ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.16 23:45
на правах інтермедії
побути поетом
побути красивою осінню
побути жовтнем
курити якусь целюлозу
майже тирсу якусь
але ж
перечитуючи епістолярії

Іван Потьомкін
2026.10.16 22:35
Люблю, як, весела, розбуджуєш гомін довкіль
І твоїми очима простежену далеч дороги,
І ті чари, що явлені сміхом твоїм –тії ж чари завжди!..
Що тебе я досі не покохав - неспроможен збагнути.

А тепер,як сад зашумить чи скрипнуть двері,
Зриваюсь,аби п

Світлана Пирогова
2026.10.16 20:23
Малює осінь філігранно:
У півтонах охри і бронзи.
Вдягає клену шарф багряний,
Заводить з листя справжнє рондо.

Вона не квапиться, бо знає:
Краса у кожній миті парку.
І таємничості ознаки -

Мирон Шагало
2026.10.16 19:44
Тихо жоржиною
до скроней твоїх доторкну,
казкою мрійною
вечірні уста пригорну.
Ніч засвітить зірки
для нас двох.
Ранок народиться
без тривог.

Ігор Терен
2026.10.16 15:09
Життя запрошує до школи
не перший раз у перший клас
і поки ходимо по колу
з минулого в майбутній час
останній дзвоник із ніколи
ночами доганяє нас.

ІІ

Борис Костиря
2026.10.16 13:35
Намагався заснути, та тільки дарма.
Не вдалося поринути в небо таємне.
Огортає, як військо, тотальна пітьма.
І в раю не побачиш сподівану Єву.

Намагався заснути, та кара тебе
Наздогнала в домівці й ударила в серце.
Ти прикутий до скелі, де небо ря

Катерина Савельєва
2026.10.16 11:14
Осiннiй холод навкруги,
Вже час напевно вiдпускати:
Пожовкле листя вiддавати,
Де били вiтру батоги.

Самотньо дивляться луги,
Їх також можна привiтати.
Осiннiй холод навкруги,

В Горова Леся
2026.10.16 11:07
Дощ бавився із вітром цілу ніч,
Дзвенів по блясі, шурхотів у шибку,
То цівкою наспівував мені,
То булькав у трубі сердитий хрипко.

Він безліч раз міняв відтінки тем:
Тужив за літом, шепотів про осінь,
Замріяно дзюрчав мені про те,

Віктор Кучерук
2026.10.16 06:15
Плине небом ясний місяць,
Сповиває землю сон.
Тче пітьма тонку завісу
Між густих дубових крон.
Сплять пташки в гніздечках тихих,
Вітер також спати ліг.
Лиш зістарену безвихідь
Подолати сон не зміг.

хома дідим
2026.10.15 23:54
ідеалізм чи нігілізм
часописи й бібліотеки
ще пантоміми та балетки
олівчики з мосяжних гільз
овідія метаморфози
варфоломей морфін у дозах
шуруй до раю і вернись
в кінці обовязково приз

Артур Сіренко
2026.10.15 16:58
Були часи Троянові,
Були часи трояндові,
А були часи ковили,
Коли печаль міняли на шмати
Волової шкіри шляхетної втоми,
Коли печаль заплітали в загубленість,
А тихим землям привозили дзвони -
Посріблені, зі знаком сокола

Володимир Бойко
2026.10.15 16:38
Держслужбовцям у місті Валенсії
Дуже гарно живеться на пенсії.
Безкоштовне кіно,
Казино і вино -
Фантастичне життя у Валенсії.

Із поклоном в російську столицю
Мчить, мов птах, вірнопідданий фіцо

Борис Костиря
2026.10.15 15:58
Небесний меч над нами висне,
Непізнаний, як чисте зло.
Його вкриває, наче віспа,
Іржа і мудрості чоло.
Небесний меч - небесна правда,
Небесна істина блищить
У гострім лезі. Кожен практик
Відчує силу зброї вмить.

Артур Курдіновський
2026.10.15 15:15
Які б рядки про тебе не писав я,
Освідчення, поеми - все не те.
Ловлю твоє натхнення золоте
І прикрашаю віршів різнотрав'я.

Твій сум - така близька мені природа!
Самотність - наш одвічний спільний стиль.
Ти - незаміжня жінка, я - бобиль.

