ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2019.12.09 02:12
Пори року
Що ж, сідай, побалакаймо. Пляшка
Хай сьогодні розв'яже язик.
Пити крівцю навчитись не важко -
Складно жити людиною вік.

Тяжко ворога й тещу любити,
Зріти правду без лірики шат.
Я свою заганяю у сіті

Олена Побийголод
2019.12.08 22:53
20. Колискова Герцогині
Володимир Висоцький. «Аліса»

- Люлі-люлі-люлечки, бай-бай...
Що за вередливе маленятко!
Будеш видирати рученятка -
начувайся, підсвинку, стривай!..

- Ну і гучність вереску в нащадка...

Оксана Логоша
2019.12.08 21:01
Настроєве
Серед зими яскравий маляр
Малює світ,який ніхто не бачить.
А я вдягнула чорні окуляри
на удачу.

Сумні вітрини гойдають перами,
Мов голуби.Злітають в далечінь.
А я іду і сиплю перлами

Ігор Деркач
2019.12.08 17:18
Парадигми слова
ІЯ б сіяв та орав, якби
не жав навіяні сюжети
і на овації юрби
не купувалися поети.
Чи спокушає сатана,
чи інші генії рогаті –
усім однакова ціна,
хто сіє суржики у хаті.

Іван Потьомкін
2019.12.08 17:00
З голосу Езопа
Ячмінь знайшов на стежці вовк.
«Ну, що за глум?»-
Знахідку він топче з горя.
І раптом бачить –
Кінь назустріч скаче.
«Спинися, друже, на хвилину!
Не здогадаєшся, яка в мене новина.
Для тебе я зібрав і приберіг ячмінь.

Ярослав Чорногуз
2019.12.08 16:27
Чудасія
Принишклий сад. Іще не вкритий снігом.
Провіяний вітрами зусібіч.
Вляглася на калюжі сиза крига,
На віти легко звісилася ніч.

Химерний дим. За ним – зоря вечірня
Тихенько відпливає в далечінь.
Неоновими сніжками враз вирне

Сергій Губерначук
2019.12.08 13:25
Українська молитва
Ми зберемося всі до купи
й підемо
за кинутим уперед яблучком
з Едему.
На кожній зупинці нашій
збудуємо пам’ятник,
в останнім гріховнім кутку
зупинимо маятник,

Олександр Сушко
2019.12.08 12:01
Рапсодія кохання
Весна в моїм сердечному саду!
Медами - солов'їне щебетання!
Вплітає світ в життєву суєту
Осонцену рапсодію кохання.

Я жив одинаком. Тепер воскрес!
Душа моя убралась у клечання!
Нарешті доторкнувся до небес,-

Козак Дума
2019.12.08 07:44
Про підкову на щастя
На щастя вішати підкову,
скажу відверто – марний труд.
Відчуєш вільно себе знову,
із з шиї скинувши хомут!

Микола Соболь
2019.12.08 05:48
Свіча пам’яті
Переродися! Духу не убити,
а наше тіло належить землі.
Прокинься, люде, страхом оповитий –
свіча волає у моїм вікні
та плаче. То материнські сльози,
які ж вони у розпачі гіркі.
Лежать малі роздягнуті на возі,
А небо сипле сотнями зірки…

Володимир Бойко
2019.12.08 01:46
* * *
По свежевыпавшему снегу
Меня лыжня ведет, скользя,
И как мне хочется, с разбегу,
Достичь всего, чего нельзя.

Но цепко белая пустыня
Места заветные таит.
Где, в околдованной твердыне,

Тетяна Левицька
2019.12.07 14:09
Презентація книги
Дорогі друзі, всіх запрошую на презентацію моєї нової книги, "Долю пишуть небеса", яка відбудеться 14 грудня о 15,00 у Національній Спілці письменників, вул. Банкова 2.
Рада Вас буду бачити, бо хто ж, як не Ви були поряд зі мною усі ці десять років пер

Ярослав Чорногуз
2019.12.07 14:07
Тетяна Левицька Рапсодія любові*
Бузок біліє в сонячнім саду,
і небеса прозорістю дивують.
Весні назустріч нареченим йду,
тебе обожнюю, її - люблю я!

Рапсодія любові нам звучить,
і водограєм розливає звуки.
Яка зворушлива, жадана мить

Сергій Губерначук
2019.12.07 11:00
Оце моє таке життя…
Оце моє таке життя.
Мої продовження у дітях.
Цвіт яблуневого злиття
в обіймах цих, немов на вітях.

Любистком пахне тихий одр.
На кораблі з рожевих весен,
де гомонів живий народ,

Іван Потьомкін
2019.12.07 10:21
Геракл, которого я знал
Привелось мне несколько раз дежурить с одним страшно любознательным человеком. Хоть он и не имел высшего образования, как это уже стало традицией в израильских фирмах по охране и уборке, но не страдал комплексом неполноценности, а старался наверстать упущ

Ольга Паучек
2019.12.07 10:01
Незгоди подолаєм
Тривожиться душа моя
за долю України...
Невже святий наш Боженько
дозволить у руїни
перетворити рай земний,
святі поля, прадавні,
загине рід козацький весь
і справи його славні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Якубенко
2019.11.28

Н Кап
2019.11.26

Козак Ігор Козак Ігор
2019.11.20

Тетяна Шульга
2019.11.20

Галина Сливка
2019.11.19

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Поговори...
Поговори зі мною, не мовчи, коханий,
про те, як плачуть верби над рікою.
Як літепло сопілкою сумною
торкається найтонших струн душі і ранить.

Мелодія у серці проростає болем,
і спомини з глибин здіймає світлі.
Таке сполохане, тужливе літо -
черешні вдосталь, тільки спека вуглить поле.

