ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2019.08.24 21:21
Клята клізма катаклізму
Позбавляє оптимізму,
Артналіт метеоризму
Розриває на шматки.

Джерело метеоризму –
Підлий збудник ботулізму,
Пороздовбував харизму,

Ігор Федів
2019.08.24 12:46
А чи уміємо ми істину шукати,
Коли озвучуємо свої аргументи,
І варіанти опонентів відкидати,
Не помічаючи, де цінні є моменти?
У силі голосу, до хрипоти волати,
Але не чути нової пропозиції.
Як не погодилися, силою ламати,
Аби вигідні утримати поз

Світлана Майя Залізняк
2019.08.24 12:09
Муж писав про любов шалену,
від повторів товстіли файли.
Змалювавши силу-силенну
поз, осель, піднявсь аж на яйлу.

А насправді - зваривши гречки,
з'ївши кусень сальця рудого,
мацав лиш зашкарублі течки,

Тата Рівна
2019.08.24 11:13
поки інші пишуть вірші крокуючи й колупаючи пальцем у носі -
я згораю не встигнувши впасти —
щосезону в мене - літературна осінь
і будинки із пенопласту -
сто покоїв - домів глухого Гойі
муки вибору Ноя
та дві фури гною з компіляцій і копіпа

Віктор Кучерук
2019.08.24 06:21
Г. С...
Коли, всміхаючись привітно,
Ти віддаєш себе мені, -
Я, наче сад весняний, квітну,
На подив друзям і рідні.
І вже ніяк не приховаю,
Найзаповітніше моє,
Те почуття одне безкрає,

Микола Соболь
2019.08.24 06:08
Недолугі хохли
Віддали булаву і кресало,
І коня пропили,
І свободу зміняли на сало.
Стогне, плаче земля
Її душу ізнов розіп'ято.
Чути сміх москаля
України довічного ката.

Олена Побийголод
2019.08.23 18:41
Із Анни Ахматової

В Кремлі не йде життя - Петро це певно знав,
Там звірства древнього іще кишать мікроби;
Бориса дикий страх і всіх Іванів злоби,
Та самозванців чвань, та скін народних прав.

(2015)

Юлія Радченко
2019.08.23 18:14
Мій любий, Ви, певно, забули, що я вже чужа й вже ніколи до Вас не прийду.
Відтоді, як це зрозуміла, ніколи Ваш дім не здавався таким ще великим...
Та третя зозуля з моєї старої верби знов мені накувала біду.
Була вона дуже самотня, німа, її голос трем

Ірина Залюбовська
2019.08.23 17:25
В зелень поєднані золото й просинь.
Серпень! Цей місяць хворіє на осінь.
Осінь стрілою крізь серпень летить:
плаче - болить.

Вмите росою, туманом повите,
прийде замріяне бабине літо.
Осінь струною в повітрі дзвенить:

Василина Іванина
2019.08.23 16:13
Літо чіпляється за серпень
чіпляється з усіх сил
в"юнкими пагонами гліцинії,
крихкими стеблами винограду,
підступними колючками ожини,
сивими стеблами полину,
вузлуватими петровими батогами,
високими золотими різками -

Нінель Новікова
2019.08.23 15:30
Накотяться хвилі душевні з таємних глибин
І м’яко затихнуть, впадаючи в лагідну сутінь.
Народжена ніжність, фарбована в аквамарин,
Плете візерунки на чорній кримпленовій сукні.

Зариюсь щокою у гриву розпущених кіс…
Вдихну аромати п’янкої знемоги па

Марія Дем'янюк
2019.08.23 14:53
Місяць-серп бере у руки нічка,
Буде зорі в темнім небі жати,
Ще палають ясно зоресвічки,
Та пора світанок сповивати.

Сніп рожевий зорей світоясних,
Хай угледить ясночолий ранок -
Сяєво думок, надій прекрасних

Віктор Кучерук
2019.08.23 13:14
Я іду, обтяжений роками,
Втомлено радіючи життю, –
І щораз дивуюся без тями
Кожному новому відкриттю.
Скільки їх, неждано й безупинно,
Видимими робиться мені
В час оцей, коли роки повинні
Погасити тліючі вогні

Сергій Губерначук
2019.08.23 12:08
Коли кордони розривали Україну,
єдиний розділяючи народ,
з громади завжди піднімалася людина
і рятувала від лихих негод.

