ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с

В Горова Леся
2026.11.14 13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.

То так прикро,

Борис Костиря
2026.11.14 10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.

Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар

Віктор Кучерук
2026.11.14 08:39
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.

хома дідим
2026.11.12 23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Христос воскрес!
На великдень срібні дзвони
небо розливає
і священною водою
кропить східці раю.
Благовіст у серце ллється
з чистої криниці.
Сльози світу просочили
Божу  плащаницю.
Писанки, свячена паска
в кошику вербовім,
радість і любов блаженна -
ризами в обнові.
Богородиця радіє -
воскресає Світло!
Всіх Христос благословляє
в небесах привітно!
Херувими стоголосо
прославляють висі.
Смерть поборена Ісусом -
благодать, Всевишній!

2019р









    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-04-28 07:42:24
Переглядів сторінки твору 4222
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.635 / 6.27)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.715 / 6.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.11.14 12:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-28 09:13:30 ]
Воістину воскрес!
у першому рядку кома зайва
плащаницю

прославляють виші.
не зрозуміла тут виші

посміхається Христос,
небеса привітні

можна отак


під кінець збився ритм


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-28 10:02:41 ]
З ритмом все гаразд! Перевірила!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-28 10:05:59 ]
Виші - небо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-28 10:00:16 ]
Дякую, Майє, зараз гляну, писала на швидкуруч!)))Христос Воскрес!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-04-28 10:41:44 ]
Написано, і це відчувається, так би мовити, на душевному пориві.
І він охоплює (або навіть освячує) читацьку душу. Душевний вірш з духовним змістом.

Якесь ритмічне зрушення якось вчувається у рядку зі словами "у небесах привітно".
Та мені нещодавно траплявся подібний випадок - і це було авторським замислом.

Щодо "виші". Словник подає значення вищого учбового закладу. Не знаю, чому минулі ВУЗи укладачам словника та ін. не догодили.

В цілому і посутньо - гарний вірш.
Тим більше, що це, як я розумію, не без експромту.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-28 22:20:10 ]
Дякую, Юрію, за розлогий коментар!
"У небесах привітно" складів однаково, як скрізь. Можливо порушена цезура.
Що до "виші", то так, Вікипедія дає Вищі навчальні заклади.
Тобто вищі, які високі. На Житомирщині, так кажуть на те, що у горі, наприклад небо, місцевий діалект. Подумаю, як його позбутися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-28 10:56:51 ]
Гарний, душевний, щиросердечний вірш справжньої віруючої щиро людини! Гарних тобі свят, дорога Таню. Вітаю з Великоднем!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-28 22:22:29 ]
Дякую, дорогий Ярославе, за привітання з Великоднем та душевний коментар! З теплом,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-28 16:45:02 ]
виші такого не знаю
вись небеса


вись – іменник жіночого роду

відмінок однина множина
називний вись ви́сі

якщо голосом доводиться ритм вирівнювати, то я завжди волію читати плинно.
де у .....можна там попрацювати.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-28 22:24:52 ]
Так, дорога Світлано Майє, нема, це діалект. Виправлю обов"язково! З Великоднем, нехай Господь береже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-04-28 21:42:08 ]
Все одно – Христос воскрес!
А в останній строфі напевне мається на увазі:

прославляють горнє.
Смерть поборена Ісусом -
благодать Господня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-28 22:27:44 ]
Воістину Воскрес!!!!
Що таке ГОРНЄ? Цього слова вже я не знаю!)))
З Великоднем Вас! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-04-29 07:04:08 ]
Горнє - вишнє.
Стосовно херувимів Ви дали маху: нікого вони не прославляють. Цим займається віруючий люд та попи. А херувими - це люті істоти, які охороняють брами до раю та виконують функцію Господніх катів. Ніде в Біблії немає і згадки про те, що вони когось прославляють. Отже, це чистої води видумка. Те, чого немає і бути не може в принципі. Тому кінцівка мусить бути и така:

Херувими-душотруси
Грішним правлять крижні.
Смерть поборена Ісусом -
благодать, Всевишній!

Хоча можу і помилятися. Христос воскрес, пані Тетяно! Зі святом Вас.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-29 08:20:01 ]
Херувими - Серафими істоти приближені до Бога, які невпинно його прославляють і співають. У церкві навіть при літургії співають херувимські. Я всі зауваги переробила, зараз, начебто, добре!
Зі святом Вас Великоднем, Олександре! Дякую за відгук, щастя Вам та любові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-29 08:37:53 ]
Херуви́м — в юдаїзмі та християнстві тип янголів. Наступний після серафимів чин небесних створінь. Власне, слово керуви́м, כרובים — в івриті — множина (в однині — כרוב; керу́в), але в українській та деяких інших європейських мовах збереглося як назва однієї істоти. Згадуються у Старому Заповіті і в Апокаліпсисі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-29 08:40:15 ]
Давид описує херувимів як засіб пересування Бога:

Псалтир 17:11
11 Усівся Він на херувима й летів, і на вітрових крилах понісся…;

Частий епітет Бога в Старому Заповіті — «що сидить на херувимах». У книзі Буття херувим, озброєний «вогняним мечем», охороняє вхід до Раю.

Вікіпедія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-29 08:54:21 ]
У херувимів багато функцій.Вони шестикрилі і літають, це теж янголи. А те, що вони співають і Бога прославляють я теж читала!
Щонеділі ходжу до церкви і там співають херувимські псалми. Дякую, Майє!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-29 08:59:58 ]
https://www.youtube.com/watch?v=X7mI6rt9dds&feature=share