Ти розділи печаль трагедії зі мною.
Лікують біль - любов'ю, а не часом.
Затемнення зникає, доля часто
вкриває світле небо чорною габою.

А нам би кольорової веселки, чом ні?
І милості у кожнім щемнім звуці.
Не сльози на трояндовій  пелюстці,
а крапельки роси, ти спробуй не солоні.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-06-27 20:26:19
Переглядів сторінки твору 371
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.12.09 00:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-28 06:31:24 ]
У кохання таке різнобарв'я і поглядів, і почуттів...
Все збудеться скінчиться лиш ера вітрів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-06-28 08:21:14 ]
Дякую, Миколо, за чудові слова! Щастя Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-28 22:13:34 ]
Літепло - це вода, купіль. І що ж получається?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-06-28 23:37:21 ]
Літепло це тепло, подивіться, пане Ігорю, у словник!))) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-29 14:27:28 ]
У Вас літепло - іменник, а не прикмектникова форма від цього слова у переносному значенні. Але ж Вам видніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-29 14:50:19 ]
Поговори зі мною, не мовчи, коханий,
про те, як плачуть верби над рікою...
цитата
здалося, що сучасні кохані про верби над рікою не надто схильні замислюватися, тому ЛГ мусить сама таке споглядати.....
але не іронія це, а роздуми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-06-29 16:42:04 ]
Дякую, дорога Майє, інколи не знаєш
куди думка заведе. Для мене поезія, це імпровізація душі, думок, почуттів, настрою.
Від цих факторів залежить те, що ляже на папер.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-29 14:54:15 ]
на стор фейсбуку саме на таке натрапила...
може, цікаво.........

джерело

https://www.facebook.com/profile.php?id=100008775214061&__tn__=%2CdC-R-R&eid=ARBVi9lRV2BhiD5CjaIgTPnJFGnRzG7zIrX2mdQopZaIIuuEK82b-sTsf7srvsuXVAt4S2IZNW99HarU&hc_ref=ARRdFyUMxBS74dNDEIl21a1e7KS4FQF_-WZNZuBakWC7lzGecjULT-gum617tA5UAHs&fref=nf

Сергій Іванович Запоржанин
1 год ·
БЛИСК І ВБОГІСТЬ ЖІНОЧОЇ ПОЕЗІЇ

Дивні метаморфози кояться в сучасній жіночій поезії. Здається, що жінки заполонили весь поетичний простір і я не бачу в цьому нічого доброго. Тематика їхніх віршів зводиться здебільшого до кавово-ванільних сповідей та еротичних фантазій про настовбичену плоть, шал і жах бажання, ритміку рухів, проникнення і далі за текстом. Жінки довели, що пишуть, а отже, думають виключно про чоловіків. Жінки виявилися слабшими за свої пристрасті. Жінкам можна тільки поспівчувати.
Жінку-поета легко впізнати за розставленими акцентами. У жіночих віршах кохання перетворюється на вічну війну статей з усіма її перемогами, поразками і примиреннями. Жінки-поети ведуть військові дії лише в стінах своїх спалень, ніби бояться вийти за межі власноруч створеного простору. Ніби там, за дверима, зростає небезпека розщеплення жінки-поета окремо на жінку і окремо на поета.
Жінка-поет наголошує на своїй жіночності, жінка-поет погрожує своєю жіночністю. Для жінки-поета жіночність – головний козир і найнебезпечніша зброя.
Жінку-поета видає інтонація: від істеричної до поблажливо материнської. Жінка-поет знає все: за кого виходити заміж, за кого не виходити, коли краще зачинати дитину, як консервувати помідори… Проте найбільша загроза криється в тому, що жінка-поет може перетворити свої знання на вірші.
Жінки-поети обожнюють писати про жінок-легенд. Віршовані варіації на тему загадкової жіночої душі, багаторазово переказані історії про Жанну Д’арк, Есмеральду, Офелію та Попелюшку стали невід’ємними у творчому доробку багатьох. Зрештою, кожна жінка-поет, як і її героїчні героїні, мріє про тріумфальну ходу червоною доріжкою, рясно встеленою трояндами й розбитими серцями.
Жіноча поезія має чималу читацьку аудиторію. Можна тільки здогадуватися, що змушує її прихильників купувати поетичні збірки, відвідувати помпезні театралізовані презентації, просити автографи, дарувати квіти…
Є жінки-поети, а є жінки поетів. Щасливі поєднання цих однаково важливих професій трапляються нечасто. От наприклад, Анна Ахматова, поетична дружина не менш поетичного чоловіка Миколи Гумільова. «Она пишет стихи как бы перед мужчиной, а надо как бы перед Богом», – прокоментував її публікацію Олександр Блок, очевидно, маючи на увазі ранні ахматівські вірші про те, як «муж хлестал меня узорчатым, вдвое сложеным ремнем», «мне с тобою пьяным весело», «я сошла с ума, о мальчик странный» тощо. А й справді - навіщо виносити сміття з хати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-06-29 16:50:16 ]
Цікава думка, але погодитися з нею - принизити поетку, бо жіноча поезія, на мій погляд, більш щира і різнобарвніша ніж чоловіча. Є плюси і мінуси в ній, але фальші немає це точно. Все від душі і сльози і страждання. Жіноча поезія подарувала шедевральні перлини поезій, якими захоплюються світ!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-06-29 15:29:33 ]
Придурок той Запоржанин та й годі. Дівчата, не зважайте на нього. Він начитався невдалої жіночої поезії. А це - вдала!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-06-29 16:52:54 ]
Дякую, Ярославе! Мені здається, що поезія немає пола, без різниці головне сила слова і думки!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-29 15:47:53 ]
то жінка, подейкували.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-06-29 16:53:31 ]
Тим паче дивно?