ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.09.19 09:33
розенкранци не схильні страждать
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,

Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів

Віктор Кучерук
2026.09.19 06:51
* * *
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн

Ірина Вовк
2026.09.19 06:28
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 1)
І. ДОКИ НЕ ЗГАСЛО СОНЦЕ «Коли небо затягне вогняна ніч і камінь стане дощем, єдиним надійним сховком залишаться обійми тих, кого ти любиш». Ранок у домі Авла починався як зазвичай. Сонце м’яко освітлювало мармуровий внутрішній дворик-атріум, де у фо

С М
2026.09.18 21:13
Книга субот (King Crimson)
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз

Мирон Шагало
2026.09.18 20:46
Малюю
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.

Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув

хома дідим
2026.09.18 18:50
* 206 *
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри

Ольга Береза
2026.09.18 17:10
Коли місто стихає…
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками

Ольга Садкова
2026.09.18 14:18
"Виховані"
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.

Борис Костиря
2026.09.18 13:32
Пошуки
Я хочу прийти, та закриті ворота.
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.

Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,

Володимир Бойко
2026.09.18 12:09
Кручені думки
Брешуть завжди, а правду кажуть тоді, коли вигідно. Для законослухняних закони, а для всіх інших - підзаконні акти. Чесні судді здебільшого є малочесними і малочисельними. Фіговий листок запровадили, аби захиститися від голої правди. У панібра

Вячеслав Руденко
2026.09.18 09:52
Ховеркрафт нерукотворний
У кістки, що вище лоба,
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе

Ірина Вовк
2026.09.18 07:05
«Помпеї: За мить до Вічності»
сюжетів з життя мешканців римського міста, навіяних знаменитим полотном КАРЛА БРЮЛЛОВА «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» ПЕРЕДСЛОВО: Заклинання тіней (задум авторки) Коли ми дивимося на величне і трагічне полотно Карла Брюллова «Останній день Помпеї», нас з

Віктор Кучерук
2026.09.18 05:57
* * *
Вже осінню пахнуть тумани,
І впоює землю роса, -
І річка виблискує тьмяно,
І сонце зарано згаса.
І никнуть гаї в безгомінні
На схилах пологих Дніпра, -
І душу проймає осіння
Холодна та тиха жура.

хома дідим
2026.09.17 23:52
* 205 *
атож до чого ми прийшли
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само

Галина Кучеренко
2026.09.17 21:49
***
Ти моя спрага -
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...

Віктор Насипаний
2026.09.17 19:28
Осіннє
Ти йдеш в осінню світлу казку ранку,
Складаєш сонця пазли залюбки.
А красень – день під руку, як панянку,
Веде у танець неба нешвидкий.

Танцюють клени вальс тепла останній.
Каламчить дзвоник пташки десь вгорі.
Ця осінь – чарівна, привітна пані.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Христос воскрес!
На великдень срібні дзвони
небо розливає
і священною водою
кропить східці раю.
Благовіст у серце ллється
з чистої криниці.
Сльози світу просочили
Божу  плащаницю.
Писанки, свячена паска
в кошику вербовім,
радість і любов блаженна -
ризами в обнові.
Богородиця радіє -
воскресає Світло!
Всіх Христос благословляє
в небесах привітно!
Херувими стоголосо
прославляють висі.
Смерть поборена Ісусом -
благодать, Всевишній!

2019р









    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-04-28 07:42:24
Переглядів сторінки твору 4105
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.624 / 6.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.705 / 6.35)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.09.19 09:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-28 09:13:30 ]
Воістину воскрес!
у першому рядку кома зайва
плащаницю

прославляють виші.
не зрозуміла тут виші

посміхається Христос,
небеса привітні

можна отак


під кінець збився ритм


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-28 10:02:41 ]
З ритмом все гаразд! Перевірила!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-28 10:05:59 ]
Виші - небо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-28 10:00:16 ]
Дякую, Майє, зараз гляну, писала на швидкуруч!)))Христос Воскрес!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-04-28 10:41:44 ]
Написано, і це відчувається, так би мовити, на душевному пориві.
І він охоплює (або навіть освячує) читацьку душу. Душевний вірш з духовним змістом.

