ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2025.11.11 23:09
Накуй зозуленько роки ті
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.

Борис Костиря
2025.11.11 22:06
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.

С М
2025.11.11 19:39
Цей нестямний час
Видиш як округ тебе міняють маски
Цей нестямний час
І робиш те чому нема ще назви
Щодо любові твоєї
Хоч у негоду хоч би у розмай

Цей нестямний час 4x

Тетяна Левицька
2025.11.11 19:33
Бабине літо пішло по-англійськи —
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х

Ярослав Чорногуз
2025.11.11 18:09
Знов клята меланхолія крадеться,
Мене всього зміїно обпліта --
Немов на мури власної фортеці
Повзе гидка безбожна чорнота.

І без драбин залазить у шпарини,
Просочується в пори тіла скрізь.
Здається, що душа ось-ось порине

Віктор Насипаний
2025.11.11 18:05
До вчительки питання має Таня:
- Скажіть, для чого в кенгуру кишеня?
Хитрує вчителька, їй трохи дивно:
- А врешті ти як думаєш, дитино?
Не знає, що сказати їй маленька:
- Якщо, напевно, буде небезпека,
Коли страшне щось може часом статись,-
В кише

Іван Потьомкін
2025.11.11 16:24
І пішов він розшукувать
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді хтось прошептав парадоксальне:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.

Микола Дудар
2025.11.11 10:20
Сколобочився під ранок
Обстріл знову… страхи… жуть
По-звірячому, неждано
Хто б мичав, сучари суть…
То про братство, то про дружбу
То про вічную любов
Схаменися, сучо… нужбо
Без ніяких там умов…

Ольга Олеандра
2025.11.11 10:11
Жовтневі сонячні ванни
приймає, радіючи, листя.
Це осені притаманно,
якщо подивитись зблизька
в її золотаві очі,
у їх глибину бурштинну,
там скрите тепло пророчить
природньо назрілі зміни.

Олександр Сушко
2025.11.11 10:04
Десь там, далеко, а не тут, в рову,
Шерхоче осінь жовтим падолистом.
Чи мертвий, а чи досі ще живу...
В житейських справах геть немає змісту.

Холодна тиша гірша за громи,
Ні лагоди, ні сну - липка тривога.
Лишилося півкроку до зими,

Олександр Сушко
2025.11.11 06:57
Артур Курдіновський

Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.

А я ходив і витирав

Ярослав Чорногуз
2025.11.10 23:45
Осінній день, осінній день,
Сміється – вже ріденьке – листя.
Немов замріяних пісень
Сяйнули блискітки вогнисті.

Озерна рінь, озерна рінь
Несе своє текуче срібло,
Вібрує чарами… Вгорі

Олександр Буй
2025.11.10 22:37
Щоб троянди рук твоїх не зранили,
Я шипи безжально відривав...
Невтямки, чому мене ти зрадила,
Як для того привід не давав?

Ти у вазу квіти ті поставила
І бентежно погляд відвела...
Так, любов не втиснути у правила –

Борис Костиря
2025.11.10 22:14
Закинуте подвір'я,
як думки, які давно згасли,
як мрії, перетворені на попіл,
зарослі травою.
Закинуте подвір'я
обростає самотністю,
тривогою і відчаєм.
Закинуте подвір'я,

М Менянин
2025.11.10 22:07
Голів трьох щодня, щогодини
єдиного тіла війни
доводиться чути родинам –
майстри оман діла вони.

Подай кожен жертву їм щиру,
а кращі, всі в курсі, життя
лишень за обіцянку миру –

Олена Побийголод
2025.11.10 19:15
Із Йосипа Бродського (1940-1996)

1

Закінчивши всі іспити, вона
в суботу в гості запросила друга.
Смеркалось, і закупореним туго
здавався глек червоного вина.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Хочу душу розпізнати
Фантастичні гіацинти
уночі мара пряде.
Я повинна знати з ким ти,
в скільки прийдеш, зараз - де?

Хочу душу розпізнати,
про що мрієш, мислиш теж?
Що тобі співала мати,
чи Дніпро перепливеш?

Зможеш дати на півлітру
безпритульному хоч раз?
І пручатись боривітру,
чи піднятись на Парнас?

Обпектися кропивою,
і сп'яніти, як на гріх?
Заридати над бідою
наодиниці, чи при всіх?

Що ти любиш більше всього -
голубці, кіно, футбол?
Чи говориш часто з Богом,
носиш в сумці валідол?

Хто лежить у тій могилі,
що у полі за селом?
Хто тебе щоночі, милий,
напуває джерелом?

Притуляється до серця,
у руках життя несе.
Хто тобі під ранок сниться -
я, чи та, що знає все?
 
2019р




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-11-11 11:06:15
Переглядів сторінки твору 1866
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.533 / 6.16)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.614 / 6.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.11.11 19:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-11 16:01:36 ]
Гарний змістовний вірш. Монолог, я сказав би.
Читачь очима легше, а якщо декламувать...
То виникають зупинки. Я ж до наголосів звик.
А вони наступні:
кра́де
уночі́
Може, Ви мали на увазі саме такі, а я не впоравсь з віршовим розміром.
Перша строфа мені закінчується десь так, як побачите.
Ні, я не закликаю до змін.
"Скільки, як воно і де" [мій варіант].
У другій строфі між "про" та "що" кома зайва.
"Четушка" у кацапів.
У нас "чве́ртка". Можливі варіанти, але все одно не четушка.

В цілому цікаво.
З валідолом, кружкою, Парнасом теж так неабияк :))
Семен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-11 16:24:28 ]
Ви, знаєте, Семене, тільки сама повернулася до думки, щоб виправити четушку, бо то стара назва, яка була в українській мові, а зараз так не кажуть, все вірно. Зараз виправлю, знаю, як. З іншим теж розберуся, дуже дякую!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-11-11 16:54:05 ]
"Я нічого про тебе не знаю.
Я знаю тебе давно..." (С)

Ех… зрозуміле мені бажання твоєї ліричної героїні, Тетяно.

Цікавий вірш.

П.С. могила дещо відсторонено виглядає в цьому переліку, як на перше враження. Якось наче вивалюється. Хоча, може, то мені так здалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-11 18:01:19 ]
Дякую, Любове! Моя ЛГ хоче знати про нього все і навіть більше, тому написала про могилу за селом. Хто зна хто там похований, чому він туди ходить? Ой, і цікава ж вона....))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-12 07:30:04 ]
Напувати джерелом - то вже занадто скомно. Можна одразу рікою. А якщо серйозно - напувають коня або іншу худобу. А людину поять. І не морями, ріками чи джерелами, а водою, амрітою, нектаром тощо. З повагою, Олександр.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-12 11:31:40 ]
Напувати джерелом - любити! Олександре, це лише жінка може зрозуміти про що мова.))) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-11-12 11:33:47 ]
Поять горілкою, а джерелом набувають!))))