ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Роса
2020.02.26 21:09
Там, де місяць, угорі,
Хатка ясної зорі.
У зорі великий двір.
У дворі казковий звір.
Має звір той безліч лап
І співає: «Крап-крап-крап…»
До дерев іде у ліс:
«Я водички вам приніс.»

Євген Федчук
2020.02.26 17:21
То в часи далекі усе відбулося.
Жила дівчинонька золоте волосся,
Жила молоденька у селі одному,
Віддала серденько хлопцю молодому.
Як вони кохали – все село гляділо,
Заздрили недобрі, а добрі раділи.
Не могли і хвильку без другого жити
Їм би

Володимир Бойко
2020.02.26 16:41
У натовпі, оточений юрбою,
Аби ніхто тебе не розкусив,
Ти заховався сам перед собою –
І навіть дуже правильно вчинив.

Коли ти в світі сам себе не бачиш,
Захований від друзів й ворогів –
Ніхто вже за тобою не заплаче,

Аліна Майстер
2020.02.26 16:31
Тільки змії залишають шкіру,
Щоб душа старіла і росла.
Ми, на жаль, зі зміями на схожі,
Змінюємо душі, не тіла.
Пам'ять, ти величною рукою
Знову поведеш моє життя.
Згадую, хто жив у цьому тілі,
Що пішли у ніч без вороття.

Олександр Панін
2020.02.26 14:36
Переспів вірша О. Блока


Я ее победил, наконец!
Я завлек ее в мой дворец!
Три свечи в бесконечной дали.
Мы в тяжелых коврах, в пыли.
И под смуглым огнем трех свеч

Вікторія Лимарівна
2020.02.26 13:59
Перон… Вагон… Вона в обіймах вітру:
збиває з ніг, розвіявши туман.
Вдивляючись в закриті щільно вікна,
про свій нестерпний забуває стан.

Шалений буревій в думках клекоче.
Душі частинку залишає тут.
Журливі надто, виплакані очі.

Ігор Деркач
2020.02.26 13:37
Яке їхало, таке й здибало,
а якщо оминуло, радій,
що не з'їло, але і не видало
за своє у конурі чужій.

***
Мир із Путькою – афера,
а з Росією – війна...

Сергій Губерначук
2020.02.26 12:32
Ох, злісний час.
Для нас
життя є певна місткість
відрадних фактів і дошкульних гнид,
які віднадить запотиличник мільярдний.
І самовбивця – адекватний плід
цього пустого віку.
Чоловік

Тетяна Левицька
2020.02.26 10:51
Я уявляю струм від доторкання губ,
мурах на блуднім тілі від блудливих пальців.
О скільки, скільки, тих наяд, медових згуб,
що загубилися в тобі, як голка в п'яльцях?

Яке сильце плете метелику павук
мені не скаже правди  польова ромашка.
Упала р

Олександр Сушко
2020.02.26 10:11
Плаче над листком Наташка,
Ниють зуби кутні.
І муру писати важко,
А не тільки путнє.

Ярослави і Тетяни,
Гапки та Жоржети
Чавлять слізок океани

Микола Соболь
2020.02.26 06:40
Яке це диво – горнеться зоря
До небокраю у вечірню пору,
Йду проводжати стомлену Аврору
Дорога їй за гори, за моря…
Де саме час роздмухати вітрам
Багряну горизонту зоряницю.
Ще день новий росу п’є із криниці,
А люди йдуть молитись в Божий храм.

Борис Костиря
2020.02.25 22:49
І ці слова, причеплені на спінінг,
І вітер запальний і молодий
Диктують письмена неопалимі,
Що виведуть із плетива завій.

Впіймати рибу, що своїм мовчанням
Дасть відповіді на безодні слів.
І прийде шепіт вічності в смеркання,

Євген Федчук
2020.02.25 21:08
Колись давно, а, може, і недавно
Жив чоловік на білім світі цім.
Веселий в міру і у міру вправний,
Мав і сімю, і затишненький дім.
Та мав недолік: забував все миттю,
Але, оскільки він про нього знав,
То живучи на білому на світі,
Весь час собі одне

Мессір Лукас
2020.02.25 19:16
Як ще я не перепросився
Перед альковом, вашим сном.
Цей сон мені колись насниться.
І я не знатиму за що.

Я бачив на плечі у вас
Колібрі, птшки, татуаж.
Про спів колібрі наостанок

Лілія Ніколаєнко
2020.02.25 19:09
Як жаль, що мрії – тільки срібний вітер:
Оманою по серцю різонув.
Вбирає тиша сльозопад із літер,
Що вирватися хочуть у весну.

