ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.05.29 00:24
Нетривіальні думки 8
Не кричи ура, поки з бункера не виліз. Є чимало людей злопам'ятних, та не чути щось про добропам'ятних. У бункері путіну добре, та в землі було б краще. Погано, коли мізки запливають жиром, але значно гірше, коли мізки запливають ненавистю.

Ірина Вовк
2026.05.28 23:42
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 1)
І. ВЕСНА У ГАРДАРИЦІ «Я мандрував по всіх усюдах, Мій корабель літав по хвилях, Я завоював міста і гори золота… А проте дівчина з руської країни, Що в короні сяє, мене не приймає».

Євген Федчук
2026.05.28 17:32
Похід короля Жигмонта ІІІ на Смоленськ в 1609-1611 роках
Як цар отой дурнуватий, що Грозним прозвали,
Убив сина, то ще двоє йому спадкували.
Пришелепкуватий Федір правив після нього,
А Дмитра, на оту пору ще зовсім малого,
Вбили в Угличі. Тож Федір, коли став вмирати,
То нікому було владу свою передати.
«

Володимир Ляшкевич
2026.05.28 16:30
Посткавафісне. Перехрестя
Ти говориш: тепер інше місто поглине твій розпач,
і що вулиці інші дарують впокій-забуття,
тільки місто твоє прийде слідом туди за тобою,
і квартали ті самі зустрінуть твою сивину.
То невже всі утечі даремні, а прагнення хибні,
бо вагомі лише особист

С М
2026.05.28 16:25
Хапни Собі Відтяг! (The Rolling Stones)
Інтро *

(Сем Катлер):

“Здається, все, як треба . . . Чи ви готові? . . . Вибачте затримку. . .
“Усі готові до наступного виступу? . . . Чи готовий ти, Нью-Йорку?
Найбільша група, що грає в Нью-Йорку за останні роки . . .
“Вони провідали Західне у

Ірина Вовк
2026.05.28 16:05
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов"
У СВІТІ ІЗ КРИГИ І КРИЦІ... У літописах суворої Півночі та на пергаментах золотоверхого Києва залишилися слова, які досі пахнуть морською сіллю, річковою прохолодою та гарячою кров’ю. Це історія про Єлизавету, старшу доньку Ярослава Мудрого, яку сканд

Володимир Невесенко
2026.05.28 15:05
На морі, де тяжіють схили
На морі, де тяжіють схили,
де ні примовок, ні пісень,
де вічні брили, як могили,
на хвильку ліг спочити день.

Поблякли барви полудневі,
зчорніли скелі кам’яні.
Лиш тьмяним видивом – у мреві

Борис Костиря
2026.05.28 12:32
* * *
Я ніби вижатий лимон,
В пустелі виснажений, схудлий,
Іду до неба у циклон,
Питаю зверху: "Хто ж ви, судді?"
Вернувся з тисячі доріг,
Немовби вигаслий паломник.
Який такий єдиноріг
Мене прохромить у полоні?

хома дідим
2026.05.28 07:20
* 96 *
заспівай мені первісну пісню
в цьому світі дідів і жінок
обійди мене з мискою звісно
я не твій я не ваш я не ок
в мене є свої тригери дійсно
се не тяжба і не дуель
тривіальне життя неумисне
я би міг настрочити рондель

Віктор Кучерук
2026.05.28 06:27
* * *
Над негаснучим вогнем
Сковорідка з салом
Жиром топленим мене
Зваблює помалу.
Смалець пахне й булькотить,
Як горілка з пляшки,
Що уже я ллю в цю мить
У щербату чашку.

Іван Потьомкін
2026.05.27 20:56
***
Щасливі ті, хто перед сном моливсь
За день минулий і прийдешній Усевишньому.
Мене ж і у вісні тривожать думи навісні:
Не все так твориться, як Він замислив.
Він дав усе, щоб голоду не знали ми,
Опікувавсь не лиш юдеями,- Людьми,
Навчав, як праведним

Артур Сіренко
2026.05.27 15:40
Найда
У селі сталася новина. Про неї говорили всі – хто шепотів, хто голосно вигукував: Світозар живе з ведмежою. Ведмежами в селі називали лісових людей. Прозвали їх так, бо казали, що ті вважають ведмедя своїм предком, вклоняються йому як богу і приносять йом

Борис Костиря
2026.05.27 12:44
* * *
Я хочу прокинутись рано
І рушити в радісний парк,
Прикласти світанок до рани,
Немов осяйну Жанну д'Арк.

