ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.17
18:48
Місяць золотою щукою
Упірнув в Неккар,
Бризги розлетілись зорями -
Дивоночі дар.
Замок - синьоокий велетень
Задививсь на міст,
Вітер награє мелодію:
Чи Шопен? Чи Ліст?
Упірнув в Неккар,
Бризги розлетілись зорями -
Дивоночі дар.
Замок - синьоокий велетень
Задививсь на міст,
Вітер награє мелодію:
Чи Шопен? Чи Ліст?
2026.07.17
16:19
Червона макова пелюстка. Де взялася?
Злетіла, як метелик до руки.
Цей літній вітер - до легкого ласий,
Таку тендітність, бавлячись, образив:
Зірвав і кинув порухом хвиським
В подвійний спін повітряного вальсу.
А може піддалася на поталу
Злетіла, як метелик до руки.
Цей літній вітер - до легкого ласий,
Таку тендітність, бавлячись, образив:
Зірвав і кинув порухом хвиським
В подвійний спін повітряного вальсу.
А може піддалася на поталу
2026.07.17
16:15
Частина I: Стрибок Закоханого
Рухаючись вітальнею
Я вимикаю телевізор
Дивлюсь на тебе
Усівшися напроти
Поки звук автомоторів
Щеза в нічну мить
Рухаючись вітальнею
Я вимикаю телевізор
Дивлюсь на тебе
Усівшися напроти
Поки звук автомоторів
Щеза в нічну мить
2026.07.17
13:36
Він тікав у далеку місцевість,
Кігті рвав, ніби загнаний звір.
І жадана мета, ніби церква,
Все манила кудись від зневір.
Сподівався в далекому місті
Збудувати кар'єру і дім.
Та не виліпиш генія з тіста
Кігті рвав, ніби загнаний звір.
І жадана мета, ніби церква,
Все манила кудись від зневір.
Сподівався в далекому місті
Збудувати кар'єру і дім.
Та не виліпиш генія з тіста
2026.07.17
11:40
богемний сплін любов і ницість
протанцювали й шо тепер
вікно відбите у зіницях
вечірні сутінки
четвер
заводитись немає смислу
писати тексти ні про що
не надихають стіл ні крісло
протанцювали й шо тепер
вікно відбите у зіницях
вечірні сутінки
четвер
заводитись немає смислу
писати тексти ні про що
не надихають стіл ні крісло
2026.07.17
07:28
Пітьма густіла і зростала тиша,
І прохолода ширилась навкруг, -
Десь у стіжку попискували миші
Та запах косовиці повнив луг.
Снопами іскор бризкало багаття,
Потріскував ледь-чутно й слізно хмиз,
А я сидів, як вартовий на чаті
І цю красу любити кращ
І прохолода ширилась навкруг, -
Десь у стіжку попискували миші
Та запах косовиці повнив луг.
Снопами іскор бризкало багаття,
Потріскував ледь-чутно й слізно хмиз,
А я сидів, як вартовий на чаті
І цю красу любити кращ
2026.07.17
06:14
Розділ ІІІ: Царський пурпур над Субурою
Коли над Нілом зійшов Сиріус, палац затих. Навіть римські вартові біля воріт пересувалися навшпиньки. У глибокій внутрішній кімнаті, де стіни були викладені холодним зеленкуватим порфіром, Клеопатра народила син
2026.07.17
05:59
Розділ ІІ: Цей круглий світ в Александрії
Вона не готувала для нього ложа зі спартанського пурпуру чи шовків, які привозили купці з Серики. Вона знала, що чоловік, який провів тридцять років у шкіряних наметах серед вогких лісів Галлії, втомився від н
2026.07.16
17:58
Бурлить Польща, шипить Польща, Польща вимагає,
Що робити Україна має – що не має.
Чиє їм’я прославляти, а чиє ганьбити,
Щоб дозволили поляки з собою дружити.
Піднімають на знамена події минулі,
Мовляв, злочини ми ваші й досі не забули.
Про Волинську
Що робити Україна має – що не має.
Чиє їм’я прославляти, а чиє ганьбити,
Щоб дозволили поляки з собою дружити.
Піднімають на знамена події минулі,
Мовляв, злочини ми ваші й досі не забули.
Про Волинську
2026.07.16
16:43
Шукаю фарби:
Цей сірий світ сумний розмалювати
Наче б то він розмальовка дитяча,
а не вигадка божевільного деміурга.