Євген Федчук
2026.10.15 14:27
Історія – учителька життя.
Але одних вона навчити може,
А інші до навчання неспроможні.
Живуть на білім світі, як сміття.
Самі по-людськи не навчились жить,
Нормально жити іншим заважають,
І розуміти того не бажають,
Що ті уроки треба все ж учить,

Тетяна Левицька
2026.10.15 12:37
Бра над софою схилилось уклінно...
Ніч підглядає в зашторені вікна...
В тиші блукають розгублені тіні,
книга тремтить у руках непомітно,
як пелюстки білорунних гортензій.
Слово до слова, складаються в пазли,
ллється мелодія дивних поезій —
образи с
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Козак Дума (1958) / Вірші / Дорога у вічність

 Згусток сонця
Яким він буде, твір мій? Той, останній…
Не знаю і сказати не берусь…
Одне мені відомо вже зарання –
про Неньку нашу, стародавню Русь.

Про ту Вітчизну, що тверда мов камінь,
що у борні за волю до кінця.
Такий, що в душах житиме віками,
єднатиме нескорені серця!

Що навіть через сотні тисяч років,
палатиме і зватиме у бій,
будитиме невизнаних пророків…
Як згусток сонця твір я бачу свій!

14.07.2019


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-01-23 13:30:35
Переглядів сторінки твору 3243
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.728 / 5.15)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.538 / 4.97)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.10.02 15:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 07:48:03 ]
Щодо технічної сторони -- ніяких зауважень. Щодо ідейної...Мабуть, не усі поділяють ваш безоглядний оптимізм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Козак Дума (Л.П./Л.П.) [ 2020-01-25 11:24:56 ]
Спасибі за технічну оцінку, а також за "оптимізм" (зазвичай в житті, щоб хоч якось знівелювати свій образ критика, я називаю себе "невиправним реалістом"). Загальне ж формулювання щодо "безоглядного оптимізму" позбавляє мене можливості конкретно з чимось погодитись чи щось спростувати. Хоча я і не переймаюся тією обставиною, що його поділяють не усі, але усе ж вдячний за надію у вигляді Вашого "мабуть". Наостанок, щоб взаємопорозуміння і замирення стало остаточним та безповоротним, озвучу пропозицію наступного змісту - вважайте мій оптимізм рожевою мрією) Але тільки в даному творі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 12:27:00 ]
Коли я писала про безоглядний оптимізм, я мала на увазі складну обстановку щодо «Вітчизни, що тверда мов камінь, що у борні за волю до кінця». У даному випадку Вітчизна – це люди, які її населяють. Чи можливо після останніх політичних подій стверджувати, що вони – «тверді, як камінь» і боротимуться «за волю до кінця»? Думаю, тут ваш «невиправний реалізм» вас підводить.
Щодо самого вірша, то треба поставити кому у першому рядку: «Яким він буде, твір мій? Той, останній…». Крім того, закінчення «...ая-ую» зараз не дуже схвалюється («Київськую Русь»). Тут ви його вжили всього один раз, що, мабуть, допустиме, але надалі варто уникати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Козак Дума (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-08 22:29:43 ]
На всіх не вгодиш... Одні говорять - не потрібно копирсатися в недоліках, не лізьте в суспільні процеси, оспівуйте вічне і прекрасне, бо тільки то і є поезія. Інші, як і Ви в даному випадку, навпаки - все пропало, все погано, катастрофа, немає підстав для оптимізму (навіть для реалізму)... Що тут сказати? Кожен в певній мірі правий. Однак у вірші об'ємом у 12-ть рядків практично неможливо задовольнити всіх (та й теоретично мабуть теж). Тому повторюсь - вважайте це рожевою мрією, хоча серед загальної маси досить часто зустрічаються люди з тверезими поглядами, патріотично налаштовані, з бажанням працювати не тільки за гроші... От їх, в першу чергу, я і мав на увазі (і в другу, і в третю...) Стосовно архаїчних (застарілих) закінчень - я не переймаюсь чиїмись схваленнями (я це вже пройшов). Дякую за кому в першому реченні і за Ваші роздуми на загал)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Козак Дума (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-08 22:44:02 ]
До речі, в контексті останнього виступу Віталія Гайдукевча з цього питання Київську Русь цілком підставно буде замінити стародавньою. Як говориться, одним ударом - двох зайців (я ще і про схвалення)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2020-02-10 01:13:28 ]
Дуже вдало вийшло із заміною! Можна і треба відгукуватись на суспільні поцеси (художньо їх переосмисливши), тому що в них також – частина вічності.