Я хочу спивати сніжинки
На статуях і на гілках,
Немовби космічні обжинки

Вячеслав Руденко
2026.05.27 10:41
Дотичність , або - чи схожий ти на гусака?
чи схожий ти на гусака?
чи ні? - бо типу самобутній -
ховай події в тінь у скруті,
коли тікаєш голяка

по вогкій кам’яній ріллі,
вночі карбуючи півкроки
в своїй дотичності широкій

хома дідим
2026.05.27 08:29
* 95 *
тупо мертвий
на самому дні
є причини
причини є завжди
в поетичному цьому кіні
із кінічним його
декупажем
натякають глузують іще

Віктор Кучерук
2026.05.27 07:36
* * *
Мов дощу рясного краплі,
Між собою схожі чаплі
Ті, що в пошуках поживи
У болото пруть сміливо,
Де покрякують так вабко,
Очі витріщивши, жабки...
27.05.26
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Українка
Ти знову хочеш
мене здолати
і посадити
за темні грати,
і закувати
в міцні кайдани,
клеймом пекучим
ятрити рани.
Щоб помарніла,
з колін не встала,
перекувала
мечі на рала.
Та не безвільна,
безкрила птаха,
що добровільно
іде на плаху.
Ти не підріжеш
свободі крила,
нікому в світі
не підкорилась.
Вогонь і воду,
і труби мідні -
блаженним серцем
долала гідно.
Пила із неба
тумани сині,
плекала весни
я журавлині.
Свічу молитви
несла смиренно,
сльозу причастя
у сокровеннях.
В тремких долонях -
любові зерня!
Красива, горда,
відважна, вільна.
Я українка,
я - Україна!

2019р





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-10-30 11:32:57
Переглядів сторінки твору 3055
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.602 / 6.23)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.682 / 6.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.05.28 22:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 14:27:36 ]
У вірші явно просліджується дві іпостасі ЛГ, але всі тропи не зайві у канві сповіді. Єдине місце, яке не дуже в'яжеться -

плекала весни
у журавлині

Можна спробувати

плекаю весни
в собі длнині

А далі продовжити те, що є, але в теперішньому часі. Гадаю, що це не зашкодить задуманому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 17:29:00 ]
Дякую, Ігопю, я подумаю над Вашою пропозицією! Дещо змінила, дописала кінцівку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 14:36:22 ]
Твір вдалий, тому дозволю собі уявити його завершення

тумани сині.
Плекаю весни 
в собі донині,
свічу молитви 
несу смиренно,
сльозу причастя –
у сокровеннях,
а у долонях -
любові зерня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 17:41:16 ]
Трохи ці повторення у у спрощують. У тремких долонях якесь почуття щемність, не бачу потреби змінювати на інший варіант. Журавлину змінила, але трохи по іншому і підсилила кінцівку. Дякую, дорогий


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2019-10-30 16:45:05 ]
Динамометрія Вашого вірша високоенергетичних значень. Я так би сказав.
Аж собі хотілось написать що-небудь таке.
Поки що обмізковую.
"Ти знову хочеш
Мене зламать
І посадить за темні грати.
І закувать в міцні кайдани"...

І так далі та все инше.
Але це буде плагіатом.
І не та у моєму енергетика.
У Вашому вірші вона більш потужна :)
Семен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 18:12:47 ]
Дякую, Семене! Чіткий ритм і щире, емоційне слово, це все, що потрібно для подібного вірша!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 17:39:09 ]


непросто, бо відчувається серйозна спроба, якби пІдсумка
чи визначити для себе остаточні, на певний момент,
орієнтири, о Тетяно

непросто, бо загалом, завжди оці високі вимоги щодо того, щоби взяти
звичайні слова, але сказати ними саме своє

це чимала праця, вже я собі уявляю, якоюсь мірою....


бажаючи Вам правдивих змог, щоби здійснити все задумане
саме так, як належало би

щиро




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 18:16:34 ]
Дякую, Сонце Місяць, за відгук! За побажання, стараюсь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-10-31 03:19:22 ]
Чую гуркіт чорної металургії. Лист металу випадає і стилістично, і образно. Потрібен інший вираз.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-10-31 08:17:27 ]
Дякую, Олександре, подумаю над цією фразою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-10-31 08:32:08 ]
Ні, вона сильна тому " перекувала мечі на рала"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-10-31 08:21:00 ]
А якщо "перекувала на зброю рала"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-10-31 09:28:05 ]
Дуже гарно, Тетяно. Чітко і відчайдушно...
Я би вкінці підсилила зміст емоційним повтором

Я українка,

я - Україна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-10-31 09:30:16 ]
Любочко, так було, як ти пропонуєш. Чомусь подумала, що забагато я. Дякую, сонечко!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-10-31 09:46:33 ]
В деяких місцях прибрала "я" і зробила так, як ти радиш. Дякую!