ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2026.07.24 15:50
Каліфорнійські береги
запричастились океаном.
Іду собі - бозна - куди -
ніким не прошена й не звана.

Солона хвиля до колін,
мов змійка лащиться та мліє.
Тут причаївся чайчин слі...

Паб Лімерик
2026.07.24 15:26
підприємці із міста пирятина
гостювали в трудяг із заплатина
йшли в заплатинський ліс
куштувати кумис
що привезли його із пирятина
 
гірськолижник один у небрасці
в суд явився в кисневій у масці

Борис Костиря
2026.07.24 13:18
Стовпи зі світла - первісні знамення,
Що Суд Страшний невідворотно йде.
Він кожного покличе на імення.
Від нього не сховаєшся ніде.

Стовпи зі світла кличуть у глибини,
До справжніх нас, без оболонок зла.
Замерзлі в лід слова, мости й рибини

Василь Дениско
2026.07.24 12:54
Осінній вечір позаминулого року. У селі вже геть стемніло та ще й електроенергію вимкнули. Взявши потужний ліхтарик та двоє відер, вирішив принести від колонки води в хату, щоб не бігати ранком під дощем, який обіцяли. Напевно я щільно не зачинив вхідних

Іван Потьомкін
2026.07.24 12:48
Чи на землі цій грішній були б ми,
Якби ще юною праматір наша Єва
З цікавості не скуштувала плоду того,
Який Всевишній і зривати не велів,
Та ще й Адама пригостила?
І лиш тоді розкрилися в подружжя очі,
Вперше побачили вони себе нагими.
А як зляка

Тетяна Левицька
2026.07.24 10:23
Всі твої кумири, як на гріх,
Постарілі викликають сміх
Завше.
Пластика і ботокс на чоло,
Мов корові золоте сідло,
Наче.

Ти у сорок два ще молода:

хома дідим
2026.07.24 08:48
у нього ризики і квоти
роботи завжди є турбот
він зовсім і не проти
лише би тільки
відповідно до зусиль
не птах що у твоїй руці
не менеджер
все на автопілоті

Віктор Кучерук
2026.07.24 07:38
Сяйвом яскравим сяє
Місяць вночі над гаєм,
Звідки прозорі тіні
Пнуться гуртами нині
Та до світання блудять
Лугом росистим всюди -
Де сінокосів свіжих
Запах легені ніжить

Володимир Бойко
2026.07.23 16:58
На одному з вулканів Туреччини
Продавалася лава розпечена.
Хто хотів - купував
Шашлики готував
Й дивувався природі Туреччини.

На стежині гірській у Тібеті
Альпіністи зустрілися з єті.

Євген Федчук
2026.07.23 16:39
Сидять діди, розмовляють, стрілись через роки.
Уже зовсім посивіли та ще жваві поки.
По лісах відвоювали, поки було сили,
За «бандитизм» по сибірах своє відсиділи.
По світові помотались й випадково стрілись
Коли уже, видавалось і життя прожилось.
Те

Роксолана Вірлан
2026.07.23 16:21
Селям, паша. Зайди на кілька слів.
Давай разом поп'ємо нині чаю.
Чи думав ти, що я не помічаю,
як до моїх унаджувавсь послів
і переймав листи, інтриги плів
і ніс до Сулеймана. Знаю- знаю.

І що, чи падишах убив мене,

Артур Курдіновський
2026.07.23 15:23
Цей липень кольору мохіто
Двори теплом поцілував.
Таким і має бути літо -
Буяють вигадані квіти
На килимах казкових трав.

Уже не лізу я на сцену,
Не підбираю псевдонім.

хома дідим
2026.07.23 14:55
полудневий кінець липня у старих районах старовинного міста · на дні двору-колодязя догниває застійна вода прохолодний запах гниття просочує вузькі балкони по периметру · невибагливу білизну та одяг які дехто сушить на ізольованих дротах над поручнями · п

Борис Костиря
2026.07.23 12:35
Останні судоми зими,
Як вісті далекої тьми,
Як погук самотніх морів,
Прикутих у тьмі кораблів.
Крізь пустку видніє причал,
Де ти відчайдушно кричав.

