ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2019.06.20
05:28
Кривавий сніг обарвлює пастелі,
Пропахла димом--порохом трава.
Зі злом зійшовся ангел на дуелі,
Хоча ні разу ще не вигравав.
Гармати день і ніч плюються гнівом,
Командую: - По кацапурам - плі!
Невдаха цей - то я, крилате диво,
Пропахла димом--порохом трава.
Зі злом зійшовся ангел на дуелі,
Хоча ні разу ще не вигравав.
Гармати день і ніч плюються гнівом,
Командую: - По кацапурам - плі!
Невдаха цей - то я, крилате диво,
2019.06.20
00:35
Вона виносить сміття уночі
Вдягнувши високі підбори
У брамі темно. Запах сечі,
Коти та нічні потвори.
Півпершоі. Завмирає життя
У кожній вітальні й кухні
Вона іде викидати сміття
У своїй вечірній сукні
Вдягнувши високі підбори
У брамі темно. Запах сечі,
Коти та нічні потвори.
Півпершоі. Завмирає життя
У кожній вітальні й кухні
Вона іде викидати сміття
У своїй вечірній сукні
2019.06.19
20:33
Він прийшов серед ночі
дощем, наче шепотом,
легкий подих зітхання майнув попід віями.
І від нього, такого незнаного, теплого,
незборимим жаданням кохання повіяло.
Потягнулась до нього
крізь сон кожна гілочка.
дощем, наче шепотом,
легкий подих зітхання майнув попід віями.
І від нього, такого незнаного, теплого,
незборимим жаданням кохання повіяло.
Потягнулась до нього
крізь сон кожна гілочка.
2019.06.19
19:42
Складають рученята оригамі,
Об’єми замінили площину.
Я викликаю пам’ять на татамі,
І нині розкриваю таїну.
Це невідоме чи давно забуте,
Аморфні лінії минулих днів,
Що не бажає серце оминути,
Навіть якщо би дуже захотів.
Об’єми замінили площину.
Я викликаю пам’ять на татамі,
І нині розкриваю таїну.
Це невідоме чи давно забуте,
Аморфні лінії минулих днів,
Що не бажає серце оминути,
Навіть якщо би дуже захотів.
2019.06.19
15:51
Мабуть хмари, то сліди дивної істоти...
Захотілось їй іти радо, без турботи.
І довгесенько вона небом мандрувала,
А хмариноньки-сліди сонце затуляли.
Притомилася, ой як!, хоче відпочинку,
І спустилась до землі - моститься в затінку...
Сонце сяє, а
Захотілось їй іти радо, без турботи.
І довгесенько вона небом мандрувала,
А хмариноньки-сліди сонце затуляли.
Притомилася, ой як!, хоче відпочинку,
І спустилась до землі - моститься в затінку...
Сонце сяє, а
2019.06.19
15:40
Він мене рятував від пустелі, наруги,
і жури безнадії, набридливих злив.
Простягав дружню руку над прірвою туги
і сльозу відчайдушну цілунками змив.
Дарував зорепад, зачаровані вірші,
осипав первоцвітом зворушливих слів,
серенади співав соловейк
і жури безнадії, набридливих злив.
Простягав дружню руку над прірвою туги
і сльозу відчайдушну цілунками змив.
Дарував зорепад, зачаровані вірші,
осипав первоцвітом зворушливих слів,
серенади співав соловейк
2019.06.19
09:59
Що не царі, то у твоїй короні.
За очі карі і за голубі
лукава доля вибілила скроні.
І як не потонути у журбі?
Он повновидий сяє з оболоні
як вишитий цілунок на габі.
І лоскотно, і солодко тобі,
За очі карі і за голубі
лукава доля вибілила скроні.
І як не потонути у журбі?
Он повновидий сяє з оболоні
як вишитий цілунок на габі.
І лоскотно, і солодко тобі,
2019.06.19
08:12
Душа болить. І серце крає щем.
Любити так нелегко Україну.
Де я такого дурня ще зустріну?
Щоби пройти у двох над вирвищем.
Кумпаняться зросійщені брати.
Не та їм віра, влада, ненька, мова…
Мене зовуть, не ладиться розмова.
Любити так нелегко Україну.
Де я такого дурня ще зустріну?
Щоби пройти у двох над вирвищем.
Кумпаняться зросійщені брати.
Не та їм віра, влада, ненька, мова…
Мене зовуть, не ладиться розмова.
2019.06.19
07:13
Від сумних думок солоні нюні
Ллються у долоні шкарубкі.
От чому жінки - усі розумні,
А мужі - тупезні глупаки?
Все що зароблю - несу до кралі,
Сам ходжу в полатаних штанах.
Благовірна днину тралі-валі,
Ллються у долоні шкарубкі.
От чому жінки - усі розумні,
А мужі - тупезні глупаки?
Все що зароблю - несу до кралі,
Сам ходжу в полатаних штанах.
Благовірна днину тралі-валі,
2019.06.19
00:03
Мапуй мене, та до екватору,
Забудь південні експедиції.
