ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2026.07.11 21:12
Сила ( Ahothaho - 33)
Це, донечко моя, випробування.
Це так тебе спитує світ падкий -
чи не розбудеш гніву, чи дурману,
чи блекоти не висієш таки

на плесах тих, де так було привітно -
а ближче глянеш - то гієнне дно.
Моя лелітко, ясочко, мудрине,

Вячеслав Руденко
2026.07.11 20:27
Де ви нащадки богів?
Де ви нащадки богів?-
Є ще між вами сміливці
В темряві давніх світів
Там, де блукає Тіфон?

Знати про тще наперед,
Чи пронестися таємно,
Кучері долі змастив,

Вадим Василенко
2026.07.11 19:32
***
Мокре зникає шосе
В матриці сірих зон.
Все, що було, не все.
Сон це чи полігон?
Віддаль між нами росте.
Тіні дрижать на склі.
Місто німе й пусте
Гасне в мазутній млі.

Віктор Кучерук
2026.07.11 18:21
* * *
Гуляє тиша опівнічним містом,
Вогні зірниць ясніші кришталю, -
Усе навколо невичерпним змістом
Наповнює поезію мою.
Вчуваюся, вглядаюся, радію
І подумки наспівую мотив
Тієї пісні, що зродив, як мрію,
Високого піднесення порив.

Борис Костиря
2026.07.11 13:27
* * *
Я не марную час у муках,
А плавлю в зливок золотий.
У неповторних ніжних звуках
Рушають рятівні плоти.
Переливаю час в новітній
Прозорий дорогий алмаз.
І візерунками на вікнах
Постане вірш у певний час.

хома дідим
2026.07.11 13:19
* 138 *
пригадував як падав дощ
в містечку де потворні лиця
чи невиразні все одно
нема на кого подивиться
книгарень там чи кінозалів
так само не знайти хоча
кіоск був при автовокзалі
із назвою союзпечать

Ірина Вовк
2026.07.11 09:22
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта»
У холодних кам’яних стінах австрійського монастиря Адмонт догорають останні години життя Анастасії Ярославни – середульшої доньки Ярослава Мудрого та колишньої королеви Угорщини. За вікном лютує груднева ніч, ніч під Різдво 1074-го року Божого, а в напівт

С М
2026.07.10 21:34
Пришпил (Jethro Tull)
Поїдем до кінотеатрів
Тебе лишу я у Вімпі-барі
Ти кажеш, це усе угарно
О, тільки не мочи

Зі сценою в Кузена Джекі
Пляшки хай позбира оце і
Окуляри розігне

Володимир Мацуцький
2026.07.10 19:57
Пливе Земля - всього живого човник
Пливе Земля –
всього живого човник,
і важко їй
у нелюдстві людей
не шкірою –
душею чорних
індус то,
християнин,

Артур Курдіновський
2026.07.10 15:48
Розкололося літо (рондель)
Розкололося літо на дві половини,
Поміж ними застигла непрохана мряка.
Ігноруємо часто приховані знаки
І у затишок свій гучно кличемо зміни.

Перша - ніжно-зелена, яскрава, невинна,
Друга - тьмяно-зневірена, кольору хакі.
Розкололося літо на дві по

Борис Костиря
2026.07.10 13:21
* * *
У снігах безконечних потоне
Те, що ми заховали в собі.
Так серцевий надірваний тонус
Допоможе комусь в боротьбі.

У снігах ми ховаємо звуки,
Ті, що небом даровані нам,
І важкі та нескорені муки,

хома дідим
2026.07.10 12:37
* 137 *
незнамо де на шальках
і серце і душа
немає ані шпарки
у проливних дощах
а в медіаетері
гармидер і сумбур
чи віддчиняти двері
чи вірити в судьбу

Віктор Кучерук
2026.07.10 07:03
* * *
На відміну від борщу,
В щах лиш губи полощу,
Бо лякаюсь кислу страву
В шлунок ложкою відправить.
Ця кислюща рідина
Впасти змушує слона
І помалу, щохвилини
Робить злішою людину...

Федір Паламар
2026.07.09 22:48
3. Добрий пастир
Во ім’я Вищого Життя, слава горньому Світлу! Я – пастир, що любить свою отару. Пасу я овець і ягнят, на своїх плечах ношу їх. Огороджені володіння мої, і вівці не відходять від посовища за огорожею. Не веду їх до берега моря, щоби вони не побачили виру

Віктор Насипаний
2026.07.09 19:13
Сонце
Вже день у сонця на щиті.
І хрестить ліньки хитра тінь.
Ламає списи золоті
Небесна синь в каміння стін.

Тримає спека, наче тин,
А люд втікає із хатин.
І око з неба, як бурштин,

Євген Федчук
2026.07.09 17:52
Базарська трагедія листопада 1921 року
Старий Овсій вмовив сина у Базар відвезти.
- Помирати, - сказав, - скоро. У останнє хочу
Своїм славним побратимам «подивитись в очі»,
Бо такий тягар нелегко усе життя нести.
Приїхали. Овсій чомусь пам’ятник минає,
Що поставлений котовцям, полеглим у
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Весняне
Надворі весняні клопоти щоденні,
та дзвенить піснями небокрай.
Розгорланились птахи, як навіжені,
хоч бери та вуха затуляй.

Дихають п'янким на повні груди киснем -
парків, лісосмуг, степів, дібров.
На блакитнім хмарочосі сонце висне
ладанкою. Безліч хоругов

кроять недоречно говіркі пернаті,
простору крилаті вітряки.
Обережно по тонкому йду канату
дотягнутись до небес руки.

