ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Деркач (2018) / Вірші / Химерики

 Оглашенним і собі
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-09-10 09:21:20
Переглядів сторінки твору 2789
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (6.203 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.214 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.117
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Східний напрямок. Короткий вірш. Рубої. Хокку. Танка
Автор востаннє на сайті 2024.04.21 11:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-10 12:19:45 ]
Так ніззя. Я ж читаю, тружустья. Ваші творіння, зокрема. А Ви - графоманія! Плакати хочеться.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-11 08:22:49 ]

А я кажу, - льзя! Якщо когось дістає, то це його проблеми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-09-10 15:02:44 ]
Не можу сприйняти таке от прямолінійне та просте як "Істину читати" [sik].
Може, краще якось інакше? "Вдумливо читати" чи якось інакше. Істина - це ж не газета. "Комплексно" не пораджу в жодному випадку. Але явище, на мою думку, таки гідне уваги.
Вибачте мені розлогий коментар, але хотілося би зауважити, що не лише пересічний читач, але, так би мовити, і прописаний тут не завжди бачить трішки більше, ніж надруковано. Йому щось сподобалося, якась там окрема дрібничка - і гайда хвалити. Була б на сайті філія ФБ - то додав би автора до друзів. Гірших творів читач наше не бачив, а автора бачить наче вперше. От і немає виваженого підходу, а є щось ситуативне. Як око критика або цінителя бачить одне, так око пересічного читача бачить інше. Комплексного підходу немає. Все якісь епізоди.

Ваші куценькі римовані закиди є унікальною технологією маскування. Це коли немає чого сказати або немає чого сказати про когось, а кортиться.
Або про щось десь там, з кимось, яке трапилося з тієї чи іншої причини.
От і виходять начебто зубасті мініатюри, певна кількість яких практично ні про що.
Щоправда, є авторське начебто звернення до себе.
Це таки "плюс", якщо це не самореклама.

Врешті автор виконав замислене. Засвітився, відписався. Завданнячко (свідомо вживаю зменшувальну форму) виконав і про надзавдання теж не забув. Конвейєр працює.

Дякую,
Ю. С.
Не збирався писати щось критичне або збивати ціну виставленому для огляду друкованому виробу.
І Якутія з Китаєм там якось докупи стулені.
Може, "Якутського Китаю". Така неіснуюча географія.
Але тоді виникне проблема з надзавданням.
Воно більш важливе, розумію,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-11 08:20:36 ]
Дякую, що примушуєте пояснювати очевидне:
рубаї тому і рубаї, що більше дратують, ніж приносять естетичне задоволення як, наприклад, хоку чи пейзажна лірика;
це правда,, що тут кожен катрен, а то й кожен рядок комусь адресований;
1-й – автору, який «писатель, а не читатель»;
2-й – в тому числі совку, який не визнає, що Якутія може належати Китаю;
3-й – інтелектуалу, який сприймає слово читати у ширшому масштабі – з листа, між рядків, а якщо думку, то чому б і не істину, оминаючи дурниці;
4-й – явищу без ознак у плодовитих авторів і т. д.
І тому все разом це чіпляє, подразнює, дратує кожного, у кого принаймні на рівні підсвідомості є почуття самоіронії.
Хоча було би правильним сприймати твір(як і людину) в цілому, не деталізуючи те, що комусь імпонує, а комусь ні.
Немає ніякого надзавдання, а є практична закономірність – чим прозоріший для декламації текст, тим більша в ньому концентрація сказаного.
Поезія тому й поезія, що в одній душі включає рецептори поверхневого відчуття, а в іншій – глибинного. Це відголосок думок у Ваших коментарях іншим, більш майстерним авторам. А хто має іншу думку, на те його воля.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-09-11 17:50:04 ]
Зрозуміло.
От і висновки:
Якщо у творах якогось іншого автора набігає менший арифметичний показник, то за їхню прозорість немає чого казати. Її щонайбільше 2/3. Все інше - каламуть.

З рубоями та рубаями мені зрозуміло теж.
Московіти нам нав'язали свою вимову.
Це нормально. Існує безліч перекладів саме з російських. І на той час персько-українських словників з перської на укра


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-09-11 17:56:10 ]
Щось мені не щастить с моїм планшетом. Непевний дотик при наборі тексту - і недописаний коментар відправляється. А я ще не вирішив, варто його надсилати чи ні. Хотів би я вступати в обговорення чи ні.
Але вже як є.
Не було персько-українських словників, але були персько-російські.
То нічого дивного, що спме "рубаї".
Нехай собі рубають послідовники.

Можна вважати, що я нічого не зауважував.
Воно саме відправилося.

Зичу успіхів і вищих надзавдань.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-09-10 17:24:25 ]
Декому і справді здаються недосконалими оці - цитую оригінал - "куценькі закиди". Бо в одній строфі умістити всю думку - це надзадача не для слабаків. Простіше розливатися мислію по дрєву "от заката до рассвєта". І хай тече дзюркітливим струмочком думка майстра на папірець перед його носом. Інколи можна і покуняти над написаним. Чом би й ні?
І ось тоді надзавдання відходить на задній план.
А коли в намережане в довжелезні ковбаси власне ніщо заглибиться читач, той він починає куняти над написаним. Бо відсутній один з наріжних каменів красного письма - лапідарність. А у вас цей елемент є.
Декого лякає така подача матеріалу. А от мене - ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-09-10 17:28:04 ]
Писалося не Вам, Маестро.
Пан Ігор вміє бачити більше написаного мною або менше.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-09-10 18:37:17 ]
Я й відповідаю не Вам. Наче. Звертаюся прямо до пана Ігоря. Чи не так, шановний колего?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-09-10 19:33:34 ]
Цитування деяких з моїх слів - це, як я розумію, до мене відношення не має.
Просвітили, дякую.
Ю. С.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-09-10 23:02:28 ]
Правильно. Цитуючи Святе письмо я ж не сподіваюся, що зі мною загомонятиь небожителі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-11 08:37:09 ]
Трохи сумбурні, але тверезі думки і важливо, що не в догоду авторитарності.