Приречений немічний птах

Іван Потьомкін
2026.07.23 12:06
Шпак ухопив горіх, виніс на дзвіницю,
Наміривсь їсти, та не втримав здобич.
У щілину таку вона упала,
Що птах не годен був уже дістать.
Подякував горіх стіні за порятунок
І прославляти став дзвінкоголосі дзвони,
А далі поскарживсь, що незмога по

Ірина Вовк
2026.07.23 11:23
ЕПІЛОГ: ОСТАННІЙ РОЗРАХУНОК МАРМУРОВОГО СТАРЦЯ (Монолог Октавіана Августа. Рим, 14 рік нашої ери) Мені сімдесят шість. Мої очі вже погано бачать обриси Капітолію, а ноги, загорнуті в товсту вовну, постійно мерзнуть, навіть коли се
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Українка
Ти знову хочеш
мене здолати
і посадити
за темні грати,
і закувати
в міцні кайдани,
клеймом пекучим
ятрити рани.
Щоб помарніла,
з колін не встала,
перекувала
мечі на рала.
Та не безвільна,
безкрила птаха,
що добровільно
іде на плаху.
Ти не підріжеш
свободі крила,
нікому в світі
не підкорилась.
Вогонь і воду,
і труби мідні -
блаженним серцем
долала гідно.
Пила із неба
тумани сині,
плекала весни
я журавлині.
Свічу молитви
несла смиренно,
сльозу причастя
у сокровеннях.
В тремких долонях -
любові зерня!
Красива, горда,
відважна, вільна.
Я українка,
я - Україна!

2019р





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-10-30 11:32:57
Переглядів сторінки твору 3190
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.599 / 6.23)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.681 / 6.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.07.24 10:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 14:27:36 ]
У вірші явно просліджується дві іпостасі ЛГ, але всі тропи не зайві у канві сповіді. Єдине місце, яке не дуже в'яжеться -

плекала весни
у журавлині

Можна спробувати

плекаю весни
в собі длнині

А далі продовжити те, що є, але в теперішньому часі. Гадаю, що це не зашкодить задуманому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 17:29:00 ]
Дякую, Ігопю, я подумаю над Вашою пропозицією! Дещо змінила, дописала кінцівку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 14:36:22 ]
Твір вдалий, тому дозволю собі уявити його завершення

тумани сині.
Плекаю весни 
в собі донині,
свічу молитви 
несу смиренно,
сльозу причастя –
у сокровеннях,
а у долонях -
любові зерня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 17:41:16 ]
Трохи ці повторення у у спрощують. У тремких долонях якесь почуття щемність, не бачу потреби змінювати на інший варіант. Журавлину змінила, але трохи по іншому і підсилила кінцівку. Дякую, дорогий


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 16:45:05 ]
Динамометрія Вашого вірша високоенергетичних значень. Я так би сказав.
Аж собі хотілось написать що-небудь таке.
Поки що обмізковую.
"Ти знову хочеш
Мене зламать
І посадить за темні грати.
І закувать в міцні кайдани"...

І так далі та все инше.
Але це буде плагіатом.
І не та у моєму енергетика.
У Вашому вірші вона більш потужна :)
Семен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 18:12:47 ]
Дякую, Семене! Чіткий ритм і щире, емоційне слово, це все, що потрібно для подібного вірша!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 17:39:09 ]


непросто, бо відчувається серйозна спроба, якби пІдсумка
чи визначити для себе остаточні, на певний момент,
орієнтири, о Тетяно

непросто, бо загалом, завжди оці високі вимоги щодо того, щоби взяти
звичайні слова, але сказати ними саме своє

це чимала праця, вже я собі уявляю, якоюсь мірою....


бажаючи Вам правдивих змог, щоби здійснити все задумане
саме так, як належало би

щиро




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 18:16:34 ]
Дякую, Сонце Місяць, за відгук! За побажання, стараюсь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-10-31 03:19:22 ]
Чую гуркіт чорної металургії. Лист металу випадає і стилістично, і образно. Потрібен інший вираз.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-10-31 08:17:27 ]
Дякую, Олександре, подумаю над цією фразою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-10-31 08:32:08 ]
Ні, вона сильна тому " перекувала мечі на рала"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-10-31 08:21:00 ]
А якщо "перекувала на зброю рала"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-10-31 09:28:05 ]
Дуже гарно, Тетяно. Чітко і відчайдушно...
Я би вкінці підсилила зміст емоційним повтором

Я українка,

я - Україна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-10-31 09:30:16 ]
Любочко, так було, як ти пропонуєш. Чомусь подумала, що забагато я. Дякую, сонечко!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-10-31 09:46:33 ]
В деяких місцях прибрала "я" і зробила так, як ти радиш. Дякую!