ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Вірші

 Розлучноосіннє



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-11-14 17:06:33
Переглядів сторінки твору 2722
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-11-15 06:02:38 ]
Може, "Це - бездарна, намочена повість"? Неправильна побудова речення дисонує із твором, оскільки слово ця відповідає на запитання яка, а нездаро на хто. Якщо ж нездаро вставне слово, то варто його виділити комами. В такому випадку треба треба означення доводити до логічного завершення. Я б ужив слово як. І тоді б підмет і присудок відповідали б на одне запитання. Або було б ствердженням. Тобто, " Як бездарно написана повість". А ще краще (аби уникнути збігів нона) - " Як нездарою писана повість".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-11-15 06:05:34 ]
Або "Ця, нездаро, дописана повість". Але теж не луже. Відчуваєш, друже?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 19:04:32 ]
Та ВСЕ ТАМ ГУТ, Сашо))) Не заморочуйся)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 19:39:36 ]
Є слово нездало
пасувало б сюди
нездарність нездара нездарний
нездаро - мене теж зупинило......таке слово заплутує Сушка... уявляється звертання чи жартує


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 20:07:08 ]
У мене власне бачення проблем-с, Май"є)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 20:14:35 ]
Та бачення власне, а мова спільна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 20:22:57 ]
З мовою все гаразд, Май"є)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 20:25:07 ]
Міг написати слово НЕВДАЛО, але не бачу сенсу. Комами не виділено. Все гут, Май"є) Гарного вечора)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 21:15:19 ]
невдатно нездало
нездаро написана ... я б не писала так.
комами виділяти не треба.
там не звертання
Якщо писати українською мовою, а не слова - мішма, то треба добряче шліфувати.
А якщо вам ГУТ... то я не сперечатимуся. Озвалася, бо й мені те слово видалося не вельми доречним.
Та вірш Ваш.
Кожному - своє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 21:53:02 ]
Гаразд. Як виключення і з поваги до Вас з Сашею поясню думку розгорнуто. Слово обране згідно звучання катрена, де домінує літера "Р"

-ця нездаро написана повість-
..................................
-ось і зустрічі невипадковість-

Так, кожному своє і саме оце Є МОЄ АВТОРСЬКЕ ПРАВО

З повагою, творчої наснаги, Серго)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 22:55:24 ]
Осінь є епопея дощів -- в укрмові це калька, "є" зайве...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 23:09:33 ]
А за аналогією "осінь- ЦЕ епопея дощів" не зайве?))) Сергію, я оно вже попередніх коментів наслухавсь) Я не ставлю собі за мету самопроголоситися найліпшим знавцем української мови, та дозвольте мені писати так, як вважаю за потрібне. Тим більш я на цьому ось невеликому сайті неодноразово проголошував- НЕ БАЖАЮ БУТИ КРИТИКОМ, НУ ОТ ХОЧ ТРІСНИ))) Тим більш- вивів універсальну формулу- ХТО КРИТИКУ ЛЮБЕ_ САМ СОБІ КРИТИК, ХТО НЕ ЛЮБЕ_ НАВІЩО ЙОМУ КРИТИКА? ))) Звільнив я посаду критика))) До Вашої творчості відношусь прихильно. Наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 23:22:09 ]
осінь - як епопея дощів.
Є чимало рішень. Якщо майстер-клас, то таки показувати клас!
Щодо "наслухався коментарів", то сайт для них і створений).
А портал для архівного зберігання деінде, але там відбір, не всім сторінку дають.
І мої зауваженння варто вважати корисними).
Я рідко Ваше коментую. "Самопроголоситися" чи таки знати...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 23:29:50 ]
Май"є))) От не спиться))) Давайте все ж усі перебуватимемо в доброму гуморі))) Все одно омріяні во літературі майбутні покоління (дай Боже, щоб вони були,Ю пережили оце олігархічне мутиво в країні і були здорові та веселі) все зрозуміють і одберуть для себе зерна від плевел))) Все. Піду армянського 100 крапель прийму за здоров"я усіх віртуально присутніх. УСІМ ДЯКА ЗА КРИТИКУ!!! ПРОЗИТ!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-11-18 09:17:48 ]
Кому що... Мені цикорій із женьшенем смакує.