ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.09.25 07:54
VIІ. « РИМ ПОЧЕКАЄ! » Кімната молодого Плінія була завалена сувоями. Тут були вірші Вергілія, праці істориків і його власні начерки. Юнак гарячково пакував речі в шкіряну сумку. Завтра вранці в порту на нього чекав корабель до Остії. Пліній

Віктор Кучерук
2026.09.25 07:16
До сонця усміхається земля,
Діждавшись врешті просвіту в тумані, -
Вже росами вмиваються поля
І обсихають в теплому сіянні.
Усе навколо скинуло свій жаль,
Розвіялися сумніви й тривоги, -
Душа світліє, як прозора даль,
І стелиться життя нова дорога.

С М
2026.09.24 23:59
Лунатик на траві, дивись
Лунатик на траві, дивись
Згадавши як сміявся й грав колись
Інші диваки за ним велись

Лунатик у передпокої
Лунатики в передпокої
В газеті їх обличчя звернуті додолу

хома дідим
2026.09.24 23:03
обережно акуратно
непоспішно
оминаючи закинуті кути
де чаїться бозна-що
пантрує нищить
залишає непривабливі
сліди
вийшовши нарешті

Тетяна Левицька
2026.09.24 22:13
Ще краплі літа в осені барвистій
перлинами роси у падолисті,
та вже схиляють голови жоржини;
лоскоче оболок* вологий жовтень,
свавільний вітер бешкетує вкотре
прозорим привидом у журавлині.

Каштанів їжачки вп'ялися в землю,

Ольга Садкова
2026.09.24 20:58
Грались в піжмурки із сонцем,
якось, огірки.
Ув огудині сховались добре під листки.

Сонце тикається в листя:
як би зазирнуть?
Жодної нема шпарини ані там, ні тут.

Вячеслав Руденко
2026.09.24 18:34
Підлога бажає зігрітись,
Юрба із бандурами зліва
Несе непорочне угору.
Фіналу не буде — диво.

Диво з червоної глини,
Мета його нам невідома.
Шерех ще чути з обійстя

Євген Федчук
2026.09.24 17:13
Жили чоловік і жінка на хуторі. Звісно
Двом на хуторі отому їм було не тісно.
Бо ж ніхто до них не їздив, щоб погостювати.
А вони гостей любили у себе приймати.
Щоб самим у гості з’їздить – того не любили.
Тож на хуторі своєму у нудьзі сиділи.
Якось

Юрко Бужанин
2026.09.24 16:43
Так схожий на старовинні,
Я замок повітряний звів.
В ясній мальовничій місцині,
Із хитросплетінням ходів.

Заходимо вдвох у замок. –
Тут гарно, лише придивись:
І стіни – дзеркальний спалах.

Борис Костиря
2026.09.24 14:26
Колись доводиться прощатись
Із домом, книгами, людьми.
Не дочекаєшся пощади,
Хоч упади на дот грудьми.
Колись приходить час останній
І вирішальна дивна мить.
Всі непромовлені питання
Не можна в серці утопить.

Віктор Кучерук
2026.09.24 06:15
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як

Ірина Вовк
2026.09.24 05:29
VІ. ТЯГАР СИНІВСЬКОГО ОБОВ'ЯЗКУ У задимленій майстерні коваля Квінта ранок почався з важкої розмови. За довгим дерев'яним столом сиділи двоє братів. Квінт, широкоплечий, із мозолястими від молота руками, та Марцелл – стрункий, загартований у боях ле

хома дідим
2026.09.24 00:00
вітер тихий і вітер злобний
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час

Борис Костиря
2026.09.23 20:02
Перетоплений шлях у майбутнє, на гору жадану,
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.

Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд

Федір Паламар
2026.09.23 19:32
   14. Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому!    Шум-Кушта предстоїть, і возвіщає, і поучає. Шум бар Ну, Шум-Кушта, предстоїть і глаголе покірно перед Господом, прорікаючи:    – Минувся час мій, і належить мені відійти. Та не відаю, хто суп

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:17
Я піду за дощем, закохавшись у сіру сльоту
Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.

Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олег Король / Вірші

 Я тебе клеїв (дружня пародія на Нестора Мудрого)
Бульвари, проспекти, алеї…
Фонеми, слова та рядки,
Я клею, все клею та клею,
Аж терпнуть рука і думки.
У мене робота забарна
Та хай відпочине душа –
Як вмію, хай криво й бездарно
Я склеїв нового вірша.
Та спробую нині довести,
Не знаю я вийде чи ні –
Крім клеїти, можна ще й плести!
Та й в банці вже клею на дні.
Тож ту-ту, туруту-ту-ту-ту,
А значить - туруту-ту-ту…
Долаю фінансову скруту,
Тож завтра я ще наплету….