За нею йшли вперед, їй вірили, бо знали,
що Україна в нас – на всіх одна,
що той, якого люди більшістю обрали,

Тетяна Левицька
2019.08.23 11:37
Коли не шукаєш - не знайдеш тоді.
Ніхто не озветься на біль і поразку.
В чужім пересерді, в байдужій юрбі
у саван закутати долю не важко.

Без скиглення, смутку пустих нарікань,
усіх не вини ти в своїх долепадах.
Зри в корінь падіння, розверзлася

Олена Малєєва
2019.08.23 07:38
Ластівка впала з неба
Десь за оті кущі...
Не знаю, чи жити треба
Отак навпростець, мерщій.
Вітер волоссям хапати,
Спраглі шукати вуста,
А по ночах рахувати
Рудих слоненят до ста.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анастасія Романюк
2019.08.04

Сергій Губерначук
2019.07.07

Ярослав Філософ
2019.07.03

Віктор Сурженко
2019.06.19

Юлія Савіцька
2019.04.01

Надія Тарасюк
2019.02.03

Казки Старої Ґадзюби
2019.01.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Нічний бій





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-01-11 04:31:37
Переглядів сторінки твору 1410
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.064 / 5.5  (4.979 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.064 / 5.5  (4.981 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.08.23 12:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-01-11 19:12:47 ]
Мвйстерно й вірогідно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-01-11 22:54:49 ]
Хоч раз в житті послухав Чорногуза, надрукував прозу свою. От уже й поважні люди хвалять, а не лають! Може, тепер до тебе дійшло, нарешті, що не через пиху й зверхність тобі щось радять чи критикують друзі, а з бажанням допомогти, шлях вказати? Проза - це твоє, а поезію ти ПРОЗАЇЗУЄШ, опускаєш до рівня прози і маєш через це купу неприємностей. Невже краще бути "поетом"-асенізатором, упирем, пугалом усього сайту, ніж цікавим, поважним талановитим прозаїком?! Чи це дійшло на один раз? В наступних публікаціях буде те саме?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-12 17:03:18 ]
Чом би й ні? Я ж розумію, що проза - теж штука серйозна. Нахрапом не візьмеш, бо потрібен і досвід, і почуття гармонії і дуже багато праці. Але і поезія є хороша. І немало. Ось книжку упорядкував. Було 800 творів, потім. 600, потім, 400, а нині 200. Усі віршики-веселуни пішли на поличку. А от для серйозної літератури не годяться.
У кожного митцця є твори, які тільки з великою натяжкою можна назвати поезією. А інколи взагалі не можна назвати. Тарас Шевченко писав віршовану прозу і особливо на тому не заморочувався. За це ми його любимо і поважаємо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Ереміт (М.К./Л.П.) [ 2019-01-12 00:11:50 ]
Нагадало мені, за сюжетом: "А зори здесь тихие..."
Забракувало, за сюжетом, відповідно – подробиць... Адже подробиці мають велику силу у розкритті найважливіших рис характеру.
Взагалі, до прози ставлюсь із неменшою повагою, аніж до поезії – адже вона також потребує неменшого натхнення, що й витворює й цілісність сюжету, й переконливість у деталях!..
Сподіваюсь, що мій коментар у достатній мірі виважений та незаангажований!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-12 17:05:38 ]
Розумію. Навмисно йшов на стислу форму. Інколи сухість шкодить. Інколи навпаки -0 потрібна. Твір трохи відлежитьсчя, остигне і потім усе поправиться.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-01-12 15:18:21 ]
Перед написанням прози варто прочитати: "Сто років самотності", "Жінка в пісках", "Микола Джеря"...
Якщо проза скидається на розповідь під каву...чай...то це не літературний твір, а житечний спогад.
Думала зробити клона...та написати під нікнеймом, а вирішила чесною лишитися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-12 17:11:40 ]
Вам і досі увижаються клони? Біда. Я знаю хто такий Василь Василенко. Колись він розкриється. Але про це казати не маю права, оскільки дав слово. А моє слово чогось таки важить, бо не вивалюю у приват переписку з друзями.
А стосовно того, що мені треба читати перш ніж писати прозу - якось і сам розберуся, повірте. Перші публікації мною були здійснені в 1994-му році. За які і досі не соромно. Тому такий-сякий досвід є. Були надруковані і повість, і оповідання. І не в захалявних виданнях, а в серйозних. Тому Ваше побажання виглядає трохи дивним. Я ж у цій справі не молодий опецьок, який уперше поклав перед собою листочок паперу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-01-12 18:18:18 ]
Коли свій текст доводиться захищати... а читати нічого, бо це начерк, шкіц, не більше, то варто дослухатися до порад і увиразнити. Лише амбіції заважають порівняти своєї і колоритно виписане чуже.
Мовчання золото.
Тому ліпше мовчати, хай текст оцінять інші.
Нічого мені не ввижається, я написала, що клонів не завела.