Маршрути: доля гладіатора
Або посвята Дона в лицарі.
Даремно стрілки каруселили,
Лякали вироком дозиметри.
Манили лунами веселими...
Забудь південні експедиції.
Маршрути: доля гладіатора
Або посвята Дона в лицарі.
Даремно стрілки каруселили,
Лякали вироком дозиметри.
Манили лунами веселими...
2019.06.18
21:58
• •
А поїзди летять у невідомість
до різних станцій круговерті волі
і безупинно ти пересідаєш,
а там і на ходу - з одного в інший,
з одної долі в іншу, знову й знову.
аж раптом, як в дитинство, відлітаєш
на павутинці сонної вітрилі
А поїзди летять у невідомість
до різних станцій круговерті волі
і безупинно ти пересідаєш,
а там і на ходу - з одного в інший,
з одної долі в іншу, знову й знову.
аж раптом, як в дитинство, відлітаєш
на павутинці сонної вітрилі
2019.06.18
21:24
Пес чоловіка так покусав,
Що рани ніяк не заживали.
Всілякі трави давали знахарі,
Але ніщо чомусь не помагало.
І ось, накульгуючи, потерпілець йде,
Навстріч - хтось, видно, не тутешній:
«Де лихо ти набув оце?»
«Довго розказувать»,- скривився чолові
Що рани ніяк не заживали.
Всілякі трави давали знахарі,
Але ніщо чомусь не помагало.
І ось, накульгуючи, потерпілець йде,
Навстріч - хтось, видно, не тутешній:
«Де лихо ти набув оце?»
«Довго розказувать»,- скривився чолові
2019.06.18
20:07
Ось моя радість… Дві радості – гордості,
Закутані ковдрою, линуть у сні.
Ніч романтично співає акордами,
Зірками записує небо пісні.
У кого є щастя? А я маю двічі!
Милуюся ними, жадаю життя.
І світові можу казати у вічі,
Що істину знаю у колі бут
Закутані ковдрою, линуть у сні.
Ніч романтично співає акордами,
Зірками записує небо пісні.
У кого є щастя? А я маю двічі!
Милуюся ними, жадаю життя.
І світові можу казати у вічі,
Що істину знаю у колі бут
2019.06.18
18:05
А десь громи стинають спеку дня.
Їх чути за надривами гучними.
Здіймаюся у прислуханні я.
Та ось він, дощ - краплини, ріки, злива,
аж лячно.
В небі крешуть блискавки,
неначе змії.
Можуть укусити.
Їх чути за надривами гучними.
Здіймаюся у прислуханні я.
Та ось він, дощ - краплини, ріки, злива,
аж лячно.
В небі крешуть блискавки,
неначе змії.
Можуть укусити.
2019.06.18
15:45
…уповноважений Христа?
Ось відновлюсь і запитаю
Невпинний ріст мого хвоста -
Чи впустять з ним мене до Раю?
Чи впустять з прикусом божка?..
Не від народження - присадка!!!
Вона, по правді, не важка
Всього лиш навсього як крапка…
Ось відновлюсь і запитаю
Невпинний ріст мого хвоста -
Чи впустять з ним мене до Раю?
Чи впустять з прикусом божка?..
Не від народження - присадка!!!
Вона, по правді, не важка
Всього лиш навсього як крапка…
2019.06.18
14:14
У країні, де правлять пейса -
Звично сваряться хохлаки.
Цуплять гріш тямковиті бевзі
У глупеньких розумаків.
Гостра шпичка сідницю муля,
Потішаються Цур і Пек:
Вийшла з томосу пишна дуля -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Звично сваряться хохлаки.
Цуплять гріш тямковиті бевзі
У глупеньких розумаків.
Гостра шпичка сідницю муля,
Потішаються Цур і Пек:
Вийшла з томосу пишна дуля -
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2019.06.11
2019.06.08
2019.06.02
2019.05.27
2019.05.27
2019.05.22
2019.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Вірші
ТІТІКАКА
ОЦЕ ЗГАДАВ, НІ СІЛО І НЕ ВПАЛО,
ЩО Я ПЕРЕД ВЕНЕРОЮ В БОРГУ.
БО ПРО КОХАННЯ НАПИСАВ НЕМАЛО,
А ПРО ЛЮБОВ ГАРЯЧУ - НІ ГУ-ГУ.
ЗО ВЧОРА ЖІНКА, НАЧЕ ТА БУБУКА,
ЇЇ БОЮСЬ, У ЛІЖКО НЕ ЗОВУ.
МЕНІ Ж БЕЗ НЕЇ - НЕ ЖИТТЯ, А МУКА,
МИСЛЯ ПОГАНА ЛІЗЕ У ГЛАВУ.
НЕСТРИЖЕНА В СЛЬОЗАХ СТИРЧИТЬ БОРІДКА,
АЛЕ УТІМ РОЗМОВА НЕ ПРО ТЕ:
ВСЬОМУ ВИНОЮ - МОЛОДА СУСІДКА,
МЕНЕ ПОБАЧИТЬ - ПАХНЕ І ЦВІТЕ.
