов недовгий сон
що діяти
закриття сезону

вранці ми не думали про те

Володимир Бойко
2026.02.09 21:19
Кому бракує друзів – вишукує ворогів. У московській мові слова «братство» і «рабство» пишуться по-різному, але сприймаються однаково. Невчасно подана до обіду ложка може обернутися ложкою дьогтю. Московському баранові Золотих воріт не бачити.

Олександр Буй
2026.02.09 20:59
Він приречено жив, бо давно розумів,
Що горітиме вперше й востаннє,
І собою вогонь запалити хотів
Неземного святого кохання.

А у неї із кременя серце було –
Почуття їй були незнайомі.
Що горіння для неї? Воно – ремесло,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Золота Жінка (1973) / Вірші

 Кохання в кавунах...
Ногами з себе стягую штани.
Надворі ніч і місяць у тумані...
О, ці таємні ночі на баштані,
Де ми з тобою - молоді та п"яні
Чергуємо любов і кавуни.

Таємний гріх, солодкі, теплі губи...
Тихіше, милий, сторож ще не спить...
Під головою светрика блакить...
Стисни сильніше... Чуєш, як рипить?
Кавун дозрів.
І я дозріла, любий...

Поміж вагітних ягід дикий тан
Двох спраглих тіл, котрі забули втому...
Чекає чоловік.
Піду додому
Удосвіта...
Посічкану солому
Везли з гармана - даленів гарман...




Найвища оцінка Тарас Кремінь 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мирослава Меленчук 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-07-12 11:17:46
Переглядів сторінки твору 31396
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.993 / 5.43  (5.018 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.040 / 5.5  (5.027 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Турнір №6 Літо
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 20:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-07-13 16:24:54 ]
Привіт, Юрчику :)
Ти забувся, що ниньки п'ятниця 13-те ;)

Емоції - ще ті...
От, мене цікавить - чому тут не вказана тема "СКАНДАЛ" ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-13 16:28:55 ]
Почесати язички самі знаєте де можна - у чаті ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-13 16:54:29 ]
Довго не хотів, але таки вствлю і свій мідячок. Не знаю, які почуття викликає поезія ЗЖ у інших чоловіків, у мене особисто, лише відразу. Якщо це пише жінка, я готовий її зневажати, якщо чоловік, я йому руки не подам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-13 17:09:42 ]
Довго не хотів, але таки вствлю і свій мідячок. Не знаю, які почуття викликає поезія ЗЖ у інших чоловіків, у мене особисто, лише відразу. Якщо це пише жінка, я готовий її зневажати, якщо чоловік, я йому руки не подам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Вітровський (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-13 17:15:36 ]
Будемо критикувати:
Читав Оксанині розтлумачення, але думаю, що автор сам здивується від такої фантазії. Хочеться читати вірш, щоб там було все зрозуміло, а не думати чому героїня сама стягує з себе штани і т.д. А тепер моє бачення цього вірша. Це явно не згадка про колишнє кохання, бо виразом "О, ці таємні ночі" сказано що це відбувається тепер. Якщо б героїня згадувала минулі ночі, то вона б сказала " О, ті таємні ночі". Окрім того "Чергуємо" теж теперішній час. Виходить, що героїня не пригадує, а просто говорить про сьогодення. Далі розповідь про кавун, який тріщить.
Якщо б автор хотів зробити екскурс у минуле, а потім знову повернути до реальності, то це треба було зробити чіткіше. Межі немає, тому й виходить суцільний каламбур між вагітними ягодами і диким танцем спраглих тіл. А солома до чого тут? Я взагалі не розумію. Хіба що сподобалися слова Вінграновського.
Не думаю, Святославе, що ви хотіли б бути тим чоловіком, який чекає вдома, поки його дружина гарцює серед кавунів. Тому тут, як вірно підмітила Мирослава, лірична героїня з вірша до вірша викладає свою ненависть до власного чоловіка. З тематикою до своїх віршів пан автор трохи вже переборщив. І взагалі, можна було б придумати щось інше, а то вже всі наступні вірші стають передбачуваними. А це – не цікаво.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Лисий (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-13 17:53:48 ]
Панове, ну що Ви вчепились до тих штанів! Героїня і її коханець - п*яні, чітко ж написано! звідси і штани - ногами, і ковуни реплять... а під ранок героїня трохи протверезіла і згадала, що її вдома чекає чоловік... Все логічно! ))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-07-13 18:14:12 ]
Колеги, прошу НЕ ЗАБУВАТИ. Цей вірш - ЦЕ ВІРШ НА ТЕМУ, "НАРОДНУ", ТРОХИ ГРАЙЛИВУ по суті своїй!
ОСЬ ТУТ ВСЕ Й ОПИСАНО http://maysterni.com/publication.php?id=13122

Тема задана редактором сайту, тому це не зовсім вільна творчість, а навіть підневільна! :)
Будьте уважніші до цих, турнірних моментів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-13 18:24:23 ]
Ага, будь яку задану тему можна повернути у напрямку свого српийняття, комусь маньєризм, комусь - гарман

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-07-13 18:28:04 ]
Ах, єзуїти-інквізитори :(
Вам би вічно "єретиків" на вогнища тягнути! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-13 18:31:45 ]
Хто сказав? У кожного свої спогади повязані з баштаном, хтось там стягував штани, хтось ракети направляв на Австрію. ))))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-07-14 13:38:15 ]
Ким насправді є Золота Жінка ? Ви можете анонімно висловити свої думки у нас :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-08 19:51:54 ]
А стосовно штанів, Оксано, - згоден. Був неправий. Шаленіти так, що не знати хто що стягує і з кого - яке шикарне відчуття!


1   2   3   4   Переглянути все