Вірш починався строфою про абсурдність діянь людини на землі і в космосі і напевне тому без нього здаються абсурдними вказані Вами місця. Але ж не тільки в рубриці спейс-арт ми допускаємо метафори-оксюморони, які краще не пояснювати, якщо їх потрібно пояснювати. Тому я спробую поправити темні місця відкритого космосу в рамках трьохвимірного, а не метафізичного простору.
Дякую за орієнтацію на ясність думки.

У Торрічеллі – природа боїться пустоти. Природа сущого включає людину і це вже трошки інший аспект еволюції всесвіту.
Земля не де інше як у просторі імли.

Так, просто ця думка, ця ідея, нмсд, суперечить "Але ідуть по ній (дорозі в нікуди) наївні люди". Тобто, - рух сущого (людей) в "нікуди" (форму відсутності-порожнечі) таки ніби виразно суперечить у ваших рядках оцьому, - "природа сущого боїться пустоти".
Мається на увазі, що це можливо обіграти трохи інакше, аби не виникав "не той акцент" розуміння. Бо зараз, нмсд, написане сприймається, мов "люди" наївно йдуть в "нікуди" ( і в процеси хаосу), хоча їхня природа (природа і кожної особи теж) цього боїться. Вважаю, що якісь слова можна змінити, аби з'явилася виразніша логіка подій і станів.

Мені дуже цікаво, як Ви оціните мої старання увиразнити текст і понизити, наскільки це можливо, коефіцієнт прозорості.
Як бачите є шлях до консенсусу – Ви знімаєте свої несправедливі оцінки, я публікую вірші із природнім КП. Не думаю, що з іншими авторами у РМ виникнуть подібні проблеми. Я розумію, що перестарався зі стилем і цим злополучним коефіцієнтом.

До речі, що означає оцінка 0 у цьому вірші?

Шановний пане Ігорю, я не побачив "0" в оцінках до цього вірша. Але допускаю, що міг якийсь тимчасовий "глюк" статися під час роботи в іншому , програмному середовищі. Зараз, ніби все нормально.

Отже, щодо "коефіцієнта прозорості".

Безумовно, що охопити в поезії всі творчі скерування об'єктивним аналізом неможливо. Тому адміністрація обрала базову модель - автор і поетичний простір буття навколо, всередині чи ще десь, але простір, не той, яким є автор тексту.
Тобто, наша математика і система оцінювання не точно працюють у випадку, коли автор у своєму тексті перебуває ніби сам у собі, і те чи те художнє співіснування з поезією навколишнього простору відсутнє, або майже відсутнє. Ясна річ, у цьому випадку в творі все дуже близько до "надпрозоро". І адміністрація ось в роздумах, як такі випадки вкласти в "систему цінностей", в той же час, не порушуючи вільного вибору форми авторського поетичного самовиявлення.
Ось така історія )

Шановна пані Тетяно, разом з 0 Ваші 5,5 дають в результаті 2,75. Якби Ви були уважніші, то помітили б також, що вірш відредагований. Вас же ніхто не примушує ставити будь-яку оцінку? Тому, будь-ласка, зніміть своє оцінювання( натисніть верхній рядочок в переліку оцінок). Нехай залишається 0. Редакція майстерень експериментує. Не заважайте, будь-ласка, цьому процесу.

Я вимушений пояснити, що Ви зі своєю святою простотою через мене можете потрапити в халепу. Редакція вважає, що мої вірші занадто прозорі і тому неякісні і ні в якому разі не заслуговують на більше, ніж на 0-5,25. Так само вважають метри ПМ, в тому числі Ваш найдорожчий друг. РМ намагається виправити ситуацію, щоб і вовки були цілі, і вівці не голодні. Це виглядає смішно, але я не хотів би, щоб ви постраждали через свою доброту. Крім того може й справді відбудуться якісні зміни в оцінюванні творів, але я в цьому процесі не суб’єкт, а об’єкт критики і експериментів. Майте це на увазі.
Дякую за добрі наміри.

Не переживайте, вже як буде, так буде. Бережіть здоров'я це саме головне!