ЯК ОЗОВУСЬ - ПУСКАЄ БІСЕНЯТА,
ЦІЛУЮ - ЗАДОВОЛЕНО СОПЕ.
ДЛЯ МЕНЕ В НЕЇ ЗАВЖДИ НАВСТІЖ ХАТА,
ГУКАЛА ВЧОРА ЇХАТИ в ПНОМПЕНЬ.
ЩОБ ВІДПОЧИВ ВІД КАБАНІВ, КАРТОПЛІ
ТА В ОКІЯНІ СИНІМ ПОПУРНАВ.
А ЖІНКА ВЧУЛА - І ОДРАЗУ ВОПЛІ:
СІМ'Ї ХАНА! ТЯЖКА МОЯ ВИНА!
ПІДКАЗУЄ КУМА ДРУЖИНІ ЗБОКУ,
ТЕРПЕЦЬ ЇЇ ШТОВХАЄ У КЮВЕТ:
- ДАВАЙ ВІЗЬМУ ДО ГЕЙШІ НА СІКОКУ
І МУЖ ВІД ВТОМИ ШВИДКО ОЖИВЕ.
А БАБА МОТРЯ ДОВЕЛА ДО СКАЗУ,
ПРОБИЛА ЖІНЦІ ДІРКУ В ГОЛОВІ:
- ПУСТИ СВОГО КНУРА ДО ГОНДУРАСУ,
ЙОМУ ПОТРІБНІ ВРАЖЕННЯ НОВІ.
ЗГРЕБЛА МЕНЕ ЖОНА ХУТЧІЙ В ОХАПКУ,
ЗІ МНОЮ В ЛІТАЧОК З РОЗГОНУ " ПЛЮХ!".
ЧЕКАЄ НАС ОЗЕРЦЕ ТІТІКАКА:
О, ЖІНКО МИЛА! Я ТЕБЕ ЛЮБЛЮ!
09.06.2019 Р.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ТІТІКАКА
ОЦЕ ЗГАДАВ, НІ СІЛО І НЕ ВПАЛО,
ЩО Я ПЕРЕД ВЕНЕРОЮ В БОРГУ.
БО ПРО КОХАННЯ НАПИСАВ НЕМАЛО,
А ПРО ЛЮБОВ ГАРЯЧУ - НІ ГУ-ГУ.
ЗО ВЧОРА ЖІНКА, НАЧЕ ТА БУБУКА,
ЇЇ БОЮСЬ, У ЛІЖКО НЕ ЗОВУ.
МЕНІ Ж БЕЗ НЕЇ - НЕ ЖИТТЯ, А МУКА,
МИСЛЯ ПОГАНА ЛІЗЕ У ГЛАВУ.
НЕСТРИЖЕНА В СЛЬОЗАХ СТИРЧИТЬ БОРІДКА,
АЛЕ УТІМ РОЗМОВА НЕ ПРО ТЕ:
ВСЬОМУ ВИНОЮ - МОЛОДА СУСІДКА,
МЕНЕ ПОБАЧИТЬ - ПАХНЕ І ЦВІТЕ.
ЯК ОЗОВУСЬ - ПУСКАЄ БІСЕНЯТА,
ЦІЛУЮ - ЗАДОВОЛЕНО СОПЕ.
ДЛЯ МЕНЕ В НЕЇ ЗАВЖДИ НАВСТІЖ ХАТА,
ГУКАЛА ВЧОРА ЇХАТИ в ПНОМПЕНЬ.
ЩОБ ВІДПОЧИВ ВІД КАБАНІВ, КАРТОПЛІ
ТА В ОКІЯНІ СИНІМ ПОПУРНАВ.
А ЖІНКА ВЧУЛА - І ОДРАЗУ ВОПЛІ:
СІМ'Ї ХАНА! ТЯЖКА МОЯ ВИНА!
ПІДКАЗУЄ КУМА ДРУЖИНІ ЗБОКУ,
ТЕРПЕЦЬ ЇЇ ШТОВХАЄ У КЮВЕТ:
- ДАВАЙ ВІЗЬМУ ДО ГЕЙШІ НА СІКОКУ
І МУЖ ВІД ВТОМИ ШВИДКО ОЖИВЕ.
А БАБА МОТРЯ ДОВЕЛА ДО СКАЗУ,
ПРОБИЛА ЖІНЦІ ДІРКУ В ГОЛОВІ:
- ПУСТИ СВОГО КНУРА ДО ГОНДУРАСУ,
ЙОМУ ПОТРІБНІ ВРАЖЕННЯ НОВІ.
ЗГРЕБЛА МЕНЕ ЖОНА ХУТЧІЙ В ОХАПКУ,
ЗІ МНОЮ В ЛІТАЧОК З РОЗГОНУ " ПЛЮХ!".
ЧЕКАЄ НАС ОЗЕРЦЕ ТІТІКАКА:
О, ЖІНКО МИЛА! Я ТЕБЕ ЛЮБЛЮ!
09.06.2019 Р.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0901 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0901 seconds