Дивне те, що автор не бачить тексту, не творить панорами. Написав і самозаспокоївся.
Запитайте, хай напишуть інші свою думку.
Для мене це шкіц. Не можу наповнити чужого, самі попрацюйте, он Ереміт натякає на таке ж. Ми з ним не друзі, тому вірити можна. Сякий-такий це ж не ... для серйозного письмака. Доброзичливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-01-12 18:25:26 ]
«Писати насправді дуже просто. Ти просто сідаєш перед друкарською машинкою і починаєш спливати кров'ю». Ернест Хемінгуей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-12 19:09:22 ]
Може Ернест Хемінгвей і спливав кров'ю, не знаю. Я до такого глупства ще не дійшов. З розумом треба писати, Та й я вже у такому віці, що цитування авторитетів на мене вже не справляє враження. Якась дитячість, їй Богу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-13 07:41:19 ]
Бродить привід по ПееМу привід - Василенка! (Він же Сушко, він же....)! Ржу нємагу!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-13 08:17:16 ]
І справді, привиддя множиться. І стає лячно. До дрижаків.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2019-01-14 18:33:50 ]
Коротко проаналізуємо бій.Хто командир взводу?Сержант?На таку подію?Що робило вище командування у цей час?Далі.Завдання-охорона мосту чи створення лініі фронту у лісі,ландшафт якого щорічно змінюється від паводків(як це?)Втрати в обороні,класика 3 до 1(людей більш ніж вдосталь)Далі.Де і головне,навіщо в операціі затримання озброєних перепитих людей рились окопи?У лісі?А міст як?Біля мосту?Як рити окопи в асфальті і бетоні?Далі.Чому не було секретів на боці,звідки мав відбутись напад?Далі.Хто керував власне боєм(як його взагалі могли допустить при рівному співвідношенні сил?Хайнявши вигідні позиціі, кідька стрільців роблять міст не прохідним для піхоти.Далі. Як ліс міг бути освітлений кількома сигаретами в кулачку,чи навіть ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-01-14 21:57:08 ]
Друже мій! Я служив у тому взводі. Ти знаєш, що началником караулу може заступити тільки офіцер. У виключному випадку прапорщик. А в нас був такий бардак, що заступали сержанти взводу охорони. Доводилося ходити по 5-7 разів поспіль в наряди, оскільки людей просто не вистачало. За 90 днів довелося сходити начальником караулу 63 рази. Про яку дисципліну може тут іти мова? Ми приходили в казарму і не здаючи зброї лягали спати на кілька годин, а потім виймали автомати з-під матраців і знову заступали на чергування. У мене банально не вистачало часу щогодини відкривати зброярню та видавати чи приймати зброю. Тому я цього і не робив. І ніхто не робив. Почистили автомати після стрільб - і на плече на тиждень.
Уночі сигарети видно дуже добре. Особливо немісячної пори. за кілометр. А якщо міст нависає над територією, то де б ти не заховався - скізь місцина прострілюється. І ті сигаретні вогники в цьому випадку - це як маяк - стріляй не промахнешся.
Якби ти бачив той міст одразу зрозумів би, що його захищати не можна було. Краще замінувати і відійти на безпечну відстань аби прострілювася добре. А так - суцільна мертва зона. Друже, не ятри рани.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2019-01-14 18:43:21 ]
Як велося командування?Раціі,світлові сигнали ліхтариками?Звідки у бандитів гранати?Як я розумію з ситуаціі,командир не командував ніяк,ситуацією не володів,проте відслідковував у темряві під час швидкоплинного бою, як і як саме вмирали цого підлеглі,а тоді здуру чомусь кинувся у темряву зі штикножем(навіщо???Кого в темряві хотів на мангал надіть?Чи тікав,заргументувавши,що пішов у рукопашну?)))На ранок,важкопоранений,ще мав опізнувати своіх вбитих солдатів(більше іх ніхто не знав?Його відпустили санітари,замість того,щоб до госпіталю везти?) Постпитання-як було покарано керівництво,по які щаблі включно,що допустили оцей бардак??? Не маю слів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2019-01-14 18:43:22 ]
Як велося командування?Раціі,світлові сигнали ліхтариками?Звідки у бандитів гранати?Як я розумію з ситуаціі,командир не командував ніяк,ситуацією не володів,проте відслідковував у темряві під час швидкоплинного бою, як і як саме вмирали цого підлеглі,а тоді здуру чомусь кинувся у темряву зі штикножем(навіщо???Кого в темряві хотів на мангал надіть?Чи тікав,заргументувавши,що пішов у рукопашну?)))На ранок,важкопоранений,ще мав опізнувати своіх вбитих солдатів(більше іх ніхто не знав?Його відпустили санітари,замість того,щоб до госпіталю везти?) Постпитання-як було покарано керівництво,по які щаблі включно,що допустили оцей бардак??? Не маю слів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2019-01-14 18:53:03 ]
Вибачаюсь,пишу з тел,у дорозі,можливі одруківки


