Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.13
12:16
Скільки можна битися
об стіну байдужості,
об стіну мовчання,
натикатися на браму відчаю,
на колючий дріт ненависті,
мінні поля сумніву,
читати партитуру вагань,
пити вино забуття?
об стіну байдужості,
об стіну мовчання,
натикатися на браму відчаю,
на колючий дріт ненависті,
мінні поля сумніву,
читати партитуру вагань,
пити вино забуття?
2026.04.13
10:11
Лиця українські у юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться,
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь. Дороговказом
Узяв собі одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
А звичайнісіньку людину.
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться,
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь. Дороговказом
Узяв собі одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
А звичайнісіньку людину.
2026.04.12
19:55
Основу традиційної творчості в більшості випадків складає цілісна єдність в образному монозвучанні, чи в поліфонії, котрі незмінно формують відповідну композиційну завершеність. Музика веде до каденції, вірш — до остаточного образу, думка — до чіткого вис
2026.04.12
16:55
Тобі зізнань моїх появи
Чи схожі з тишею трави
Уже й квітневої отави
Прилук сутужної любові,
А спробуй серцем улови.
І знай - моє напоготові
Не розбиватися, а битись
У ці часи, для всіх сурові.
Чи схожі з тишею трави
Уже й квітневої отави
Прилук сутужної любові,
А спробуй серцем улови.
І знай - моє напоготові
Не розбиватися, а битись
У ці часи, для всіх сурові.
2026.04.12
16:32
комусь цікаве слово бог
комусь близькіше слово лох
надворі розбишака вітер
а ми не проти просто так сидіти
або пройтись учотирьох
в кого в кишені завалявся гріш
щоби водночас з’їсти
із двох боків один хотдог
комусь близькіше слово лох
надворі розбишака вітер
а ми не проти просто так сидіти
або пройтись учотирьох
в кого в кишені завалявся гріш
щоби водночас з’їсти
із двох боків один хотдог
2026.04.12
15:15
Висить знавісніле, утомлене листя,
Як Бог, що розлився в словах і у лицях.
Воно продиктує протяжні поеми,
В яких ми усі непомітно живемо.
Забуті думки розплескались у них,
В словах неповторних, сумних, голосних.
Як Бог, що розлився в словах і у лицях.
Воно продиктує протяжні поеми,
В яких ми усі непомітно живемо.
Забуті думки розплескались у них,
В словах неповторних, сумних, голосних.
2026.04.12
14:22
У корчмі, що понад шляхом Кучманським стоїть,
Сидять за столом в куточку селянин й козак.
Козак вже набравсь добряче сивухи, однак,
Ще замовив собі чарку, збирається пить.
В селянина грошей мало, кухоль як узяв,
Так і грається з ним, зробить ковток т
Сидять за столом в куточку селянин й козак.
Козак вже набравсь добряче сивухи, однак,
Ще замовив собі чарку, збирається пить.
В селянина грошей мало, кухоль як узяв,
Так і грається з ним, зробить ковток т
2026.04.12
10:10
Десмонд має тачку їздити на ринок
Моллі виступає в кабаре
Десмонд каже їй: Люблю твоє обличчя
І Моллі каже так, і за руку бере
Обла-ді, обла-да, це життя, бра
Ла-ла, це життя ото
Обла-ді, обла-да, це життя, бра
Моллі виступає в кабаре
Десмонд каже їй: Люблю твоє обличчя
І Моллі каже так, і за руку бере
Обла-ді, обла-да, це життя, бра
Ла-ла, це життя ото
Обла-ді, обла-да, це життя, бра
2026.04.12
09:15
Колишній секретар Центральної Ради Євген Онацький згодом в еміграції випустив серію нарисів про видатних людей «Портрети в профіль» з дуже красномовними назвами.
Так, нарис про Володимира Вінниченка називається «Чесність із собою», про Михайла Грушевсько
Так, нарис про Володимира Вінниченка називається «Чесність із собою», про Михайла Грушевсько
2026.04.11
22:04
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
2026.04.11
16:01
у цьому світі пів прозорім
чи парадизові земнім
небесний батьку дрібку солі
мені спаси і сохрани
я грішний у своїм позорі
і я страхаюся пітьми
але земна ця дрібка солі
мені потрібна мовби смисл
чи парадизові земнім
небесний батьку дрібку солі
мені спаси і сохрани
я грішний у своїм позорі
і я страхаюся пітьми
але земна ця дрібка солі
мені потрібна мовби смисл
2026.04.11
15:58
Монотонне бурчання води
Відраховує миті, секунди,
Мов клепсидра святої біди,
Мов несплачені давні рахунки.
Монотонний і вигаслий ритм
Відраховує миті до старту,
Мов народження первісних рим,
Відраховує миті, секунди,
Мов клепсидра святої біди,
Мов несплачені давні рахунки.
Монотонний і вигаслий ритм
Відраховує миті до старту,
Мов народження первісних рим,
2026.04.11
13:28
Яків Бєлінський (1909-1988; народився в Україні)
Тільки дуже вперті соні
сплять уранці зайвий час;
ми встаєм – ледь сонця промінь
залоскоче в ліжку нас!
