ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.09.22 22:56
Була осінь. Навіть уже не рання — переддень золотої (осені, не доби, золотої доби насправді не було та й не могло бути). Листя дерев спокою і споглядання ледь-ледь почало жовтіти: чи то від одвічної меланхолії міста, чи то від того, що обивателі почали но

хома дідим
2026.09.22 20:58
що із пригніченості цеї
завжди комусь реально гірше
бо не знаходить панацеї
ані у грошах ані віршах
одвічні теми хліб щоденний
що поминаєш у молитві
зірки далекі ближчі терни
сльозини потом оповиті

Вячеслав Руденко
2026.09.22 17:42
Даоська дошка, як мені без тебе
Хитатися під явором Небес —
Спиною чухатися об каміння Геба
На зло чужинцям із сльозливих п'єс?

Проходять хвилі по ланам строкатим
На радість непритомним четвергам —
На початках часи завжди багаті —

Борис Костиря
2026.09.22 13:07
Хоч краплю сну іще напитись
Ти, ноче благодатна, дай.
Промовить ніч така столика
І незглибима, як Дунай.

У морі сну втоплю тривогу,
Зайду до нього, мов корсар,
Знайшовши в безмірі дорогу

Ольга Садкова
2026.09.22 12:19
Опинившись посеред гармидеру,
з відчаю розсипаєшся на клаптики.
Не відразу отямишся
і силою волі зберешся до купи.
Заметушишся тоді:
там підбереш, там посунеш,
щось поставиш, щось перекинеш,
припасуєш, зірвеш, викинеш, притиснеш…

Володимир Мацуцький
2026.09.22 12:00
Казочка для дітей та їхніх батьків)

Озвучили казочку:
Автор, Добрий Кабанчик (П’ятачок),
Старий Собака, Рудий Кіт.
Особи, які згадуються:
Хазяїн, Хазяйка, Дочка, Колій, Цабе,
Люди, Свиня, Кабан, Миша.

Артур Курдіновський
2026.09.22 11:42
Твоє перо застигло в чорній тузі.
Немає слуг, палаців та карет.
Лише життя затягує корсет...
Нестерпно жити у важкій задусі!

За правду більше страти не боюся!
Недосконалий світ - крихкий намет.
Тобі новий підкориться сонет -

Ірина Вовк
2026.09.22 07:05
ІV. ОСТАННЄ ПРОРОЦТВО ТІБЕРІЯ У підвалі старого інсулі – багатоповерхового будинку для бідноти на окраїні Помпей – пахло вологою, дешевою оливковою олією та свіжоспеченим ячмінним хлібом. Тіберій, чоловік із поріділим волоссям та глибокими, спокійними

Віктор Кучерук
2026.09.22 06:38
І знову до рідної хати
Прямую селом навпростець, -
Несеться мене зустрічати
Запилений вкрай вітерець.
У теплі обійми приймає
І міцно цілує уста
В селі, де нікого немає,
Де хата батьківська пуста...

хома дідим
2026.09.21 22:54
похмурий вересневий день
докинь ще спалахів уяві
на ярмарку робочих тем
сенс розгортається безмежно
чому би ні що є то є
у цім житейськім поезійнім
топ-менеджер ти чи курєр
чарчину кави і до справи

Федір Паламар
2026.09.21 21:53
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! До вас глаголю і вас поучаю, обраних і довершених, котрі живуть у світі. Не будьте причастниками Тьми і возведіть очі свої вгору, до Дому Світла. Відлучіть себе від злого заради блага, від гріхів із Дому Т

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 Майже-сонет для медоволосої відьми
Закохана? Чи тільки примха тіла?
Крок танцівниці, сукні давній крій…
Медоволоса відьмо, скільки мрій
журливих лицарів твоя рука згубила…

Вітаю, твого полку прибуло,
У вояків нових міцніють крила,
Ти всіх у зброєносці посвятила,
Хоч і без леза – в абсолютне зло

Юнацькі сильні руки пестять вміло,
Шаліє з серця лава вогняна -
Ти знову прагнеш випити до дна
Бо завше влучно цілять твої стріли

Чому ж морозить і кидає в жар,
Між днем та ніччю стерлася межа…

Чи ти в черговий раз забав схотіла?
Закохана? Чи тільки примха тіла?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-08-16 10:58:12
Переглядів сторінки твору 8062
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.743 / 5.5  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 4.735 / 5.5  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-08-16 11:58:30 ]
Браво, Вандо! Вірш, дуже близький мені - коли у четвер вранці медоволоса відьма намагається (та вже й навіть і не намагається:) перейматися питанням - "закохана?". Чи тільки примха тіла? Чи ще яка примха - хіба ж мало у відьмочок своїх захцянок? Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-08-16 12:06:13 ]
Вдячна, Ганно, за розуміння! Приємно, що перегукнулося з роздумами іншої примхливої відьмочки :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-16 14:40:16 ]
Потужно! Крапельку суто технічного увиразнення (наприклад "Хоч і без леза – абсолютне зло" - букву "в" додати перед "абсолютне"? Посвячення - лезо меча до голови прикладається?) і буде зовсім яскраво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-08-16 14:47:03 ]
Спасибі Редакції за мудру пораду - ця "в" і справді надзвичайно освіжає і додає нового змістового відтінку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Світлячок (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-16 21:24:58 ]
Вандо, читала вірш колєжанкам вголос. Вони спитали: це про тебе? А хто написав?
Вдячна Вам невимовно. Я відчула його до клітиночки.
А от Закохана чи Тільки примха тіла - це як Бути чи Не бути...
Записую в улюблений блокнот...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-08-16 21:56:19 ]
Вандо, картинка вийшла цільною і з підтекстом (дай Боже!). Дивись, не згори в шаленій вогняній лаві! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-08-17 11:14:01 ]
Анно, тішуся неймовірно, що і Вам вірш близький та припав до душі :)

Ярославе, пильнуюся, згоріти б не дуже хотілося :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-08-20 18:19:36 ]
Щодо відьми у майже кожній жінці - згідна :) Та і мед буває дуже різного кольору ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-09 10:05:12 ]
От перечитую вже вкотре, як мені подобається цей вірш!;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-10-09 11:00:54 ]
Merci, Варю, це один із моїх улюблених також ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-09 11:03:20 ]
Багато маєш улюблених віршів?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-10-11 19:39:49 ]
Вандо, якби був тільки оцей рядок, про який всі говорять, і тоді було б класно!
А взагалі мені дуже подобається одна фразочка:
"МЫ, ЖЕНЩИНЫ, ПО СВОЕЙ СУТИ, ВСЕ - АНГЕЛЫ... ПРОСТО КОГДА НАМ ОБЛАМЫВАЮТ КРЫЛЬЯ, ПРИХОДИТСЯ ЛЕТАТЬ НА МЕТЛЕ" :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-10-12 11:01:29 ]
Варцю, окремі вірші бувають ближчі до серця випещені, викохані, вистраждані..Крім цього, є кілька інших, особливих для мене, зокрема "Колискова...

Чорнявко, тішуся, що до душі тобі припало :-) А фразочка влучна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-12 11:43:54 ]
Розумію Вандо. А та "Колискова" мені дуже подобається!