Шукаю фарби:
Жовті кульбаби у мій старий сад
Прийшли дивувати волохатих
Марногудів крилатого травня,
Цей сірий світ сумний розмалювати
Наче б то він розмальовка дитяча,
а не вигадка божевільного деміурга.
Шукаю фарби:
Жовті кульбаби у мій старий сад
Прийшли дивувати волохатих
Марногудів крилатого травня,
2026.07.16
15:58
Мене могла спасти віра, і вона це зробила.
Така, як моя, напевно, відома багатьом — тим, які йдуть (о, цей вічний образ руху до безсмертя) і знаходять себе.
Це легше зробити, коли перебуваєш наодинці із собою, інколи переходячи від самоти зовнішньої
2026.07.16
13:43
Сповільнений тихий сніжок,
Мов друг призабутий, далекий.
Вкривається снігом порок.
Пророк у снігу, мов лелека.
Так тихий засніжений вальс
В гаю прозвучить непомітно.
Це ніжне послання до вас,
Мов друг призабутий, далекий.
Вкривається снігом порок.
Пророк у снігу, мов лелека.
Так тихий засніжений вальс
В гаю прозвучить непомітно.
Це ніжне послання до вас,
2026.07.16
13:05
Таємно, щоб ніхто не знав,
Ісус вечеряти зібрав,
Четвер цей день на небесах,
а жертва в Храмі, бо Песах.
Піднесений панує стан,
бо відповідний мають сан,
відсутні поспіх, суєта –
Ісус вечеряти зібрав,
Четвер цей день на небесах,
а жертва в Храмі, бо Песах.
Піднесений панує стан,
бо відповідний мають сан,
відсутні поспіх, суєта –
2026.07.16
12:36
що хотів сказати
не згадаю вже
звабили без ради
випадкові жести
сонцесхід на трасі
чобітки дівчат
шини від камазів
згар пекельний чад
не згадаю вже
звабили без ради
випадкові жести
сонцесхід на трасі
чобітки дівчат
шини від камазів
згар пекельний чад
2026.07.16
10:27
ЧАСТИНА ПЕРША: ЮЛІЙ
«Я знайшов її в пісках, де час не має влади. Вона була маленькою, але її очі вже вміли рахувати чужі страхи».
(З неофіційних записів ветерана Х ЛЕГІОНУ)
Розділ І: Вага золотого жука
2026.07.16
10:05
У грудині стогне вітровій,
ветхими нитками губи зшито.
Мабуть, що не варто в буревій
кочергою згадки ворушити.
Блискавиця вдарила, ніяк
з того пекла вирватись на волю.
Знепритомніла, зневірилась, ще б пак,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...ветхими нитками губи зшито.
Мабуть, що не варто в буревій
кочергою згадки ворушити.
Блискавиця вдарила, ніяк
з того пекла вирватись на волю.
Знепритомніла, зневірилась, ще б пак,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
2026.07.04
2026.06.20
2026.06.18
2026.06.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Вірші
ТІТІКАКА
ОЦЕ ЗГАДАВ, НІ СІЛО І НЕ ВПАЛО,
ЩО Я ПЕРЕД ВЕНЕРОЮ В БОРГУ.
БО ПРО КОХАННЯ НАПИСАВ НЕМАЛО,
А ПРО ЛЮБОВ ГАРЯЧУ - НІ ГУ-ГУ.
ЗО ВЧОРА ЖІНКА, НАЧЕ ТА БУБУКА,
ЇЇ БОЮСЬ, У ЛІЖКО НЕ ЗОВУ.
МЕНІ Ж БЕЗ НЕЇ - НЕ ЖИТТЯ, А МУКА,
МИСЛЯ ПОГАНА ЛІЗЕ У ГЛАВУ.
НЕСТРИЖЕНА В СЛЬОЗАХ СТИРЧИТЬ БОРІДКА,
АЛЕ УТІМ РОЗМОВА НЕ ПРО ТЕ:
ВСЬОМУ ВИНОЮ - МОЛОДА СУСІДКА,
МЕНЕ ПОБАЧИТЬ - ПАХНЕ І ЦВІТЕ.
ЯК ОЗОВУСЬ - ПУСКАЄ БІСЕНЯТА,
ЦІЛУЮ - ЗАДОВОЛЕНО СОПЕ.
ДЛЯ МЕНЕ В НЕЇ ЗАВЖДИ НАВСТІЖ ХАТА,
ГУКАЛА ВЧОРА ЇХАТИ в ПНОМПЕНЬ.
ЩОБ ВІДПОЧИВ ВІД КАБАНІВ, КАРТОПЛІ
ТА В ОКІЯНІ СИНІМ ПОПУРНАВ.
