Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.28
23:27
когось тобі нагадує сей труд
усе можливо і не суть важливо
іде процесія чогось несуть
періщить у серйозні очі злива
розмова заганяється у кут
інверсія сухотна й дратівлива
а ти вчепивсь у вибраний абсурд
що із-під ніг висковзуюча линва
усе можливо і не суть важливо
іде процесія чогось несуть
періщить у серйозні очі злива
розмова заганяється у кут
інверсія сухотна й дратівлива
а ти вчепивсь у вибраний абсурд
що із-під ніг висковзуюча линва
2026.10.28
19:37
Круг*, рампа, зал,
штанкет софіта,
дзеркал портал,
туман залито.
За планом план,
своя куліса,
планшет, карман,
штанкет софіта,
дзеркал портал,
туман залито.
За планом план,
своя куліса,
планшет, карман,
2026.10.28
17:20
Колись перегорнуть останню сторінку
Великої творчості, гулу життя,
Фатальної флейти чумного століття,
Яка уповільнює серцебиття.
Великі події і твори великі
Злились в цьому місці, немов контрапункт.
Зібрались актори і блазні столикі
На площі, щоб з
Великої творчості, гулу життя,
Фатальної флейти чумного століття,
Яка уповільнює серцебиття.
Великі події і твори великі
Злились в цьому місці, немов контрапункт.
Зібрались актори і блазні столикі
На площі, щоб з
2026.10.28
15:15
БЕЗ ТЕБЕ (глоса)
Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,
Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,
2026.10.28
13:56
Ламає розум полум’яний
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.
В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.
В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,
2026.10.28
11:55
Московитам нічого втрачати окрім кайданів, наготованих на інших.
Хтось ділить останню скибку хліба, а хтось ділить світ.
Людяними можуть бути і люди з невисоким інтелектом і, на жаль, навпаки.
Із ворогами розстатися важче, ніж із друзями.
«Де
2026.10.28
11:54
Сьогодні, 28 жовтня, у Михайлівському соборі в Києві відспівали українського воїна.
Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "
Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "
2026.10.28
07:07
За гроші ніколи не змушуй
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.
2026.10.27
23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей
2026.10.27
21:41
Свій, чужий
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий
Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий
Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська
2026.10.27
21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.
Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.
Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св
2026.10.27
17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.
Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.
Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,
2026.10.27
15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,
2026.10.27
13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.
Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.
Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни
2026.10.27
06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
2026.10.26
23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.10.28
2026.10.27
2026.10.19
2026.10.17
2026.10.12
2026.10.08
2026.10.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Вірші
Урок
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Урок
Гуде народець: "Слава! Га-га-га-а!",
Кликуша із трибуни щось балака...
Усоте на майдані балаган -
Три гетьмани ділити будуть шапку.
За спинами товпи шеренга псів
Пильнує, щоб не розповзлась зараза.
Ходи но, "демократії" вкуси!
Кинь пляшку із бензином із "Камаза".
Почубилися грошові мішки,
Рабів не поділили та державу.
Всипають порох нам у чубуки,
Укладують до рук штики іржаві.
Медійники наплескають бурди,
До сказу доведуть людину праці.
І буде люта січа. Бачу дим,
Палатимуть хати. Та не палаци...
Усе марота. Навіть ці слова -
Не виучив актор своєї ролі.
Печуть хохли кривавий коровай,
Здираючи шагрань своєї долі.
03.10.2018р.
Неживий
Сусід заплющив очі, дудлить пиво,
Тримає пляшку з пійлом у руці.
Навчити жити трупа - неможливо,
Та я упертюх - шарпаю мерців.
Співає люд, кохається, танцює,
Штурмує гори, рветься у політ..
А в мертв'яків роки прожито всує,
Торує спирт дорогу на той світ.
Лежить душа, на неї зирить пані,
Жахннулася! Від смороду - трясун!
Гидуючи, обходить калабаню,
А я мерця на сонечко несу.
Із пекла чудом виволік потроху,
Отруту чорну викачав усю.
Нарешті спас. Сьогодні служить Богу,
Торує пастві праведну стезю.
Іще одного з баговиння вирвав,
Створіння, наче, трохи ожило.
Зірвалося! І полетіло в прірву -
Нема поета. Наче й не було.
Але цей твір простий без антитези,
Рельність підло цапнула за карк:
Іде мужик - здоровий і тверезий,
Ув очі глянув - істиннй зомбак.
Від погляду його всихають ружі,
А де пройде - чорніє і бур'ян.
Чи народивсь таким, чи втратив душу...
Таких мерців боюся навіть я.
03.10.2018р.
Кликуша із трибуни щось балака...
Усоте на майдані балаган -
Три гетьмани ділити будуть шапку.
За спинами товпи шеренга псів
Пильнує, щоб не розповзлась зараза.
Ходи но, "демократії" вкуси!
Кинь пляшку із бензином із "Камаза".
Почубилися грошові мішки,
Рабів не поділили та державу.
Всипають порох нам у чубуки,
Укладують до рук штики іржаві.
Медійники наплескають бурди,
До сказу доведуть людину праці.
І буде люта січа. Бачу дим,
Палатимуть хати. Та не палаци...
Усе марота. Навіть ці слова -
Не виучив актор своєї ролі.
Печуть хохли кривавий коровай,
Здираючи шагрань своєї долі.
03.10.2018р.
Неживий
Сусід заплющив очі, дудлить пиво,
Тримає пляшку з пійлом у руці.
Навчити жити трупа - неможливо,
Та я упертюх - шарпаю мерців.
Співає люд, кохається, танцює,
Штурмує гори, рветься у політ..
А в мертв'яків роки прожито всує,
Торує спирт дорогу на той світ.
Лежить душа, на неї зирить пані,
Жахннулася! Від смороду - трясун!
Гидуючи, обходить калабаню,
А я мерця на сонечко несу.
Із пекла чудом виволік потроху,
Отруту чорну викачав усю.
Нарешті спас. Сьогодні служить Богу,
Торує пастві праведну стезю.
Іще одного з баговиння вирвав,
Створіння, наче, трохи ожило.
Зірвалося! І полетіло в прірву -
Нема поета. Наче й не було.
Але цей твір простий без антитези,
Рельність підло цапнула за карк:
Іде мужик - здоровий і тверезий,
Ув очі глянув - істиннй зомбак.
Від погляду його всихають ружі,
А де пройде - чорніє і бур'ян.
Чи народивсь таким, чи втратив душу...
Таких мерців боюся навіть я.
03.10.2018р.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
