ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Татьяна Квашенко
2025.10.16 20:33
Її хода здавалася легкою.
Під стукіт крапель, наче каблучків,
Між скелями стежиною вузькою
Свою руду коханку жовтень вів.

Від чар її немає порятнку.
Смарагди-очі, серце-діамант,
А на вустах мелодія цілунку

Євген Федчук
2025.10.16 20:04
Які лиш не проживали з тих часів далеких
У Криму народи: таври, скіфи, поряд греки,
І сармати, й печеніги, половці, хозари,
Візантійці, готи й турки, накінець, татари.
Генуезці і вірмени торгували крамом.
Москалі, якщо і були, то лише рабами.
Та і

Тетяна Левицька
2025.10.16 16:30
На відліку дванадцять час спинився —
прочитана сторінка ще одного дня.
Осіння мла, порожня годівниця
не нагодує з рук замерзле цуценя.

Хтось викинув дружка... Іди до мене,
зігрію серцем, хоч сама тепер, як ти
тремчу від холоду листком червленим

Артур Сіренко
2025.10.16 10:43
Шпак з довгим хвостом,
За який зачепилась веселка,
Лишивши на ньому фіолетову пляму,
Прилетів до міста кам’яних провулків
В якому нічого не відбувається.
По радіо так і сказали:
«У цьому місті нічого не відбувається…»
А Бог дивиться

Ірина Білінська
2025.10.16 10:30
Дівчинко,
пірнай в мої обійми!
Притулись міцніше і пливи
у любов мою,
як в інший вимір,
молитовним шепотом трави…

Я тобі в цій вічності побуду

Віктор Кучерук
2025.10.16 06:41
Чому вслухаюся уважно
У співи птиць і шум комах, -
Чому стає гуляти страшно
Уздовж річок та по гаях?
Чому бажаного спокою
В душі утомленій нема, -
Чому за світлістю тонкою
Надій лежить зневіри тьма?

М Менянин
2025.10.15 23:15
Не знають що творять потвори,
несуть хоч на шиях хрести,
цікавлять їх наші комори
та з наших країв нас знести.

Ми діти еліти,
настав вже наш час.
Нам жити й радіти,

Борис Костиря
2025.10.15 22:39
Почесний директор прийшов
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура рояля.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори

Іван Потьомкін
2025.10.15 21:57
Міріади доріг на землі пролягло.
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під

Юрій Лазірко
2025.10.15 15:10
висить ябко, висить -
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.

Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати

С М
2025.10.15 14:44
Вона пройшла через паркан
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки

Ольга Олеандра
2025.10.15 12:16
Поки що не жовтий.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.

Борис Костиря
2025.10.14 22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.

Віктор Кучерук
2025.10.14 21:34
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.

Олександр Буй
2025.10.14 20:47
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...

У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»

Ірина Білінська
2025.10.14 19:51
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.

Небажані
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Нічия Муза (1969) / Вірші

 Дайте клітку яструбу

Із циклу циганських мотивів

А.Дворжака

Яструб у зеніті,
поки ще літає,
на золоту клітку
волю не міняє.
Дикі коні в полі,
поки є ще сили,
розірвуть стремена,
погризуть вудила
Так і ті цигани
буйного народу –
підуть у неволю
за його свободу.

2020

Dejte klec jestřábu

Dejte klec jestřábu ze zlata ryzého;
nezmění on za ni hnízda trněného.
Komoni bujnému, jenž se pustou žene,
zřídka kdy připnete uzdy a třemene.
A tak i cigánu příroda cos dala:
k volnosti ho věčným poutem, k volnosti ho upoutala.
             A. Heyduk





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-01-25 15:30:24
Переглядів сторінки твору 3190
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.891 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.780 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.889
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2025.07.18 10:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 17:48:34 ]
Дуже цікавий вірш.
Нові знання та практика.
Щодо яструба та те́рну, то надаю підказки.

гніздо яструба

терен

Важко уявити, що там за верховіття.
І що це яструб, який гніздиться на таких висотах як у тернових родини розових.