Віддам печальні сповіді паперу,
Схилила б небеса… – нема кому…
Душа розтане в потойбічних сферах.

Олександр Панін
2020.02.25 16:27
У тирі мисливці
Стріляють з рушниці,
Для них полювання не жарт.
Припхалися з лісу
Мисливці - гульвіси,
В мисливцях буяє азарт.

Всі іграшки-звірі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Маріанна Галич
2020.02.26

Аліна Майстер
2020.02.17

Максим Кусимир
2020.02.12

Максим Баштинов
2020.02.11

Євген Федчук
2020.02.03

Дара Двора
2020.02.02

Тамдедобре Тамдедобре
2020.01.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Козак Дума (1958) / Вірші / Дорога у вічність

 Згусток сонця
Яким він буде, твір мій? Той, останній…
Не знаю і сказати не берусь…
Одне мені відомо вже зарання –
про Неньку нашу, стародавню Русь.

Про ту Вітчизну, що тверда мов камінь,
що у борні за волю до кінця.
Такий, що в душах житиме віками,
єднатиме нескорені серця!

Що навіть через сотні тисяч років,
палатиме і зватиме у бій,
будитиме невизнаних пророків…
Як згусток сонця твір я бачу свій!

14.07.2019


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-01-23 13:30:35
Переглядів сторінки твору 208
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.667 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.375 / 5.35)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.02.25 08:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 07:48:03 ]
Щодо технічної сторони -- ніяких зауважень. Щодо ідейної...Мабуть, не усі поділяють ваш безоглядний оптимізм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Козак Дума (Л.П./Л.П.) [ 2020-01-25 11:24:56 ]
Спасибі за технічну оцінку, а також за "оптимізм" (зазвичай в житті, щоб хоч якось знівелювати свій образ критика, я називаю себе "невиправним реалістом"). Загальне ж формулювання щодо "безоглядного оптимізму" позбавляє мене можливості конкретно з чимось погодитись чи щось спростувати. Хоча я і не переймаюся тією обставиною, що його поділяють не усі, але усе ж вдячний за надію у вигляді Вашого "мабуть". Наостанок, щоб взаємопорозуміння і замирення стало остаточним та безповоротним, озвучу пропозицію наступного змісту - вважайте мій оптимізм рожевою мрією) Але тільки в даному творі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 12:27:00 ]
Коли я писала про безоглядний оптимізм, я мала на увазі складну обстановку щодо «Вітчизни, що тверда мов камінь, що у борні за волю до кінця». У даному випадку Вітчизна – це люди, які її населяють. Чи можливо після останніх політичних подій стверджувати, що вони – «тверді, як камінь» і боротимуться «за волю до кінця»? Думаю, тут ваш «невиправний реалізм» вас підводить.
Щодо самого вірша, то треба поставити кому у першому рядку: «Яким він буде, твір мій? Той, останній…». Крім того, закінчення «...ая-ую» зараз не дуже схвалюється («Київськую Русь»). Тут ви його вжили всього один раз, що, мабуть, допустиме, але надалі варто уникати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Козак Дума (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-08 22:29:43 ]
На всіх не вгодиш... Одні говорять - не потрібно копирсатися в недоліках, не лізьте в суспільні процеси, оспівуйте вічне і прекрасне, бо тільки то і є поезія. Інші, як і Ви в даному випадку, навпаки - все пропало, все погано, катастрофа, немає підстав для оптимізму (навіть для реалізму)... Що тут сказати? Кожен в певній мірі правий. Однак у вірші об'ємом у 12-ть рядків практично неможливо задовольнити всіх (та й теоретично мабуть теж). Тому повторюсь - вважайте це рожевою мрією, хоча серед загальної маси досить часто зустрічаються люди з тверезими поглядами, патріотично налаштовані, з бажанням працювати не тільки за гроші... От їх, в першу чергу, я і мав на увазі (і в другу, і в третю...) Стосовно архаїчних (застарілих) закінчень - я не переймаюсь чиїмись схваленнями (я це вже пройшов). Дякую за кому в першому реченні і за Ваші роздуми на загал)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Козак Дума (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-08 22:44:02 ]
До речі, в контексті останнього виступу Віталія Гайдукевча з цього питання Київську Русь цілком підставно буде замінити стародавньою. Як говориться, одним ударом - двох зайців (я ще і про схвалення)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2020-02-10 01:13:28 ]
Дуже вдало вийшло із заміною! Можна і треба відгукуватись на суспільні поцеси (художньо їх переосмисливши), тому що в них також – частина вічності.