ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.06.10 23:58
Нумо в коло йдіть до нас,
раді бачити тут вас.
В ритмі з рухом гучні гуки,
хто зна де ті ноги й руки…

Бубон тут як тулумбас**
грувом*** покриває нас.
Коло витримати в русі

Іван Потьомкін
2026.06.10 21:26
Стільки причин в юдеїв для печалі.
Стільки постів і молитов сумних.
Та все ж не знайдеш серед них
Оту, аби гірке минуле не вертало.
Як зненависть здолати безпричинну,
Одвічну зненависть людини до людини?
Почата Каїном, що так і не розкаявсь,
Як Аве

Ігор Шоха
2026.06.10 19:47
Поки ворог протягує лапи,
порятунок лише в боротьбі.
Святе діло – убити ка*апа
і не так у бою як в собі.

***
Важко бути поетом епохи
де в болоті зав’яз криголам,

Артур Сіренко
2026.06.10 19:19
Час квітучих чилійських суниць
Зачинені всі двері крамниць:
Вітер зітхає –
Щось шепоче про човен
В зеленому морі вишень,
А може про крихітку
Яку звуть Нетреба.
Рахую свічки-зірки

Костянтин Ватульов
2026.06.10 19:10
Господи, ти ж говорив, що все забудеться,
Замолиться, заспокоїться, завершиться тризною,
Але уважно поглянь на мої руки:
Жодних відбитків від обручок,
Шлейфів шрамів та ліній життя.
На обличчі сонмище зморшок,
У відцвілих очах жодної сльози,
Бо ча

Тетяна Левицька
2026.06.10 18:21
Напевно, що ти не така, як усі,
і маєш на все — незатьмарений погляд.
Що коїться у потаємній душі —
не знає ніхто, окрім чуйного Бога.
Ти любиш повторювати: «Не така!»
Так! — Зіткана з ніжної квітки і криці.
Образи прощаєш, та підла рука
не

Артур Курдіновський
2026.06.10 17:20
Вся голова - у творчому процесі!
Ким стати - щось ніяк я не збагну.
На світі так багато є професій,
Але з усіх я оберу одну.

Відважним буду, героїчним, сильним!
Я впевнений, що вірний шлях обрав.
Завжди спостерігатиму я пильно,

Борис Костиря
2026.06.10 13:35
Хтось уривається в буття
Спокійне, виважене, тихе,
Прискорює серцебиття
І будить призабуте лихо.
На струнах суму й каяття
Долає він підводні рифи.

Хтось уривається у сон,

Віктор Кучерук
2026.06.10 06:20
Мляво позначається на ранок
Навкруги притихлої соші, -
Звуки кроків никнуть у тумані
І гучніші порухи душі.
Наодинці з власними думками
Сіпаюсь, шалію і мовчу, -
Тиша вперше впала поміж нами,
Бо всього траплялось досхочу.

Борис Костиря
2026.06.09 19:11
Запорошило всі мости,
Запорошило всі дороги
В краю мирської суєти,
В краю надії і тривоги.

Запорошило де-не-де
Самотні острівці свободи.
Так лютий деспотизм гряде,

Олена Побийголод
2026.06.09 13:34
Михайло Свєтлов (1903-1964; народився й провів молодість в Україні)

Каховка, Каховка, гвинтівка-болтовка,
лети, вірна куле, як слід!
Іркутськ та Варшава, Орел та Каховка –
це віхи, де був наш похід.

Гриміла атака, дзвеніли шрапнелі,

Вячеслав Руденко
2026.06.09 11:33
Надміру сяють кігті ніг,
Але між іншим-
Не бійтесь стримати свій сміх
Над днем найліпшим,
Над невагомим кришталем
Між аберацій ,
Де в нитях променю висить
Крихкий Горацій.

Володимир Мацуцький
2026.06.09 09:53
Плач сирен. Смартфон цвірінькнув.
Наповзають дронів хвилі.
На Лук’янівському ринку
вже палає дім торгівлі.
Я лежу, спішити – зайве:
не для всіх безпечний бункер,
до метро – півночі займе,
а підвал – нехлюйства маркер.

Тетяна Левицька
2026.06.09 08:20
Смарагдові очі, волосся руде,
усмішка Джоконди така таємнича.
— Напевно, собі і ціни не складе,
тому жоден парубок заміж не кличе! —
Пліткують про діву, якій сорок два,
в якої на цвинтарі батько та мати.
Тікають літа, мов крізь пальці вода —
відра

Віктор Кучерук
2026.06.09 07:21
Ягідками чорними ожина,
Мов очима, блискає з-за тину
Так манливо, що ковтаю слину
І думками в те подвір'я лину,
Де колючі гілочки ожини,
Через хаотичну плутанину, -
Болю завдавали безпричинно
В ягоди залюбленій людині.

