ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Любов Бенедишин
2019.09.23 09:48
***
Ти створений з неба
І трохи… з вершини.
Зі спокою лева,
З амбіцій орлиних.

З ходінь по карнизу,
З мети марафонця.
З невловності бризу

Олександр Сушко
2019.09.23 06:56
Вірую!
Цей трактат, панове, не еклога
Чи закон - словесний хараман.
Марно сподіватися на Бога,
Як у лобі розуму нема.

Марно сподіватись і на владу
Як людина раб, а не козак.
Віра - взагалі то це неправда,

Олена Малєєва
2019.09.22 22:34
На вербі дрзрівають грушки...
На вербі дозрівають грушки —
Сталося диво з див.
Краще буду вірити в це,
Ніж, що ти мене розлюбив.
Хто йде в ліс, а хто по дрова.
І у мене тернистий путь:
Я шукаю зерно в полові,
Відшукаю коли-небудь.

Сергій Губерначук
2019.09.22 17:04
Ходім зі мною в ліс далеко…
Ходім зі мною в ліс далеко,
де гриб, зіскочивши на гриб, росте,
де сонце, в мох закутане, цвіте
і в кущиках багна парує терпко.

Ходім, я покажу, де спить сова,
те місце, де в дуплі здихає здобич,
де по воздвиженню хрестів повзе гадва,

Іван Потьомкін
2019.09.22 13:41
Мудрість старості
Не вір, що мудрість прибува з літами самотужки.
Себто тобі лишилось тільки жить і жить.
Не дочекаєшся, як думка не освячена здоровим глуздом,
Як знемогла вона під натиском спокус
Брать все собі – і не пізніш сьогодні.
Як діяти і говорить ти призвич

Микола Соболь
2019.09.22 12:52
Шлях
Чи завтра зійде сонце?
Зійде!
Але для кого?
На сході – вирва,
Дороги на захід немає.
Життя хіба з мусу?
Швидше з полину гіркого.
День за днем

Ольга Паучек
2019.09.22 11:59
***
Свято літа минає,
Сивина покриває
Роззолочені сльози
В журавлиних краях,
Що розсипались світом
Дорогим заповітом
Найсолодшого дива
У дзвінких ручаях.

Ярослав Чорногуз
2019.09.22 11:47
Порятунок
Сиза мряка затисла мене,
І осінні дощі обмотали,
Розтоптали каштанів опали,
Навівають у душу сумне.

І не знаю, подітись куди?
(Так радів я, що спеки позбувся!)
А тепер в монотонному русі

Ніна Виноградська
2019.09.22 11:38
Вогонь великий свічка збереже
Про нас напишуть, як усе мине -
Сніги розтануть і осінні зливи
Заплачуть листопадом. А мене
Згадають люди, що була щаслива.

Злітала до небес, хоча негод
Вітрами нанесло, також тобою.
Та я з усіх небажаних пригод

Олександр Сушко
2019.09.22 11:02
За!
Є роботящі телепні й пани,
Партійні бонзи й бевзі безідейні.
Не віриш владі? Отже, ти дурний.
А я люблю. Підлещуюсь до неї.

Скупив земельку в лохів Беня Кац,
Сусіди на війні умились кров'ю...
Яку б дурницю не утнув паяц -

Тетяна Левицька
2019.09.22 10:46
Манівцями
Межених* рік затихають оливкові води,
вітер зганяє у череду чорні  отари.
Із листопадом кружляють нудні хороводи
мавки, літавиці, феї, нечесані мари.
Сирість, асфальтова нічка, хоч виколи око,
ні ліхтаря, ані зірки допоки не видно.
Вигулькне привид

Володимир Бойко
2019.09.22 09:49
* * *
«І знову осінь» – скільки описали,
А осені по осені летять,
Як серії одного серіалу,
Що звично називається – життя.

