ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.23 01:00
Протест
Я більше не буду зручним.
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.

Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,

хома дідим
2026.05.22 20:47
* 86 *
ковінька твоїй матері
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками

Оксана Алексеєва
2026.05.22 19:38
Спогад
А що лишиться? — Хмари плоть химерна,
у жмені стуленій добірні ярі зерна,
солодкий мед дбайливої бджоли,
загуслий час непевної вечірньої пори.

Коли підводять янголи тебе до краю,
і золотий Дніпро за обрієм зникає,
і тихій шурхіт від самотнього вес

Володимир Невесенко
2026.05.22 18:12
Самотній столик. З кавою горня
Самотній столик. З кавою горня.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...

Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.

Юрій Лазірко
2026.05.22 16:44
Краплина Неземного Я --- українська акустична балада
до чого йшлося
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи

Світлана Пирогова
2026.05.22 15:56
Півонії диво (рондель)
Півонії диво розквітло в саду,
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.

Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.

Борис Костиря
2026.05.22 12:13
Останній візит
Прийду востаннє я у рідний гай
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.

Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг

Вячеслав Руденко
2026.05.22 10:14
Наше довге, наче сни!
Ми без успіху вилазим
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!

Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,

Віктор Кучерук
2026.05.22 06:14
Вітя
Шастає, як вітер,
Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні

Іван Потьомкін
2026.05.21 22:06
Ніколай Рубцов (1936-1971)
В хвилини музики печальної
Я уявляю плесо скрізь
І голос дівчини прощальний,
І шум поривчастих беріз.
І перший сніг під небом сірим
Серед дрімаючих полів,
І шлях без сонця, шлях без віри
Снігами гнаних журавлів.

хома дідим
2026.05.21 21:10
* 85 *
із ранку визирнеш надвір
шахед затійливо тусує
а інтернет попсує всує
іще якийсь вже майже мир
колони із афін пальмір
палестри пейслі та пачулі
туристів зазивають чуйно
і розливають їм altbier

Кока Черкаський
2026.05.21 20:19
Птахи
Може то ворони,
А може то граки?
Та точно не сороки,
І точно не круки!

Хоч може то й круки?
Та точно не лелеки!
Я б їх роздивився,

Костянтин Ватульов
2026.05.21 18:45
Ніч
У розпечену ніч наче дідько останній вселився,
Грім зривається криком надривно у небі знайомім.
Ти вдивляєшся в очі та кажеш про силу безсилля.
Я вдихаю твій запах, торкаючись чорних пачосів.

Дощ накрапує, блискавки простір намічено крають.
Тінь

Євген Федчук
2026.05.21 18:04
Як Данило Галицький Галич втратив
Всяк прагне в небі журавля зловити,
Аби не дарма на цім світі жити.
І от вже, наче у руках він б’ється,
Чому ж синиця з дерева сміється?
Бо журавель той вирвався на волю
І над невдалим посміялась доля.
Синицю треба було полювати
Й життєву мудрість

Артур Курдіновський
2026.05.21 13:39
Пісня моєї душі (рондель)
Пісня моєї душі -
Щирі мінорні ронделі.
Ранок відтінків пастелі
Тихо шепоче: "Пиши!"

Січень мене залишив
Жити у вічній дуелі.
Пісня моєї душі -

Сергій Губерначук
2026.05.21 12:48
Замов мені…
Замов мені,
що побажаєш.
Я
виконаю те.

На – серце це,
котреє краєш,
бо знаєш –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Золота Жінка (1973) / Вірші

 Кохання в кавунах...
Ногами з себе стягую штани.
Надворі ніч і місяць у тумані...
О, ці таємні ночі на баштані,
Де ми з тобою - молоді та п"яні
Чергуємо любов і кавуни.

Таємний гріх, солодкі, теплі губи...
Тихіше, милий, сторож ще не спить...
Під головою светрика блакить...
Стисни сильніше... Чуєш, як рипить?
Кавун дозрів.
І я дозріла, любий...

Поміж вагітних ягід дикий тан
Двох спраглих тіл, котрі забули втому...
Чекає чоловік.
Піду додому
Удосвіта...
Посічкану солому
Везли з гармана - даленів гарман...