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-01-14 19:07:14 ]
...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2019-01-15 02:50:37 ]
Сашо)))Міст підривати ніхто команди не дав ніколи.Бо міст є народне добро,і це не Велика вітчизняна.Та й тоді підірвати міст справа підривників,а не караульноі служби,це складна справа.Далі.Рити чомусь ЗА мостом окопи?Що,мали танки йти?Тоді окопи повного профілю. Шанцевий інструмент де взяли? І,підкреслю,ЗА мостом лише у випадку,що міст дозволено втратити.Інакше-лише перед ним.Далі.Скільки часу займає відриття окопу?Перед тим при створенні укріпрайону(нащо???) має бути загальний план оборони.Далі.гаразд сигарети видно(ні хріна іх за км не видно,хіба в бінокль при уважному спостереженні)То й добре.Завдання яке?(в оповіданні) не пустити на протилежний берег,так?То побачать і не пройдуть самі.Себто завдання виконане.Інша справа-як це-не мати секретів на тому березі?А-Стій,хто йде?А раптом просто люди ййдуть?До того ж справа уночі була?То що,усіх підряд косити?А може,то допомога вам надійшла?Далі.Сигарети знов таки.Яка прицільна практична дальність стрільби з ак?Снайперів же не було з свд у пяній банді?Далі.Як тричі(один раз важко в голову,але і в руку не комільфо,могла бути не терміново шпиталізована,а якось дивно перевязана санітарами,бо усіх причетнмх до боюю повбмвалр,хоч могла і кровю спливти,і мізки витекти) через кілька годин вештатись по полю бою і когось упізнавати??? Далі.Яким був розбор польотів? Як могли сержанту караульноі служби дати подібний наказ? Де це було?Хто і як за це поплатився з командування??? Бррр........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-01-15 22:31:12 ]
Друже, ти не читав моєї повісті "Два роки". Там дуже багато розповідається про мою службу. Але деякі деталі я не писав. І цієї історії там немає. З приводу твоїх запитань скажу таке: мені на той час було 19 років, я був замкомвзводу охорони. Тактичних задач у випадку НП нам не ставили, оскільки це була не наша спеціалізація. Мостіва через річку було чотири. І нам дістався саме той, який був поруч. А керівницйтву було до лампади, що хтось там загинув. Справу зам'яли, бо стільки т рупів засмерділи б усю країну. Ти думаєш я не розумію усього безглуздя і головотяпства такої ситуації? У нас повно було спеців, які закінчили академію генштабу, але тільки протирали штани, а не служили зі зброєю в руках. Думали, що ми поклацаємо затворами і банда розбіжиться. Егеж. А те, що не було офіцера на бойовій задачі - взагалі ні в які рамки не влазить. Те, що бандюки вийшли на нас - чиста випадковість.
Ситуація абсурдна і ми в ній стали заручниками. Тому не допитуйся про деталі - я не звіт про виконання писав з виконання тактичної задачі, а коротке есе. Ти думаєш причетних до такої ганьби покарали? авжеж! І з Москви прилітала комісія, із округу. Поїли-попили і полетіли. У мене у взводі солдат повісився, дід - знали хто винен, а поплатилися ми - сержанти. всі поклали лички на стіл, з командира взводу зняли зірочку. І відправили в рівновіддалені точки гарнізону дослужувати. А ті, хто вчинив злочин - стали офіцерами. Бо батьки - полковники і генерали. Ой, не ятри душу. Згадувати тошно про ту дурню.