Ігор Деркач
2019.09.22 07:18
На круги своя
Не турбую я її ночами
як зорею бачу у вікні,
а прошу у неї вечорами,
щоб уже не снилася мені.

Бо немає спокою у серці,
поки скута тугою душа.
І зневіра ріже без ножа,

Ігор Федів
2019.09.21 17:31
Гілля вітер хитає
Гілля вітер хитає, хитає…
Хмара у небі лине, пливе…
Дощ дорогою ритм набиває,
І жура огортає мене.
Листя ховає траву у саду,
Узори багряної смальти,
Цією мозаїкою іду,
Кидаю до ніг діаманти.

Микола Соболь
2019.09.21 15:41
Червоний хрест
Червоний хрест на лінії вогню –
Чиясь остання на життя надія.
Та це війна. Пропалить ПТУР* броню…
Де русаки конвенція* не діє!

Машина дуже швидко догорить.
Метал не має почуття і болю.
Що вбивця відчуває у ту мить,

Ніна Виноградська
2019.09.21 15:32
Дочекаємось
Розсипається дощ, мов крізь сито, над лісом, полями,
Де узліссями синьо у світ поглядають терни.
Де смарагдове жито ще гріється в осені-мами,
Щоби стати зерном і колоссям вже після весни.

Потихеньку остудять дощі літо геть розпашіле,
Вже картопля в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Юлія Ляхович
2019.09.16

Михайло Олегович Гордон
2019.09.15

Вероніка Головня
2019.09.04

Сергій Негода
2019.08.11

Дмитро Заєць
2019.08.06

Світлана Короненко
2019.08.06

Анастасія Романюк
2019.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Деркач (2018) / Вірші / Химерики

 Оглашенним і собі
...
перейти до тексту твору





• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання
• Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-09-10 09:21:20
Переглядів сторінки твору 161
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (6.062 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.955 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.117
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Східний напрямок. Короткий вірш. Рубої. Хокку. Танка
Автор востаннє на сайті 2019.09.22 07:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-10 12:19:45 ]
Так ніззя. Я ж читаю, тружустья. Ваші творіння, зокрема. А Ви - графоманія! Плакати хочеться.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-11 08:22:49 ]

А я кажу, - льзя! Якщо когось дістає, то це його проблеми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-09-10 15:02:44 ]
Не можу сприйняти таке от прямолінійне та просте як "Істину читати" [sik].
Може, краще якось інакше? "Вдумливо читати" чи якось інакше. Істина - це ж не газета. "Комплексно" не пораджу в жодному випадку. Але явище, на мою думку, таки гідне уваги.
Вибачте мені розлогий коментар, але хотілося би зауважити, що не лише пересічний читач, але, так би мовити, і прописаний тут не завжди бачить трішки більше, ніж надруковано. Йому щось сподобалося, якась там окрема дрібничка - і гайда хвалити. Була б на сайті філія ФБ - то додав би автора до друзів. Гірших творів читач наше не бачив, а автора бачить наче вперше. От і немає виваженого підходу, а є щось ситуативне. Як око критика або цінителя бачить одне, так око пересічного читача бачить інше. Комплексного підходу немає. Все якісь епізоди.

Ваші куценькі римовані закиди є унікальною технологією маскування. Це коли немає чого сказати або немає чого сказати про когось, а кортиться.
Або про щось десь там, з кимось, яке трапилося з тієї чи іншої причини.
От і виходять начебто зубасті мініатюри, певна кількість яких практично ні про що.
Щоправда, є авторське начебто звернення до себе.
Це таки "плюс", якщо це не самореклама.

Врешті автор виконав замислене. Засвітився, відписався. Завданнячко (свідомо вживаю зменшувальну форму) виконав і про надзавдання теж не забув. Конвейєр працює.

