ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Ти - тільки нерв




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-05-14 11:16:43
Переглядів сторінки твору 4137
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.935 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.041 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.02.13 17:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2018-05-14 12:11:33 ]
В рядках і між ними все-таки можна відчути: скромність, цнотливість, втаємниченість, витонченість і ненав'язливість ЛГ... І в цьому Вона - прекрасна! ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2018-05-15 07:51:02 ]
ЛГ дякує...
І я дякую за таку гарну оцінку тих простеньких рядочків, пане Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-05-14 15:10:42 ]

Гарно, Адель.

І що тут чоловікам робити? Поринати в блюз...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2018-05-15 07:52:35 ]
Дякую, пане Володимире.)
Особливо за цю чудову композицію...
Буде нині моїм настроєм.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-05-15 09:15:01 ]
О так, пані Аделько, музика - найкраще )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-05-14 16:38:18 ]
Дуже цікаво і глибоко. Є один технічний момент. так й ж - тут можна обійтися і без й. Або "Життя ось так під серцем визріває". Щось таке.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2018-05-15 07:53:15 ]
Можна...
Дякую, пане Олесандре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-05-16 08:13:08 ]
Тема суто жіноча, з цікавим порівнянням, але недостатньо чітко окреслена. Потрафити – скоріше означає вгодити, аніж влучити. У немові – у мовчанні? Четвертий рядок за смислом ключовий, але занадто закручений. Було б природніше, щоб ЛГ подавала себе від першої особи і в майбутньому часі. Враховуючи позитивні відгуки інших колег, над текстом варто попрацювати. Надіюсь, що трошки мого дьогтю меду Вашого не попсує. Я розумію, що кожне Ваше слово «під серцем визрівало» і в ПМ майже немає майстрів, які довіряють моєму слову , але прочитується цей твір у такому варіанті:
Коли мені зізнаються в любові...
Коли мені признаються в журбі...,
я певно онімію на тім слові,
якому довіряю як собі.
Так і життя під серцем визріває,
пульсуючи, нагадує своє.
Ні пари з вуст... Ця таїна не крає...
Я - тільки нерв, що болем віддає.
Захочете, зробите краще. Успіхів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2018-05-17 09:47:37 ]
Отака я закручена (суто жіноча), пане Ігоре.
Дякую за Ваш відгук, Ваше прочитання і Ваше бачення - чоловіче, людинне і поетичне. Я люблю змістовні коментарі і не мусить там бути мед.)
Уже м виросла з того, що боліла критикою. А тим більше, коли вона отака, як Ваша - толерантно-виважена.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-05-17 10:57:11 ]
А мені, пране Ігорю, здається, що до вас прислуховуються і ви тонко таки впливаєте на різні ситуації на авторських майстернях.
Але часто буває, що наш вплив може бути дещо егоїстичним. Зрозуміло, що ідеального фактично немає, і це нормально, зрештою, навіть уся словесність не ідеальна, бо якщо поглянути на символьну частину, то ці символи не стосуються напряму ідеального у всій безмірності ідеального )) А тільки деякої ситуації на час виникнення мови... Але говорити музикою, а ще точніше - просто Істиною в торканні до всіх чуттів ми ще не здатні ) Тож словесність - наразі досить гарна річ )

Так от, кажучи від третьої особи, у творі ніби максимально відсторонюються від егоцентризму, так мені здається. І легкі флер-тумани нечіткості, як парфуми, як немови, залишають ситуації більше простору, що надважливо.
Чіткість, зазвичай, тільки увиразнює (перші плани, бо лише чіткість Деміургів увиразнює всі плани), гармонійна нечіткість - народжує стереоскопії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2018-05-17 11:24:55 ]
Дякую, пане редакторе, за тонке відчуття невагомого, але такого важливого, витаючого поміж рядками.;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-05-20 06:50:25 ]
У кожного свій егоїзм, який в даному випадку краще трактувати як позицію.
По цій колізії гарно пройшовся у свій час Євтушенко у вірші «Незрозумілим поетам», який досить вправно переклав у ПМ мій тезка Деркач. Нмд, зайве словотворення не розширює стереоскопію поезії. Але ідеал недосяжний і так само – у кожного він свій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люба Світанок (Л.П./Л.П.) [ 2018-05-16 18:42:43 ]
до болю...
нерв ще_мить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2018-05-17 09:48:22 ]
Дякую!