Найвища оцінка Тарас Кремінь 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мирослава Меленчук 5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-07-12 11:17:46
Переглядів сторінки твору 32349
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.994 / 5.43  (5.019 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.040 / 5.5  (5.027 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Турнір №6 Літо
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 20:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-07-13 16:24:54 ]
Привіт, Юрчику :)
Ти забувся, що ниньки п'ятниця 13-те ;)

Емоції - ще ті...
От, мене цікавить - чому тут не вказана тема "СКАНДАЛ" ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-13 16:28:55 ]
Почесати язички самі знаєте де можна - у чаті ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-13 16:54:29 ]
Довго не хотів, але таки вствлю і свій мідячок. Не знаю, які почуття викликає поезія ЗЖ у інших чоловіків, у мене особисто, лише відразу. Якщо це пише жінка, я готовий її зневажати, якщо чоловік, я йому руки не подам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-13 17:09:42 ]
Довго не хотів, але таки вствлю і свій мідячок. Не знаю, які почуття викликає поезія ЗЖ у інших чоловіків, у мене особисто, лише відразу. Якщо це пише жінка, я готовий її зневажати, якщо чоловік, я йому руки не подам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Вітровський (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-13 17:15:36 ]
Будемо критикувати:
Читав Оксанині розтлумачення, але думаю, що автор сам здивується від такої фантазії. Хочеться читати вірш, щоб там було все зрозуміло, а не думати чому героїня сама стягує з себе штани і т.д. А тепер моє бачення цього вірша. Це явно не згадка про колишнє кохання, бо виразом "О, ці таємні ночі" сказано що це відбувається тепер. Якщо б героїня згадувала минулі ночі, то вона б сказала " О, ті таємні ночі". Окрім того "Чергуємо" теж теперішній час. Виходить, що героїня не пригадує, а просто говорить про сьогодення. Далі розповідь про кавун, який тріщить.
Якщо б автор хотів зробити екскурс у минуле, а потім знову повернути до реальності, то це треба було зробити чіткіше. Межі немає, тому й виходить суцільний каламбур між вагітними ягодами і диким танцем спраглих тіл. А солома до чого тут? Я взагалі не розумію. Хіба що сподобалися слова Вінграновського.
Не думаю, Святославе, що ви хотіли б бути тим чоловіком, який чекає вдома, поки його дружина гарцює серед кавунів. Тому тут, як вірно підмітила Мирослава, лірична героїня з вірша до вірша викладає свою ненависть до власного чоловіка. З тематикою до своїх віршів пан автор трохи вже переборщив. І взагалі, можна було б придумати щось інше, а то вже всі наступні вірші стають передбачуваними. А це – не цікаво.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Лисий (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-13 17:53:48 ]
Панове, ну що Ви вчепились до тих штанів! Героїня і її коханець - п*яні, чітко ж написано! звідси і штани - ногами, і ковуни реплять... а під ранок героїня трохи протверезіла і згадала, що її вдома чекає чоловік... Все логічно! ))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-07-13 18:14:12 ]
Колеги, прошу НЕ ЗАБУВАТИ. Цей вірш - ЦЕ ВІРШ НА ТЕМУ, "НАРОДНУ", ТРОХИ ГРАЙЛИВУ по суті своїй!
ОСЬ ТУТ ВСЕ Й ОПИСАНО http://maysterni.com/publication.php?id=13122

Тема задана редактором сайту, тому це не зовсім вільна творчість, а навіть підневільна! :)
Будьте уважніші до цих, турнірних моментів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-13 18:24:23 ]
Ага, будь яку задану тему можна повернути у напрямку свого српийняття, комусь маньєризм, комусь - гарман

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-07-13 18:28:04 ]
Ах, єзуїти-інквізитори :(
Вам би вічно "єретиків" на вогнища тягнути! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-13 18:31:45 ]
Хто сказав? У кожного свої спогади повязані з баштаном, хтось там стягував штани, хтось ракети направляв на Австрію. ))))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-07-14 13:38:15 ]
Ким насправді є Золота Жінка ? Ви можете анонімно висловити свої думки у нас :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-08 19:51:54 ]
А стосовно штанів, Оксано, - згоден. Був неправий. Шаленіти так, що не знати хто що стягує і з кого - яке шикарне відчуття!


1   2   3   4   Переглянути все