ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.08.29 18:06
Був на лови вийшов кіт,
заховався, хитрий, під

широченним лопухом,
роздивляється кругом:

де горобчики сідають,
і як миші сновигають.

Мирон Шагало
2026.08.29 17:57
Пам’ятаєш, був тоді
соковитий серпень,
наші тіні на воді,
вдивлені у себе.

Тихо річечка пливла
крізь поранок чистий,
нам замріяна імла

хома дідим
2026.08.29 08:07
некрикливо та помірно
вибираємось у протяг
навіть і не травоїдний
в кожній плоті мов у ноті
ця любов недоста вірна
та її бажаєш досі
у ранжирі хай віджилім
хай незбутнім се відносно

Ірина Вовк
2026.08.29 07:34
ЗОЛОТА МАСКА ТУТАНХАМОНА

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
у стилі давньоєгипетської сакральної драми)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Тутанхамон – молодий живий бог, фараон Єгипту, чиє життя обірвалося на злеті.
Анхесенамон – його юна коха

Віктор Кучерук
2026.08.29 07:24
Мене війна стійким зробила
І сил, і віри додала, -
Не розколовся, наче брила,
Лише здригався, мов земля.
Коли горіло все навколо,
Комусь не бідкався в рукав, -
Лиш зуби зціплював од болю
І кулаки не розтискав.

Кока Черкаський
2026.08.28 21:08
Хоч на хвилиноньку? Нащо виходити,
Краще я ляжу посплю.
Завтра Гаврило з майдану повернеться,
Він може годину лю-лю.

- Знаю я цього Гаврила триклятого:
Він теж мене якось лю-лю.
Куплю я на чорному ринку рушниченьку-

Світлана Пирогова
2026.08.28 19:47
До осені от-от...- час плинний не спинити,
Подільська нива віддала свій урожай,
І притухає сонцепроменевий жар,
Сплітає мудрість з сенсом щедрі серцю ниті.

Ловий й цінуй життя, прекрасні щастя миті.
Вже складені копиці, вщухла сіножать.
До осені о

Ольга Садкова
2026.08.28 17:20
Дня — лиш на скік горобиний,
решта — тривожна пітьма.
Хмари пливуть безупинно.
Місяць мигне крадькома
й знову пірне у безодню —
губляться зорі тоді,
наче ті вівці голодні
в кинутій ним череді.

С М
2026.08.28 16:59
Я самотній, я вмирав би
Я самотній, я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
дівча, тобі відома правда

І уранці я вмирав би
І увечері я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу

Вячеслав Руденко
2026.08.28 14:09
Густий ефір чудить і клякне,
Як Сходу зоряні пентаклі,
Де довгі хасбулатні саклі
І дощ над згарищами ллє,
Де сум як сіль – а чи для того,
Щоби окреслити дорогу
Як руну з каменю чи рогу,
Коли недолі бубон б’є?

Ірина Вовк
2026.08.28 11:50
ЦЕЗАР І КЛЕОПАТРА: ОСТАННЯ ЦАРИЦЯ НІЛУ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви)

«Жінки – це не просто окраса палаців; вони – таємне кермо, що повертає кораблі імперій туди, куди не здатна допливти жодна чоловіча відвага».
Плутарх, «Пор

Віктор Кучерук
2026.08.28 07:31
Голубіє обрій поза лісом,
Покотився вгору сонця диск, -
Ранні роси сіються, мов бісер,
Із трави жовтавої, як віск.
Корінці упоює волога,
Зменшуючи спраглість у рази, -
Жаль, що словом висловить незмога
Поєднання болю і краси.

хома дідим
2026.08.27 21:28
козак нептах сягає тонкощі премудрі
йому не рідні аж ніяк
усі ці оксамити перські сукні
чи сурогатний самогінний
арманьяк
він знає достеменно наперед
все це є бабське зманливе безпутнє
про що розказував безвусий

Євген Федчук
2026.08.27 16:29
Ніч вже землю огорнула, село засинало.
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула

Ольга Садкова
2026.08.27 15:55
На городі жабеня
під листочком спить щодня.

А харчується вночі.
Умина не калачі,

їсть, сердешне, шкідників,
що літають із ярків.

Борис Костиря
2026.08.27 13:09
Ці нагороди виснуть на гілках,
Що невідомо нам від кого дані.
Вони злетять, мов полохливий птах,
У спогади далекі і прадавні.

Ці нагороди упадуть в серця,
Там сотворивши сніжне королівство.
Послання від небесного Отця
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Герасименко (1962) / Вірші

 Дует непереможений
Cяє даль зорею золотою,
наміри окрилює міцні.
Конюшина злету салютує,
ми весні даруємо пісні.

Забуваємо, що у неволі
і жури, і сумніву жили.
Ніби отамани, анемони
на бої ведуть і на бали!

12.05.2012




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-05-12 08:11:13
Переглядів сторінки твору 2323
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 6.851 / 5.5  (5.138 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.773 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.101
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2026.07.20 16:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2019-05-12 20:36:14 ]
Прозорість вірша зашкалює!
І краса також...
Вітаю, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Герасименко (Л.П./Л.П.) [ 2019-05-13 09:36:28 ]
Дякую, що так високо оцінили!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-05-13 07:25:16 ]
Ой, друже, усміхнули! Вам відомо, що я кусючка сатирична? Тож трохи кусну з Вашого дозволу. Ось дивіться:
Назва "Дует непереможний". Непереможний дует кого? Слонів? Чи анемон? Незрозуміло.
Міцні наміри...егеж,- потужні, могутні, титанічні наміри, я б сказав! Лише одне питання: які саме?
до жінки підкотитися ласкаво чи гризнути на ніч ковбаски? Повна невідомість...
І чого це конюшина салютує, а пиріяка ні? Несправедливо! Більш того - конюшина низенька і їй нічим салютувати, хіба що в животі Пегаса, коли той добряче нащипається цієї травиці і ляже перетравлювати поживу. Отоді лошак і справді салютуватиме о-го-го!!! Може салютувати кульбабка, облітаючи цвітом. А краще щось могутніше взяти для салюту, високе. Наприклад - тополю. Від неї того пуху немало.
І що це за анемони ведуть на бої? Вони тварини хоч і жалькі, але сидять на одному місці як прищ на гузні та ніг не мають. Якщо ж це квіти, то теж бігати не вміють.
Мій вердикт веселий: прозорість технічна зашкалює, а от прозорість думки треба шліфувати. Чи й так годиться?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Герасименко (Л.П./Л.П.) [ 2019-05-13 11:54:29 ]
Дякую, Друже! З усім згоден, крім конюшини і анемонів. Її суцвіття, голівка, нагадує застиглий салют. Листя - розеткою - теж. На листочках є плями, як намальовані вибухи. Анемони - високі, яскраві, гарні - справжні отамани. З такими і на бій, і на бал іти взадоволення. Просто ми по-різному дивимось на квіти: Ви під ноги, я над головою. А те що над - літає. І це невиліковно. Пишіть !


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-05-13 13:16:54 ]
Гаразд! Про анемони. Ті, що під ногами.