А це бачу, що переклад. Певно, он-лайн.
То я теж переклав.
Дещо інше виходить.
А Ваше навіть смішне:
" Піший у пустелі,
поки має сили,
коням не чіпляє
стремена й вудила."[sic]
Цей мандрівник йде пішки за кіньми чи як?
І в нього є збруя. І він у пустелі. Ось так.

Одним словом, деякі неточності.
Ні, якщо це такі жарти, то непогано.
Оксіморони та все таке.
Пиріжки, можна сказати. Нормальні перші пиріжки.
Вітаю. Вам би вони підкорилися. Без особливих намагань.

Може, планувалась якась присвята - письменнику та композитору. Та все одно якась вона не така.

Але посилаєтесь на Адольфа Гейдука.
Дива...

Дякую за роботу,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нічия Муза (Л.П./Л.П.) [ 2020-01-25 19:46:19 ]
Я вже мала зауваження, що інший мій переклад А. Гейдука занадто осучаснений і намагалась перекладати дослівно. Напевне Гейдук писав смішно, коли уявляв, що в пустелі який-небудь кінний бедуїн, щоб економити сили коня, вів його по гарячому піску до тих пір, поки сам не знесилювався. Але на мій погляд – це сильна метафора для характеристики циганського племені, яке насправді не потрапляло в ту пустелю чи в клітку для яструба. Можна було б

Бедуїн пустелі, чи вершник, чи кінний у пустелі,

Але боюсь, що тоді Вам буде ще смішніше. Як Ви думаєте?




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 20:04:31 ]
Про пішоходів у першоджерелі немає мови.
Природно, на мою думку користувача он-лайн транслейтера.

А композитору, як Ви гадаєте, справді цікаво класти на музику чиїсь вигадки, жарти та нісенітниці?
Про бедуїнів окрема розмова.
Я їх бачив з моря і з літака.
Коням у пустелях немає чого робити.
Хіба що Горбоконику з його горбом.
І все одно марно.
Питання дещо іншого порядку.
Верблюже м'ясо та підшкірні запаси вологи.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нічия Муза (Л.П./Л.П.) [ 2020-01-25 21:52:46 ]
Гадаю, що жартів у Гейдука немає, нісенітниць теж, тим більше, що перекладати мене спонукало прослуховування сумних мелодій Дворжака.
Дякую, що наставляєте на путь істини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 21:59:15 ]
У Вас є кращі наставники.
Дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 21:47:41 ]
Я так розумію, що з пішими циганами питання з'ясувалося.
А ремарки щодо інших ґанджів сприймаються як критика.
А перший Ваш вірш був жартівливим чисто для дебюту.

Бувайте здорові.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 20:21:23 ]
Оленко, ти на правильному шляху. Переклад – це той інструмент, який відточує майстерність. Щоправда майстри тобі не допоможуть і у майстри тебе тут з твоїм щиросердим характером не пропустять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нічия Муза (Л.П./Л.П.) [ 2020-01-25 21:09:39 ]
Та я й сама бачу, що користі від критики як з козла молока. Що, пора тікати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 21:28:13 ]
Чого раптом? З паршивої вівці хоч шерсті клок. Наскільки я вловив смисл сказаного у Гейдука – має бути щось середнє між твоїм і ось таким варіантом:

Клітку в позолоті, поки волю має,
на гніздо колюче яструб проміняє.
Буйний кінь у полі, поки має сили,
стремена зриває і гризе вудила.

А третє речення, хоч можливо і не дослівно, але в тебе сильніше, ніж в Хейдука.
Точні переклади у вигляді білих віршів можливо й справді роблять словники, але задача перекладача передати зміст, настрій, а в твоєму випадку ще й дух минулої епохи.
Дерзай.






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нічия Муза (Л.П./Л.П.) [ 2020-01-26 08:32:22 ]
А як такий варіант закінчення

Так усі цигани вільного народу
не підуть у рабство, маючи свободу.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2020-01-27 10:34:39 ]
Перше - на вагу золота, друге - легше за повітря. Вибирай своє.