Якесь ритмічне зрушення якось вчувається у рядку зі словами "у небесах привітно".
Та мені нещодавно траплявся подібний випадок - і це було авторським замислом.

Щодо "виші". Словник подає значення вищого учбового закладу. Не знаю, чому минулі ВУЗи укладачам словника та ін. не догодили.

В цілому і посутньо - гарний вірш.
Тим більше, що це, як я розумію, не без експромту.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-28 22:20:10 ]
Дякую, Юрію, за розлогий коментар!
"У небесах привітно" складів однаково, як скрізь. Можливо порушена цезура.
Що до "виші", то так, Вікипедія дає Вищі навчальні заклади.
Тобто вищі, які високі. На Житомирщині, так кажуть на те, що у горі, наприклад небо, місцевий діалект. Подумаю, як його позбутися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-28 10:56:51 ]
Гарний, душевний, щиросердечний вірш справжньої віруючої щиро людини! Гарних тобі свят, дорога Таню. Вітаю з Великоднем!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-28 22:22:29 ]
Дякую, дорогий Ярославе, за привітання з Великоднем та душевний коментар! З теплом,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-28 16:45:02 ]
виші такого не знаю
вись небеса


вись – іменник жіночого роду

відмінок однина множина
називний вись ви́сі

якщо голосом доводиться ритм вирівнювати, то я завжди волію читати плинно.
де у .....можна там попрацювати.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-28 22:24:52 ]
Так, дорога Світлано Майє, нема, це діалект. Виправлю обов"язково! З Великоднем, нехай Господь береже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-04-28 21:42:08 ]
Все одно – Христос воскрес!
А в останній строфі напевне мається на увазі:

прославляють горнє.
Смерть поборена Ісусом -
благодать Господня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-28 22:27:44 ]
Воістину Воскрес!!!!
Що таке ГОРНЄ? Цього слова вже я не знаю!)))
З Великоднем Вас! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-04-29 07:04:08 ]
Горнє - вишнє.
Стосовно херувимів Ви дали маху: нікого вони не прославляють. Цим займається віруючий люд та попи. А херувими - це люті істоти, які охороняють брами до раю та виконують функцію Господніх катів. Ніде в Біблії немає і згадки про те, що вони когось прославляють. Отже, це чистої води видумка. Те, чого немає і бути не може в принципі. Тому кінцівка мусить бути и така:

Херувими-душотруси
Грішним правлять крижні.
Смерть поборена Ісусом -
благодать, Всевишній!

Хоча можу і помилятися. Христос воскрес, пані Тетяно! Зі святом Вас.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-29 08:20:01 ]
Херувими - Серафими істоти приближені до Бога, які невпинно його прославляють і співають. У церкві навіть при літургії співають херувимські. Я всі зауваги переробила, зараз, начебто, добре!
Зі святом Вас Великоднем, Олександре! Дякую за відгук, щастя Вам та любові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-29 08:37:53 ]
Херуви́м — в юдаїзмі та християнстві тип янголів. Наступний після серафимів чин небесних створінь. Власне, слово керуви́м, כרובים — в івриті — множина (в однині — כרוב; керу́в), але в українській та деяких інших європейських мовах збереглося як назва однієї істоти. Згадуються у Старому Заповіті і в Апокаліпсисі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-29 08:40:15 ]
Давид описує херувимів як засіб пересування Бога:

Псалтир 17:11
11 Усівся Він на херувима й летів, і на вітрових крилах понісся…;

Частий епітет Бога в Старому Заповіті — «що сидить на херувимах». У книзі Буття херувим, озброєний «вогняним мечем», охороняє вхід до Раю.

Вікіпедія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-29 08:54:21 ]
У херувимів багато функцій.Вони шестикрилі і літають, це теж янголи. А те, що вони співають і Бога прославляють я теж читала!
Щонеділі ходжу до церкви і там співають херувимські псалми. Дякую, Майє!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-29 08:59:58 ]
https://www.youtube.com/watch?v=X7mI6rt9dds&feature=share