А ЖІНКА ВЧУЛА - І ОДРАЗУ ВОПЛІ:
СІМ'Ї ХАНА! ТЯЖКА МОЯ ВИНА!
ПІДКАЗУЄ КУМА ДРУЖИНІ ЗБОКУ,
ТЕРПЕЦЬ ЇЇ ШТОВХАЄ У КЮВЕТ:
- ДАВАЙ ВІЗЬМУ ДО ГЕЙШІ НА СІКОКУ
І МУЖ ВІД ВТОМИ ШВИДКО ОЖИВЕ.
А БАБА МОТРЯ ДОВЕЛА ДО СКАЗУ,
ПРОБИЛА ЖІНЦІ ДІРКУ В ГОЛОВІ:
- ПУСТИ СВОГО КНУРА ДО ГОНДУРАСУ,
ЙОМУ ПОТРІБНІ ВРАЖЕННЯ НОВІ.
ЗГРЕБЛА МЕНЕ ЖОНА ХУТЧІЙ В ОХАПКУ,
ЗІ МНОЮ В ЛІТАЧОК З РОЗГОНУ " ПЛЮХ!".
ЧЕКАЄ НАС ОЗЕРЦЕ ТІТІКАКА:
О, ЖІНКО МИЛА! Я ТЕБЕ ЛЮБЛЮ!
09.06.2019 Р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ТІТІКАКА
ОЦЕ ЗГАДАВ, НІ СІЛО І НЕ ВПАЛО,
ЩО Я ПЕРЕД ВЕНЕРОЮ В БОРГУ.
БО ПРО КОХАННЯ НАПИСАВ НЕМАЛО,
А ПРО ЛЮБОВ ГАРЯЧУ - НІ ГУ-ГУ.
ЗО ВЧОРА ЖІНКА, НАЧЕ ТА БУБУКА,
ЇЇ БОЮСЬ, У ЛІЖКО НЕ ЗОВУ.
МЕНІ Ж БЕЗ НЕЇ - НЕ ЖИТТЯ, А МУКА,
МИСЛЯ ПОГАНА ЛІЗЕ У ГЛАВУ.
НЕСТРИЖЕНА В СЛЬОЗАХ СТИРЧИТЬ БОРІДКА,
АЛЕ УТІМ РОЗМОВА НЕ ПРО ТЕ:
ВСЬОМУ ВИНОЮ - МОЛОДА СУСІДКА,
МЕНЕ ПОБАЧИТЬ - ПАХНЕ І ЦВІТЕ.
ЯК ОЗОВУСЬ - ПУСКАЄ БІСЕНЯТА,
ЦІЛУЮ - ЗАДОВОЛЕНО СОПЕ.
ДЛЯ МЕНЕ В НЕЇ ЗАВЖДИ НАВСТІЖ ХАТА,
ГУКАЛА ВЧОРА ЇХАТИ в ПНОМПЕНЬ.
ЩОБ ВІДПОЧИВ ВІД КАБАНІВ, КАРТОПЛІ
ТА В ОКІЯНІ СИНІМ ПОПУРНАВ.
А ЖІНКА ВЧУЛА - І ОДРАЗУ ВОПЛІ:
СІМ'Ї ХАНА! ТЯЖКА МОЯ ВИНА!
ПІДКАЗУЄ КУМА ДРУЖИНІ ЗБОКУ,
ТЕРПЕЦЬ ЇЇ ШТОВХАЄ У КЮВЕТ:
- ДАВАЙ ВІЗЬМУ ДО ГЕЙШІ НА СІКОКУ
І МУЖ ВІД ВТОМИ ШВИДКО ОЖИВЕ.
А БАБА МОТРЯ ДОВЕЛА ДО СКАЗУ,
ПРОБИЛА ЖІНЦІ ДІРКУ В ГОЛОВІ:
- ПУСТИ СВОГО КНУРА ДО ГОНДУРАСУ,
ЙОМУ ПОТРІБНІ ВРАЖЕННЯ НОВІ.
ЗГРЕБЛА МЕНЕ ЖОНА ХУТЧІЙ В ОХАПКУ,
ЗІ МНОЮ В ЛІТАЧОК З РОЗГОНУ " ПЛЮХ!".
ЧЕКАЄ НАС ОЗЕРЦЕ ТІТІКАКА:
О, ЖІНКО МИЛА! Я ТЕБЕ ЛЮБЛЮ!
09.06.2019 Р.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.163 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.163 seconds