ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти

Іван Потьомкін
2025.07.12 12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт

Юрій Гундарєв
2025.07.12 10:12
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

Юрій Гундарєв
2025.07.12 09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!

Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.

Артур Курдіновський
2025.07.12 07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".

Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:

Віктор Кучерук
2025.07.12 05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.

Борис Костиря
2025.07.11 21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат

Юрій Лазірко
2025.07.11 18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз

сад розібрався, він вивчив

Віктор Кучерук
2025.07.11 06:20
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.

С М
2025.07.11 05:53
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину

В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп

Володимир Бойко
2025.07.11 00:03
Кожне світило вважає, що світ має обертатися довкола нього. Де ванька напаскудив – там і «русскій дух». Велика брехня – спосіб реалізації великої політики. Ті, що не зупинили зло, так само за нього відповідальні. Велич у спадок не передається,

Борис Костиря
2025.07.10 21:40
Опадає цвіт безнадійно,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.

Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,

Козак Дума
2025.07.10 14:10
Стара Планина – лісом криті гори,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!

Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,

Тетяна Левицька
2025.07.10 13:42
Мені уже двічі по віку Христа,
то що я від інших ще хочу?
Пора вже туди, де зоря золота
завершує долю пророчу.

Де Бог заколисує тишу небес
утомленим сонцем в зеніті,
де праведний порох в час тління воскрес
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Загубилась




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-11-09 14:47:18
Переглядів сторінки твору 3275
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.512 / 6.14)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.593 / 6.23)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.11 07:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-09 16:09:28 ]
Більше сподобалось би "багряні" в "Монтані" - звичайно, без "лапок".
Зі Львовом хто тільки чого не римував...
Місто, приємне у всіх позитивних значеннях, але...
Семен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 16:15:44 ]
В Монтані не була, а у Львові багато разів. І саме дощ такий був і осінь, тому написала. Знаєте, шановний пане Семене, чим старше я стаю, тим менше мене цікавить подобаюся я комусь, чи ні. Те саме стосується і моїх віршів! Дякую!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-09 16:20:07 ]
Йшлось, вибачте, про инше вподобання.
Забираю коментаря. Поверніть, будь ласка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-09 16:21:12 ]
Йшлось, вибачте, про инше вподобання.
Забираю коментаря. Поверніть, будь ласка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 18:05:52 ]
То нічого, пане Семене, я не ображайся, просто дивуюся, не розумію. Якщо якийсь Петро написав про Париж, чи село, то іншим не можна?))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-09 18:26:39 ]
Можна.
Можна.
Можна.
І сто разів можна.
І більше.
Воно (явище чи що завгодно ще) ж виклика згадки?
Виклика.
Можна витягти, так би мовить, "на поверхню", сотні разів кимось писане-переписане. І переспівать-переоздобить.
Усе можна.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-09 18:30:55 ]
Обраний нами (ні, без мене, я ще свого не обрав) шлях у мистецтві навряд чи чогось не дозволяє.
Семен.
Не вважаю з потрібне продовжувать. Це складна тема. Не на один допис.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 16:17:44 ]
Мабуть Львів місто особливе раз про багато хто пише. Залишає сліди у душі, які ні дощ, ні сніг не зітре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 18:37:04 ]
І я так думаю, головне написати по своєму, бо всі теми колись кимось уже були написані, обсмоктані з різних боків, але кожен повинен вкласти щось своє, зачепили словом лише тобі знайомим і виплеснути з душі емоції, щоб здивувати бодай так само, як музикант, який грає в сотий раз вальс Штрауса на старій скрипці не Страдиварі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 19:00:07 ]
А й справді є жінка-літо, жінка-осінь, жінка-весна. Гарно. Вас, Тетяно, уявляю жінкою-літом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 20:12:50 ]
І зима теж є, але, як не хочеться у ній заблукати!)))) Дякую, Світланко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-11-09 19:37:26 ]
Вірш чудовий.
Лисий клен трішки усміхнув) Несподіваний образ.

А образ молодої пані, що забрела в осінь - прекрасний. Зворушливий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 20:16:31 ]
Дерева рано чи пізно всі лисими стають.))))
Якось так уявила клена, який собою милувався, а тут миттєво облетів, втратив принаду і став лисим.
Дякую, дорога, за відгук, насмішила!))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-09 20:33:03 ]
А чому небувалий? Це вже явний перебор. Є дуже хороший прикметник. І не один.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-09 22:21:26 ]
Не розумію, Олександре, що так здивувало. Для ЛГ був небувалий сум, бо такого раніше з нею не відбувалося. Ми сприймаємо природу по особистому душевному стану. Нещодавно синоптики зафільмувала небувалу аномалію 15 градусів тепла вночі у листопаді. Для жінки це трагедія зрозуміти, що вона змінилася. Довго пояснювати. І хоча епітетів багато, я написала те, що хотіла сказати. Дякую, за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-11-10 02:43:28 ]
*римує осінь листя й лисих* таке писалося колись...

а жінка-літо ~ чим не пара до чоловіка-листопада,
хай би навіть лисого, аби не беззубого, о Тетяно

пізньоосінніх магічностей Вам, по сезону
& до смаку поетичного




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-10 12:17:54 ]
О, то Ви у нас гуморист, Сонце Місяцю, приємно здивували! Сердечно дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-11-14 04:46:31 ]
без гумору тут просто не вижити... всяко щиро навзаєм, Тетяно