С М
2026.06.09 06:16
Я красу якось пострічав
Коси у помаранчевих стрічках
Мовби не звідсіль – тут і раптом – ні
Та кохав я, усе одно
Ще ішли дощі в наших вікнах
Приймач у нас був добитий
Були розмови і
Шукання слів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Козак Дума (1958) / Вірші / Дорога у вічність

 Згусток сонця
Яким він буде, твір мій? Той, останній…
Не знаю і сказати не берусь…
Одне мені відомо вже зарання –
про Неньку нашу, стародавню Русь.

Про ту Вітчизну, що тверда мов камінь,
що у борні за волю до кінця.
Такий, що в душах житиме віками,
єднатиме нескорені серця!

Що навіть через сотні тисяч років,
палатиме і зватиме у бій,
будитиме невизнаних пророків…
Як згусток сонця твір я бачу свій!

14.07.2019


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-01-23 13:30:35
Переглядів сторінки твору 2874
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.728 / 5.15)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.538 / 4.97)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.05.20 10:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 07:48:03 ]
Щодо технічної сторони -- ніяких зауважень. Щодо ідейної...Мабуть, не усі поділяють ваш безоглядний оптимізм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Козак Дума (Л.П./Л.П.) [ 2020-01-25 11:24:56 ]
Спасибі за технічну оцінку, а також за "оптимізм" (зазвичай в житті, щоб хоч якось знівелювати свій образ критика, я називаю себе "невиправним реалістом"). Загальне ж формулювання щодо "безоглядного оптимізму" позбавляє мене можливості конкретно з чимось погодитись чи щось спростувати. Хоча я і не переймаюся тією обставиною, що його поділяють не усі, але усе ж вдячний за надію у вигляді Вашого "мабуть". Наостанок, щоб взаємопорозуміння і замирення стало остаточним та безповоротним, озвучу пропозицію наступного змісту - вважайте мій оптимізм рожевою мрією) Але тільки в даному творі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 12:27:00 ]
Коли я писала про безоглядний оптимізм, я мала на увазі складну обстановку щодо «Вітчизни, що тверда мов камінь, що у борні за волю до кінця». У даному випадку Вітчизна – це люди, які її населяють. Чи можливо після останніх політичних подій стверджувати, що вони – «тверді, як камінь» і боротимуться «за волю до кінця»? Думаю, тут ваш «невиправний реалізм» вас підводить.
Щодо самого вірша, то треба поставити кому у першому рядку: «Яким він буде, твір мій? Той, останній…». Крім того, закінчення «...ая-ую» зараз не дуже схвалюється («Київськую Русь»). Тут ви його вжили всього один раз, що, мабуть, допустиме, але надалі варто уникати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Козак Дума (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-08 22:29:43 ]
На всіх не вгодиш... Одні говорять - не потрібно копирсатися в недоліках, не лізьте в суспільні процеси, оспівуйте вічне і прекрасне, бо тільки то і є поезія. Інші, як і Ви в даному випадку, навпаки - все пропало, все погано, катастрофа, немає підстав для оптимізму (навіть для реалізму)... Що тут сказати? Кожен в певній мірі правий. Однак у вірші об'ємом у 12-ть рядків практично неможливо задовольнити всіх (та й теоретично мабуть теж). Тому повторюсь - вважайте це рожевою мрією, хоча серед загальної маси досить часто зустрічаються люди з тверезими поглядами, патріотично налаштовані, з бажанням працювати не тільки за гроші... От їх, в першу чергу, я і мав на увазі (і в другу, і в третю...) Стосовно архаїчних (застарілих) закінчень - я не переймаюсь чиїмись схваленнями (я це вже пройшов). Дякую за кому в першому реченні і за Ваші роздуми на загал)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Козак Дума (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-08 22:44:02 ]
До речі, в контексті останнього виступу Віталія Гайдукевча з цього питання Київську Русь цілком підставно буде замінити стародавньою. Як говориться, одним ударом - двох зайців (я ще і про схвалення)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2020-02-10 01:13:28 ]
Дуже вдало вийшло із заміною! Можна і треба відгукуватись на суспільні поцеси (художньо їх переосмисливши), тому що в них також – частина вічності.