ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Балера
2020.07.04 19:45
Коли дивлюсь услід красуні тій,
Жорстокість милої ятрить мене.
Я думаю: яка з-поміж стихій
З’єднала вроду й серце крижане?
То не земля: вона й висот сягне,
І не вода: вогнем любов зоріє.
Повітря? Ні, завзяття в ній міцне.
І не вогонь, бо не палають

Євген Федчук
2020.07.04 19:17
З прадавніх літ лежить серед Дніпра
Великий острів - Хортицею зветься.
Немов природи надзвичайна гра,
В яку ріка віками з шумом б’ється.
Високії гранітні береги,
Могутні скелі хвилі ті стрічають.
Шумить Дніпро. Йому не до

Роксолана Вірлан
2020.07.04 18:12
Зазорена у цю ріку,
Струмій на хвилі неподатливій...
Усе життя на волоску
І попри вирви чорні й патові,

Оце дивися тут і мрій,
І не дозволь собі не мріяти.
Он поле із- під житніх вій

Олександр Сушко
2020.07.04 18:02
Я - сірома скромна, не з тузів,
Тож під серцем заповіді Божі:
В рай пускають навіть без трусів,
А у владу - виключно за гроші.

На горба народу Мойша "гопс!",
Скликав до корита всю родину.
В шахрая життя - країна Оз,

Олександр Панін
2020.07.04 15:19
Вже потвори нічні не гарчать,
Кришталевий зірок передзвін…
Тихо, ніжно співає дівча –
Спить Коханий – єдиний, один.

***

"Я кохаю тебе, Дорогий,

Сергій Губерначук
2020.07.04 13:52
Мов гілочка плакуча,
ти тулишся до мене,
але під нами – круча,
в ній глибина – шалена,
неміряна тривога,
невиказана правда,
немов життя без Бога
чи доля безпорадна!

Микола Соболь
2020.07.04 07:58
Комусь болить на фронті кожна втрата.
Залита кров’ю – матінка-земля.
Двохсотими вертаються солдати.
Під артою* здригаються поля…

Плодить війна сиріт і вдів без ліку.
Тобі було півкроку до мети…
На милицях йде площею каліка –

Ярослав Чорногуз
2020.07.04 05:45
Вночі легкий вітрець несе
І прохолоду, і розраду.
Затихло на алеях все,
Лиш місяць бродить понад садом.

Вгодований і повний він,
І як солодку вату – лиже
Довгасту хмарку в темряві…

Євген Федчук
2020.07.03 19:30
Стоять у Призов’ї три могили.
Найменша називається Корсак
Найвища з них Бельмак, чи то Горіла,
Та ще середня Синя, чи Токмак.
Я вам легенду хочу розповісти
Про три високі степові гори.
Було то у часи прадавні, звісно,
Якої

Іван Потьомкін
2020.07.03 10:15
Багатий і давно уже не раб,
Уславлений мудрістю повсюди,
Езоп де тільки вже не побував.
От тільки в Дельфах не довелося бути.
І ось він там. І як повсюди байкою частує.
Та якось тут не так, як всюди.
Слухати слухають дельфійці, а платити – ні.
Гада

Сергій Губерначук
2020.07.03 10:04
Велика криса* не їла рису,
а виключно целофан.
Жила на світі в одній кобіті,
що влізла у сарафан.

Попереду довгі роки вигнання
на каторгу у Сибір,
плювати, у ній жевріє останнє:

Тетяна Левицька
2020.07.03 08:59
Дай руку, сонце, і іди за мною,
не обертайся на презирство й сміх.
Хто судить всіх не відчуває болю,
і не вмирає кожен день  за гріх.

Хай кине камінь той в крилату спину,
хто не злукавив навіть у думках.
Я відколола  сонця половину,

Ігор Деркач
2020.07.03 07:35
Що у світі діється...
Зайві ще надіються,
що оклигають живими
із болячками своїми,
поки десь подінуться.

***
Знаємо, що коїться:

Микола Соболь
2020.07.03 06:55
Радій сьогоденню.
Довкола безмежна блакить
і думка про вічне летить,
здається буденно…
А ми? Не відчули.
Як всесвіт торкається нас
його необтяжливий глас –
трембіта гуцула,

Дума Козак
2020.07.02 22:43
Два яблука дитя тримало,
на вигляд гарних і смачних.
Гостинець де воно дістало,
не відав я, та то не гріх.
Звернувся щиро до малого, –
Одне дай яблучко мені.
Поглянув той з-під лоба строго,
примружив очі враз ясні