Дякую,
Ю. С.
Не збирався писати щось критичне або збивати ціну виставленому для огляду друкованому виробу.
І Якутія з Китаєм там якось докупи стулені.
Може, "Якутського Китаю". Така неіснуюча географія.
Але тоді виникне проблема з надзавданням.
Воно більш важливе, розумію,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-11 08:20:36 ]
Дякую, що примушуєте пояснювати очевидне:
рубаї тому і рубаї, що більше дратують, ніж приносять естетичне задоволення як, наприклад, хоку чи пейзажна лірика;
це правда,, що тут кожен катрен, а то й кожен рядок комусь адресований;
1-й – автору, який «писатель, а не читатель»;
2-й – в тому числі совку, який не визнає, що Якутія може належати Китаю;
3-й – інтелектуалу, який сприймає слово читати у ширшому масштабі – з листа, між рядків, а якщо думку, то чому б і не істину, оминаючи дурниці;
4-й – явищу без ознак у плодовитих авторів і т. д.
І тому все разом це чіпляє, подразнює, дратує кожного, у кого принаймні на рівні підсвідомості є почуття самоіронії.
Хоча було би правильним сприймати твір(як і людину) в цілому, не деталізуючи те, що комусь імпонує, а комусь ні.
Немає ніякого надзавдання, а є практична закономірність – чим прозоріший для декламації текст, тим більша в ньому концентрація сказаного.
Поезія тому й поезія, що в одній душі включає рецептори поверхневого відчуття, а в іншій – глибинного. Це відголосок думок у Ваших коментарях іншим, більш майстерним авторам. А хто має іншу думку, на те його воля.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-09-11 17:50:04 ]
Зрозуміло.
От і висновки:
Якщо у творах якогось іншого автора набігає менший арифметичний показник, то за їхню прозорість немає чого казати. Її щонайбільше 2/3. Все інше - каламуть.

З рубоями та рубаями мені зрозуміло теж.
Московіти нам нав'язали свою вимову.
Це нормально. Існує безліч перекладів саме з російських. І на той час персько-українських словників з перської на укра


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-09-11 17:56:10 ]
Щось мені не щастить с моїм планшетом. Непевний дотик при наборі тексту - і недописаний коментар відправляється. А я ще не вирішив, варто його надсилати чи ні. Хотів би я вступати в обговорення чи ні.
Але вже як є.
Не було персько-українських словників, але були персько-російські.
То нічого дивного, що спме "рубаї".
Нехай собі рубають послідовники.

Можна вважати, що я нічого не зауважував.
Воно саме відправилося.

Зичу успіхів і вищих надзавдань.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-09-10 17:24:25 ]
Декому і справді здаються недосконалими оці - цитую оригінал - "куценькі закиди". Бо в одній строфі умістити всю думку - це надзадача не для слабаків. Простіше розливатися мислію по дрєву "от заката до рассвєта". І хай тече дзюркітливим струмочком думка майстра на папірець перед його носом. Інколи можна і покуняти над написаним. Чом би й ні?
І ось тоді надзавдання відходить на задній план.
А коли в намережане в довжелезні ковбаси власне ніщо заглибиться читач, той він починає куняти над написаним. Бо відсутній один з наріжних каменів красного письма - лапідарність. А у вас цей елемент є.
Декого лякає така подача матеріалу. А от мене - ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-09-10 17:28:04 ]
Писалося не Вам, Маестро.
Пан Ігор вміє бачити більше написаного мною або менше.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-09-10 18:37:17 ]
Я й відповідаю не Вам. Наче. Звертаюся прямо до пана Ігоря. Чи не так, шановний колего?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-09-10 19:33:34 ]
Цитування деяких з моїх слів - це, як я розумію, до мене відношення не має.
Просвітили, дякую.
Ю. С.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-09-10 23:02:28 ]
Правильно. Цитуючи Святе письмо я ж не сподіваюся, що зі мною загомонятиь небожителі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-11 08:37:09 ]
Трохи сумбурні, але тверезі думки і важливо, що не в догоду авторитарності.