ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз

Тетяна Левицька
2026.08.05 11:36
Тобі написала б я, милий, листа,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.

Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,

хома дідим
2026.08.05 09:49
мене тримали і тримають
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олег Король / Вірші

 Я тебе клеїв (дружня пародія на Нестора Мудрого)
Бульвари, проспекти, алеї…
Фонеми, слова та рядки,
Я клею, все клею та клею,
Аж терпнуть рука і думки.
У мене робота забарна
Та хай відпочине душа –
Як вмію, хай криво й бездарно
Я склеїв нового вірша.
Та спробую нині довести,
Не знаю я вийде чи ні –
Крім клеїти, можна ще й плести!
Та й в банці вже клею на дні.
Тож ту-ту, туруту-ту-ту-ту,
А значить - туруту-ту-ту…
Долаю фінансову скруту,
Тож завтра я ще наплету….




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-09-17 12:35:34
Переглядів сторінки твору 4774
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.902 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.873 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2019.01.28 16:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-17 13:37:37 ]
Абсолютно згідний із Олегом, і не тому, що особисто голосуватиму за БЮТ ( у нас на сайті не має політичної реклами, кожен сам собі вибирає шляхи), а тому, що будь-яка дія, може викликати серйозну протидію.
Ось написав шановний пан Нестор "Я ТЕБЕ КЛЕЇВ", а навіщо клеїв раз:
"чув: серце біло щемить.
Облудством лице твоє „гріло”,
А погляд нещирість пускав..."?
Чи може серйозний памфлетист діяти ось таким чином? :(
Так що, як на мене, серйозні підстави для протидії "Я ТЕБЕ КЛЕЇВ" наявні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Король (Л.П./М.К.) [ 2007-09-17 14:02:20 ]
Колись був такий мультик про школяра, який потрапив в казку про царя...
Там звучала мудра фраза: "Царь - а он заборы красит..." :)
Поезія не може бути з політичним забарвленням. Тратити час на складання римованих рядків, пояснюючи це тим, що, мовляв, "що бачу - те й пишу"? Мінімум, розкіш, як на мене :)
Такі опуси потрібно пропонувати виборчим штабам і отримувати гонорар... Незалежно від того, про кого сьогодні заримувалось... І не буде "...прогулянок довгих, як мить..." :)
Не царська це справа.. :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Король (Л.П./М.К.) [ 2007-09-17 14:03:56 ]
Перепрошую, Володимире, за повтор - необережно поновив сторінку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-17 14:24:46 ]
Олеже, ви можете самі видаляти зайві коментарі - потрібно (зареєструватись) тицьнути мишкою на значок зайвого коменту.

Згідний щодо царської природи поезії, але теоретично допускаю, що і в сатирично-іронічному напрямку інколи можлива високі досягнення. Так, суспільно-цивілізаційні речі не від Бога, Він творив Людину, і тому Життя Поезії завжди пов'язане із особистістю автора поезії. І тому тут автору памфлета потрібно відповідати найвищим вимогам, не нехтувати своїм божественним "я" і тоді є шанс? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-17 16:14:27 ]
Нанюхавсі клею, і зара балдєю.
А та, що з косою стоїт на до мною.
Ах ти ж моя к'юті - мій голос за БЮТІ. :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Мудрий (М.К./Л.П.) [ 2007-09-17 18:44:48 ]
Шановний пане Олеже! Не дай Вам Боже опинитися в нестерпній матеріальній скруті. А тому - дай Вам Боже ніколи і ніякою працею не заробляти стільки, скільки я заробляю своєю поезією.
Ви серйозно переконані, що я пишу вірші, аби "долати фінансову скруту"? Можливо, судите по собі: мовляв, якби я вмів так писати, як той Нестор, то ого-го скільки бабла накосив би з виборчих штабів конкурентів!
А "прогулянки довгі, як мить" - Ви серйозно повірили, що Нестор Мудрий написав про себе, що це він клеїв, притискав, а потім ходив на обидва майдани - "помаранчевий" і "біло-синій"? Ви ніколи не чули про те, що в художньому творі "я" - зовсім не обов'язково авторове "я"? Дивуюся з таких міркувань, відверто кажучи.
А стосовно того, що поезія не повинна бути з політичним забарвленням, - це доволі поширена думка. Матиму більше часу, ніж у даний момент, - подискутую з цього приводу з ким завгодно. Але Ви собі можете стояти на своєму - будь ласка. Я поважаю чужі переконання, хоч би якими хибними вони мені здавалися. Кожен поет - наче птах, а в кожного птаха - своя дзвіниця. :))

P.S. Коментарі Нестора щодо ще деяких питань, а також стосовно зауважень з боку Редакції Майстерень (!) читайте, будь ласка, під низом вірша "Я тебе клеїв".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Король (Л.П./М.К.) [ 2007-09-18 10:53:53 ]
Дякую, Несторе, за повчальну лекцію про авторське "я" :) Давайте не будемо плутати поезію і римовану публіцистику :) Ви ж, все-таки, Нестор Мудрий, а не Нестор Шуфрич.. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Мудрий (М.К./Л.П.) [ 2007-09-18 12:48:54 ]
Домовились - не будемо плутати. А чим насправді є мої римовані рядки - публіцистикою чи поезією, - поговоримо трохи згодом. Певен, Редакція Майстерень буде тільки "за".