ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.05.06 18:30
Сьогодні річниця по смерті видатного українського письменника
Валерія Шевчука.

Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешева біжутерія,
тут майже кожне прізвище - гігант:
від Борхеса до Шевчука Валерія.…

Артур Курдіновський
2026.05.06 16:44
Весна! А я і не помітив...
В повітрі осяйні октави
Наспівує красивий травень,
Народжуються білі квіти.

Двір мій, промінням оповитий,
Костюм примірив золотавий.
Весна! А я і не помітив...

Артур Курдіновський
2026.05.06 16:34
Поету гроші не потрібні!
Достатньо хліба та водиці.
Усі таланти - люди бідні,
Це вже давно не таємниця.

Цей світ краде щоденно сили,
Недосконалий, недолугий.
Поет сидить на хмарці білій

Світлана Пирогова
2026.05.06 14:38
Працює, піднімаючись все вище.
У резиденції його весь світ.
Світило дня, дароване Всевишнім
Живе і житиме мільярди літ.

Несе і світло, і тепло завзято,
Гігантське і всесильне для землі
І для людей. Небес правічне свято,

Юрко Бужанин
2026.05.06 12:22
ТАНКА галицько-пуерто-риканська.

Я - ніби кролик,
З котрого чупакабра
Кров відсмоктала.
Крівці мого кохання
Достатньо тобі на ланч?

Борис Костиря
2026.05.06 12:01
Постійні калюжі, постійна сльота.
Похмурий пейзаж, як сама німота.

У цьому болоті втонула зоря,
Що сяяла нам на далекі моря.

Постійний застій і застиглість думок.
Панує безумства прадавній амок.

Тетяна Левицька
2026.05.06 11:27
Ти не промовляй, так нестерпно живеться,
як матері тій, що утратила сина.
Носила крилату надію під серцем,
але віддала горю в люту годину.
Сорочка своя завше ближче до тіла —
чужої скорботи нам не перейняти,
Не пестила лялю, а просто хотіла,
щоб па

Вячеслав Руденко
2026.05.06 08:49
Шопен меланхолійний ,Рільке серед дня
І лебідь Малларме на дзеркалі води.
Чи в змозі крок важкий гидкого каченя
Завершити рядки щириці й лободи?

В забутому ставку серед самих забрьох,
Що в справжній глушині полють на бабок,
Чи можна в інший сві

Олена Побийголод
2026.05.06 06:55
Наум Лисиця (1932-2013, Україна)

Сонця не буде, не чекай,
вже третій тиждень – дощ, і край,
мокрий ущент маршрут у нас,
неба забута синь.
Ніби з незримих сит мілких,
сіється мжичка, як на гріх...

Віктор Кучерук
2026.05.06 06:10
Удосвіта шибки задеренчали
І злякано розсіялася мла, -
І всі побігли швидко якнайдалі
З охопленого полум'ям села.
Хати горіли шумно і багрово
На склі тремтіли відблиски вогнів,
А я, руками бурими від крові,
Хотів сусіду дати стусанів.

Кока Черкаський
2026.05.06 02:41
О Боже, о Боже, о Боже!
Нарешті настало плюс двадцять!
Повилітали хрущі,
Дівки почали роздягаться!

Повиймали із шафів
Свої коротенькі спідниці!
Як гляну – відразу, о Боже!-

Оксана Алексеєва
2026.05.05 22:17
Коло покинутої хати старий колодязь,
з якого більше не п'ють ні люди, ні звірі.
Інколи птаха сідає на тряхлий рипучий обід,
гойдаючись у вишнім небеснім ефірі.

Вітер крутить зотліле колесо.
Линуть між хмари веселі пташині співи.
Хтось гукає знемо

хома дідим
2026.05.05 22:03
життя картини поллока
але усе мине
розвидніє за мороком
земне таке земне
і хліба житнє золото
і молоко і мед
з-під ніг злітають голуби
дідок травицю жне

С М
2026.05.05 14:08
Питання – що робити з цим
Я і він, чи я і ти?
Ви стоїте, волосся вітер звіює
Очі сяють і душі замріяні
Говорячи
«Тебе ми любимо, як же нам бути?»
І я обох люблю

Борис Костиря
2026.05.05 13:44
Розлився туман велемудрий, тужавий,
Розлився, як ціла аморфна держава.

Які таємниці, які парадокси
Чаїть у собі, ніби сховані оси!

Туман розчиняє депресію люту,
У вічні слова й заповіти закуту.

Ірина Вовк
2026.05.05 12:08
Літа лебедіють, мов кужіль прядуть,
У вир'єчку гублять пір'їни.
Дари мироносні до стіп покладуть
У церкві святої Ірини.

Над мороки ночі, над тугу в очах,
Над біль, що метеликом зрине.
Невпинно співатиме божа свіча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Веремія
У країні - чума, 
віри, сонця нема,
б'юсь у кліті
пташам безголосим
об ґратину стальну,
голубу сивину
заплітає журба
у волосся.

Надломилася вже,
день під корінь стриже,
ніч нашіптує
мантри сакральні.
Веремія в душі,
розповзлися вужі
непокорою
у сповідальні.

У сльоті самоти
небо із висоти
миє ноги
дзвіницям і людям.
Розболілись рубці,
правда у кулаці,
дужче бий -
переможців не судять.

1.01.2020р

















      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-01-02 11:25:55
Переглядів сторінки твору 2163
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.611 / 6  (5.602 / 6.23)
* Рейтинг "Майстерень" 5.610 / 6  (5.682 / 6.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.05.06 22:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-01-02 11:56:40 ]
Справді жахлива картина.
Довгі ночі та все таке.
Майстерно змальовано, що і з погодою теж все не так.
Був би сніг - раділа би земля.
Автошляхи в заторах, усякі "Бориси" та служби "103" не встигали би на виклики. Сіль, реагенти, пісок, порепане взуття, побілілі бруки-джинси та кльоші (знову в моді) тощо.
Але дочекаємося. Одна ніч радощів-петард-бенгальщини минула - і все інше попереду.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-01-04 18:30:45 ]
Дякую, Юрію, за розлогий відгук і підтримку! Важливо, коли тебе розуміють! Дай Боже в Новому році позбутися лиха війни!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-01-02 12:47:31 ]
Гірка правда життя описана - влучно-образно-неповторно, Таню! Молодчина!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-01-04 18:33:04 ]
Дякую, дорогий Ярославе! Надія є у всіх нас жити в мирі, злагоді, любові у Новому році! Принаймні я загадувала бажання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2020-01-02 18:48:35 ]
Гірка правда майстерно і щиро змальована...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-01-04 18:33:58 ]
Дякую, люба Нінелечко! З Новим роком! Хай мрії збуваютьмя!))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2020-01-04 18:34:20 ]
Тетяно, попри гіркоту і сум - вірш потужний, ти наче піднялась у своєму творчому леті на ще вищий виток. Так тримати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-01-05 12:03:41 ]
Ой, як приємно, дррога! Дуже дякую! З прийдешнім Різдвом тебе, Любочко, і твою родину!