ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Христос воскрес!
На великдень срібні дзвони
небо розливає
і священною водою
кропить східці раю.
Благовіст у серце ллється
з чистої криниці.
Сльози світу просочили
Божу  плащаницю.
Писанки, свячена паска
в кошику вербовім,
радість і любов блаженна -
ризами в обнові.
Богородиця радіє -
воскресає Світло!
Всіх Христос благословляє
в небесах привітно!
Херувими стоголосо
прославляють висі.
Смерть поборена Ісусом -
благодать, Всевишній!

2019р









      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-04-28 07:42:24
Переглядів сторінки твору 3673
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.575 / 6.21)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.654 / 6.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.01 19:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-28 09:13:30 ]
Воістину воскрес!
у першому рядку кома зайва
плащаницю

прославляють виші.
не зрозуміла тут виші

посміхається Христос,
небеса привітні

можна отак


під кінець збився ритм


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-28 10:02:41 ]
З ритмом все гаразд! Перевірила!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-28 10:05:59 ]
Виші - небо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-28 10:00:16 ]
Дякую, Майє, зараз гляну, писала на швидкуруч!)))Христос Воскрес!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-04-28 10:41:44 ]
Написано, і це відчувається, так би мовити, на душевному пориві.
І він охоплює (або навіть освячує) читацьку душу. Душевний вірш з духовним змістом.

Якесь ритмічне зрушення якось вчувається у рядку зі словами "у небесах привітно".
Та мені нещодавно траплявся подібний випадок - і це було авторським замислом.

Щодо "виші". Словник подає значення вищого учбового закладу. Не знаю, чому минулі ВУЗи укладачам словника та ін. не догодили.

В цілому і посутньо - гарний вірш.
Тим більше, що це, як я розумію, не без експромту.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-28 22:20:10 ]
Дякую, Юрію, за розлогий коментар!
"У небесах привітно" складів однаково, як скрізь. Можливо порушена цезура.
Що до "виші", то так, Вікипедія дає Вищі навчальні заклади.
Тобто вищі, які високі. На Житомирщині, так кажуть на те, що у горі, наприклад небо, місцевий діалект. Подумаю, як його позбутися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-28 10:56:51 ]
Гарний, душевний, щиросердечний вірш справжньої віруючої щиро людини! Гарних тобі свят, дорога Таню. Вітаю з Великоднем!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-28 22:22:29 ]
Дякую, дорогий Ярославе, за привітання з Великоднем та душевний коментар! З теплом,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-28 16:45:02 ]
виші такого не знаю
вись небеса


вись – іменник жіночого роду

відмінок однина множина
називний вись ви́сі

якщо голосом доводиться ритм вирівнювати, то я завжди волію читати плинно.
де у .....можна там попрацювати.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-28 22:24:52 ]
Так, дорога Світлано Майє, нема, це діалект. Виправлю обов"язково! З Великоднем, нехай Господь береже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-04-28 21:42:08 ]
Все одно – Христос воскрес!
А в останній строфі напевне мається на увазі:

прославляють горнє.
Смерть поборена Ісусом -
благодать Господня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-28 22:27:44 ]
Воістину Воскрес!!!!
Що таке ГОРНЄ? Цього слова вже я не знаю!)))
З Великоднем Вас! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-04-29 07:04:08 ]
Горнє - вишнє.
Стосовно херувимів Ви дали маху: нікого вони не прославляють. Цим займається віруючий люд та попи. А херувими - це люті істоти, які охороняють брами до раю та виконують функцію Господніх катів. Ніде в Біблії немає і згадки про те, що вони когось прославляють. Отже, це чистої води видумка. Те, чого немає і бути не може в принципі. Тому кінцівка мусить бути и така:

Херувими-душотруси
Грішним правлять крижні.
Смерть поборена Ісусом -
благодать, Всевишній!

Хоча можу і помилятися. Христос воскрес, пані Тетяно! Зі святом Вас.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-29 08:20:01 ]
Херувими - Серафими істоти приближені до Бога, які невпинно його прославляють і співають. У церкві навіть при літургії співають херувимські. Я всі зауваги переробила, зараз, начебто, добре!
Зі святом Вас Великоднем, Олександре! Дякую за відгук, щастя Вам та любові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-29 08:37:53 ]
Херуви́м — в юдаїзмі та християнстві тип янголів. Наступний після серафимів чин небесних створінь. Власне, слово керуви́м, כרובים — в івриті — множина (в однині — כרוב; керу́в), але в українській та деяких інших європейських мовах збереглося як назва однієї істоти. Згадуються у Старому Заповіті і в Апокаліпсисі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-29 08:40:15 ]
Давид описує херувимів як засіб пересування Бога:

Псалтир 17:11
11 Усівся Він на херувима й летів, і на вітрових крилах понісся…;

Частий епітет Бога в Старому Заповіті — «що сидить на херувимах». У книзі Буття херувим, озброєний «вогняним мечем», охороняє вхід до Раю.

Вікіпедія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-29 08:54:21 ]
У херувимів багато функцій.Вони шестикрилі і літають, це теж янголи. А те, що вони співають і Бога прославляють я теж читала!
Щонеділі ходжу до церкви і там співають херувимські псалми. Дякую, Майє!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-29 08:59:58 ]
https://www.youtube.com/watch?v=X7mI6rt9dds&feature=share