Боже правий, скільки вітру, зливи треба
пташці, що не сіє і не жне?
Волі дай крилатої, покути з неба,
та за щастя не карай мене!

Я осанною молитвою віддячу,
вірністю, любов'ю і добром.
Дай ще раз побачити жовтогарячі
соняхи за батьківським селом.

Посадити райських яблучок зернини
у самотнім серці. Сонця дай!
Чи кохання вічне - Євина провина?
Дерево спокуси пестив - рай!
2019р




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-03-17 15:56:55
Переглядів сторінки твору 2704
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.608 / 6.24)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.688 / 6.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.07.10 10:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-03-17 17:31:51 ]
Взяти перерву. Тайм - це синонім слова період. Ви мали на увазі тайм-аут. А це вже зовсім інша петрушка. Треба підкоригувати і всьо буде чотко.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-17 18:42:02 ]
Може після слова тайм поставити три крапки?
Щоб було зрозуміло, що тайм - перерив.
Як ви гадаєте? ДЯКУЮ, Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-17 18:49:58 ]
Словник видає тайм - половина гри без аут.
І пісня є така Градський співає. Первый тайм мы уже отыграли...Добронравов написав і Пахмутова. Тобто у мене теж може бути. Ще багато роботи до перерви. Я завжди прислухався до порад, але Ви самі мене вчили, що треба все перевіряти. ))) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-03-17 17:35:25 ]
І дихати киснем теж не годиться. Дихають, в основному, азотом. Краще напишіть - повітрям. Чистим, без оксиду вуглецю, сірководню та пилу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-17 18:39:08 ]
Дякую, Олекспндре! Хіба дерева не виробляють кисень? Це вислів не я придумала, всі дихають киснем, а видихають вуглекислий газ.
Та й слово це не гірше повітря.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-03-17 19:26:42 ]
Тайм - це відрізок гри, фактично - сама гра. Аут - відрізок часу, який слідує після тайму. Англійського - за, за межами. Отже, треба говорити - тайм-аут, перерва, спочинок, пауза тощо. Але не тайм. Це зовсім інше значення.
Упаси Господи дихати киснем! Легені миттю згорають. Люди кажуть дурниці і навіть самі не розуміють які вони кумедні. Якщо ж їх постійно повторювати - це нічого не змінить.
Повітря на 78 процентів складається з азоту. От саме ним живі істоти в основному і дихають. А кисню відсотків двадцять у цій суміші, яка називається повітрям. Можна сказати "повітрям, насиченим киснем" але не киснем. Це якась катівня, а не насолода. Розумієте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-17 20:10:41 ]
Ви так прискіпливо до своїх віршів, Олександре, не ставитись, як до моїх. Повітрям, киснем, яка різниця скільки процентів ми вдихаємо. Коли ми пишемо про воду ми ж не говоримо, що п'ємо Н2О.
Ви бачу любите конкретику, а поезія це суміш почуття, мислення і фантазії. Образи бувають
Такі, які їх бачить автор. Вони можуть не мати чіткої форми, чіткого змісту і ритму. Це, як джас, чи імпресіонізм. Я могла написати, що птахи дихають дощем, сонцем, землею і навіть мною, не розжовуючи, які в цей час на мені були парфуми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-17 22:10:06 ]
А люди ще кажуть, "Я тебе з'їм" і всі знають про що йде мова.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-03-18 05:56:48 ]
Пишіть що хочте. Бомага все стерпить. Не нав'язуюсь. А що там з таймом? Теж залишаєте?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-18 09:41:40 ]
Тайм виправлю, щоб не було двозначності, а кисень залишу. ДЯКУЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-03-18 09:41:39 ]
Таню, дорога моя, нащо тобі морочити голову тайм-аутом, ти ж не поо баскетбол чи волейбол пишеш, де тренери беруть цю перерву,а про природу. Дивись, як можна зробити:
Надворі весняні клопоти щоденні,
Аж дзвенить піснями небокрай,
Розспівалися птахи, як навіжені,
Хоч бери та вуха затуляй.

І все зер гут, як кажуть німці!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-18 10:01:37 ]
ДЯКУЮ, дорогий друже, дійсно тайм треба прибрати. Твоя пропозиція мені подобається, але великий зюіг приголосних. Ще подумаю, але ти мене навів на думку.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-03-18 09:46:12 ]
Для якогось з наступних віршів можна було би використати в іншому значенні. Прайм-тайм.
Вибачте мені цю пораду.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-18 10:03:38 ]
ДЯКУЮ, Юрію, що стараєтесь допомогти, для мене це дуже цінно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-03-18 13:54:01 ]
Я теж кисень беру. Для гуморески. Ох і надихаюся, аж голова обертом піде.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-18 16:14:53 ]
О, то чудово, кисень гарне слово і без нього ми ніяк, а решту виправила, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-18 16:15:46 ]
🙂☺😊


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2019-03-19 00:24:56 ]
Азот інертний газ. Його вдихають, та ним не дихають. Дихати можна чистим киснем (як астронавти програми Аполло, наприклад, вагова і об"ємна економія)
А от поетична образність " Ти, мила, вже прийшла з роботи?
Підем, подихаєм азотом!..))))))))))
Це справді щось нове в поезії. Хоча жодного відношення до даної не має.
Цікавий парадокс...)))))
Ви гарно пишете, Таню) Респект


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-20 09:12:50 ]
ДЯКУЮ, Серго, за пояснення і підтримку! З найкращими побажаннями!