ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.06 19:03
не перевершити себе
до чого навіть намагатись
це усміхання де-не-де
не зовсім позначає радість
ту радість що усе підносить
і салютує бозна-чим
котрій ніколи не є досить
такий її бентежний чин

Костянтин Ватульов
2026.04.06 17:06
Коли я повернусь, перший сніг долетить до землі,
А старенький таксист довезе із вокзалу додому.
Я згадаю, як мама казала слова непрості,
Як стрічала мене на порозі в халаті м’якому.

Коли я повернусь, місто буде холодним, чужим.
Наплюю, що ось так п

Борис Костиря
2026.04.06 16:34
Столітній парк розорений, розбитий,
Осквернений вандалами, стоїть
У сотнях невловимих смолоскипах,
Де гасне час, перемагає мить.

Завзяті лиходії й тимчасовці
Спроможні потолочити красу.
Вони взялися погасити сонце

Олена Побийголод
2026.04.06 15:53
Сергій Островой (1911-2005)

У лісі наодинці
жила Зима в хатинці;
вона солила сніжки,
поклавши їх до діжки;

замети нагортала,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:35
лютого 2026 року в Україну повернули тисячу тіл (останків) загиблих захисників…

В безсонячний лютневий день
одна за одною машини:
колона траурна іде —
німі холодні домовини…

Нам повернули лиш тіла,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:24
…Як дні летять! Їх годі зупинити. І аркуші злітають стрімголов З календаря, мов невідчутні миті, Та крізь папери проступає кров. Зима, весна і літо пронесуться, Як марення, як навіжений сон. Крізь них прогляне невмолима сутність, Немов гучн

Артур Курдіновський
2026.04.06 09:22
Весна заграє радісну симфонію,
Акордами розпустяться бруньки.
Я теж хотів піти до філармонії,
Та в долі закінчилися квитки.

Закрила серце злим чотирикутником
Тверда холодна кам'яна стіна.
Я не завжди був тінню та відлюдником!

Ольга Олеандра
2026.04.06 08:54
Втрачені сенси неможливо відновити.
Можна виростити інші – через ціннісне сито
просіяти коштовне зерня від лушпіння та інших видів сміття –
перетворивши втрату на зачин для нового життя.

Сенси, які загинули, мали базові вади:
приховані, замаскова

Віктор Кучерук
2026.04.06 05:56
Коли поволі повзаю
Угору чи униз, -
Ловлю себе на роздумі
Про неймовірну слизь
Отам, де є залишені
Колінами сліди, -
Де мрії глумом знищені
Мені болять завжди.

Іван Потьомкін
2026.04.05 19:35
Найперше зійшлась грищенецька рідня,
Навіть ті, кого, на жаль, досі не знав.
А ось із саду лутовок, що на горі,
Став несміло Езоп на поріг.
Неспішно Овідій з Причорномор’я прийшов,
Струшує куряву з подертих уже підошов.
З мольбертом і скрипкою (не ч

Тетяна Левицька
2026.04.05 17:54
Мовчазна жура у домі
позбирала ртуть.
Бідолашний, ще не в комі,
я, ще поряд, тут.

Не знаходжу собі місця
для негожих рук.
Це за буревійним містом

Юхим Семеняко
2026.04.05 17:51
  Скажу чесно, без дешевої доброти і цехової фамільярності: модернізм, як Ви зазначили у таблиці, у цього вірша є, але "легкий", така собі модерністська стилізація експериментальної поезії без ознак високого модерну. Втім, є модерністські риси, які у в

Микола Дудар
2026.04.05 17:31
Шановні друзі - однодумці! Вибачайте, це мій останій допис в Поетичні Майстерні. Маю вам зізнатись, що був інколи нестримний до ваших зауважень щодо моєї писанини… Огризався на гризотню де-яких… Але я горжусь тим, що прожив свій час, Богом даним, у пошука

хома дідим
2026.04.05 17:01
ніч постає
безрадно
непідзвітно
мов змок чи замк
ненависть продається
що ходовий артикул
будь спок будь спок
жеровисько як є

Борис Костиря
2026.04.05 14:32
Шум вітрів долинає з вікна
В заметілі епох і формацій.
Прозвучить незглибима вина,
Над якою не владний Горацій.

