ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.06 23:47
хмари навіть і не сунуть
смугами лежать оце
вітер листя трусить сумно
ще поцілює лице
що пригоди що нагоди
ні до чого і нема
осінь при небесних водах
ексклюзивна і сама

Володимир Бойко
2026.11.06 22:59
Ненависті ніякої любов'ю не зіпсуєш. Хто не боровся з москалями, той надаремно вік прожив. Низькі люди похваляються високими ідеалами. Усі незалежні від когось таки залежні. І купаючись у золоті не забувай про рятівне коло. Носіїв глибоких

Ігор Шоха
2026.11.06 21:21
На душі не затишно одному
у часи великих перемін
цього світу. Може, хоч на тому
не побачу на шляху додому
моторошне капище руїн.

Як не буде, тільки б не конати
при електораті сатани,

Юрій Лазірко
2026.11.06 17:06
Текст:
-------
1.
He’s one of those warlocks,
who rummages through souls
in temples.

How many strange souls

Борис Костиря
2026.11.06 12:29
Нехай мене засиплять листям
І вкриють мулом забуття.
Осяє істина столика
Мої шляхи в нове буття.
Приїду в сонячну столицю
Для перемоги й каяття.

Нехай це листя заговорить

Віктор Кучерук
2026.11.06 06:43
Ярує осінь вітром і дощем,
Вихрить опалим листям до незмоги, -
Давай назад у літо утечем
Від лицемірства холоду й вологи.
Гайнем туди, де вчора на піску
Були ми сонцем щедро обігріті, -
Давай забудем осінь цю слизьку
У теплих чарах лагідного літа.

Вікторія Лимар
2026.11.05 21:26
Пісня

Дивовижна пані в пошуку, пізнанні.
Пензель у руці.
Фарби різнобарвні в стильному єднанні.
Всесвіту творці.

Приспів:

Артур Курдіновський
2026.11.05 16:56
Віват американському народу!
Завершилися жалюгідні спазми.
Сьогодні він обрав собі свободу
Від торгашів токсичного маразму.

Коротка й переконлива розмова!
Англійською ніхто не крикне "гойда".
Народ сказав своє вагоме слово,

Євген Федчук
2026.11.05 16:38
Лиш два роки проминуло з кривавої битви,
Де вдалося Радзивіллу козаків побити.
Де Кричевський славний згинув й козаків багато,
А вже знову з Литви хмари стали насувати.
Король польський нове військо, кажуть набирає,
Покінчити із козацтвом, мабуть пла

Борис Костиря
2026.11.05 13:05
Тепер автобус більше не приїде
За визначеним шляхом. Пізній час
Втонув у річці, ніби "Ріо-ріта",
Так відійшов, що вже забув про нас.
Замість вогнів - задавнені корита.
Колючий дріт обплутує Парнас.

За визначеним шляхом не приїдуть

хома дідим
2026.11.05 12:11
пора блекаутів і віршів
читати ще писати щось
вигадувати рими ліпші
немовби транс немов гіпноз
коли побачиш чи повіриш
у цьому вирі із марнот
бреде через дорогу лірник
на думці в нього анекдот

Ірина Вовк
2026.11.05 08:30
ЖАННА Д’АРК: ПОВЕРНЕННЯ В ДОМРЕМІ
(драматичний есей-містерія в голосах з прологом і трьома післядіями)

(до 595-их роковин смерті на вогнищі ЖАННИ Д’АРК, присвячується)


ПРОЛОГ: Три виміри Руана
(30 травня 1431 року. Руанська площа зас

Вячеслав Руденко
2026.11.05 08:25
Чую знову клацання копит -
Під копитом кольоровий вид
Крихіток піску на камінцях,
На кривих стежках і манівцях,
У картографічній ворожбі,
Де граки нудьгують на вербі,
Де роки у полум’ї століть
Мимоволі сунуть мимохіть

Віктор Кучерук
2026.11.05 06:07
Вологою насичене повітря
Повисло понад містом уночі, -
Німа пітьма приглушує палітру -
Ні вогника від лампи чи свічі.
Убралось місто в чорні оксамити,
Заснули вулиці, будинки і мости, -
Без світла важко і тривожно жити,
Без світла, знаю, спокій не

С М
2026.11.05 03:33
із золотого берега рабів
скинуто на ринку в орлеані новім
купець рубцюватий за трудами своїми
знай жінок шмагає, опівніч за мить, ов

бурий цукре, чом добре так смакуєш
бурий цукре, мов ті дівчачі згуби

Катерина Савельєва
2026.11.04 16:29
Журлива осенi краса,
Пробiглася босонiж небом.
Можливо, нам того не треба,
Що на дворi бринить роса.