Підіймайся на зарядку,
Тільки дуже вперті соні
сплять уранці зайвий час;
ми встаєм – ледь сонця промінь
залоскоче в ліжку нас!
Підіймайся на зарядку,
2026.04.10
21:34
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв
2026.04.10
21:25
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).
Давно не ходять сюди туристи,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).
Давно не ходять сюди туристи,
2026.04.10
19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.
Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.
Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.02
2026.03.31
2026.03.29
2026.03.28
2026.03.27
2026.03.19
2026.03.16
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць /
Вірші
вapiації, с-moll
небес відбиток надтонкий
сміттєві шелесткі кульки
лиш інде зеленіють в урнах
чуттів дурня літературна
& безпонтові цигарки
роки сумлінь дають себе взнаки
катма чекань. стемніли струни
знекровлений такий ноктюрн
крізь порох електрично золотий
гортаючи ламкі листки
очам незримих партитур
(andante)
де марноти фанфари & вінки
у маскарадній веремії
де кожен інший радо мліє
снують слова, розлогі & цупкі
із точністю до навпаки
захоплення & занеміння
що їх вчорашній день спожив
най сміх росте в долині снів
як переплутано часи
та невідома жодна дія
щось мабуть знав, когось любив я
чи забував, чи там просив
безплідна кволість над усім
із нахилом до божевілля
коли холодні хмари тліють
у плині грізнім & пустім
страхи являються з-за стін
о пілігриме, йми терпіння
у храмі хламу & каміння
шукаючи оте, що мав знайти
відлуння від луни & тінь від тіні
(alegretto)
мрій поетична привсякденність
буденно тиснучи на жалість
у заповітнім серіалі
сенсацій жодних апріорі
вигадувач фантасмагорій
кляни метафізичне щастя
із примхами сполук таємних
всенедовершені завчасно
обертони́ & рудименти
гармоній у коштовнім леті
валькірії & оберони
кульмінаційно безсоромні
в пазлованій & фрагментарній
всеневимовності прекрасній
мигти собі магічна марність
у мареві інтоксикацій
принцеси капосні коханці
у декадансі милосердя
на крилах пафосних істерик
твій світ над ними теж простертий
для них він теж до біса гарний
(adagio)
салютуючи самоті
на планеті, де різні предмети
оминають речі прості
звично мовлять давайте дві
обираючи кожну мить
все на користь життя проти смерті
без вагомого змісту змін
гіркуваті есенції мли
апатично лоскочуть нерви
розчиняють світлини лиць
& спотворений спогад про них
піромани в тісному підвалі
вимагають масної пожертви
від журних емпіричних реалій
зачорніння несхибно триває
вимикаючи прохідні
на все добре, віднайдений раю
на дворі зачарована ніч
мовчазні тротуари просторі
& засунуто штори
ТВОЇ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
вapiації, с-moll
небес відбиток надтонкий
сміттєві шелесткі кульки
лиш інде зеленіють в урнах
чуттів дурня літературна
& безпонтові цигарки
роки сумлінь дають себе взнаки
катма чекань. стемніли струни
знекровлений такий ноктюрн
крізь порох електрично золотий
гортаючи ламкі листки
очам незримих партитур
(andante)
де марноти фанфари & вінки
у маскарадній веремії
де кожен інший радо мліє
снують слова, розлогі & цупкі
із точністю до навпаки
захоплення & занеміння
що їх вчорашній день спожив
най сміх росте в долині снів
як переплутано часи
та невідома жодна дія
щось мабуть знав, когось любив я
чи забував, чи там просив
безплідна кволість над усім
із нахилом до божевілля
коли холодні хмари тліють
у плині грізнім & пустім
страхи являються з-за стін
о пілігриме, йми терпіння
у храмі хламу & каміння
шукаючи оте, що мав знайти
відлуння від луни & тінь від тіні
(alegretto)
мрій поетична привсякденність
буденно тиснучи на жалість
у заповітнім серіалі
сенсацій жодних апріорі
вигадувач фантасмагорій
кляни метафізичне щастя
із примхами сполук таємних
всенедовершені завчасно
обертони́ & рудименти
гармоній у коштовнім леті
валькірії & оберони
кульмінаційно безсоромні
в пазлованій & фрагментарній
всеневимовності прекрасній
мигти собі магічна марність
у мареві інтоксикацій
принцеси капосні коханці
у декадансі милосердя
на крилах пафосних істерик
твій світ над ними теж простертий
для них він теж до біса гарний
(adagio)
салютуючи самоті
на планеті, де різні предмети
оминають речі прості
звично мовлять давайте дві
обираючи кожну мить
все на користь життя проти смерті
без вагомого змісту змін
гіркуваті есенції мли
апатично лоскочуть нерви
розчиняють світлини лиць
& спотворений спогад про них
піромани в тісному підвалі
вимагають масної пожертви
від журних емпіричних реалій
зачорніння несхибно триває
вимикаючи прохідні
на все добре, віднайдений раю
на дворі зачарована ніч
мовчазні тротуари просторі
& засунуто штори
ТВОЇ
2013
_________________________________________________
Art : Caspar David Friedrich : 1810
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
