ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Катерина Савельєва
2026.07.16 00:05
Лiто пасма свої розпустило,
I босонiж по скелi пройшло.
Рiзнотрав'ям думки закрутило
I мене ненароком знайшло.

Вiкна й дверi вiдкритi навколо,
Пробiгають хвилини тепла.
Мiсяць дивиться ввечерi кволо

Семен Санніков
2026.07.15 23:19
Вони здравствують за цією веб-адресою, поки автором формується або редагується (хз) сама його сторінка. Він радив і мені натискать на все, що піддається цій нескладній дії ©

С М
2026.07.15 16:52
ліжко те ж, і оцей лазарет
кажи, сестро морфін, що я дочікуюся тебе
бо я не певний, чи дотягну знов
о, пробач, я слабий, давно

і крики сирени усе лунають межи скронь
кажи, сестро морфін, коли почався цей полон
як же я потрапив до цих місць

Вячеслав Руденко
2026.07.15 13:15
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут

Борис Костиря
2026.07.15 12:58
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н

В Горова Леся
2026.07.15 12:58
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.

А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,

хома дідим
2026.07.15 12:40
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули

Іван Потьомкін
2026.07.15 12:06
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра

Тетяна Левицька
2026.07.15 11:12
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,

Борис Костиря
2026.07.14 13:19
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.

Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю

Тетяна Левицька
2026.07.14 13:08
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олег Король / Вірші

 Я тебе клеїв (дружня пародія на Нестора Мудрого)
Бульвари, проспекти, алеї…
Фонеми, слова та рядки,
Я клею, все клею та клею,
Аж терпнуть рука і думки.
У мене робота забарна
Та хай відпочине душа –
Як вмію, хай криво й бездарно
Я склеїв нового вірша.
Та спробую нині довести,
Не знаю я вийде чи ні –
Крім клеїти, можна ще й плести!
Та й в банці вже клею на дні.
Тож ту-ту, туруту-ту-ту-ту,
А значить - туруту-ту-ту…
Долаю фінансову скруту,
Тож завтра я ще наплету….




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-09-17 12:35:34
Переглядів сторінки твору 4715
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.902 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.873 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2019.01.28 16:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-17 13:37:37 ]
Абсолютно згідний із Олегом, і не тому, що особисто голосуватиму за БЮТ ( у нас на сайті не має політичної реклами, кожен сам собі вибирає шляхи), а тому, що будь-яка дія, може викликати серйозну протидію.
Ось написав шановний пан Нестор "Я ТЕБЕ КЛЕЇВ", а навіщо клеїв раз:
"чув: серце біло щемить.
Облудством лице твоє „гріло”,
А погляд нещирість пускав..."?
Чи може серйозний памфлетист діяти ось таким чином? :(
Так що, як на мене, серйозні підстави для протидії "Я ТЕБЕ КЛЕЇВ" наявні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Король (Л.П./М.К.) [ 2007-09-17 14:02:20 ]
Колись був такий мультик про школяра, який потрапив в казку про царя...
Там звучала мудра фраза: "Царь - а он заборы красит..." :)
Поезія не може бути з політичним забарвленням. Тратити час на складання римованих рядків, пояснюючи це тим, що, мовляв, "що бачу - те й пишу"? Мінімум, розкіш, як на мене :)
Такі опуси потрібно пропонувати виборчим штабам і отримувати гонорар... Незалежно від того, про кого сьогодні заримувалось... І не буде "...прогулянок довгих, як мить..." :)
Не царська це справа.. :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Король (Л.П./М.К.) [ 2007-09-17 14:03:56 ]
Перепрошую, Володимире, за повтор - необережно поновив сторінку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-17 14:24:46 ]
Олеже, ви можете самі видаляти зайві коментарі - потрібно (зареєструватись) тицьнути мишкою на значок зайвого коменту.

Згідний щодо царської природи поезії, але теоретично допускаю, що і в сатирично-іронічному напрямку інколи можлива високі досягнення. Так, суспільно-цивілізаційні речі не від Бога, Він творив Людину, і тому Життя Поезії завжди пов'язане із особистістю автора поезії. І тому тут автору памфлета потрібно відповідати найвищим вимогам, не нехтувати своїм божественним "я" і тоді є шанс? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-17 16:14:27 ]
Нанюхавсі клею, і зара балдєю.
А та, що з косою стоїт на до мною.
Ах ти ж моя к'юті - мій голос за БЮТІ. :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Мудрий (М.К./Л.П.) [ 2007-09-17 18:44:48 ]
Шановний пане Олеже! Не дай Вам Боже опинитися в нестерпній матеріальній скруті. А тому - дай Вам Боже ніколи і ніякою працею не заробляти стільки, скільки я заробляю своєю поезією.
Ви серйозно переконані, що я пишу вірші, аби "долати фінансову скруту"? Можливо, судите по собі: мовляв, якби я вмів так писати, як той Нестор, то ого-го скільки бабла накосив би з виборчих штабів конкурентів!
А "прогулянки довгі, як мить" - Ви серйозно повірили, що Нестор Мудрий написав про себе, що це він клеїв, притискав, а потім ходив на обидва майдани - "помаранчевий" і "біло-синій"? Ви ніколи не чули про те, що в художньому творі "я" - зовсім не обов'язково авторове "я"? Дивуюся з таких міркувань, відверто кажучи.
А стосовно того, що поезія не повинна бути з політичним забарвленням, - це доволі поширена думка. Матиму більше часу, ніж у даний момент, - подискутую з цього приводу з ким завгодно. Але Ви собі можете стояти на своєму - будь ласка. Я поважаю чужі переконання, хоч би якими хибними вони мені здавалися. Кожен поет - наче птах, а в кожного птаха - своя дзвіниця. :))

P.S. Коментарі Нестора щодо ще деяких питань, а також стосовно зауважень з боку Редакції Майстерень (!) читайте, будь ласка, під низом вірша "Я тебе клеїв".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Король (Л.П./М.К.) [ 2007-09-18 10:53:53 ]
Дякую, Несторе, за повчальну лекцію про авторське "я" :) Давайте не будемо плутати поезію і римовану публіцистику :) Ви ж, все-таки, Нестор Мудрий, а не Нестор Шуфрич.. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Мудрий (М.К./Л.П.) [ 2007-09-18 12:48:54 ]
Домовились - не будемо плутати. А чим насправді є мої римовані рядки - публіцистикою чи поезією, - поговоримо трохи згодом. Певен, Редакція Майстерень буде тільки "за".