Кружляє листя над землею –
Журлива осенi краса,
Мов позолочена коса,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Ми сідаємо в човен
Ми сідаємо в човен, і я не боюсь
грізних вод, що бентежать, лякають.
У руках дужих - весла, та Бога молю,
щоб дістатися берега. Знаю,
течія понесе на каміння, а там -
водоспаду бурхливі потоки,
та окрилено вірю, що запросто нам
прихилити і небо широке!
Заплисти у затоку зелених дібров,
наша пристань чекає на щастя!
Світ врятує любов, нас тримає любов!
Коли віриш у себе - все вдасться!
2019р




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-04-24 18:46:59
Переглядів сторінки твору 4697
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.725 / 6  (5.628 / 6.27)
* Рейтинг "Майстерень" 5.724 / 6  (5.709 / 6.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.11.01 12:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-04-24 22:27:54 ]
Закінчення настільки оптимістичне (і все попереду - теж), а свято духовного значення настільки близьке, що хочеться додати "Воздасться".

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-25 08:34:44 ]
Дякую, Юрію! Хотілось всім довести, що я можу писати оптимістичні вірші, але той перший вірш, "Я сідаю у човен" на мій погляд - сильніший.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2019-04-25 00:02:20 ]
Світ врятує любов. Дуже оптимістичний вірш. І якось від таких слів, Тетяно, стає легко на душі. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-25 08:36:20 ]
Дякую, Світлано! Рада, що на серці потеплішало!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-25 09:31:04 ]
Оце - інша справа, Таню! Як мовиться, світ крутять оптимісти. І твоя впевненість передається читачу. І гарний настрІй ЛГ, і образність і майстерність на місці. І можна й відповідно оцінити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-25 11:18:32 ]
Дякую, дорогий Ярославе, за оптимістичний коментар та високу оцінку, на який цей вірш не заслуговує, це авансом, як то кажуть.
Ти звик до краси і свої вірші наповнюєш райдужними фарбами, але ж у природі і так само, як у житті є багато темних кольорів, які я використовую, щоб передати стан душі, смуток, біль, який інколи буває і від якого не втечеш. Намагатимусь надалі, хоч межувати радість і печаль, бо дійсно так можна втопити у сльозах серце!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-04-25 10:16:01 ]
Справді гарний вірш.
Як на мене, зайве "впевнено" у поєднані з "вірю". Якось не на місці "подолати і небо широке", бо ж йдеться про ріку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-25 11:22:05 ]
Дякую, дорогий пане Іване! Отож я хотіла підкреслити те вірю, запевнити, та мабуть, переборщила, ще буду думати, чим замінити на коаще!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-25 12:47:35 ]
Пане Іване, Ваші зауваги виправила, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-04-25 10:29:15 ]
Гарно.
Пригадала свого давнього човника) Наївний такий віршик початківця, але знаковий у певному сенсі

ЧОВЕН

Душа розпачливо шука
Розради в боротьбі з собою.
Безвільно падає рука -
Пливе мій човен за водою.

Здається, все в житті не так.
Позаду - тінь. СперЕду - темінь.
Даремно пишуться літа,
Мов твір школярки не по темі...

Та чорній хвилі гіркоти,
Що десь на дні душі нуртує,
Не досягнути висоти,
Де мрія райдугу віщує.

Не оглядатимусь назад!
Майбутнє хмарою нависло,
А там за нею - зорепад
І семибарвне коромИсло.

Ще мить - і у руці весло
Затріпотіло легкокрило
Холодній течії на зло,
Що довго човен мій носила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-25 11:24:50 ]
Любове, чому наївний, дуже гарний глибокий вірш! Дякую!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-25 10:38:49 ]
https://www.facebook.com/bohdan.zavidnyak/posts/2190603171053357

допис

Завідняк Богдан


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-25 11:27:11 ]
Майє, дякую дорога, обов'язково почитаю, зараз не біля комп'ютера!