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-09-17 12:35:34
Переглядів сторінки твору 4933
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.902 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.873 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2019.01.28 16:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-17 13:37:37 ]
Абсолютно згідний із Олегом, і не тому, що особисто голосуватиму за БЮТ ( у нас на сайті не має політичної реклами, кожен сам собі вибирає шляхи), а тому, що будь-яка дія, може викликати серйозну протидію.
Ось написав шановний пан Нестор "Я ТЕБЕ КЛЕЇВ", а навіщо клеїв раз:
"чув: серце біло щемить.
Облудством лице твоє „гріло”,
А погляд нещирість пускав..."?
Чи може серйозний памфлетист діяти ось таким чином? :(
Так що, як на мене, серйозні підстави для протидії "Я ТЕБЕ КЛЕЇВ" наявні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Король (Л.П./М.К.) [ 2007-09-17 14:02:20 ]
Колись був такий мультик про школяра, який потрапив в казку про царя...
Там звучала мудра фраза: "Царь - а он заборы красит..." :)
Поезія не може бути з політичним забарвленням. Тратити час на складання римованих рядків, пояснюючи це тим, що, мовляв, "що бачу - те й пишу"? Мінімум, розкіш, як на мене :)
Такі опуси потрібно пропонувати виборчим штабам і отримувати гонорар... Незалежно від того, про кого сьогодні заримувалось... І не буде "...прогулянок довгих, як мить..." :)
Не царська це справа.. :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Король (Л.П./М.К.) [ 2007-09-17 14:03:56 ]
Перепрошую, Володимире, за повтор - необережно поновив сторінку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-17 14:24:46 ]
Олеже, ви можете самі видаляти зайві коментарі - потрібно (зареєструватись) тицьнути мишкою на значок зайвого коменту.

Згідний щодо царської природи поезії, але теоретично допускаю, що і в сатирично-іронічному напрямку інколи можлива високі досягнення. Так, суспільно-цивілізаційні речі не від Бога, Він творив Людину, і тому Життя Поезії завжди пов'язане із особистістю автора поезії. І тому тут автору памфлета потрібно відповідати найвищим вимогам, не нехтувати своїм божественним "я" і тоді є шанс? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-17 16:14:27 ]
Нанюхавсі клею, і зара балдєю.
А та, що з косою стоїт на до мною.
Ах ти ж моя к'юті - мій голос за БЮТІ. :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Мудрий (М.К./Л.П.) [ 2007-09-17 18:44:48 ]
Шановний пане Олеже! Не дай Вам Боже опинитися в нестерпній матеріальній скруті. А тому - дай Вам Боже ніколи і ніякою працею не заробляти стільки, скільки я заробляю своєю поезією.
Ви серйозно переконані, що я пишу вірші, аби "долати фінансову скруту"? Можливо, судите по собі: мовляв, якби я вмів так писати, як той Нестор, то ого-го скільки бабла накосив би з виборчих штабів конкурентів!
А "прогулянки довгі, як мить" - Ви серйозно повірили, що Нестор Мудрий написав про себе, що це він клеїв, притискав, а потім ходив на обидва майдани - "помаранчевий" і "біло-синій"? Ви ніколи не чули про те, що в художньому творі "я" - зовсім не обов'язково авторове "я"? Дивуюся з таких міркувань, відверто кажучи.
А стосовно того, що поезія не повинна бути з політичним забарвленням, - це доволі поширена думка. Матиму більше часу, ніж у даний момент, - подискутую з цього приводу з ким завгодно. Але Ви собі можете стояти на своєму - будь ласка. Я поважаю чужі переконання, хоч би якими хибними вони мені здавалися. Кожен поет - наче птах, а в кожного птаха - своя дзвіниця. :))

P.S. Коментарі Нестора щодо ще деяких питань, а також стосовно зауважень з боку Редакції Майстерень (!) читайте, будь ласка, під низом вірша "Я тебе клеїв".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Король (Л.П./М.К.) [ 2007-09-18 10:53:53 ]
Дякую, Несторе, за повчальну лекцію про авторське "я" :) Давайте не будемо плутати поезію і римовану публіцистику :) Ви ж, все-таки, Нестор Мудрий, а не Нестор Шуфрич.. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Мудрий (М.К./Л.П.) [ 2007-09-18 12:48:54 ]
Домовились - не будемо плутати. А чим насправді є мої римовані рядки - публіцистикою чи поезією, - поговоримо трохи згодом. Певен, Редакція Майстерень буде тільки "за".