Шум часів у шаленості снів,
В какофонії дикій, нестерпній,
В мерехтінні безжалісних днів,

Євген Федчук
2026.04.05 14:22
Часи лихі і непевні для краю настали,
Коли ляхи погромили козаків повсталих.
Павлюка і Остряниці полки подолали.
«Золоте десятиліття» для ляхів настало.
Навіть, Січ козацьку ляська залога зайняла,
Козаків по всіх усюдах звідти розігнала.
Хто у плавн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Пробач
Пробач, йому, Господи! Сили нема
дивитись, як ірод боїться
потрапити в пекло вогню, не дарма
вночі бачить очі провидця.
Ти вибач за мене, на жаль, не така
свята, милосердна, безгрішна.
Ще й досі пече печія та гірка
у горлі моїм і зловтішно
на серці порою. Розплата гряде
за відчай. Про що я, Всевишній?
Розтерзану душу? Вже листя руде
зітліло, а спогад колишній
сполоханим птахом у сивій журбі,
що втратив і небо, і крила.
Якби ж я пробачила, Боже, собі,
можливо, його теж простила.
Даруй йому, Отче, за ті помилки,
що кров’ю, сльозами не змити!
Я вибачила б, заржавіли голки -
якби ж то змогла із цим жити.
2019р




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-03-13 10:14:51
Переглядів сторінки твору 1741
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.587 / 6.22)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.668 / 6.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.04.05 21:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2019-03-13 13:06:55 ]
Дуже особистий вірш, написаний із великим почуттям. Якщо у когось немає справжнього каяття, а тільки-- страх покарання, то він, мабуть, і до прощенння не готовий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-13 19:39:16 ]
Дякую, Вікторіє! Так, правда треба прощати, але інколи це не можливо доти, доки сама себе не пробачиш. Мені важко пояснити. Щастя Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-03-13 13:59:56 ]
Вірш настільки приголомшливий, пронизливий, що складно навіть коментувати, тим паче пхатись із порадами чи заувагами.

Та все ж, наважусь. Бо знаю, що сприймеш як належить, Тетяно.

Отже, отут замислилась:

Ти вибач за мене, на жаль, не така -
свята, милосердна, безгрішна.

Оскільки перед цими рядками про ірода,
то виникає запитання логічне - не така як ірод?
тоді чому "Ти вибач"? Тим паче оскільки після не "така" тире - це сприймається як пояснення яка насправді - свята, милосердна, безгрішна.

Словом, незрозуміло.

А от вкінці після "голки" проситься тире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-13 19:49:53 ]
Так, Любове, я тебе зрозуміла. Коли пишеш то все здається зрозуміло, а зараз дійсно виходить, що я - свята, хоча я мала на увазі протилежне! Дякую, дорога, за допомогу, уважність. Буду думати, як виправити. На все добре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-13 20:01:28 ]
Чи достатньо, Любове, прибрати тире, чи змінити на,
"Ти вибач за мене, бо я не така
Свята, милосердна, безгрішна."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-03-13 16:42:09 ]
А чому Ірод з маленької букви? Якщо з маленької, то це вже не біблійний Ірод, а просто якийсь капосний грішник. Образливо якось звучить, як лайка. Пишіть з великої аби не було різночитань.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-13 19:53:06 ]
Олександре, ірод з маленької букви тому, що це не біблійний персонаж. Чому я так назвала, це вже особисте. Дякую, за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-03-15 03:24:23 ]
загалом слова ’Бог простить’ можна по-різному споглядати чи інтерпретувати
тут можна залізти в теологічний диспут
чи ’по вірі’, чи ’по ділах’ тощо
але, ймовірно, поки без потреби в це все наразі - лізти...

нмд, зміст міг бути в тім,
що трапляються речі, котрі з погляду людини якби
виходять за її, людини, граничні можливості

над чимсь ми владні, над чимсь - ні
і часом зостається уповати лише на Бога, як на останню інстанцію

що в радості безконечній, чи безконечній журбі пребуває

понад усе