Євген Федчук
2020.07.02 19:00
Каховське море, хвиля в берег б’є,
Пінявий слід лишає за собою.
Кигичуть чайки десь над головою,
А вранці сонце із води встає,
І враження, немов то, справді, море,
Таке ж безмежне, як і всі моря.
Та відчуттям не варто довірять:
Оманливі чарівні ці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17

Август Ина
2020.06.13

Лада Квіткова
2020.06.07

Микола Байдюк
2020.06.06

Олександр Ку
2020.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Прозрій
Не зникло панство, множаться раби.
Пройшли віки, а мало, що змінилось.
Ростуть пани тутешні, як дуби,
А у рабів, хоч є сокири й вила,
Та от біда, глухі, німі, сліпі -
Суспільство соціальних категорій.
Кому собача кістка і напій,
Кому жиріти на людському горі!
Було і є...Чи буде завше так?
Допоки не зійшла земля з орбіти,
Не втрутився Господь, молись, батрак,
Навчися мислити! Дай, Бог, прозріти!
Збагнути важко, зріють дві олжі,
А Бог один на лівих і на правих.
Війна - безглуздя, пекло на межі,
А люди знову оберуть - Варавву!

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-11-27 17:13:31
Переглядів сторінки твору 1904
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.157 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.88)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.07.03 10:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-11-28 10:47:34 ]
Молись, гряди - невірно. До кого звернення? Якщо молись - до до людей, якщо гряди, то до Бога. А у вас усе в підрядному реченні через кому. Зараз подумаю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-11-28 10:52:31 ]
Не втрутився Господь! Ура! Радій! Є шанс тобі -незрячому - прозріти!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-11-28 10:53:31 ]
Після Господь знак запитання.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2018-11-28 11:00:52 ]
Сашо, пилкою можна спилити дуба, тому мені не хотілось би переробляти на сапи.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2018-11-28 12:25:28 ]
Сашо, переробила знову, все що могла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Кучеренко (Л.П./Л.П.) [ 2018-11-28 14:24:41 ]
Пані Тетяно, завжди уважна до вашої творчості, тому мені стали не байдужі Ваші пошуки щодо покращення твору. І хоча я не зовсім поділаю аж ввсі його аспекти, але порив дуже мені імпонує і на часі.
Можливо Щось із моїх пропозицій Вам згодиться:
…Та у рабів ножі є ще і вила… (зазвичай "На ножі/на ножах" а не на пилки)
…Суспільство соціальних категорій/ Суспільство споживацьких категорій/ Суспільство дармовщинних категорій/ Суспільство захребетних категорій…
Не знадобиться - не біда.
Успіхів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2018-11-28 16:26:58 ]
Хай буде - сокири


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2018-11-28 15:08:01 ]
Дуже дякую, Галино! З пилкою пов"язані дуби, бо хочеться, щоб їх спиляли. Вила, сапки, знаряддя праці тому не треба перечисляти. Ножі теж можна, але з пилкою пояснила чому. Стосовно Населення суспільних категорій теж мені не дуже подобається і Ваші пропозиції у деякій мірі влучніші, тож можливо, і треба прислухатись. Мені подобається, " Суспільство соціальних категорій" більше, бо все інше трохи образливо. Я дуже вдячна за допомогу. Ви мали рацію, що з цим віршем трохи поквапилась, але тільки тому, що цими словами у віршовій формі відповіла рецензією на чужій сторінці і не хотіла, щоб ними хтось скористався.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2018-11-28 18:11:56 ]
Дякую, друзі, всім хто мені допомагав! Здається спільними зусиллями вийшло непогано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-11-29 17:43:25 ]
Для рівноваги рекомендую додаткові штрихи:
А у рабів – тупі сокири й вила;
Суспільство негативних категорій;
До Господа помолимося так:
– Навчи нас мислити, о, Боже, дай прозріти!
Після війна - кома.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2018-11-29 20:26:30 ]
Дякую, Ігоре, так можна правити вічно! Одному те не подобається, іншому інше. "Хоч є сокира й вила" поєднується з наступною фразою, тому коли переробити, то " От біда", буде зайвим.
"Суспільство негативних категорій;" Соціальних з"язано з пільгами з іншими соціальними виплатами, а негативних категорій ні, не краще. Коли мова йде про рабів, то батрак саме те, що потрібно. Там, "Так", римується з "батрак". А Ви пропонуєте однакову риму?
І далі теж не дуже влучно, а за кому, дякую!
Ігоре, мені здається, що нічого міняти не треба.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-11-29 21:47:43 ]
Прозріють декотрі, покаються. А далі ... Що від них залежить?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2018-11-30 09:46:23 ]
Зробити правильный вибір! Ми самі обираємо не тих, дозволяємо нами керувати, дурити і приймати закони на користь багатіїв. Дякую, Світлано Майє, дуже рада, що зайшли та висловились!